Ухвала суду № 104220492, 09.05.2022, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-в/447/97/22 Справа №447/852/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2022 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Стронської Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві Львівської області в режимі відеоконференц зв`язку заяву засудженого ОСОБА_1 , 1999 року народження, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, уродженця смт. Вишнівець, Збаразького району, Тернопільської області та жителя АДРЕСА_1 про його умовно-дострокове звільнення,-

прокурор Кручок А.М.,

представник установи виконання покарань Фіялкович І.С.,

засуджений ОСОБА_1

в с т а н о в и в :

27.04.2022 ОСОБА_1 звернувся в Миколаївський районний суд із заявою про застосування до нього умовно-дострокового звільнення, так як він відбув встановлену законом частину покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Відбуває покарання в Миколаївській ВК №50.

10.08.2020 ОСОБА_1 засуджено Збаразьким районним судом Тернопільської області за ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Представник Миколаївської ВК №50 Фіялкович І.С. заяву підтримав.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив звільнити його умовно - достроково. Пояснив, що вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 КК України не визнає, даного злочину не вчиняв, а взяв на себе провину за злочин, що вчинив його друг, який має сім`ю. Під час відбування покарання не навчається в навчальному закладі колонії, дистанційно бере участь у програмі диференційованого виховного впливу та спілкується з психологом, вважає що засуджений не законно.

Прокурор Кручок А.М. в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував.

Зі змісту характеристики засудженого та довідки про заохочення і стягнення встановлено, що засуджений характеризується посередньо, стає на шлях виправлення, на профілактичному обліку установи не перебуває, не навчається, вину у вчиненні злочину не визнає. Суд доходить висновку, що наявність певної кількості заохочень, само по собі не може засвідчити, що засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до ст. 107 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.

Умовно - дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.

Відповідно до ч. 1ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким »умовно-дострокове звільнення від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченоїст.50 КК України.

Поряд з тим, єдиною і достатньою підставою умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарання виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування покарання. Під сумлінною поведінкою розуміється не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, а й прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин.

З наявної у матеріалах справи характеристики ОСОБА_1 встановлено, що перебуваючи у СІЗО м. Чортків з 29.01.2019 року характеризувався посередньо, порушень встановлених правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, не заохочувався. У державну установу «Миколаївська виправна колонія (№ 50)» у Львівській області засуджений ОСОБА_1 прибув 30.10.2020 року. За час перебування в установі порушень встановленого порядку відбування покарання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. За зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці 5 (пять) разів заохочувався правами начальника установи. На профілактичному обліку не перебуває. Виконавчих листів немає. Вину у вчинення злочину не визнає, вважає що засуджений не законно. В судовому засіданні не зміг пояснити, що викладають під час програми диференційованого виховного впливу "Правова просвіта".

Враховуючи викладене, дані про особу засудженого, суд вважає, що поведінка засудженого ОСОБА_1 зазнає позитивних змін, однак на даний час підстави стверджувати, що останній дійсно став на шлях виправлення та довів даний факт, відсутні. ОСОБА_1 працевлаштований на контрагентському об`єкті. З моменту прибуття у МВК № 50 не виявив бажання здобути освіту в навчальному закладі колонії, раніше неодноразово судимий та під час іспитового строку вчинив новий злочин.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області 11.10.2021 відмовлено у задоволені подання ДУ "Миколаївської ВК № 50" про про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 .

З часу винесення ухвали і до дня подачі заяви засудженого ОСОБА_1 про його умовно-дострокове звільнення пройшив невеликий проміжок часу та підстави для застосування такого звільнення не змінились, у зв`язку з чим, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 107 КК України та ст. 539 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про його умовно-дострокове звільнення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 7 днів з моменту її оголошення.

Суддя Павлів В. Р.