Рішення № 104217858, 27.04.2022, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2022 р. Cправа № 127/4392/21

Гоподарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Шушковій А.П.

за участю представників

позивача Говор Д.І., ордер АВ №1022439 від 18.11.2021;

відповідача Салецький І.О., посвідчення начальника управління №43 від 04.06.2013;

третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 7, кімната 1227, м. Вінниця, 21036)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Релігійна організація "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви" (вул. Івана Богуна, 70А, с. Хижинці, Вінницький район, Вінницька обл., 23209)

про визнання бездіяльності незаконною,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького міського суду Вінницької області з цивільним позовом звернувся громадянин ОСОБА_1 з вимогами до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про:

- визнання незаконною бездіяльність Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації щодо нереєстрації статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції;

- зобов`язати Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації здійснити реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.02.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 127/4392/21.

26.04.2021 рішенням Вінницького міського суду Вінницької області позов задоволено: визнано незаконною бездіяльність Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації щодо нереєстрації статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції; зобов`язано Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації здійснити реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції.

Релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с.Хижинці Вінницького району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви» не погоджуючись з рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2021 року звернулось до Вінницького апеляційного суду з апеляційною скаргою якою просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 127/4392/21 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2021 року скасовано, провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації про зобов`язання вчинити певні дії закрито та роз`яснено позивачу його право протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови, подати заяву про передачу справи за встановленою юрисдикцією до господарського суду.

19 листопада 2021 року представник позивача подав до Вінницького апеляційного суду клопотання, в якому просив направити вказану справу за встановленою юрисдикцією для розгляду в порядку господарського судочинства.

22.11.2021 ухвалою Вінницького апеляційного суду задоволено клопотання представника позивача про передачу справи №127/4392/21 на розгляд до Господарського суду Вінницької області як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд даної справи.

26.11.2021 матеріали справи №127/4392/21 надійшли до Господарського суду Вінницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021 справа № 127/4392/21 розподілена судді Маслію І.В.

Ухвалою від 29.11.2021 суд постановив позовну заяву ОСОБА_1 б/н від 18.02.2021 залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

03.12.2021 на адресу суду засобами електронного зв`язку надійшла заява позивача б/н від 02.12.2021 про усунення недоліків позовної заяви, разом з якою також надано докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвалою від 06.12.2021 суд постановив прийняти справу до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами господарського судочинства, розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначити на 11 січня 2022 року о 11:30 год.

24.12.2021 на адресу суду засобами електронного зв`язку надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійної організації "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви".

На визначену судом дату (11.01.2022) у судове засідання з`явився представник позивача, який підтримав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи та заявив усне клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із тим, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2021 фактично виконується відповідачем, а тому є можливість мирного врегулювання даного спору. Суд постановив відкласти розгляд клопотання позивача про залучення до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійної організації "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви" до наступного судового засідання.

Ухвалою від 11.01.2022 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 09.02.22 о 10:00 год.

17.01.2022 на адресу суду надійшли пояснення відповідача на позовну заяву.

28.01.2022 від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині зобов`язання здійснити реєстрацію статуту у новій редакції.

На визначену судом дату (09.02.2022) у судове засідання з`явились представники обох сторін. Представник позивача підтримав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи та заяву про закриття провадження у справі в частині зобов`язання здійснити реєстрацію статуту у новій редакції. Представник відповідача, у свою чергу, поклався на розсуд суду щодо розгляду клопотання про залучення третьої особи та повідомив суд про те, що відповідачем не отримано заяву позивача про закриття провадження у справі в частині зобов`язання здійснити реєстрацію статуту у новій редакції, а тому просив суд відкласти підготовче засідання та відкласти розгляд даної заяви до наступного судового засідання з метою надання відповідачу часу для формування власної правової позиції з даного питання.

Ухвалою від 09.02.2022 суд постановив відкласти підготовче засідання у справі на 09.03.22 о 15:30 год. та залучити до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійну організацію "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви".

14.02.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

21.02.2022 на адресу суду засобами електронного зв`язку надійшла заява позивача, разом з якою надано докази направлення копії позовної заяви з додатками третій особі.

На визначену судом дату (09.03.2022) у судове засідання представники сторін не з`явились.

Ухвалою від 09.03.2022 суд постановив відкласти підготовче засідання на 28.03.22 о 11:30 год.

10.03.2022 до суду надійшли пояснення третьої особи по суті спору.

16.03.2022 на адресу суду засобами електронного зв`язку надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання.

На визначену судом дату (28.03.2022) у судове засідання з`явився представник відповідача, який поклався на розсуд суду щодо розгляду клопотання позивача про відкладення судового засідання.

Суд, розглянувши клопотання позивача про відкладення судового засідання, дійшов висновку про його необґрунтованість, а тому відмовив у його задоволенні.

За наслідками судового засідання 28.03.2022 судом винесено ухвали якими закрито провадження у справі №127/4392/21 в частині зобов`язання Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації здійснити реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції, подальший розгляд справи №127/4392/21 постановлено здійснювати за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про визнання незаконною бездіяльність Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації щодо нереєстрації статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції та закрито підготовче провадження з призначенням справи № 127/4392/21 для судового розгляду по суті на 27 квітня 2022 р.

05.04.2022 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

На визначену судом дату 27.04.2022 в судове засідання з`явились представники сторін, третя особа правом участі свого представника в судовому засіданні не скористалась, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити їх з покладенням судових витрат на відповідача. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити повністю.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.04.2022 року судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без проголошення в зв`язку з неявкою представників.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач в позовній заяві зазначає, що 02.02.2019 року на загальних зборах Релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницької єпархії Української Православної Церкви» було складено протокол №1, де було прийнято наступні рішення: змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації «Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви» та перейти під канонічне підпорядкування Православної Церкви України, змінивши при цьому назву на «Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви України»; прийняти в новій редакції статут релігійної організації «Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви України»; головою релігійної громади (парафіяльної ради) обрано ОСОБА_1; доручено ОСОБА_1 звернутися до Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації для інформування про прийняті рішення». Місце проведення зборів КЗ «Хижинецький ліцей» с. Хижинці, вул. І.Богуна, 67А, присутні 133 зареєстрованих членів Релігійної громади с. Хижинці (Т.1 а.с. 9-18, 66-81).

Згідно із Протоколом №1 від 02.02.2019 року загальних зборів релігійної громади було ухвалено доручити ОСОБА_1 звернутися до управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації для інформування про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви» та її перехід під канонічне підпорядкування Православної Церкви України і прийняття у новій редакції статуту Релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви».

19.02.2019 року позивач ( ОСОБА_1 ) від імені десяти членів релігійної організації звернувся до начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації із заявою №1 від 02.02.2019 про реєстрацію статуту Релігійної організації Релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви України в новій редакції у зв`язку зі зміною підлеглості (Т.1 а.с. 7-8, 65).

Листом від 04.08.2020 р. відповідач повідомив, що в документах позивача виявлені певні недоліки, які пропонується усунути.

У заяві від 08.10.2020 року голови парафіяльної ради ОСОБА_1 на адресу начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації вказано, що Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії УПЦ відповідно до листа від 04.08.2020 року №03-10/274 усунула вказані недоліки та просить вважати технічною помилкою «абревіатуру» у назві релігійної громади у новій редакції викладену у п.6 протоколу №1 загальних зборів членів релігійної громади від 02.02.2019 року. Вважати дійсним просили «Православної Церкви України» як і зазначено в статуті релігійної громади.

Відповідно до наданої заяви від 08.10.2020 року №2, ст.ст. 8, 12, 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», розпорядження облдержадміністрації від 18.03.2002 року №83 «Про виконання функцій з реєстрації статутів (положень) релігійних громад» із змінами та доповненнями, рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 07.10.2020 року справа №128/1540/19, просили зареєструвати статут релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії УПЦ у новій редакції у зв`язку із зміною підпорядкування у канонічних та організаційних питаннях, змінивши при цьому найменування на «Релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви України» на підставі: 1) заяви релігійної громади від 08.10.2020 року №2; 2) протоколу загальних зборів Релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії УПЦ» від 02.02.2019 року та Додатку №1 до Протоколу загальних зборів Релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії УПЦ» від 02.02.2019 року; 3) належним чином завіреної чинної редакції статуту релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії УПЦ (№116 від 10.07.2015 року), який отримано на адвокатський запит від 03.07.2019 року №41, свідоцтво про реєстрацію статуту не видавалося; 4) статуту релігійної громади у новій редакції; місцезнаходження юридичної особи не змінюється. Всі вищезазначені документи, які визначені ст. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» були надані листом релігійної громади від 02.02.2019 року (Т.1 а.с. 98).

На вказану заяву від 08.10.2020 року щодо реєстрації статуту Релігійної громади храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії УПЦ в новій редакції у зв`язку зі зміною підлеглості за результатами розгляду начальник управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Ігор Салецький листом від 13.10.2020 року №03-10/399 повідомив позивача про те, що оскільки в управлінні в наявності два протилежних за змістом пакети документів, що містять різні позиції членів релігійної громади на питання зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях та перехід у підпорядкування іншому релігійному центру, а частина членів релігійної громади не визнає рішення, прийняті іншою частиною, управлінням здійснено запит до Вінницької районної адміністрації, внаслідок чого термін розгляду звернення продовжено; у той же час ухвалою Вінницького районного суду від 19.06.2019 р. (справа №128/1540/19) відкрите провадження у цивільній справі щодо визнання недійсними рішень загальних зборів релігійної громади щодо зміни підлеглості. Враховуючи викладене, управління повернеться до розгляду питання щодо реєстрації статуту Релігійної громади храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії УПЦ в новій редакції у зв`язку зі зміною підлеглості, найменування та перехід під канонічне та організаційне порядкування ПЦУ після вирішення питання в судовому порядку ( Т.1 а.с. 99).

29.12.2020 р. позивач звернувся із письмовим запитом до відповідача про надання інформації про стан реєстрації статуту та отримав відповідь від 04.01.2021 р. за №03-10/4, в якому вказано наступне: «Оскільки, в управлінні в наявності два протилежних за змістом пакети документів, що містять різні позиції членів релігійної громади на питання зміни підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях та перехід під порядкування іншому релігійному центру, а частина членів релігійної громади не визнає рішення прийняті іншою частиною членів громади, управлінням у відповідності до прав наданих ст.14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» здійснено необхідний запит до Вінницької районної адміністрації з метою з`ясування реальних обставин щодо забезпечення прав віруючих громадян на свободу совісті та віросповідання, внаслідок чого термін розгляду звернення релігійної громади продовжено, про що вас інформували листом управління від 19.03.2019року №03-10/267. В той же час, ухвалою Вінницького районного суду від 19.06.2019 року (справа №128/1540/19) відкрито провадження у цивільній справі щодо визнання недійсним рішень загальних зборів релігійної громади щодо зміни підлеглості. Враховуючи вищевикладене, управління повернеться до розгляду питання щодо реєстрації статуту релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії УПЦ у новій редакції у зв`язку із зміною підлеглості, найменування та перехід під канонічне та організаційне підпорядкування ПЦУ після вирішення питання у судовому порядку, про що інформували листом від 13.10.2020 року № 03-10/399» ( Т.1 а.с. 21-22, 100-101).

З огляду на викладене відповідач відмовився розглядати звернення позивача на невизначений строк, тому бездіяльністю щодо нереєстрації статуту релігійної організації в новій редакції відповідач порушив його права та не виконав свої обов`язки, передбачені законодавством.

Оскільки з часу прийняття заяви (19.02.2019) до дня подачі позову минуло більше трьох місяців, за твердженням позивача, відповідачем порушено норми статті 14 Закону «Про свободу совісті», в якій зазначено, що орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін.

Даним законом, не передбачено інших підстав для відмови в реєстрації статуту, крім неусунення недоліків поданих документів та якщо статут (положення) або діяльність організації суперечать чинному законодавству. Відповідачем таких обставин встановлено не було.

Крім того, щодо підстав, наведених відповідачем для пояснення затримки в реєстрації статуту, позивачем зазначено, що публічний порядок не забороняє діяльність на території одного населеного пункту чи адміністративно-територіальної одиниці в Україні декількох релігійних організацій різних культів, віросповідань, напрямів, течій або толків. У статті 8 Закону про свободу совісті прямо передбачено, що частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Таким чином, наявність заперечень зі сторони іншої частини громади не повинно впливати на формальну оцінку поданих документів в аспекті їх відповідності закону. Щодо посилання на цивільну справу № 128/1540/19 у Вінницькому районному суді, то відповідачу мало б бути відомо, що 7 жовтня 2020 р. в даній справі було постановлене остаточне судове рішення - ухвала, якою позовну заяву про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом, залишено без розгляду.

Також, наявність чи відсутність подібних справ у провадженні суду не є законною підставою для зупинення розгляду звернення позивача.

Вважаючи бездіяльність відповідача, щодо нереєстрації статуту такою, що не відповідає вимогам Закону «Про свободу совісті» позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльність Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації щодо нереєстрації статуту релігійної організацції "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції та зобов`язання Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації здійснити реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції.

У відзиві на позовну заяву, який подано відповідачем 09.03.2021 до Вінницького міського суду відповідачем зазначено, що 04.02.2019 року до Управління надійшла заява від релігійної організації «Релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці с.Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії УПЦ» з проханням долучити до матеріалів справи релігійної громади протокол парафіяльних зборів № 1 від 28.01.2019 року та список осіб, які брали участь у парафіяльних зборах у кількості 47 осіб. На зазначених парафіяльних зборах поміж іншого прийнято рішення не змінювати підлеглість релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях.

Оскільки чинним законодавством не передбачено вчинення будь яких дій у випадку повідомлення релігійної організації про не зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях, Управління листом від 05.02.2019 року № 03-10\42 поінформувало заявника, що подані документи взято до уваги та долучено до матеріалів справи.

19.02.2019 року до Управління надійшла заява від членів релігійної громади с. Хижинців з повідомленням про проведення загальних зборів членів релігійної громади с. Хижинці, на яких прийнято рішення щодо зміни підлеглості релігійною громадою та перехід під канонічне підпорядкування ПЦУ, прийнято статут релігійної громади у новій редакції, прийнято рішення щодо перевиборів членів парафіяльної ради релігійної громади зокрема: голову парафіяльної ради гр. ОСОБА_2 - переобрали на гр. ОСОБА_1 , заступника голови парафіяльної ради гр. ОСОБА_3 - переобрали на заступника голови релігійної громади гр. ОСОБА_4 , скарбника гр. ОСОБА_3 - переобрали на гр. ОСОБА_5 , а також переобрали членів ревізійної комісії. Відомості викладені у заяві підтверджено протоколом № 1 від 02.02.2019 року загальних зборів членів Релігійної громади с.Хижинці підписаний головою загальних зборів гр. ОСОБА_6 та секретарем загальних зборів гр. ОСОБА_7 ; списком осіб, які брали участь у загальних зборах та голосували за прийняті рішення у кількості 133 особи, при цьому по питанню № 6 та 7 порядку денного щодо зміни підлеглості та прийняття статуту у новій редакції проголосувало 133 члена Релігійної громади с.Хижинці із 134 присутніх на загальних зборах, тобто майже 100 % від всіх членів Релігійної громади с.Хижинці присутніх на зборах, крім священника гр. ОСОБА_2 , який був присутній на загальних зборах, але голосував проти рішень, які приймалися членами Релігійної громади с.Хижинці. А також додано список опитування православних віруючих храму св. Архістратига Михаїла щодо належності церкви до Православної Церкви України у кількості 800 чол.

Крім того, протокол загальних зборів № 1 від 02.02.2019 року та Додаток до протоколу № 1 від 02.02.2019 року (список осіб, які брали участь у загальних зборах та голосували за прийняте рішення у кількості 133 особи) прошиті та належним чином завірений підпис голови та секретаря загальних зборів.

Під час опрацювання поданих документів, Управління у відповідності до вимог ст.8, 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» перевірено наявність всіх необхідних документів та встановлено про відсутність оригіналу чи належним чином засвідченої копії чинної, на дату подання документів, редакції статуту релігійної громади.

Таким чином, релігійна громада виконала всі вимоги передбачені ст. 8, 12, 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в частині подання повного пакету документів щодо реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції у зв`язку із зміною підлеглості.

Однак підчас опрацювання поданих документів, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області відкрито провадження у справі № 128/1540/19 про визнання незаконними рішення загальних зборів членів Релігійної громади с. Хижинці оформлених протоколом № 1 від 02.02.2019 року щодо зміни підлеглості релігійної громади, прийняття статуту релігійної громади у новій редакції та перевибори керівних органів релігійної громади.

Враховуючи вище викладене, Управління поінформувало листом від 04.01.2021 №03-10/4 голову парафіяльної ради гр. ОСОБА_1 про те що Управління повернеться до розгляду питання щодо реєстрації статуту Релігійної громади с. Хижинці у новій редакції у зв`язку із зміною підлеглості, найменування та перехід під канонічне та організаційне порядкування ПЦУ після вирішення питання у судовому порядку.

З огляду на це відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Після прийняття Господарським судом Вінницької області справи №127/4392/21 до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами господарського судочинства від відповідача 17.01.2022 надійшли пояснення на позовну заяву в яких відповідач зазначив, що відповідно до статей 8, 12, 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», на підставі розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 18.03.2002 року № 83 «Про виконання функцій з реєстрації статутів (положень) релігійних громад» зі змінами, на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2021 року у справі № 127/4392/21, наказом по Управлінню від 13.10.2021 року № 69 «Про реєстрацію статуту релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці с.Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії УПЦ у новій редакції» зареєстровано статут релігійної громади у новій редакції у зв`язку із зміною підлеглості та найменування на релігійна організація "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с.Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви України», про що повідомлено ОСОБА_1 листом Управління від 13.10.2021 року № 03-13/510.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 через територіальне відділення «Замостя» ЦНАП Вінницької міської ради отримав: 1. Наказ по Управлінню від 13.10.2021 року № 69 «Про реєстрацію статуту релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці с.Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії УПЦ у новій редакції»; 2. Повідомлення про реєстрацію статуту релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці с.Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії УПЦ у новій редакції від 13.10.2021 року № 03-13/510; 3. Статут релігійної організації "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с.Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви України» у новій редакції.

Таким чином за твердженням відповідача, Управління виконало всі вимоги рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2021 року у справі № 127/4392/21.

В зв`язку з поданням відповідачем даних пояснень позивач подав до суду заяву про закриття провадження у справі в частині зобов`язання Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації здійснити реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції, разом з тим в частині визнання незаконною бездіяльність Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації щодо нереєстрації статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції позивач просить суд здійснювати подальший розгляд.

Окрім пояснень відповідач 14.02.2022 подав до суду ще один відзив в якому поміж іншого зазначив, що оскільки, в управлінні в наявності знаходилося два протилежних за змістом пакети документів, що містять різні позиції членів релігійної громади на питання зміни підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях та перехід у підпорядкування іншому релігійному центру, а частина членів релігійної громади не визнає рішення прийняті іншою частиною членів громади, Управлінням у відповідності до прав наданих ч.20 ст.14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» здійснено запит до Вінницької районної державної адміністрації з метою з`ясування реальних обставин щодо забезпечення прав віруючих громадян на свободу совісті та віросповідання, внаслідок чого термін розгляду звернення членів релігійної громади продовжено, про що поінформовано гр. ОСОБА_6 листом Управління від 19.03.2019 року № 03-10\267.

В той же час, Вінницьким районним судом Вінницької області відкрито провадження у справі № 128/1540/19 про визнання незаконними рішення загальних зборів членів Релігійної громади с.Хижинці оформлених протоколом № 1 від 02.02.2019 року щодо зміни підлеглості релігійної громади, прийняття статуту релігійної громади у новій редакції та перевибори керівних органів релігійної громади.

Управління листом від 20.05.2019 року № 03-10/454 поінформувало гр. ОСОБА_6 про те, що Управління повернеться до розгляду документів Релігійної громади с.Хижинці щодо реєстрації статуту у новій редакції, у зв`язку із зміною підлеглості після вирішення питання у судовому порядку у Вінницькому районному суді Вінницької області.

Представником позивача до Управління подано адвокатський запит від 03.07.2019 року № 41, на який Управлінням надано належним чином засвідчену копію чинної редакції статуту Релігійної громади с.Хижинці. Зазначений статут гр. ОСОБА_1 було додано до пакету документів Релігійної громади с.Хижинці.

Надалі, Управління листом від 04.08.2020 року № 03-10/274 поінформувало голову парафіяльної ради Релігійної громади с.Хижинці гр. ОСОБА_1 про те, що Управління у поданих документах виявило недоліки та запропонувало відповідно до ч. 17 с. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» усунути виявлені недоліки.

09 жовтня 2020 року від позивача гр. ОСОБА_1 як уповноваженої особи релігійної громади (відповідно до питання № 9 протоколу загальних зборів від 02.02.2019 року № 1) надійшла заява від 08.10.2020 року № 2 (реєстраційний № 732-25-17 від 09.10.2020 року) про реєстрацію статуту Релігійної громади с.Хижинці у новій редакції у зв`язку із зміною підлеглості та найменування. При цьому, позивачем не ініційовано, а загальними зборами членами релігійної громади не внесені зміни у питання № 6 і 7 рішення загальних зборів членів Релігійної громади с.Хижинці, рішення яких оформленого протоколом № 1 від 02.02.2019 року щодо найменування релігійної громади.

Таким чином, найменування релігійної громади в рішенні уповноваженого органу релігійної громади (питання № 6 і 7 протоколу загальних зборів № 1 від 02.02.2019 року) та установчому документі релігійної громади (Статут релігійної громади у новій редакції) є різні, помилки і недоліки не усунуто.

Відповідно до пункту 10-3 ч.1. ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підставою для відмови у державній реєстрації є невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації.

Оскільки, рішенням загальних зборів Релігійної громади с.Хижинці так і не було усунуто невідповідність відомостей у найменуванні релігійної громади в установчому документі «Статут Релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с.Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви України» та в рішенні уповноваженого органу релігійної громади (питання № 6 і 7 протоколу загальних зборів № 1 від 02.02.2019 року): - «питання № 6: УХВАЛИЛИ: «враховуючи релігійні переконання членів релігійної громади і результати голосування, змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с.Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви» та перейти під канонічне підпорядкування Православної Церкви України, змінивши при цьому назву на Релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с.Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви»; - «питання № 7: УХВАЛИЛИ: «прийняти у новій редакції статут Релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с.Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви» -Управління утрималось від передчасної реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції у зв`язку із зміною підлеглості, відповідно до ч. 17 с. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що Управління діяло у відповідності до вимог Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», статут Релігійної громади с.Хижинці у новій редакції не було зареєстровано, оскільки органом управління релігійної громади не усунуто недоліки, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог гр. ОСОБА_1 до Управління про зобов`язання вчинити дії у повному обсязі.

Як зазначалось вище суд ухвалою від 28.03.2022 закрив провадження у справі №127/4392/21 в частині зобов`язання Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації здійснити реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції, подальший розгляд справи №127/4392/21 постановлено здійснювати за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про визнання незаконною бездіяльність Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації щодо нереєстрації статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції.

З огляду на викладене суд розглядає вимогу позивача про визнання незаконною бездіяльність Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації щодо нереєстрації статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Згідно з ст.9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно.

Відповідно до ст. 18 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово, так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні і виконанні релігійних та ритуальних обрядів.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Згідно із ч. 3 ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні таза її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону (ч. 6 ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін.

Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Законом «Про свободу совісті та релігійні організації», прийнятий 23 квітня 1991 року, що набув чинності 06 червня 1991 року

На момент прийняття цього Закону не існувало господарських чи арбітражних судів, не було прийнято Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Надалі Верховною Радою України прийнято ГПК України, який згодом, зазнавши змін, викладений у відповідних редакціях.

Відповідними нормами цього процесуального закону (в редакції на час виникнення спору) визначалася юрисдикція спорів між юридичною особою та її учасником (засновником, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

У той же час відповідні зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» внесені не були.

ГПК України є спеціальним нормативним актом, до предмета регулювання якого входить, у тому числі, визначення юрисдикції та підсудності судових спорів.

Водночас визначення юрисдикції і підсудності спорів не є і не може бути предметом регулювання Закону.

А тому положення Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» є застарілими та не відповідають чинному процесуальному законодавству.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово визначала критерії розмежування справ між цивільною та господарською юрисдикціями, визнавши юрисдикцію господарського суду у справах про спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

Спори за участю громадського об`єднання зі статусом юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах відповідно до вимог як ЦПК України, так і ГПК України, залежно від змісту позовних вимог та сторін такого спору.

Відповідно до статті 13 Закону № 987-ХІІ, у чинній редакції, релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно зі статтею 7 Закону № 987-ХІІ, у чинній редакції, релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18, від 18 березня 2020 року у справі № 466/6221/16-а, від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15, від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20.

З урахуванням наведеного спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

Суд також враховує, що постановою Вінницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 127/4392/21 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2021 року скасовано, провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації про зобов`язання вчинити певні дії закрито та роз`яснено позивачу його право протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови, подати заяву про передачу справи за встановленою юрисдикцією до господарського суду.

Оцінюючи вимоги щодо визнання незаконною бездіяльності, суд вказує на таке.

Згідно загальних засад права, бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. В свою чергу, дії - це юридично значуща активна (тобто врегульована нормами права) поведінка суб`єкта владних повноважень, що спричиняє юридичні наслідки.

Як встановлено судом та визнано відповідачем у відзиві на позовну заяву, який подано відповідачем 09.03.2021 до Вінницького міського суду, позивач усунув недоліки, на які було вказано відповідачем для реєстрації статуту в новій редакції та в судовому спорі по справі №128/1540/19 було ухвалено остаточне процесуальне рішення, яким залишено без розгляду позовну заяву про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 02.02.2019, проте відповідач у встановлений Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» строк не здійснив реєстрацію статуту релігійної організації «Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви України» в новій редакції, суд дійшов висновку про порушення прав позивача, визначених Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій.

При цьому, твердження відповідача викладені у відзиві, який було подано до суду 14.02.2022, що статут Релігійної громади с.Хижинці у новій редакції не було зареєстровано, оскільки органом управління релігійної громади не усунуто недоліки, оцінюються судом критично.

Як встановлено по справі, відповідач не здійснив реєстрацію статуту релігійної організації «Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви України» в новій редакції у термін, визначений Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», тобто не вчинив відповідні дії.

Тому суд вважає, що відповідачем допущена незаконна бездіяльність, яка полягає у нереєстрації статуту релігійної організації «Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви України» в новій редакції у термін, визначений Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідачем у грудні 2021 року, після прийняття справи №127/4392/21 до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами господарського судочинства (06.12.2021), виконано рішення Вінницького міського суду від 26.04.2021 у частині реєстрації статуту, тому провадження у справі в даній частині закрито, в зв`язку з відсутністю предмета спору, на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Згідно зі статтею 2 ГПК України метою господарського судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно зі ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18- рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого права.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України та сі.20 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст.76 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 10 жовтня 2012 року №6-110 цс 12.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст.12 ЦК України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа, передбачених ст. 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

У розумінні приписів ст. 15,16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Позивач при зверненні до суду з позовом повинен сформулювати заявлені вимоги таким чином, щоб вони відповідали ефективному способу захисту права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів. При цьому під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого.

Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), саме тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (така ж правова позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо визнання незаконною бездіяльність Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації щодо нереєстрації статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції, в зв`язку з відсутністю вимоги про зобов`язання Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації здійснити реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції є неефективним способом захисту прав позивача, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

При цьому суд врахував на висновок Верховного Суду, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/16979/17, відповідно до якого законом не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання незаконною бездіяльності суб`єкта цивільних правовідносин, адже задоволення відповідної вимоги не здатне призвести до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів. Тому, встановлення певних обставин не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

Таким чином, звертаючись до суду з вимогою щодо визнання незаконною бездіяльності Управління стосовно нереєстрації статуту, позивач фактично просить встановити певні обставини, які мали місце у минулому, та надання їм правової оцінки на день прийняття рішення ні яким чином не вплине на права та інтереси позивача, а відтак обраний Позивачем спосіб захисту є неефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому виключає можливість задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене вимога позивача про визнання незаконною бездіяльність Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації щодо нереєстрації статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції задоволенню не підлягає.

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Щодо судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до цивільного суду позивачем сплачено судовий збір за поданий позову у розмірі 1816,00 грн. (Т.1 а.с.29), в подальшому на підставі ухвали господарського суду від 29.11.2021 позивачем доплачено судовий збір у розмірі 2724,00 грн, отже позивачем в загальному розмірі сплачено судового збору в розмірі 4540,00 грн.(дві вимоги немайнового характеру, Т.2 а.с. 9).

Як зазначалось вище суд ухвалою від 28.03.2022 закрив провадження у справі в частині зобов`язання Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації здійснити реєстрацію статуту релігійної організацції "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції.

При винесенні ухвали про закриття провадження у справі судом враховано положення ч.4 ст.231 ГПК України, згідно якої про закриття провадження у справі суд виносить ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

В даній ухвалі суд зокрема зазначив, що питання остаточного розподілу понесених судових витрат, буде вирішено судом при винесенні остаточного рішення у справі.

Судом враховано положення норм чинного законодавства якими регулюється питання повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору в разі закриття провадження у справі.

Пунктом 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

У заяві про закриття провадження у справі №б/н від 27.01.2022 позивач, поміж іншого, просить витрати зі сплати судового збору за одну вимогу покласти на відповідача та повернути судовий збір за вимогою щодо якої закрито провадження у справі.

Зважаючи на закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, суд вважає вимогу позивача про повернення судового збору обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене вище, судовий збір сплачений за квитанцією №0.0.2363537568.1 від 02.12.2021 на суму 2724,00 грн підлягає поверненню позивачу у розмірі 2270,00 грн з Державного бюджету на підставі ухвали суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як встановлено судом вище спір у даній справі виник внаслідок невиконання відповідачем норм Закону, з огляду на що суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Щодо витрат на послуги адвоката суд зазначає наступне

В заяві про закриття провадження у справі №б/н від 27.01.2022 позивач, поміж іншого, просить витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 10000,00 грн покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Так позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу, дані витрати підтверджуються Договором про надання правової допомоги від 29.01.2021, Ордером серія АВ №1011071 від 17.02.2021, Актом приймання-передачі наданих послуг від 03.03.2021 до договору про надання правової допомоги від 29.01.2021 з детальним описом робіт на суму 10000,00 грн, рахунком-фактури №1 від 29.01.2021 на суму 10000,00 грн та меморіальним ордером №G2PL290090 від 01.02.2021 на суму 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат понесених позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 145, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. В позові щодо визнання незаконною бездіяльність Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації щодо нереєстрації статуту релігійної організації "Релігійна громада Різдва пресвятої Богородиці с. Хижинці Вінницького району Вінницької єпархії Православної Церкви" у новій редакції відмовити.

2. Стягнути з Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 7, кімната 1227, м. Вінниця, 21036 код ЄДРПОУ 38635837) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2270,00 грн - судового збору та 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Винести ухвалу про повернення позивачу 2270,00 грн судових витрат.

5. Копію повного судового рішення надіслати учасникам судового процесу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача - otdrelig@ukr.net, upr_relig@vin.gov.ua.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 09 травня 2022 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1)

3 - відповідачу (вул. Хмельницьке шосе,7, кімната 1227, м. Вінниця, 21036)

4 - третій особі (вул. Івана Богуна, 70А, с. Хижинці, Вінницький район, Вінницька обл., 23209)