Рішення № 104213452, 05.05.2022, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/6328/21

Провадження №2/552/272/22

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

05.05.2022 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Іщенко Р.Р.,

учасники справи та їхні представники:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Хворост Дарія Михайлівна,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа Виконавчий комітет Київської районної у м.Полтаві ради як орган опіки та піклування,

третя особа Шевченківськийвідділ державноївиконавчої службиу містіПолтаві Північно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Суми),

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості за аліментами, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів на дитину, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості за аліментами, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів на дитину.

В позовній заяві посилався на те, що з 24 січня 2014 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . В шлюбі у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 народилась спільна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25.03.2019 року по справі №552/436/19 шлюб розірвано. Після розірвання шлюбу дитина залишалася з відповідачем.

Одного разу ОСОБА_1 під час відвідування сина ( ОСОБА_3 збирався до першого класу) який проживав у відповідачки, виявив, що у сина не вистачає його особистих речей і іграшок, немає необхідних речей для навчання, починаючи зі шкільного приладдя (зошити, книжки, канцелярія) та закінчуючи шкільними та сезонними речами. За місцем проживання відповідача було не прибрано, дитина була не в охайному вигляді та голодна, оскільки нічого не було приготовано. На запитання відповідач пояснила, що в неї відсутнє бажання піклуватися про сина. Малолітній ОСОБА_3 повідомив, що мама багато п`є щось зі скляних пляшок, вживає пігулки та палить в квартирі, що до них приходять різні чоловіки додому, та те, що її часто не буває вдома.

Малолітній син передав ОСОБА_1 свій планшет де на фотознімках та відеофайлах зображена відповідачка з невідомими людьми, які ймовірно вживали наркотичні засоби, так як на відео зображений процес підготовки до вживання наркотичних засобів. Зрозумівши, що є потенційна загроза життю та здоров`ю малолітньої дитини ОСОБА_1 негайно забрав сина до себе для спільного проживання та придбав все необхідне для його навчання. Таким чином починаючи з 06.10.2020 року ОСОБА_4 проживає з батьком ОСОБА_1 .

Але 07жовтня 20200року зазаявою ОСОБА_2 .Київським районнимсудом м.Полтави виданосудовий наказпро стягненняз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів наутримання сина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в розмірі1/4частини заробітку(доходу)платника аліментів,але неменше ніж50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного вікута небільше 10прожиткових мінімумівдля дитинивідповідного віку до повноліття дитини, починаючи з 15.09.2020.

Оскільки дитина проживає з ним, і саме він здійснює догляд, утримує та піклується про дитину, позивач просив суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , які стягуються Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в межах виконавчого провадження ВП №63781043 з примусового виконання судового наказу Київського районного суду м. Полтави №552/4300/20 виданого 30.11.2020; звільнити з 06 жовтня 2020 року і по дату набрання рішенням суду у даній справі законної сили, ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами та визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ від 07.10.2020 по справі № 552/4300/20, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_3 .

Також просив стягнути з дати подачі даного позову з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.

Також просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 06 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов не надала.

Ухвалою суду від 01 березня 2022 року задоволено клопотання представника позивача, адвоката Хворост Д.М., про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та про долучення до матеріалів справи доказів: копії постанови Київського районного суду м.Полтави у справі №552/191/20 від 04 лютого 2020 року та копію довідки про займану посаду та середню заробітну плату ОСОБА_1 від 19 січня 2022 року №19-01/1 (а.с. 119).

Інші заяви по суті справи та клопотання сторони суду не надали.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8 позов підтримали в повному обсязі. Посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Позовні вимоги просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомила, з клопотаннями до суду не зверталась.

Треті особи:орган опікита піклування Виконавчий комітет Київської районної у м.Полтаві ради та Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в судове засідання своїх представників не направили, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

При цьому Виконавчий комітет Київської районної у м.Полтаві ради як орган опіки та піклування за місцем проживання дитини надав висновок щодо розв`язання спору, визначення місця проживання дитини та просив розглянути справу за відсутності його представника.

Враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Суд, заслухавши позивача та його представника, дослідивши докази у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з 24 січня 2019 року перебували зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2019 року у справі №552/436/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Рішення набрало законної сили 25 квітня 2019 року (а.с.30).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 14 червня 2014 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції (а.с.27).

Після розірвання шлюбу між сторонами дитина проживала за матір`ю, ОСОБА_2 .

Але з 06 жовтня 2020 року батько дитину забрав до себе. З того часу малолітній ОСОБА_3 проживає з батьком, ОСОБА_1 , який повністю утримує дитину, піклується про дитину, займається її вихованням та розвитком, готує до самостійного життя.

В цей період мати дитиною не цікавиться. Вимог щодо повернення дитини до неї не заявляє.

Крім пояснень позивача вказана обставина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, в тому числі:

показаннями свідка ОСОБА_5 , яка суду повідомила, що з 06 жовтня 2020 року малолітній ОСОБА_4 проживає з батьком, який створив для дитини всі необхідні умови. Він піклується про дитину, виховує, утримує сина. Відповідач ОСОБА_2 дитиною не цікавиться взагалі;

показаннями свідка ОСОБА_6 , який суду пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і є сусідом позивача ОСОБА_1 , який проживає у кв. АДРЕСА_2 вказаного будинку. З літа 2020 року син позивача ОСОБА_9 почав часто з`являтися у дворі будинку, а з осені 2020 року почав проживати з батьком. Дитину батько відводить у школу, ввечері забирає зі шкоди та вони гуляють у дворі з дитиною. ОСОБА_10 свідок ніколи не бачив. Батьком створені належні умови для проживання дитини;

показаннями свідка ОСОБА_11 , який засвідчив, що також є сусідом ОСОБА_1 , проживає в квартирі АДРЕСА_3 . ОСОБА_9 живе з батьком, який здійснює виховання та догляд дитини. Свідок гуляє у дворі з онуком, і бачить як ОСОБА_1 гуляє з ОСОБА_9 . Дитина завжди доглянута. Маму дитини свідок жодного разу не бачив;

характеристикою ОСОБА_3 , виданою 29 травня 2014 року КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Полтавської міської ради Полтавської області», згідно якої ОСОБА_4 навчається в даному навчальному закладі з 01 вересня 2020 року. ОСОБА_9 навчається в школі перший рік. На кінець навчального року оволодів навчальним матеріалом на достатньому рівні. Добре співпрацює в групі. ОСОБА_9 привчений до самообслуговування: робоче місце у нього майже завжди охайне, іноді потребує допомоги вчителя (зав`язати шнурки). Дитина завжди має охайний вигляд, приходить завжди в чистому одязі. Хлопчик забезпечений всім необхідним шкільним приладдям та речами, які необхідні для навчання в школі. Після уроків завжди забирає тато та забезпечує всім необхідним, залежно під потреб. Мама жодного разу не забирала ОСОБА_9 зі школи та не цікавиться успіхами сина (а.с. 18);

характеристикою учня 2 класу ПНВК «ДНЗ-СШ» ОСОБА_12 на ОСОБА_3 за вих. №97 від 21 жовтня 2021 року, з якої вбачається, що дитина в цій школі навчається з другого класу. Має навчальні досягнення високого і достатнього рівня... ОСОБА_9 привчений до самообслуговування: робоче місце у нього майже завжди охайне… ОСОБА_9 завжди має охайний вигляд. Хлопчик забезпечений всім необхідним для навчання. До школи приходить завжди вчасно. Тато приділяє належну увагу вихованню сина (а.с. 19);

угодою б/н, від 19 серпня 2021 року, укладеною Приватним навчально-виховним комплексом Оксани Данько («Комплекс») та ОСОБА_1 («Замовник»), згідно якої предметом даної угоди є організація і надання «Комплексом» за рахунок коштів «Замовника» всебічної (інтелектуальної. моральної, фізичної, естетичної) освіти дитини ОСОБА_3 (а.с.20-21);

угодою на харчування дитини ОСОБА_3 , укладеною 19 серпня 2021 року Приватним навчально-виховним комплексом Оксани Данько та ОСОБА_1 , згідно якої має бути забезпечено 4-разове харчування дитини згідно з нормами харчування в дитячих закладах (а.с.22);

довідкою, виданою ОСОБА_1 ТОВ «Інноваційні Системи Інфраструктур» 15 жовтня 2021 року за вих. №15/10-1, з якої вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ «Інноваційні Системи Інфраструктур» на посаді дорожній робітник з 18 лютого 2021 року (а.с. 23);

актом про проживання дитини за адресою місця проживання батька, складеного 20 жовтня 2021 року мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_13 (кв. 110), ОСОБА_14 (кв. 118), ОСОБА_15 (кв. 115), які підтвердили той факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_5 . Дитина за вказаною адресою проживає з 06 жовтня 2020 року (а.с. 28);

договором оренди жилого приміщення №11 від 14 квітня 2020 року, укладеним ОСОБА_16 та ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 орендує житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 29);

рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2019 року у справі №552/436/19, відповідно до якого шлюб, зареєстрований 24 січня 2014 року в Київському відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Полтава Полтавського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 11 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 30).

Відповідно до ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради як органу опіки та піклування за місцем проживання дитини, затвердженого рішенням від 25 січня 2022 року №19 «Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 », в інтересах дитини орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком, ОСОБА_1 (а.с. 92-94).

Підстави для відхилення даного висновку органу опіки та піклування у суду відсутні.

Також відповідно до ч.1 ст.161 Сімейного кодексу України суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, на яку як на підставу своїх вимог посилається позивач за первісним позовом, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, крім тих випадків коли є виняткові обставини, буди розлучена зі своєю матір`ю.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що вихованням, доглядом та утриманням дитини займається лише батько, ОСОБА_1 .

Мати дитини ОСОБА_2 дитиною взагалі не цікавиться, в житті дитини відсутня.

В тому числі через її відсутність виникла необхідність у визначення місця проживання дитини.

Вказані обставини враховані судом при вирішенні справи.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком відповідає найвищим інтересам дитини.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини необхідно задовольнити.

Вирішуючи питання щодо врегулювання аліментних правовідносин між сторонами, суд встановив наступне.

Судовим наказом Київського районного суду м.Полтави від 07 жовтня 2020 року у справі №552/4300/20, провадження №2-н/552/764/20, виданим за заявою ОСОБА_2 , з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з 15 вересня 2020 року (а.с.31).

Судом також встановлено, що постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) відкрито виконавче провадження №63781043 з примусового виконання судового наказу Київського районного суду м.Полтави №552/4300/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів (а.с. 35).

Державним виконавцем виконано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за аліментами у виконавчому провадженні №63781043.

При цьому станом на 01 листопада 2021 року заборгованість обрахована в загальному розмірі 18850,49 грн. (а.с. 38).

Але, як встановлено судом, починаючи з 06 жовтня 2020 року малолітній ОСОБА_4 проживає з батьком, який і займається його утриманням.

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 17 Постанови № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Оскільки на час винесення судом судового наказу №552/4300/20 про стягнення аліментів та на час відкриття виконавчого провадження №63781043 про стягнення аліментів, і до даного часу дитина проживає з батьком, підстави для стягнення з нього аліментів на утримання дитини на користь матері дитини - ОСОБА_2 , яка таке утримання не здійснює і участі у ньому не бере, - відсутні.

Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про припинення стягнення аліментів та визнання судового наказу про стягнення аліментів таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Судом встановлено, що заборгованість за аліментами ОСОБА_1 нарахована за період, коли дитина проживала з ним і перебувала на його утриманні, а мати участі в утриманні дитини не брала.

Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про звільнення ОСОБА_1 з 06 жовтня 2020 року від сплати заборгованості за аліментами.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Оскільки судом встановлено, що лише батько утримує дитину, а мати ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 не надає, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини.

За вимогами ч.1 ст.183 СК України частка заробітку(доходу)матері,батька,яка будестягуватися якаліменти надитину,визначається судом.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При ухваленні даного рішення та визначенні розміру аліментів судом враховано обставини, передбачені ст.182 СК України.

Крім того, при вирішенні питання про розмір аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, суд бере до уваги, що прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», на час розгляду справи становить 2618 грн., з 01 липня 2022 року становитиме 2744 грн., з 01 грудня 2022 року 2833 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу).

Саме такий розмір аліментів має забезпечити право малолітнього ОСОБА_3 на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Тому стягнення аліментів необхідно розпочати з 18 листопада 2021 року дня звернення позивача до суду з позовом про стягнення аліментів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Тому дане рішення необхідно допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Встановивши дані обставини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, судовий збір в повному обсязі покладається на відповідача.

При звернення з позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір за позовну вимогу про визначення місця проживання дитини з батьком у розмірі 908,00 грн.

Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 908,00 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Оскільки інші позовні вимоги позивачем при зверненні до суду судовим збором оплачені не були, з відповідача на користь держави також необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Щодо судових витрат позивача на правничу допомогу, його представник ОСОБА_8 до закінчення судових дебатів у справі відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України повідомила суду, що докази витрат позивача будуть подані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Тому питання щодо розподілу судових витрат позивача на правову допомогу буде вирішено судом після надання згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України позивачем доказів таких витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості за аліментами, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнення аліментів на дитину задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Визнати таким,що непідлягає виконаннюсудовий наказ Київського районного суду м.Полтави від 07 жовтня 2020 року по справі № 552/4300/20 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.

Припинити стягнення з ОСОБА_1 аліментів, які стягуються Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в межах виконавчого провадження ВП №63781043 з примусового виконання судового наказу Київського районного суду м. Полтави №552/4300/20 від 07 жовтня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання сина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.

Звільнити ОСОБА_1 з 06жовтня 2020року іпо датунабрання законноїсили рішеннямсуду уданій справівід сплатизаборгованості зааліментами, що нараховуються Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за ВП №63781043 з примусового виконання судового наказу Київського районного суду м. Полтави №552/4300/20 від 07жовтня 2020року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, починаючи з 18 листопада 2021 року.

В межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень нуль копійок).

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

відповідач ОСОБА_2 , проживаюча: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,

третя особа Виконавчий комітет Київської районної у м.Полтаві ради як орган опіки та піклування, місцезнаходження: м.Полтава, вул. М.Бірюзова. 1/2, код ЄДРПОУ 05384703,

третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), місцезнаходження: м. Полтава, пров. Стешенка, 6, код ЄДРПОУ 34963066.

Повне судове рішення виготовлено 06 травня 2022 року.

Головуючий О.А.Самсонова