Рішення № 104218665, 28.04.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року Справа № 160/21690/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняБороди І.В. за участі: представника позивача представника відповідачів Пащенко В.І. Армашової І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Офісу Генерального прокурора, відповідача-2: Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, із урахуванням уточнень, до відповідача-1: Офісу Генерального прокурора, відповідача-2: Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за № 386 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 3305к від 19.10.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області та органів прокуратури.

Поновити ОСОБА_1 у Криворізькій центральній окружній прокуратурі Дніпропетровської області на посаді рівнозначній до посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури № З Дніпропетровської області.

Стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 25.10.2021 і по день винесення рішення суду.

Стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену частину заробітної плати за період з 15.03.2021 по 22.10.2021, а саме різницю між посадовим окладом і надбавкою за вислугу років, які повинні були виплачуватись згідно вимог Закону України «Про прокуратуру» та фактично виплаченими коштами у сумі 226339,83 грн.

Стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вихідну допомогу при звільненні в розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 8659,13 грн.

Стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 25.10.2021 і по день фактичного розрахунку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо:

- стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 25.10.2021 і по день винесення рішення суду;

- стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплаченої частини заробітної плати за період з 15.03.2021 по 22.10.2021, а саме різниці між посадовим окладом і надбавкою за вислугу років, які повинні були виплачуватись згідно вимог Закону України «Про прокуратуру» та фактично виплаченими коштами у сумі 226 339,83 грн. (двісті двадцять шість тисяч триста тридцять дев`ять гривень 83 копійки);

- стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 8 659,13 грн. (вісім тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 13 копійок);

- стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 25.10.2021 і по день фактичного розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії, наказу про звільнення та поновлення позивача на рівнозначній посаді, у заяві про зміну підстав позову шляхом їх доповнення позивачем зазначено, що Першою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за результатами засідання 20.11.2020 було складено протокол № 12, яким було ухвалено рішення відповідно до п.7 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 , оскільки технічні причини могли негативно вплинути на об`єктивний результат її тестування.

Позивач наголошує, що виключно відповідна кадрова комісія, яка проводила іспит позивачу у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки була наділена правом щодо прийняття з приводу даної особи рішення про неуспішне проходження прокурором атестації і жодна норма Закону № 113-IX, Порядку № 221 чи Порядку № 233 не визначала та не визначає права кадрової комісії на перегляд чи скасування рішення іншої кадрової комісії.

В той час, як П`ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) не проводила позивачу іспит, не приймала від позивача заяв щодо наявності підстав для призначення нової дати іспиту та не наділена компетенцією щодо перегляду рішень іншої кадрової комісії, яка вирішила надати позивачу можливість заново скласти іспит.

Вважаючи наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 3305к від 19.10.2021 про своє звільнення протиправним, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

22 грудня 2021 року від Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає рішення кадрової комісії правомірним, оскільки позивач не набрала відповідну кількість балів під час проходження атестації, в той час як позивачем на виконання п. 10 Порядку № 221 Генеральному прокурору подано заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Отже, на думку відповідача, ОСОБА_1 була обізнана щодо умов та процедур проведення атестації, визначеними у Порядку № 221, у тому числі з можливими наслідками набрання меншої кількості балів, ніж прохідний бал на відповідному її етапі, а також добровільно надала персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, її буде звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697. Така згода є усвідомленням, що у разі якщо за результатами складення іспитів вона набере меншу кількість балів, ніж прохідний бал, то припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

30 грудня 2021 року від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає свої дії правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ від 19.09.2019.

Зазначає, що П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, відповідно до вимог пунктів 13, 16, 17 розділу II Закону № 113-ІХ, пункту 6 розділу І, пунктів 5, 6 розділу III Порядку № 221, прийнято рішення від 13.09.2021 № 386 про неуспішне проходження позивачем атестації.

У зв`язку з цим, наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 19.10.2021 № 3305к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області та з органів прокуратури, на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцевих і перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформ органів прокуратури» з 22.10.2021 у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

Не ґрунтуються на нормах чинного законодавства вимоги позивача про поновлення на рівнозначній посаді прокурора в окружній прокуратурі. Оскільки ОСОБА_1 проходила службу на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області, що підтверджується записами в трудовій книжці, то й відсутні правові підстави для поновлення позивача в окружній прокуратурі. Посади прокурорів окружної прокуратури не є рівнозначними посадам прокурорів місцевої прокуратури, оскільки відповідно до вимог Закону № 113-ІХ переведення прокурорів на посади в окружну прокуратуру можливе лише за результатами успішного проходження ними атестації.

Таким чином, поновлення звільнених безпосередньо в Криворізькій центральній окружній прокуратурі Дніпропетровської області без проходження ними атестації суперечитиме вимогам чинного законодавства України, створюватиме дискримінаційні умови щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію та переведені в окружну прокуратуру, та повністю нівелюватиме результати реформи органів прокуратури, спрямовані на підвищення авторитету органів прокуратури шляхом забезпечення виконання функцій прокуратури лише висококваліфікованими та доброчесними прокурорами.

Отже, представник відповідача-2 наголошує, що неможливо судовим рішенням поновити ОСОБА_1 в органах Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області на рівнозначній посаді в обхід процедури і порядку, визначених Законом № 113-ІХ, Порядком проходження прокурорами атестації, який 03.10.2019 затвердженого наказом Генерального прокурора № 221, Порядком роботи кадрових комісій атестації, який 17.10.2019 затвердженого наказом Генерального прокурора № 233, оскільки відсутнє рішення кадрової комісії про успішне проходження нею атестації, яке є обов`язковим для обіймання ОСОБА_1 посади в окружній прокуратурі.

24 січня 2022 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив Офісу Генерального прокурора, у якій зазначено, що щодо позивача кадрова комісія, яка проводила атестацію рішення про неуспішне проходження ним атестації не приймала, а вирішила призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 , оскільки технічні причини могли негативно вплинути на об`єктивний результат її тестування.

Попередження позивача про майбутнє звільнення в розумінні вимог Закону не відбулось, оскільки попередження окремого працівника про майбутнє звільнення па підставі Закону № 113-ІХ, що є нормативним актом, не можливе, а індивідуальне попередження позивача про майбутнє звільнення не видавалось.

Як установлено в п. 1 ч. 19 Глави 3 Закону № 113-ІХ, прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в піди. 1-4 п. 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з підстав, а саме: неподання прокурором чи слідчим органів прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію.

З огляду на загрозу звільнення позивача з посади прокурора, у випадку не подання заяви встановленої форми про намір проходження атестації, позивач був поставлений в умови і вимушений написати заяву, щоб не бути звільненим.

Також вказує, що такого поняття як процедурне рішення кадрової комісії ані Порядок № 221, ані Закон № 113-ІХ не місить. Відповідач умисно не звертає увагу на той факт, що Першою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за результатами засідання 20.11.2020 було складено протокол № 12, яким було ухвалено рішення відповідно до п.7 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_2 , оскільки технічні причини могли негативно вплинути на об`єктивний результат її тестування (голосували «за» - одноголосно).

Крім того, даним протоколом було виключено позивача зі списку осіб, які 06.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Зазначене рішення кадрової комісії не є процедурним і є обов`язковим для виконання, оскільки ніким не оскаржене та не скасоване.

А вже 19.08.2021 року П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за результатами було складено протокол № 3, яким було ухвалено рішення не включати до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички позивача та ухвалено рішення відповідно.

Представник позивача наголошує, що П`ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) жодною нормою не наділена правом та компетенцією на перегляд рішень Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих). Крім того, повторний перегляд вже розглянутих Першою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) звернень позивача нормами ані Порядку № 221, ані Закону № 113-ІХ не передбачено.

Вказує, що на адвокатський запит Офіс Генерального прокурора повідомив, що відомості щодо часу проведення засідання П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також другою і сьомою кадровими комісіями з добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних), до них не передавались, результати тестування не збереглись.

Щодо поновлення ОСОБА_1 па посаді із рівнозначними умовами, функціями та повноваженнями прокурора у Криворізьку центральну окружну прокуратуру Дніпропетровської області, представник позивача наголошує, що з наданих до суду доказів вбачається, що поновити позивача на посаді, з якої її було звільнено, вже неможливо, оскільки посада відсутня.

24 січня 2022 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив Дніпропетровської обласної прокуратури, у якій зазначено, що в обґрунтуванні відзиву відповідач посилається на п. 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 113-ІХ, в якому зазначено, що з дня набрання чинності цим Законом (25.09.2020) усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

Наголошує, що у рішенні Конституційного Суду України від 21.07.2021 № 4-р(ІІ)/2021, справа № 3-107/2020(221/20) було акцентовано увагу на висновку, що Верховна Рада України шляхом ухвалення законів, що є нормативними актами, не може звільняти окремого працівника або певні категорії працівників та повідомляти їх про можливе майбутнє звільнення. Звільнення особи можливе на підставі не закону, а лише індивідуального акта права, повноважень щодо ухвалення якого Верховна Рада України не має. Випадки, коли Верховна Рада України уповноважена звільняти та призначати окремих осіб у спосіб ухвалення індивідуальних актів права, визначені приписами Основного Закону України.

Отже, попередження позивача про майбутнє звільнення в розумінні вимог Закону не відбулось, оскільки попередження окремого працівника про майбутнє звільнення на підставі Закону № 113-ІХ, що є нормативним актом, неможливе, а індивідуальне попередження позивача про майбутнє звільнення не видавалось.

Як установлено в п. 1 ч. 19 Глави 3 Закону № 113-ІХ, прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в піди. 1-4 п. 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з підстав, а саме: неподання прокурором чи слідчим органів прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію. З огляду на загрозу звільнення позивача з посади прокурора, у випадку не подання заяви встановленої форми про намір проходження атестації, позивач був поставлений в умови і вимушений написати заяву, щоб не бути звільненим.

Зазначає, що коли поновити позивача на посаді, з якої його звільнили і якої (формально) вже немає, неможливо, то належним способом захисту порушеного права може бути поновлення на посаді, аналогічній тій, з якої її звільнили, і яка існує на дату поновлення.

09.12.2021 у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 13.01.2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 було продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі на 30 днів та призначено наступне підготовче засідання на 03.02.2022 року

В подальшому розгляд справи перенесено на 24.02.2022 року, 28.04.2022 року.

Останнє судове засідання у справі відбулось 28 квітня 2022 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, адміністративний позов просила задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні просила відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, підтримавши доводи викладені у відзивах на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 з 04.11.1999 р. по 22.10.2021 р. працювала в органах прокуратури України, з 15.12.2015 року на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області.

10.09.2020 року наказом Генерального прокурора № 422 створено Першу кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).

07.10.2020 року наказом Генерального прокурора № 474 встановлено прохідний бал для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а саме 93 для успішного складання іспиту.

04.11.2020 року позивач складала іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та набрала 85 балів, про що розписалась у відомості про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

04.11.2020 року Першою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято протокольне рішення та включено позивача до списку осіб, які не пройшли іспит.

06.11.2020 року, 10.11.2020 року та 13.11.2020 року позивач звернулась з відповідними заявами до голови Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), якими повідомила про технічні причини (неналежно працювала комп`ютерна техніка), які вплинули на результат її тестування.

20.11.2020 року Першою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) було розглянуто заяви позивача від 06.11.2020 року, 10.11.2020 року та 13.11.2020 року та прийнято на засіданні протокольне рішення (протокол № 12), яким виключено позивача зі списку осіб, які не пройшли іспит та на підставі п. 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджений Наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019 року, призначено новий час та дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 (голосували «за» - одноголосно).

15.03.2021 року наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №709к визначено робоче місце прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 у Криворізькій центральній окружній прокуратурі Дніпропетровської області.

16.07.2021 року наказом Генерального прокурора № 236 було ліквідовано Першу кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).

22.07.2021 року наказом Генерального прокурора № 239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).

05.08.2021 року Офісом Генерального прокурора було направлено лист за вих. № 06/2/2-2982вих.-21 до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) з вимогою вирішити питання щодо призначення нової дати оцінювання для 479 осіб, щодо яких кадрові комісії прийняли рішення призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.

11.08.2021 року голова П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) листом за вх. № 06/3/2-3039ВН-21 до Офісу Генерального прокурора запросив усі матеріали оцінювання щодо 479 осіб щодо яких кадрові комісії прийняли рішення призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.

19.08.2021 року П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за результатами засідання було складено протокол № 3, яким ухвалено рішення не включати до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 .

13.09.2021 року П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) було прийнято протокольне рішення (протокол № 11) щодо 444 осіб, щодо яких кадрові комісії прийняли рішення про призначення нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички (до яких увійшов і позивач), та визнано їх такими, що неуспішно пройшли атестацію.

13.09.2021 року П`ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктом 6 розділу І, пунктами 5, 6 розділу III Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, враховуючи, що прокурор Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрала 85 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, встановленого наказом виконувача обов`язків Генерального прокурора від 07.10.2020 № 474 «Про встановлення прохідного бала для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюднення зразка тестових питань (завдань) та правил складання іспиту», прийнято рішення № 386 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 .

19.10.2021 року наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 3305к позивача звільнено з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 22.10.2021 р.

15.11.2021 року наказом Генерального прокурора № 357 ліквідовано П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 11 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур, утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи яких, здійснюється Генеральним прокурором.

Враховуючи, що станом на момент розгляду справи та винесення рішення П`ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) ліквідована за наказом Генерального прокурора № 357 від 15.11.2021, а процес проведення атестації підконтрольний виключно Офісу Генерального прокурора, то відповідачем за зобов`язаннями даної кадрової комісії виступає саме Офіс Генерального прокурора.

У Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 за № 5-р(ІІ)/2020 визначено, що прокуратура належить до української системи правосуддя.

25.09.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX (далі - Закон № 113-IX).

Відповідно до п. 11 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX (в редакції від 17.10.2019, тобто чинній на момент складання позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички), атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Пункт 16 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX (в редакції від 17.10.2019, тобто чинній на момент складання позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички) визначав, що за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Згідно з абз. 1 п. 2 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджений Наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019 (далі - Порядок № 221) (в редакції від 03.10.2019, тобто чинній на момент складання позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички), атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.

Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора (п. 4 розділу І Порядку № 221 (в редакції від 03.10.2019, тобто чинній на момент складання позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички)).

Відповідно до п. 7 розділу І Порядку № 221 (в редакції від 03.10.2019, тобто чинній на момент складання позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички) повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

У п. 8 розділу І Порядку № 221 (в редакції від 03.10.2019, тобто чинній на момент складання позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички) визначено, що за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Наказом Генерального прокурора № 233 від 17.10.2019 (далі по тексту - Порядок № 233), під час своєї діяльності комісії здійснюють повноваження, визначені Законом України «Про прокуратуру», розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», цим Порядком та іншими нормативними актами.

У п. 11 Порядку № 233 визначено, що комісія може приймати процедурні рішення, пов`язані з її діяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності очікування суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві правовим приписам.

Конституційний суд України у своїх рішенням неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми й забезпечення того, щоб ситуація та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 174-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення у справі «Волохи проти України» від 02.11.2006, рішення у справі «Malone v. United Kindom» від 02.08.1984).

Проаналізувавши норми Закону № 113-IX, Порядку № 221, Порядку № 233, суд критично відноситься до доводів відповідачів про те, що П`ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка не проводила іспит у позивача, була наділена правом на прийняття рішення № 386 від 13.09.2021 про неуспішне проходження позивачем атестації.

Суд звертає увагу, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №815/1554/17.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідачів на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 24.09.2021 у справі № 160/6596/20, від 21.09.2021 у справі №160/6204/20 та ін., оскільки обставини у зазначених справах істотно відрізняються від обставин у цій справі. Зокрема, у розглянутих Верховним Судом справах, на відміну від цієї, кадрові комісії не приймали рішень про виключення прокурора зі списку осіб, які не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, та про призначення прокурору нової дати складання такого іспиту. Саме наявність чинного рішення кадрової комісії про виключення позивача зі списку осіб, які не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, та про призначення йому нової дати складання такого іспиту, є основною підставою даного адміністративного позову, зазначеної підстави позову у вказаних вище справах, розглянутих Верховним Судом, не було.

Отже, П`ятнадцята кадрова комісія при прийнятті рішення від № 386 від 13.09.2021 року діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України, унаслідок чого позбавила позивача можливості скласти згаданий іспит та прийняла оскаржуване у цій справі рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, яке з огляду на викладені висновки суду є протиправним.

Крім того, суд зауважує, що належна мотивація рішення (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура атестації і чи була дотримана процедура його прийняття. Її обсяг і ступінь залежить від конкретних обставин, які були предметом обговорення, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи/пояснення прокурора взято до уваги і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувалася Комісія, коли оцінювала прокурора. Особливо-виняткової значимості обґрунтованість/вмотивованість рішення набуває тоді, коли йдеться про непроходження прокурором атестації, з огляду на наслідки, які це потягне.

Відсутність у рішенні, прийнятому за наслідками атестації мотивів, з яких кадрова комісія дійшла висновку про неуспішне проходження атестації прокурором, є підставою для його судового оскарження та скасування. У свою чергу, це покладає на кадрові комісії обов`язок обґрунтувати рішення про проходження або не проходження атестації прокурором в такий спосіб, щоб рішення достатнім чином містило мотиви, на яких воно базується.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу у своїх рішеннях на те, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням викладеного суд вважає, що невиконання суб`єктом владних повноважень вимог законодавства в цій частині стосовно позивача призводить до втрати легітимності процедури проведення атестації відносно нього та, як наслідок, прийнятих за її результатами рішень.

Судом приймається до уваги і той факт, що за наявності чинного рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яке оформлене протоколом № 12 від 20.11.2020 щодо виключення позивача зі списку осіб, які не пройшли іспит 04.11.2020 та призначення нового часу і дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 , рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 386 від 13.09.2021 про неуспішне проходження позивачем атестації є протиправним, оскільки суперечить принципу правової визначеності та прийняте суб`єктом владних повноважень з перевищенням своїх дискреційних функції, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З приводу посилань відповідачів на те, що згода, яка була підписала позивачем, є усвідомленням, що у разі якщо за результатами складення іспитів вона набере меншу кількість балів, ніж прохідний бал, то припиняє участь в атестації, то суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України від 21.07.2021 № 4-р(II)/2021, справа № 3-107/2020(221/20), у якому наголошено, що Верховна Рада України шляхом ухвалення законів, що є нормативними актами, не може звільняти окремого працівника або певні категорії працівників та повідомляти їх про можливе майбутнє звільнення. Звільнення особи можливе на підставі не закону, а лише індивідуального акта права, повноважень щодо ухвалення якого Верховна Рада України не має. Випадки, коли Верховна Рада України уповноважена звільняти та призначати окремих осіб у спосіб ухвалення індивідуальних актів права, визначені приписами Основного Закону України.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, того, що підставою для винесення наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 3305к від 19.10.2021 визначено рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 386 від 13.09.2021, яке суд вважає протиправним, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскарженого наказу керівника прокуратури.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача в частині протиправності рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 386 від 13.09.2021 та Наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 3305к від 19.10.2021, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у даній частині є такими, що підлягають задоволенню.

Нормами ч. 2 ст. 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в ч. 1 ст.235 та ст.240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Поновлення працівника на роботі відбувається з дати звільнення працівника на підставі рішення суду, яким визнано таке звільнення незаконним, а не з дати винесення судом відповідного рішення.

У відповідності до ч.ч.1, 2 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Крім того, суд також враховує правову позицію щодо того, що поновлення незаконно звільненого працівника має бути здійснено саме на тій посаді, з якої його було незаконно звільнено, яка була викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14.03.2018 р. у справі №826/5133/16, у постанові від 06.03.2019 р. у справі №824/424/16-а та у постанові від 29.04.2020 р. у справі №815/4666/17.

Відтак, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області з 22 жовтня 2021 року

У відповідності з пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

Суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області з 22.10.2021 року.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 140 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що за пред`явлення вимог в частині протиправності рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 386 від 13.09.2021 та Наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 3305к від 19.10.2021, а також поновлення на посаді, позивач звільнена від сплати судового збору.

З приводу будь-яких інших майнових вимог - позивач відмовилась від них та від компенсації витрат на правову допомогу.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що судові витрати додатковому стягненню чи компенсації зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Офісу Генерального прокурора, відповідача-2: Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за № 386 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 3305к від 19.10.2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області та органів прокуратури.

Поновити ОСОБА_1 на посаду прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області з 22 жовтня 2021 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений 09 травня 2022 року.

Суддя В.М. Олійник