Ухвала суду № 104203462, 06.05.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/8407/22

Провадження № 1-кс/947/3703/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2022 року року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Тіщенко О.І., за участю прокурора Степаненка С.С., захисника підозрюваного адвокатаБабкова О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Степаненко С.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160000000087 від 29.03.2022 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Нові Трояни Болградського району Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Другим слідчим відділом (з дислокацією в місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022160000000087 від 29.03.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування здійснює група прокурорів Одеської обласної прокуратури, про що внесені відповідно відомості до ЄРДР.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_2 підозрюється у тому, що він володіючи якостями лідера, сильним і стійким характером, переслідуючи корисливі цілі, вирішив як додаткове джерело прибутку зайнятися злочинною діяльністю пов`язаною з незаконним переправлення осіб через державний кордон України.

Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_2 в лютому 2022 року, більш точна дата досудовим слідством не встановлена, залучив до вказаної протиправної діяльності громадянина ОСОБА_1 , для вчинення злочинів щодо незаконного перенаправлення осіб через державний кордон України, який повинен був здійснювати зустріч осіб, які незаконно перетнуть кордон України та передання їх іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам, які в подальшому перевозили на територію Республіки Молдова.

Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа вступили у злочинну змову, спрямовану на незаконне переправлення осіб через державний кордон України всупереч законам України.

Так, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, термін дії воєнного стану продовжено ще на 30 днів, указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 та від 18.04.2022 № 259/2022, який затверджено Верховною Радою України відповідним Законом України від 21 квітня 2022 року № 7300 від 19.04.2022 «Про затвердження Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Так, відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Крім того, п. 3 вказаного Указу зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 33 Конституції України, тобто право кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою особистого збагачення стали на шлях злочинної діяльності та умисно вчинили злочин за наступних обставин.

Так, згідно спільного плану ОСОБА_2 визначив найбільш оптимальні шляхи реалізації злочинного плану та правила поведінки, спрямовані на досягнення його результату, створення тісних стосунків, які базувались на спільному з ОСОБА_1 бажанні вчиняти злочини з метою отримання кримінальних прибутків для задоволення власних потреб у грошах, організувавши свою злочинну діяльність щодо у Болградському районі Одеської області, де останні проживають в с. Нові Трояни, яке розташоване біля кордону з Республікою Молдова.

Після чого, 24.03.2022 ОСОБА_3 за допомогою засобів телефонного зв`язку, діючи умисно з корисливих мотивів, запропонував у ОСОБА_4 за 4500 доларів США через свого товариша ОСОБА_2 та невстановлену досудовим розслідуванням особу переправити його через державний кордон України, з усіма необхідними відмітками у паспорті громадянина України для виїзду за кордон та вказав, що їм необхідно зустрітися в м. Болград Одеської області та обговорити всі деталі подальших дій.

Так, 04.05.2022 року, приблизно о 09:00 год. ОСОБА_2 за допомогою засобів телефонного зв`язку, діючи умисно з корисливих мотивів, запропонував ОСОБА_4 незаконно переправити його через державний кордон України та призначив зустріч для обговорення організаційних питань з цього приводу.

Цього ж дня, приблизно о 13:00 год ОСОБА_2 перебуваючи разом з ОСОБА_1 біля продуктового магазину в с. Кальчеве Болградського району Одеської області діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, запропонували ОСОБА_4 за грошову винагороду у розмірі 4 500 доларів США незаконно переправити його через державний кордон України на територію Республіки Молдова, з відміткою про перетин державного кордону України у паспорті громадянина України для виїзду за кордон та подальшою координацією його дій.

Під час розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 детально роз`яснили ОСОБА_4 план дій, які необхідно виконати для незаконного перетину державного кордону України, визначивши час та місце незаконного перетину державного кордону України, встановивши суму грошової винагороди в розмірі 4 500 доларів США, пообіцявши організувати незаконне переправлення через державний кордон України, здійснити керівництво такими діями, сприяти їх вчиненню порадами та вказівками, а також вжити заходів щодо усунення перешкод у перетині державного кордону у випадку викриття незаконного перетину державного кордону працівниками Державної прикордонної служби України.

Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вказали ОСОБА_4 слідувати до с. Кубей Болградського району Одеської області вслід за автомобілем марки «Fiat» державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому останні приїхали з метою передання ОСОБА_4 невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка перевезе останнього до місця, де ОСОБА_2 та ОСОБА_1 планували незаконно переправите ОСОБА_4 через державний кордон України.

Далі, рухаючись по дорогі від с. Кальчеве Болградського району Одеської області у напрямку с. Кубей Болградського району Одеської області на автомобілі марки «Fiat» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 приблизно о 14:00 годині зупинилися на польовій дорогі перед в`їздом в с. Кубей Болградського району Одеської області.

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вийшли з автомобіля підійшли до ОСОБА_4 , та вказали, що зараз йому необхідно передати грошові кошти у розмірі 4500 доларів США, після чого пересісти до іншого автомобіля який приїде та перевезе ОСОБА_4 на територію Республіки Молдова, таким чином вчинивши всі необхідні дії спрямовані щодо незаконного переправлення ОСОБА_4 через державний кордон України, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були затримані після одержання грошових коштів у розмірі 4500 доларів США в порядкуст. 208 КПК України.

У кримінальному провадженні ОСОБА_1 , 05.05.2022 року повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332КК України.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що на даний час, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, наявні ризики передбачені 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, застосувавши до підозрюваного заставу у розмірі більшому, ніж передбачений КПК України, у зв`язку вчиненням злочину, який посягає на правовий режим даржавного кордону, в умовах воєнного стану.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що підозра не обґрунтована, в діях заявника вбачається провокація, підзахисний раніше не судимий, до затримання працював неофіційно зубним техніком, має міцні соціальні зв`язки, зазначив, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не доведені та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити заставу в розмірі, передбаченому КПК України.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжногозаходує забезпеченнявиконанняпідозрюваним,обвинуваченимпокладенихна ньогопроцесуальнихобов`язків,атакожзапобігання спробам: 1)переховуватисявідорганів досудовогорозслідуваннята/абосуду; 2)знищити,сховатиабоспотворити будь-якуізречейчи документів,якімаютьістотне значеннядлявстановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконновпливатина потерпілого,свідка,іншогопідозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціалістауцьому жкримінальномупровадженні; 4)перешкоджатикримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно доч.1,ч.4ст.194КПК Українипід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 05.05.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого:

- ч. 3 ст. 332 КК України - у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України, порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене групою осіб, з корисливих мотивів.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується: протоколами допиту свідка ОСОБА_4 від 29.03.2022 року та від 05.05.2022 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.05.2022 року, протоколом освідування особи від 04.05.2022 року, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 27.04.2022 року та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.1.1. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Враховуючи обґрунтованістьпідозри увчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України,тяжкістьпокарання,що загрожуєпідозрюваному уразі визнанняйого винуватиму вчиненнікримінальних правопорушень,беручи доуваги суспільно-небезпечнийхарактер такихкримінальних правопорушень,направлений напосягання навстановлений порядокперетинання державногокордону,на безпекудержавного кордону,а такожтаку ознакуяк корисливиймотив,слідчий суддяприходить допереконання,що існуєризик,передбачений п.1ч.1ст.177КПК України,а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, матеріали клопотання та кримінального провадження містять протоколи допиту свідка ОСОБА_4 , яки викриває ймовірну протиправну діяльність ОСОБА_1 , ще не всі свідки допитані, тому підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стали відомі його анкетні дані, свідок в подальшому, буде допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, у зв`язку з чим, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому ризик незаконного впливу на свідків об`єктивізується з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що посилання сторони обвинувачення на існування вказаних ризиків носить абстрактний та не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту їх існування на теперішній час слідчому судді не надано.

4.1.2. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.

Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваного у ході досудового розслідування, створює можливості для його поза процесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваною обов`язків.

Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому,слідчий суддязвертає увагу,що міразапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

4.1.3. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує: тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , специфіку даного кримінального провадження, підвищений суспільний інтерес суспільства до такої категорії справ, тяжкість злочину, вчинення його під час дії правового режиму «Військового стану».

З оглядуна майновийстан підозрюваного,ґрунтуючись навагомості доказівнаданих стороноюобвинувачення,які підтверджуютьобґрунтованість підозриу вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України,та ризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України,слідчий суддяприходить допереконання,що підозрюваному ОСОБА_1 слід визначитизаставу урозмірі двісті п`ятвесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 620 250 (шістсот двадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень. При цьому, відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня складає 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.

Крім того, ця сума застави не порушує принцип пропорційності, проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178,182-184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Степаненко С.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160000000087 від 29.03.2022 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 58 (п`ятдесят вісім) днів, до 02.07.2022 року

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі двісті п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 620 250 (шістсот двадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до02.07.2022 року,в межахстроку досудовогорозслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування, прокуратури та/або суду за першою вимогою;

2.Не відлучатисяіз населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4. Утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга,на ухвалуслідчого суддіможе бутиподана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.