Рішення № 104218688, 05.05.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2022 року Справа № 160/26969/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

28.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 66660086 від 21 вересня 2021 року, яка винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) при примусовому виконанні виконавчого листа №804/1382/16, який видано 15 червня 2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.01.2021 у справі №804/1382/16 Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення, яким поновлено його на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року та стягнено з Головного управління МВС України в Дніпропетровській області середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 9584,00грн. Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в межах стягнення суми за 1 місяць звернено до негайного виконання. Наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 17.02.2021 №2 о/с внесено зміни до наказу: пункт наказу ГУМВС від 06.11.2015 №485 о/с в частині звільнення відповідно до пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління, з 6 листопада 2015 року, з вислугою років на день звільнення: 11 років 03 місяці 27 днів, скасовано, вважається його працюючим на попередній посаді з 7 листопада 2015 року. Крім того, цим же наказом ГУМВС нараховано та виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць. 15.06.2021 судом видано виконавчий лист у справі №804/1382/16. Позивач зазначає, що в подальшому він звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про примусове виконання виконавчого листа у справі №804/1382/16. Однак, вже 21.09.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельською Даною Сергіївною прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження. Позивач категорично не погоджується з постановою про закінчення виконавчого провадження, оскільки вважає, що вона мотивована лише наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 17.02.2021 №2 о/с та листом боржника про виконання рішення суду, однак державним виконавцем не перевірено фактичне його виконання. При цьому, позивач зазначає, що наказ про поновлення на службі на штатну посаду не видано, копію наказу не вручено, зміни до трудової книжки не внесено, до фактичного виконання обов`язків його не допущено, не визначено робоче місце. З огляду на викладене, оспорювана постанова про закінчення виконавчого провадження №66660086 від 21.09.2021 прийнята державним виконавцем протиправно та безпідставно, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

28.01.2022 на адресу суду від позивача надійшов лист з додатками на усунення недоліків, дослідивши які було встановлено часткове виконання вимог ухвали суду від 04.01.2022.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 продовжено позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 04.01.2022 року, на п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду.

18.02.2022 на адресу суду від позивача надійшов лист з додатками на усунення недоліків, дослідивши які було встановлено часткове виконання вимог ухвали суду від 04.01.2022.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 продовжено позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 04.01.2022 року, на п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду.

18.04.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з доказами повного усунення недоліків позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26969/21; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи з урахуванням особливостей, передбачених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на адміністративний позов до 02.05.2022.

Цією ж ухвалою суду витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у термін для подання відзиву засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження №66660086.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 направлена учасникам справи, відповідачу у паперовому вигляді разом із копією позовної заяви з додатками, а також засобами електронного зв`язку.

02.05.2022 на електронну пошту суду «inbox@adm.dp.court.gov.ua» від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на виконання вимог ухвали суду від 25.04.2022 надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №66660086.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було.

При цьому, за приписами частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі №804/1382/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Дніпропетровського міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 06.11.2015р. №485 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за пп. «г» п.64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, капітана міліції ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до п. 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» у Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області.

Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 9584, 00 (дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн.

В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Дніпропетровського міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів змінено.

Викладено абзац п`ятий рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Дніпропетровського міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України наступним чином:

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 205 668грн. 88 коп (двісті п`ять тисяч шістсот шістдесят вісім грн. 88 коп).

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Дніпропетровського міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів залишено без змін.

15.06.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №804/1382/16 видано виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.

24.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового викання виконавчого листа №804/1382/16.

На підставі заяви стягувача ( ОСОБА_1 ) постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельської Д.С. від 01.09.2021 відкрито виконавче провадження №66660086 з примусового виконання виконавчого листа №№804/1382/16, виданого 15.06.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Також, у вказаній постанові зазначено про необхідність виконання боржником (Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області код ЄДОРПОУ 08592141) рішення суду протягом 10 робочих днів.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження згідно із супровідним листом від 01.09.2021 №02133/19817 направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та для відома.

Головне управління МВС України в Дніпропетровській області листом №22/4447 від 17.09.2021 звернулося до головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Загребельської Д.С., яким повідомило що 17.02.2021 ГУМВС на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі № 804/1382/16 видано наказ № 2 о/с, яким пункт наказу ГУМВС від 06.11.2015 №485 о/с в частині звільнення відповідно до пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління, з 6 листопада 2015 року, з вислугою років на день звільнення: 11 років 03 місяці 27 днів, скасовано, та він вважається працюючим на попередній посаді з 7 листопада 2015 року. Крім того, цим же наказом ГУМВС нараховано та виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, про що 17.02.2021 ОСОБА_1 направлено лист за вих. № 20592/Лк (копія додається).

Також, у листі №22/4447 від 17.09.2021 Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області вказано, ним в повному обсязі, добровільно, до відкриття виконавчого провадження у справі №804/1382/16 було виконано резолютивну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року, у зв`язку з чим останній просить закінчити виконавче провадження №66660086 за виконавчим листом №804/1382/16 від 15.06.2021.

До вказаного листа №22/4447 від 17.09.2021 долучено витяг з наказу № 2 о/с від 17.02.2021 та лист №20592/Лк від 17.02.2021 на ім`я ОСОБА_1 , в якому зазначено про необхідність останнього прибути до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області для внесення змін до трудової книжки та вчинення дій, пов`язаних з подальшим проходженням служби, згідно чинного законодавства.

Докази надіслання витягу з наказу № 2 о/с від 17.02.2021 та листа №22/4447 від 17.09.2021 на адресу ОСОБА_1 або жодних інших доказів щодо повідомлення останнього про необхідність прибути до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області в матеріалах виконавчого провадження № 66660086 відсутні.

21.09.2021 Головним державним виконавцем виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Загребельською Д.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №№ 66660086 на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження».

Вказана постанова обґрунтована наступним. На адресу відділу 17.09.2021 за вх.№9188 надійшла заява Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, в якій повідомлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/1382/16 виконано в повному обсязі. На підтвердження додано витяг з наказу №2о/с від 17.02.2021. Відповідно до ч.2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним в повному обсязі з дня видання відповідного наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Таким чином, боржником рішення згідно з виконавчим документом виконано в повному обсязі. Згідно із п.9 ч.1ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно із виконавчим документом.

Не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження від 21.09.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із статтею 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 2 статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 ст.18 Закону №1404 визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно із ч.6 ст.26 цього Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до статті 65 Закону №1404 рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404).

Відповідно до ч.2 ст. 65 Закону №1404 рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

За змістом п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, з урахуванням викладених норм права державний виконавець, як суб`єкт владних повноважень, в силу положень Основного Закону, повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та зобов`язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення. Прийняттю державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження мають передувати певні дії відносно боржника, послідовність яких визначена Законом №1404.

Лише після здійснення всіх необхідних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, державний виконавець має можливість винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, 15.06.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №804/1382/16 видано виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.

01.09.2021 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельською Д.С. від 01.09.2021 відкрито виконавче провадження №66660086 з примусового виконання виконавчого листа №№804/1382/16, виданого 15.06.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню; та цією ж постановою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Головне управління МВС України в Дніпропетровській області листом №22/4447 від 17.09.2021 повідомило головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельську Д.С. про добровільне виконання рішення суду, долучивши витяг з наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 2 о/с від 17.02.2021, згідно із яким пункт наказу ГУМВС від 06.11.2015 №485 о/с в частині звільнення відповідно до пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління, з 6 листопада 2015 року, з вислугою років на день звільнення: 11 років 03 місяці 27 днів, скасовано, та він вважається працюючим на попередній посаді з 7 листопада 2015 року.

Як убачається з оспорюваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.09.2021 у ВП №66660086, підставою для її прийняття став саме наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 2 о/с від 17.02.2021 та лист Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №20592/Лк від 17.02.2021 на ім`я ОСОБА_1 , в якому зазначено про необхідність ОСОБА_1 прибути до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області для внесення змін до трудової книжки та вчинення дій, пов`язаних з подальшим проходженням служби, згідно чинного законодавства.

Однак, згідно із наданим наказом № 2 о/с від 17.02.2021 скасовано наказ ГУМВС від 06.11.2015 №485 о/с в частині звільнення позивача з 06.11.2015 та він вважається працюючим на попередній посаді з 07.11.2015.

Зміст наказу № 2 о/с від 17.02.2021 положень щодо поновлення позивача на посаді, тобто у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду, не містить.

Крім того, оглядом матеріалів виконавчого провадження № 66660086 встановлено відсутність доказів надіслання витягу з наказу № 2 о/с від 17.02.2021 та листа №22/4447 від 17.09.2021 на адресу ОСОБА_1 , а відтак доказів повідомлення останнього про необхідність прибути до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області для внесення змін до трудової книжки та вчинення дій, пов`язаних з подальшим проходженням служби.

Не містять матеріали виконавчого провадження і доказів внесення відповідних змін до трудової книжки позивача на підтвердження виконання рішення суду щодо поновлення на посаді.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд зауважує, що правила виконання рішень немайнового (зобов`язального) характеру визначені статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження». Особливості виконання рішень про поновлення на роботі визначені статтею 65 цього Закону, відповідно до якої рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При цьому, закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, державний виконавець зобов`язаний перевірити, що відповідне зобов`язання виконане у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання.

У контексті викладеного суд зазначає, що законодавством передбачено обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.

Водночас поновлення на роботі має бути реальним, тобто з відновленням трудових відносин між працівником і роботодавцем, що, виходячи зі змісту трудового договору та порядку його укладення, передбачає не лише винесення наказу про поновлення працівника на роботі, але і фактичний допуск його до роботи, виконання працівником своїх службових (посадових) обов`язків, а роботодавцем - обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату.

Отже, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Проте, суд вважає, що відповідачем не вчинено всіх дій, направлених на примусове виконання судового рішення, позаяк державний виконавець не скористався своїм правом, передбаченим п. 1, 3, 14 ч. 3 ст. 18 Закону №1404 та з метою захисту інтересів стягувача не перевірив виконання боржником рішення суду щодо поновлення на посаді та чи відповідне зобов`язання боржника виконане у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду, не одержав від боржника додаткових доказів (пояснень, довідок та іншої інформації) щодо того, які дії вчинив боржник для повного виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не було вжито всіх можливих та необхідних заходів щодо виконання судового рішення, тому не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження №66660086.

За таких обставин, постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельської Д.С. про закінчення виконавчого провадження №66660086 від 21.09.2021 з примусового виконання виконавчого листа №804/1382/16, виданого 15.06.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, прийнята не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірності свого рішення у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 908,00грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (ідентифікаційний код 43314918; місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельської Д.С. про закінчення виконавчого провадження №66660086 від 21.09.2021 з примусового виконання виконавчого листа №804/1382/16, виданого 15.06.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (ідентифікаційний код 43314918; місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00грн. (дев`ятсот вісім гривен 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено 05.05.2022.

Суддя М.М.Бухтіярова