Ухвала суду № 104218785, 09.05.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 травня 2022 року Справа 160/6051/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справи України в особі Департаменту інформатизації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справи України в особі Департаменту інформатизації, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації щодо зберігання та використання шляхом зазначення у 1. витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" ВР-000006830 відомостей наступного змісту: "є особою, яку 05.12.1995 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 1 ст. 229-6, ч. 4. ст. 81, ст. 44, ст. 42 КК України (у редакції 1960) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнено 11.09.1997 на підставі ст. 5 Закону України "Про амністію" від 26.06.1997.

14.11.2000 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 2 ст. 229-6 КК України (у редакції 1960) до 3 років позбавлення волі. Звільнено 02.08.2003 по відбуття строку покарання.

17.02.2005 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. З ст. 185, ч. 3 ст. 1 86, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ст. 70 КК України (2001) до 4 років позбавлення волі. Звільнено 22.06.2007 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 1 місяць 18 днів.";

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , повну довідку про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України для здійснення всиновлення, установлення опіки (піклування), створення прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного типу без зазначення додаткових відомостей наступного змісту: "є особою, яку 05.12.1995 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 1 ст. 229-6, ч. 4. ст. 81, ст. 44, ст. 42 КК України (у редакції 1960) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнено 11.09.1997 на підставі ст. 5 Закону України "Про амністію" від 26.06.1997.

14.11.2000 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 2 ст. 229-6 КК України (у редакції 1960) до 3 років позбавлення волі. Звільнено 02.08.2003 по відбуття строку покарання.

17.02.2005 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. З ст. 185, ч. 3 ст. 1 86, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ст. 70. КК України (2001) до 4 років позбавлення волі. Звільнено 22.06.2007 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 1 місяць 18 днів.";

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації виключити із персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України інформацію про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , наступного змісту: "є особою, яку 05.12.1995 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 1 ст. 229-6, ч. 4. ст. 81, ст. 44, ст. 42 КК України (у редакції 1960) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнено 11.09.1997 на підставі ст. 5 Закону України "Про амністію" від 26.06.1997.

14.11.2000 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 2 ст. 229-6 КК України (у редакції 1960) до 3 років позбавлення волі. Звільнено 02.08.2003 по відбуття строку покарання.

17.02.2005 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 1 86, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ст. 70 КК України (2001) до 4 років позбавлення волі. Звільнено 22.06.2007 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 1 місяць 18 днів.".

Позовна заява не відповідала вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, тому ухвалою суду від 28.04.2022 року була залишена без руху.

Позивачу встановлено п`ятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- належним чином засвідчену копію витягу - довідки для суду та для інших учасників справи, з якого-якої можливо встановити дату його - її видання,

- нову редакцію позовної заяви для суду та для інших учасників справи, в якій зазначити дату коли саме позивачу стало відомо про порушення його прав з урахуванням висновків, викладених в ухвалі суду від 18.04.2022 року по справі №160/5590/22.

- докази сплати судового збору в розмір 992,40 грн.

05.05.2022 року від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків разом із додатками, а саме надано витяг №ВР-000006830, нова редакція позовної заяви, докази сплати судового збору, заява про усунення недоліків з додатками для інших учасників справи.

Так, дослідивши надану заяву, суд дійшов висновку, що вимоги ухвали від 28.04.2022 року виконані частково. Позивачем не надано нову редакцію позовної заяви для суду та для інших учасників справи із зазначенням коли саме позивачу стало відомо про порушення його прав з урахуванням висновків, викладених в ухвалі суду від 18.04.2022 року по справі №160/5590/22.

Суд вдруге звертає увагу, що частинами 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, у новій редакції позовної заяви позивач зазначає, що про порушення своїх прав він дізнався 21.04.2022 року, однак дане твердження спростовується наступним.

Згідно відомостей з реплікації КП "Діловодство спеціалізованого суду" 15.04.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справи України з вимогами про:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації щодо зберігання та використання шляхом зазначення у Довідці №19172486490010821619 серії ААА №0639529 наступних відомостей наступного змісту: "є особою, яку 05.12.1995 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 1 ст. 229-6, ч. 4. ст. 81, ст. 44, ст. 42 КК України (у редакції 1960) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнено 11.09.1997 на підставі ст. 5 Закону України "Про амністію" від 26.06.1997.

14.11.2000 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 2 ст. 229-6 КК України (у редакції 1960) до 3 років позбавлення волі. Звільнено 02.08.2003 по відбуття строку покарання.

17.02.2005 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. З ст. 185, ч. 3 ст. 1 86, ч. 2 ст. 309, ч. З ст. 357, ч. З ст. 358, ст. 70 КК України (2001) до 4 років позбавлення волі. Звільнено 22.06.2007 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 1 місяць 18 днів.";

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , повну довідку про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України для здійснення всиновлення, установлення опіки (піклування), створення прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного типу без зазначення додаткових відомостей наступного змісту: "є особою, яку 05.12.1995 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 1 ст. 229-6, ч. 4. ст. 81, ст. 44, ст. 42 КК України (у редакції 1960) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнено 11.09.1997 на підставі ст. 5 Закону України "Про амністію" від 26.06.1997.

14.11.2000 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 2 ст. 229-6 КК України (у редакції 1960) до 3 років позбавлення волі. Звільнено 02.08.2003 по відбуття строку покарання.

17.02.2005 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ст. 70. КК України (2001) до 4 років позбавлення волі. Звільнено 22.06.2007 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 1 місяць 18 днів.";

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації виключити із персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України інформацію про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , наступного змісту: "є особою, яку 05.12.1995 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 1 ст. 229-6, ч. 4. ст. 81, ст. 44, ст. 42 КК України (у редакції 1960) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнено 11.09.1997 на підставі ст. 5 Закону України "Про амністію" від 26.06.1997.

14.11.2000 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 2 ст. 229-6 КК України (у редакції 1960) до 3 років позбавлення волі. Звільнено 02.08.2003 по відбуття строку покарання.

17.02.2005 Самарським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 1 86, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ст. 70 КК України (2001) до 4 років позбавлення волі. Звільнено 22.06.2007 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 1 місяць 18 днів.".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи №160/5590/22 між суддями від 15.04.2022 року зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.

Ухвалою суду від 18.04.2022 року позовну заяву залишено без руху.

Так, ухвалою суду у справі №160/5590/22 було встановлено наступне - "в обґрунтування позовних вимог та в прохальній частині позову позивач посилається на довідку Міністерства внутрішніх справ, яка складена станом на 13.07.2019 року, а з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся 15.04.2022 року. Разом з адміністративним позовом ОСОБА_1 подано заяву про поновлення процесуальних строків. В обґрунтування заяви позивачем вказано, що предмет спору є триваючою протиправною діяльністю, а тому до цих правовідносин не можуть бути застосовані строки звернення до суду. Позивачем оскаржуються дії Міністерства внутрішніх справ України, що виразились у відображенні інформації стосовно нього у довідці, яку було видано станом на 13 червня 2019 року. При цьому, в обґрунтування заяви про поновлення процесуальних строків не було вказано на причини, що стали підставою для такого пропуску строку, а лише зазначено, що на думку позивача, протиправні дії стосовно нього є триваючими, що унеможливлює застосування процесуальних строків до цих адміністративно - правових відносин. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду".

Як у даній справі, так і у справі №160/5590/22 позивач оскаржує дії Міністерства внутрішніх справ України, що виразились у відображенні інформації стосовно нього у довідці, яку було видано станом на 13 червня 2019 року.

Таким чином, твердження позивача про те, що про порушення своїх прав йому стало відомо 21.04.2022 року спростовується викладеним вище.

Суд наголошує, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Отримання витягу повторно також не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, адже як було встановлено судом в межах справи №160/5590/22 довідку було видано станом на 13 червня 2019 року.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Наведена правова позиція відповідає позиції, що викладена у Постанові від 14.05.2019 року Верховного суду по справі № 815/3087/18.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справи України в особі Департаменту інформатизації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- залишити без руху.

Позивачеві в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску з урахуванням висновків, викладених в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 року по справі №160/5590/22.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса