Єдиний державний реєстр судових рішень Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1770/20
1-кп/287/132/22
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2022 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Винара Л.В.,
за участю секретаря Ковальчук О.О.
прокурора Горпиніча В.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олевську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020065260000059 від 06.10.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудня Бистра, Олевського району Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не інваліда, не депутата, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
05.10.2020 року близько 11.00 години ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, прийшов на автозаправну станцію за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ТОВ «УСПІХ-ОЛ», код ЄДРПОУ 38850653, керівником якої являється ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що ТОВ «Приватна охоронна фірма «СКІФ», яка знаходиться за адресою: м. Олевськ, вул. Покальчука, 29, Житомирської області, код ЄДРПОУ 40427423, надає послуги охорони ОСОБА_2 , усвідомлюючи незаконність своїх дій, діючи з корисливих мотивів, підійшовши до оператора даної автозаправної станції ОСОБА_3 , де представившись працівником ТОВ «Приватної охоронної фірми «СКІФ» повідомив , що прийшов по грошові кошти в сумі 1300,00 гривень, за надання охоронних послуг ОСОБА_2 , на що оператор повідомила, що видасть грошові кошти після погодження з керівником.
У подальшому, ОСОБА_1 , 05.10.2020 року близько 14.00 години повернувся до автозаправної станції ТОВ «УСПІХ-ОЛ» та підійшов до оператора ОСОБА_3 , яка надала останньому грошові кошти в сумі 1300,00 гривень в рахунок оплати за надання охоронних послуг ОСОБА_2 .
Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального проступку зник та таким чином розпорядився грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «УСПІХ-ОЛ» матеріальний збиток на суму 1300,00 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому кримінальному проступку визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, які підтвердив наданими у судовому засіданні показами, ознайомлений із обмеженням прав на апеляційне оскарження відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України і згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.
Прокурор у судовому засіданні просить суд врахувати як пом`якшуючу обставину щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному проступку, відсутність обтяжуючих обставин та призначити покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 240 годин громадських робіт. Також прокурор повідомив, що витрати на експертизу та речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Представник потерпілого ТОВ «УСПІХ-ОЛ» - Карпов О.О. в судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву про проведення судового розгляду справи у його відсутність, просить призначити міру покарання обвинуваченому згідно із законом.
Прокурор та обвинувачений вважають за можливе проведення судового розгляду за відсутності представника потерпілого.
Виходячи з аналізу норм ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Виходячи з аналізу частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).
Судом створено необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини провадження, беручи до уваги те, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, які не заперечують проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення, як таких, що ніким не оспорюються, окрім допиту обвинуваченого та дослідженням характеризуючих особу ОСОБА_1 матеріалів.
Тому оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: за місцем проживання характеризується позитивно, не працюючий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не інвалід, не депутат, раніше не судимий, на диспансерному обліку у нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Тому суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у межах санкції частини першої статті 190 КК України у виді 240 годин громадських робіт, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження інших кримінальних правопорушень.
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов не був заявлений, арешт на майно обвинуваченого не накладався.
Витрати на проведення під час досудового розслідування експертизи та речові докази відсутні.
На підставі наведеного та керуючись : ст.ст. 50, 65, 66, 67, ч. 1 ст. 190 КК України, ст.ст. 100, 349, 370, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя: Л.В. Винар
Судове рішення № 104221808, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 06.05.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 287/1770/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: