Рішення № 104213244, 27.04.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2022 р. Справа № 911/2592/21

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)

за позовом Акціонерного товариства „Національна суспільна телерадіокомпанія України, м. Київ

до Приватного акціонерного товариства „МХП, м. Миронівка, Обухівський район

про стягнення 9 326, 53 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

АТ „Національна суспільна телерадіокомпанія України звернулось в Господарський суд Київської області із позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до ПРАТ „МХП про стягнення 6 443, 55 грн пені, 2 065, 58 грн інфляційних збитків, 817, 40 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати за надані позивачем послуги з договором № 145-32/3 про надання послуг з розміщення реклами та спонсорської інформації від 14.08.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.09.2021 р. відкрито провадження у справі № 911/2592/21 за позовом АТ „Національна суспільна телерадіокомпанія України до ПРАТ „МХП про стягнення 9 326, 53 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.

26.10.2021 р. до канцелярії суду від відповідача надійшла заява б/н від 19.10.2021 р. про застосування строків позовної давності, у якій він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю у зв?язку із спливом строків позовної давності.

08.11.2021 р. до канцелярії суду від позивача надійшли заперечення № 04.1-8.1.2/3049 від 29.10.2021 р. на заяву про застосуваннястроків позовної давності, що долучені судом до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14.08.2018 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 145-32/3 про надання послуг з розміщення реклами та спонсорської інформації, згідно з умовами п. 1.1. якого виконавець зобов?язується надати послуги з розміщення реклами та/або спонсорської інформації в ефірі телеканалу, а замовник зобов?язується сплачувати вартість таких послуг згідно умов цього договору.

Згідно з пунктами 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4. договору замовник зобов?язується надавати виконавцю рекламу та/або спонсорьску інформацію, зафіксовану на матеріальних або нематеріальних носіях-файлах, що можуть бути передані/направлені засобами електронного зв?язку та/або іншими засобами комунікації/передачі файлів із використанням мережі інтернет, відеоформату BETACAM або DIGITAL BETACAM у системі ПАЛ зі зведеним звуком та адресно-часовим кодом (тайи-кодом), або інші файли узгодженого сторонами формату, із записом реклами та/або спонсорської інформації не пізніше ніж за 3 робочі дні до запланованого розміщення згідно відповідних додатків до цього договору в ефірі телеканалу. Замініти носії упродовж 1-го робочого дня на такі, які будуть придатні до публічного сповіщення, якщо виконавець виявить у наданих носіях, записі реклами та/або спонсорської інформації технічні дефекти.

2.1.2. своєчасно здійснювати оплату послуг відповідно до умов розділу 4 цього договору.

2.1.3. підписувати та скріплювати печаткою акти, отримані від виконавця, та повертати виконавцю 1 підписаний примірник акта протягом 7 семи робочих днів з дати отримання актів від виконавця.

2.1.4. за наявності підстав для відмови у підписанні актів (акта), замовник у той самий строк направляє виконавцю рекомендованим листом і факсом письмові обгрунтовані пояснення про причини такої відмови. Якщо протягом зазначеного періоду виконавець не отримає підписаний замовником примірник акта або обгрунтованої відмови, акт вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином, про що відповідальна особа виконавця робить відповідну відмтку на дублікаті акта.

Відповідно до п. 4.1. договору кількість, порядок і строки розміщення реклами та/або спонсорської інформації та порядок оплати сторони узгоджуть у додатках до цього договору, які є його невід?ємними частинами.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що замовник проводить оплату послуг за допомогою безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі цього договору та рахунків, які виставляє виконавець. При цьому відсутність виставлених виконавцем рахунків не є підставою для звільнення замовника від відповідальності за несвоєчасну оплату послуг за цим договором.

Пунктом 9.1. договору визначено строк його дії, згідно з яким цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє по 31 грудня 2018 року, а в частині здійснення розрахунків до повного виконання замовником своїх зобов?язань за цим договором.

14.08.2018 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 1 до договору № 145-32/3 про надання послуг з розміщення реклами та спонсорської інформації від 14.08.2018 р., яким сторони визначили умови надання послуг в ефірі телеканалу на загальну суму 9 000, 00 грн.тощо.

Відповідно до п. 2 додатку № 1 до договору сторони узгодили наступний порядок розрахунків за цим додатком № 1: замовник сплачує вартість послуг, яка визначена в пунктів 1 підпункті 1.7. цього додатку на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури.

14.08.2018 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 882 від 14.08.2018 р. на оплату послуг з розміщення реклами та спонсорської інформації згідно з договором на суму 9 000, 00 грн.

На виконання умов договору позивачем у серпні 2018 р. було надано відповідачу послуги з розміщення реклами та спонсорської інформації на загальну суму 9 000, 00 грн, що підтверджується ефірною довідкою про розміщення реклами та спонсорської інформації, актом приймання-передачі послуг від 31.08.2018 р., підписаним позивачем, наявними у матеріалах справи.

17.08.2021 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 04.1-8.1.2/2256 від 13.08.2021 р. про виконання зобов?язань за договором від 14.08.2018 р. № 145-32/3, у якій вимагав від останнього негайно сплатити існуючу заборгованість за договором від 14.08.2018 р. № 145-32/3 у загальному розмірі 9 000, 00 грн. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 0131303 0121197 від 17.08.2021 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 17.08.2021 р., фіскальним чеком № 0131304 0121198 від 17.08.2021 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 17.08.2021 р., наявними до матеріалів справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише станом на 10.09.2021 р. виконано свій обов`язок по оплаті наданих позивачем послуг з розміщення реклами та спонсорської інформації та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 9 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2747490002 від 10.09.2021 р. на суму 9 000, 00 грн, випискою з банківського рахунку позивача за 10.09.2021 р. на суму 9 000, 00 грн, наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, у своїй позовній заяві позивач, крім інших вимог, просить стягнути із відповідача на свою користь пені від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті наданих послуг з 01.09.2018 р. по 10.09.2021 р. всього на загальну суму 6 443, 55 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. договору кількість, порядок і строки розміщення реклами та/або спонсорської інформації та порядок оплати сторони узгоджуть у додатках до цього договору, які є його невід?ємними частинами.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що замовник проводить оплату послуг за допомогою безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі цього договору та рахунків, які виставляє виконавець. При цьому відсутність виставлених виконавцем рахунків не є підставою для звільнення замовника від відповідальності за несвоєчасну оплату послуг за цим договором.

Відповідно до п. 2 додатку № 1 до договору сторони узгодили наступний порядок розрахунків за цим додатком № 1: замовник сплачує вартість послуг, яка визначена в пунктів 1 підпункті 1.7. цього додатку на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури.

Як вбачається із матеріалів справи, при укладанні договору № 145-32/3 про надання послуг з розміщення реклами та спонсорської інформації від 14.08.2018 р. позивач та відповідач не досягли згоди щодо встановлення у самому договорі, додатку № 1 до нього, рахунку-фактурі № 882 від 14.08.2018 р. положень щодо конкретного та чіткого строку оплати наданих послуг за договором, а положення п. 2 додатку № 1 до договору визначає та встановлює підставу оплати наданих послуг за договором, а не строк оплати таких послуг.

Отже, виходячи із вищевказаних норм Цивільного кодексу України та положень договору, обов`язок відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг за договором виник від дня пред`явлення вимоги, а саме претензії № 04.1-8.1.2/2256 від 13.08.2021 р. АТ „НСТУ, - з 20.08.2021 р. (17.08.2021 р. дата оформлення пересилання поштового відправлення та виходячи із встановлених нормативів доставки поштових відправлень „Укрпошта Експрес до двох днів) та протягом семи днів, і з 27.08.2021 р. почалось прострочення виконання обов`язку відповідачем щодо оплати наданих позивачем послуг за договором (після закінчення семиденного строку від дня пред`явлення вимоги, а саме претензії № 04.1-8.1.2/2256 від 13.08.2021 р. АТ „НСТУ),

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що у випадку невиконання замовником грошових зобов?язань перед виконавцем за цим договором, замовник зобов?язується сплачувати виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який нараховується пеня) від суми невиконаного та/або неналежним чином виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання. Пеня нараховується за весь час існування такого зобов?язання до повного його виконання замовником.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що позовна давність щодо нарахування штрафних санкцій, і зокрема пені, за прострочення виконання грошового зобов?язання за цим договором за домоленністю сторін припиняється через три роки від дня, коли зобов?язання мало бути виконано. Зазначене положення узгоджено та встановлено сторонами відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором, виконаний позивачем, є невірним, так як безпідставним є нарахування позивачем пені від суми основної заборгованості до моменту прострочення виконання обов`язку відповідачем щодо оплати наданих позивачем послуг за договором (до 27.08.2021 р.).

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором з урахуванням заявлених позивачем періоду, основної заборгованості та моменту прострочення виконання обов`язку відповідачем щодо оплати наданих позивачем послуг за договором (з 27.08.2021 р.) у заявлений період наступний:

- період заборгованості з 27.08.2021 р. по 09.09.2021 р., сума основної заборгованості 9 000, 00 грн, кількість днів заборгованості 14 днів, розмір облікової ставки НБУ 8, 0 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення9000.027.08.2021 - 09.09.2021148.0000 %0.044 %*55.239 000, 00 грн х 8.00 % х 2 х 14/365 = 55, 23 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором № 145-32/3 про надання послуг з розміщення реклами та спонсорської інформації від 14.08.2018 р. у вищевказаний період становить 55, 23 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 55, 23 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті наданих послуг з 01.09.2018 р. по 10.09.2021 р. всього на загальну суму 2 065, 58 грн та 817, 40 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, розрахунки інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором, виконаний позивачем, є невірними, так як безпідставним є нарахування позивачем інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості до моменту прострочення виконання обов`язку відповідачем щодо оплати наданих позивачем послуг за договором (до 27.08.2021 р.).

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором з урахуванням заявлених позивачем періоду, основної заборгованості та моменту прострочення виконання обов`язку відповідачем щодо оплати наданих позивачем послуг за договором (з 27.08.2021 р.) у заявлений період наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі27.08.2021 - 09.09.20219000.001.0000.009000.009 000, 00 грн х 1, 000 = 9 000, 00 грн; 9 000, 00 грн 9 000, 00 грн = 0, 00 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором № 145-32/3 про надання послуг з розміщення реклами та спонсорської інформації від 14.08.2018 р. у вищевказані періоди становить 0, 00 грн.

Оскільки, з урахуванням вищезазначеного, у вірний період нарахування інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором відсутнє було інфляційне збільшення такої заборгованості, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 2 065, 58 грн інфляційних збитків від суми основної заборгованості, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Правильний розрахунок 3% річних від суми основної заборгованості за договором з урахуванням заявлених позивачем періоду, основної заборгованості та моменту прострочення виконання обов`язку відповідачем щодо оплати наданих позивачем послуг за договором (з 27.08.2021 р.) у заявлений період наступний:

- період заборгованості з 27.08.2021 р. по 09.09.2021 р., сума основної заборгованості 9 000, 00 грн, кількість днів заборгованості 14 днів, розмір річних 3, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів9000.0027.08.2021 - 09.09.2021143 %10.369 000, 00 грн х 0, 03 % х 14/365 = 10, 36 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості за договором № 145-32/3 про надання послуг з розміщення реклами та спонсорської інформації від 14.08.2018 р. у вищевказані періоди становить 10, 36 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 10, 36 грн.

Як було зазначено вище, відповідач у своїй заяві б/н від 19.10.2021 р. про застосування строків позовної давності просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю у зв`язку із пропущенням позовної давності.

З приводу вказаної заяви відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 цього ж кодексу для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 5 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, виходячи із вищевказаних положень ч. 2 ст. 530, ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України та положень договору, обов`язок відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг за договором виник від дня пред`явлення вимоги, а саме претензії № 04.1-8.1.2/2256 від 13.08.2021 р. АТ „НСТУ, - з 20.08.2021 р. (17.08.2021 р. дата оформлення пересилання поштового відправлення та виходячи із встановлених нормативів доставки поштових відправлень „Укрпошта Експрес до двох днів) та протягом семи днів, і з 27.08.2021 р. почалось прострочення виконання обов`язку відповідачем щодо оплати наданих позивачем послуг за договором (після закінчення семиденного строку від дня пред`явлення вимоги, а саме претензії № 04.1-8.1.2/2256 від 13.08.2021 р. АТ „НСТУ), та відповідно з 27.08.2021 р. починається у даному випадку перебіг загальної та спеціальної позовної давності по пені, інфляційним збиткам та 3 % річних за зобов`язанням щодо оплати наданих позивачем послуг за договором № 145-32/3 про надання послуг з розміщення реклами та спонсорської інформації від 14.08.2018 р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся в Господарський суд Київської області із позовною заявою № 04.1-8.1.2/2444 від 30.08.2021 р. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до відповідача про стягнення 6 443, 55 грн пені, 2 065, 58 грн інфляційних збитків, 817, 40 грн 3 % річних 31.08.2021 р., а тому суд дійшов висновку, що загальна та спеціальна позовна давність по пені, інфляційним збиткам та 3 % річних за зобов`язанням щодо оплати наданих позивачем послуг за договором № 145-32/3 про надання послуг з розміщення реклами та спонсорської інформації від 14.08.2018 р. не спливла, і відповідно позивач в межах строків позовної давності звернувся в господарський суд із позовом до відповідача за захистом своїх прав і інтересів по стягненню пені, інфляційних збитків, 3 % річних.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства „МХП (08800, вул. Елеваторна, 1, м. Миронівка, Обухівський район, Київська область; ідентифікаційний код 25412361) на користь Акціонерного товариства „Національна суспільна телерадіокомпанія України (04119, вул. Юрія Іллєнка, 42, м. Київ; ідентифікаційний код 23152907) 55 (п?ятдесят п?ять) грн 23 (двадцять три) коп. пені, 10 (десять) грн 36 (тридцять шість) коп. 3 % річних та судові витрати 15 (п?ятнадцять) грн 96 (дев?яносто шість) коп. судового збору.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца