Ухвала суду № 104201233, 04.05.2022, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

04 травня 2022 р. Справа № 902/842/21

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Переродова С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; пошт. адреса: АДРЕСА_2 )

про неплатоспроможність

Представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою від 06.10.2021 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Керуючим реструктуризацією у справі призначено арбітражного керуючого Юрченко О.М.

11.10.2021 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

09.11.2021 року до суду від представника ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет" надійшла заява б/н від 29.10.2021 року (вх. № 01-36/852/21) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 532 764,44 грн., з яких: 503 491,08 грн. основного боргу, 21 400,00 грн. штрафів, 7 873,36 грн. судових витрат.

Ухвалою від 10.11.2021 року повідомлено ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет" про недоліки, виявлені судом при огляді заяви б/н від 29.10.2021 року (вх.№ 01-36/852/21) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/842/21.

Ухвалою від 30.11.2021 року заяву представника ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет" б/н від 29.10.2021 року (вх. № 01-36/852/21) з грошовими вимогами до боржника у справі № 902/842/21 разом з додатками та поштовий конверт - повернуто ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет".

Не погоджуючись з ухвалою суду від 30.11.2021 року ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет" оскаржило її до суду апеляційної інстанції.

15.04.2022 року матеріли справи надійшли до Господарського суду Вінницької області.

При цьому, постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 року ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.11.2021 року - скасовано, матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет" з грошовими вимогами до боржника в розмірі 532 764,44 грн.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 19.04.2022 року заяву представника ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет" б/н від 29.10.2021 року (вх. № 01-36/852/21) з грошовими вимогами до боржника у даній справі призначено до розгляду на 04.05.2022 року.

В судове засідання на визначену дату заявник, боржник та арбітражний керуючий не з`явились.

Натомість, 25.04.2022 року на електронну адресу суду від арбітражного керуючого Юрченко О.М. надійшло клопотання № 02-23/20 від 22.04.2022 року про розгляд справи без її участі, враховуючи обставини введення воєнного стану в країні.

Також, судом встановлено, що 19.11.2021 року до суду від арбітражного керуючого надійшов відзив № 02-23/10 від 09.11.2021 року на заяву про грошові вимоги ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет", в якому вимоги останнього визнаються в повному обсязі, в розмірі 532 764,44 грн., з яких: 511 364,44 грн. - 2 черга, 21 400,00 грн. - 3 черга та 4 540,00 грн. судового збору - позачергово.

До вказаного відзиву також додано відзив представника боржника б/н від 09.11.2021 року, в якому боржником повідомлено про визнання заявлених вимог ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет".

Суд, розглянувши заяву ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет" б/н від 29.10.2021 року (вх. № 01-36/852/21) з грошовими вимогами до боржника та дослідивши надані докази, встановив наступне.

29.05.2017 року між ТОВ "Фінансово-кредитний супермаркет" (Кредитор) та ОСОБА_1 (ОСОБА_1) (Боржник, Позичальник) було укладено договір № 1154269 про надання кредиту, на підставі якого Кредитор надав Позичальнику грошові кошти в сумі - 103 000,00 грн. для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, зі сплатою 28 % річних та датою остаточного повернення кредиту до 12.05.2019 року.

19.08.2017 року між ТОВ "Фінансово-кредитний супермаркет" та ОСОБА_1 (ОСОБА_1) було укладено договір № 1313873 про надання кредиту, на підставі якого Кредитор надав Позичальнику грошові кошти в сумі - 97 000,00 грн. для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, із сплатою 28 % річних та датою остаточного повернення кредиту до 15.08.2020 року.

В зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язань за кредитними договорами, ТОВ "Фінансово-кредитний супермаркет" звернулось до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 16.12.2019 року по справі № 152/1011/19 (набрало законної сили 18.02.2020 року) задоволено позовні вимоги ТОВ "Фінансово-кредитний супермаркет" та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 1154269 про надання кредиту від 29.05.2017 року в розмірі 266 064,87 грн. та 3 990,97 грн. судового збору.

В ході розгляду справи судом встановлено, що згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 01.08.2019 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 1154269 від 29.05.2017 року становить 266 064,87 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 91 285,38 грн., заборгованість по відсотках - 48 746,72 грн, заборгованість по комісії 90 640,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями 10 700,00 грн, заборгованість по рахунку інфляції 19 064,07 грн, заборгованість 3 % річних 5 628,71 грн.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 17.12.2019 року по справі № 152/1014/19 (набрало законної сили 18.02.2020 року) задоволено позовні вимоги ТОВ "Фінансово-кредитний супермаркет" та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 1313873 про надання кредиту від 19.08.2017 року в розмірі 258 826,21 грн. та 3 882 грн. судового збору.

В ході розгляду справи судом встановлено, що згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 01.08.2019 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 1313873 від 19.08.2017 року становить 258 826,21 грн., у тому числі: заборгованість за тілом кредиту 93 955,33 грн., заборгованість по відсотках - 50 412,19 грн, заборгованість по комісії 89 240,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями 10 700,00 грн, заборгованість по рахунку інфляції 11 049,85 грн, заборгованість 3 % річних 3 468,84 грн.

Посилаючись на наведені обставини, заявник просить визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 532 764,44 грн., з яких: 503 491,08 грн. основного боргу, 21 400,00 грн. штрафів, 7 873,36 грн. судових витрат.

При цьому, як зазначено раніше, згідно поданих раніше до суду відзивів боржника та арбітражного керуючого, заявлені ТОВ "Фінансово-кредитний супермаркет" вимоги визнаються в повному обсязі.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

За змістом правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.09.2021 року по справі №904/2604/14, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Така позиція суду відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 917/1345/17 від 03.07.2018 року.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2020 року по справі № 5004/1694/11, преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 911/3883/16 та від 29.04.2020 у справі № 906/557/19.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" № 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).

Таким чином, у розумінні положень ч. 4 ст. 75 ГПК України однією із цілей цієї норми законодавець визначив, у тому числі, уникнення можливості різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин і правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що заява ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет" б/н від 29.10.2021 року (вх. № 01-36/852/21) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 532 764,44 грн., подана в межах строку встановленого законом, а тому заявлені кредиторські вимоги є конкурсними та підтверджені належними письмовими доказами, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної заяви у повному обсязі та визнання відповідних кредиторських вимог по справі №902/842/21.

Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на вказане, кредиторські вимоги в сумі 511 364,44 грн. підлягають віднесенню до другої черги задоволення, 21 400,00 грн. - підлягають віднесенню до третьої черги задоволення.

При цьому, також підлягають визнанню вимоги ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет" в розмірі 4 540,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором, які підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 122, 133 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74-79, 86, 232, 234, 235, 236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет" б/н від 29.10.2021 року (вх. № 01-36/852/21) з грошовими вимогами до боржника у справі № 902/842/21, повністю.

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-Кредитний Супермаркет" (вул. Лейпцизька, 16, м. Київ, 01015; код ЄДРПОУ 38604217) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; пошт. адреса: АДРЕСА_2 ) по справі № 902/842/21 у розмірі 532 764,44 грн., з яких: 511 364,44 грн. (2 черга задоволення), 21 400,00 грн. (3 черга задоволення); а також у розмірі 4 540,00 грн. - витрати на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Юрченко О.М. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі № 902/842/21.

4. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом, а також на відомі суду електронні адреси: арбітражному керуючому Юрченко О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику боржника - адвокату Славному Є.М. - ІНФОРМАЦІЯ_3, ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; ТОВ "Фінансово-Кредитний Супермаркет" - fks@workmail.com

Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала підписана суддею - 06.05.2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_1. ( АДРЕСА_1