Рішення № 104204788, 06.05.2022, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/80/22

17

2/339/51/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2022 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сметанюка В.Б.,

секретаря судового засідання Ганчар Л.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 доТОВ "Фінансовакомпанія "Приватні інвестиції",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Болехівський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Болехівський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області, в якому просить суд визнати виконавчий напис № 8236 вчинений 20 грудня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Личук Т.В. про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції заборгованості за кредитним договором № МФ-8951900000376 від 12 березня 2019 року таким, що не підлягає виконанню. Зазначений виконавчий напис вважає таким, що не підлягає виконанню, виходячи з наступного.

Відповідно до оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. пропонує звернути стягнення з неї, як боржника заборгованості за кредитним договором № МФ-8951900000376 від 12 березня 2019 року, укладеним із ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».

Стягнення заборгованості проводиться за період з 12 квітня 2019 року по 25 березня 2021 року. Сума заборгованості складає 14 660,30 грн., в тому числі: 10750 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 0,3 грн. заборгованості за відсотками, 2580 грн. пені, 630 грн. 3% річних до основної суми та відсотків за вказаний період, 700 грн. плата, здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.

Розмір борговихзобов`язань,що визначенийу виконавчомунаписі нотаріуса,жодним чиномне єпідтвердженим документами,квитанціями проотримання коштів,ні навітьвипискою порахунку закредитним договором.Позивачка жоднихдоговорів ніз ТОВ«Бі ЕлДжи Мікрофінанс»,ні зТОВ «Фінансовакомпанія «Приватніінвестиції» ніколине укладала,фінансовими чибудь-якимиіншими послугамивказаних товариствне користувалася,жодних листів,письмових вимогчи повідомленьпро сплатуборгу їйне надходило,з договорамипро відступленняправ вимогине ознайомлювалась.Отже,нотаріус привчиненні написуне переконавсяналежним чиному безспірностірозміру сум,що підлягаютьстягненню занаписом.

Також вказує, що в порушення законодавства, приватний нотаріус вчинив напис № 8236 на нотаріально не посвідченому договорі, тобто такому, який не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Ще одним грубим порушенням з боку нотаріуса є вчинення виконавчого напису поза межами строків дії кредитного договору: в виконавчому написі пропонується стягнути заборгованість за період з 12 квітня 2019 року по 25 березня 2021 року, проте в кредитному договорі вказано, що «кредит надається строком на 15 днів з 12 березня 2019 року по 27 березня 2019 року», а отже нотаріус не був ознайомлений з самим кредитним договором.

За таких обставин, позивачка вважає, що вказаний напис є винесеним з порушенням ЗУ «Про нотаріат», Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, за відсутності доказів безспірності заборгованості за кредитним договором та нотаріального посвідчення кредитного договору. Відтак підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки, жодних законних підстав для можливості вчинення виконавчого напису у нотаріуса не існувало.

Позивачка надала суду копію виконавчого напису нотаріуса з додатками, які вона отримала від Болехівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області.

Ухвалою судді від 25 березня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 25 березня 2022 року задоволено заяву позивачки про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 8236 від 20 грудня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем.

Ухвалою суду від 19 квітня 2022 року витребувано у приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Т.В. належним чином засвідчену копію нотаріальної справи сформованої за виконавчим написом від 20 грудня 2021 року № 8236 та у Болехівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 68136366 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».

Станом на день розгляду справи, витребувані документи суду надані не були.

В судове засідання позивачка надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує з підстав викладених в позовній заяві, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та треті особи про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, відзив на позов та пояснення стосовно позовних вимог суду, а також заяви про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.

Згідно ч.1ст.223 ЦПК України,неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи згоду позивача, суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухваливпро проведення заочного розгляду справи у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд на підставі ст.ст.12, 13, 43, 81 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Особа, яка бере участь у справі, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

Так, із змісту позовних вимог та матеріалів справи вбачається, що предметом спору є правомірність винесення виконавчого напису нотаріуса про стягнення з позивачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» заборгованості по кредитному договору № МФ-8951900000376 від 12 березня 2019 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 12 квітня 2019 року по 25 березня 2021 року. Сума заборгованості складає 14660,3 грн., в тому числі: 10750 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 0,3 грн. заборгованості за відсотками, 2580 грн. пені, 630 грн. 3% річних до основної суми та відсотків за вказаний період, 700 грн. плата, здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.

На підставі даного виконавчого напису, державним виконавцем Болехівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області 13 січня 2022 року відкрито виконавче провадження № 68136366.

Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка передбачена пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат». При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88Закону України«Про нотаріат»визначено умовивчинення виконавчихнаписів.Відповідно доприписів цієїстатті Законунотаріус вчиняєвиконавчі написи,якщо поданідокументи підтверджуютьбезспірність заборгованостіабо іншоївідповідальності боржникаперед стягувачемта заумови,що здня виникненняправа вимогиминуло небільше трьохроків,а увідносинах міжпідприємствами,установами таорганізаціями -не більшеодного року.Якщо длявимоги,за якоювидається виконавчийнапис,законом встановленоінший строкдавності,виконавчий написвидається умежах цьогостроку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору між сторонами стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Пунктом 1 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами першою та другою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За загальним правилом цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Наявність цивільно-правової відповідальності повинна бути доведена належними та допустимими доказами. Підлягає доказуванню наявність правових підстав для стягнення штрафу та пені, а також розмір заборгованості, заявлений до стягнення.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №760/2193/15-ц висловлено правову позицію про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком та процентів, зазначених у написі, є безспірними.

Разом з тим, докази, які б підтверджували те, що 12 березня 2019 року був укладений договір між позивачкою та ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» та що вказаний договір був нотаріально посвідчений відсутні. Зокрема, в оскаржуваному виконавчому написі відомостей про це також немає.

З матеріалів справи встановлено, що позивачка не отримувала від ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» вимоги (претензії) про сплату заборгованості та її можливе стягнення шляхом видачі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідачем не надано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача про те, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимогЗакону «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч.ч. 1, 7, 8ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про необхідність ухвалення рішення щодо задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1461,60 грн. за сплату судового збору за подачу позову та заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 14, 15, 20, 1046 ЦК України, ст.ст.84, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-268, 280-284, 288 ЦПК України ,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Болехівський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити.

Визнати виконавчий напис № 8236, вчинений 20 грудня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», заборгованість у розмірі 14660,30 грн. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (код ЄДРПОУ37356981, адреса: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд.7) на користь ОСОБА_1 (ін.код. НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 1488,60 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

З моментунабрання рішеннямзаконної силизаходи забезпеченняпозову,вжиті ухвалоюсуду від25березня 2022року,якою зупиненостягнення напідставі виконавчогонапису нотаріуса№ 8236від 20грудня 2021року увиконавчому провадженні № 68136366, що відкрито на підставі постанови державного виконавця Болехівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області - продовжують діятипротягом дев`яностаднів здня набранняданим рішеннямзаконної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Б. Сметанюк