Постанова № 1041999, 15.10.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2007 р. Справа № 11/381-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:

від позивача: Сафонова О.А.- уповн. предст., дов. № 4028/675 від 01.10.2007р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний електромашинобудівний завод", м. Нова Каховка

до Державної податкової інспекції в м.Нова Каховка, м. Нова Каховка

про визнання протиправним дій та про спонукання до вчинення дій

Провадження у справі відкрито за позовом, в якому поєднано вимоги про визнання протиправними дій щодо включення до облікових карток особових рахунків позивача податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 274637грн. та пені з податку з доходів фізичних осіб в сумі 157895,09грн., а також про спонукання до вчинення дій щодо виключення вказаних сум зобов’язань і пені з даних облікових карток особових рахунків позивача.

Розпорядженням голови господарського суду Херсонської області № 269 від 01.10.2007р. справу передано до провадження судді Чернявському В.В., відповідно, справа приймається до провадження суддею Чернявським В.В.

Позивач наводить такі обґрунтування вимог.

Пеня з податку на доходи фізичних осіб визначена йому під час тривання провадження у справі про банкрутство ВАТ “Південелектромаш”, відповідно, під час мораторію на застосування такої за природою санкції. Застосування цієї пені під час мораторію є порушенням ч.2 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Поряд з цим позивач стверджує, що пеня визначена за порушення строків оплати прибуткового податку з громадян, нарахованого в 1995-1999р. За ініціативою позивача в судовому засіданні допитана в якості свідка його колишній головний бухгалтер Стрельцова Л.І., яка стверджувала, що зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам виникли у позивача в 1995-1999р. і ця обставина, на її думку, має превалююче значення у вирішенні спору над врахованим у акті перевірки в 2003р., а саме над фактичною виплатою цієї заробітної плати у 2001-2003р.

Позивач вважає, що не порушив передбаченого Кодексом адміністративного судочинства (КАС) України річного строку на звернення до суду за захистом порушеного права щодо вимог про протиправність нарахування пені з прибуткового податку з громадян. Вважає, що відлік цього строку слід розпочинати після 01.10.2006р., саме після цієї дати орган державної податкової служби став зараховувати поточні платежі ВАТ “Південелектромаш” з податку з доходів фізичних осіб на погашення пені з прибуткового податку з громадян, визначеної за актом перевірки у 2003р.

Протиправність відновлення контролюючим органом у обліковій картці особового рахунку платника податку у 2007р. податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 274637грн. позивач обґрунтовує наступними твердженнями.

18.04.2007р. ВАТ “Південелектромаш” надає на адресу ТОВ “ТД “Південелектромаш” розрахунки коригування кількісних і вартісних показників № 229, 300, 301, 302 від 29.03.2007р. та, відповідно, зменшує за податковою декларацією з ПДВ за березень 2007р. свої податкові зобов’язання на суму 2053907грн. Підставою для такої дії стало проведення позивачем заліку зустрічних однорідних вимог за заявою від 29.03.2007р. в межах відносин з контрагентом - ТОВ “ТД “Південелектромаш” за договором № 1 від 17.04.2002р.

Листом від 23.04.2007р. цей контрагент первинно не погодився з таким заліком, однак, листом від 21.06.2007р. повідомив, що здійснює відповідні податкові коригування у іншому податковому періоді.

Позивач вважає коригування зі своєї сторони правомірно вчиненим за березень 2007р., оскільки за ст.601 ЦК України зарахування зустрічних однорідних вимог може вчинюватися за заявою однією з сторін у правовідносинах.

Додатково позивач повідомив, що листом від 17.01.2007р. № 12 ТОВ “ТД “Південелектромаш” просило повернути йому передплату за передану йому продукцію на суму 12354264,03грн., при цьому не розрахувавшись за іншу продукцію в межах цього ж договору на таку ж суму.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог, вказуючи про таке.

Дія мораторію у справі про банкрутство поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, за зобов’язаннями поточних кредиторів, у випадку прострочки їх виконання, чинним законодавством не заборонено нараховувати неустойку, інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів.

Пеня за прострочку оплати до бюджету прибуткового податку з громадян визначена позивачу у 2003р. за порушення виконання зобов’язань з цього податку, які виникли вже після відкриття справи про банкрутство ВАТ “Південелектромаш”, відповідно, мораторій у справі про банкрутство не містить заборони застосування пені за порушення строків оплати таких зобов’язань.

Відповідач наполягає на відмові у позові щодо вимог про протиправність визначення пені з прибуткового податку з громадян за ознакою порушення позивачем річного строку на звернення до суду з позовом. За оцінкою відповідача цей строк закінчився 08.01.2004р., оскільки пеню визначено за актом перевірки від 08.01.2003р. Також відповідач зауважив, що розмір визначеної за актом пені складає 157296,47грн., а не 157895,09грн. як необґрунтовано вказав позивач у позові.

Проти вимог про протиправність відновлення за обліковою карткою особового рахунку 274637грн. податкових зобов’язань з ПДВ відповідач заперечує з таких підстав.

Фактично у березні 2007р. ВАТ “Південелектромаш” за спірним заліком у відносинах з ТОВ “ТД “Південелектромаш” не було здійснено ніякої зміни суми компенсації вартості товару, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, не відбулося повернення товару, про що свідчать дані бухгалтерського обліку підприємства - позивача. Тільки така зміна могла б бути підставою для перерахування податкових зобов’язань та податкового кредиту у відповідності до п.п.4.5.1 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі - Закон про ПДВ). Поряд з безпідставним коригуванням податкових зобов’язань з податкового кредиту за названими відносинами з ТОВ “ТД “Південелектромаш” перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.4.1 ст.7 Закону про ПДВ "Південелектромаш" включено до складу податкового кредиту по податковій накладній № 453 від 30.11.2006р., отриманій від КП "Енергозбереження" витрати по опаленню спортклубу "Статор", стадіону "Енергія", адмінбудівлі, готелю на загальну суму 5092,04 грн., у тому числі податок на додану вартість 848,67 грн., та по податковій накладній № 37 від 31.01.2007 р., отриманій від КП "Енергозбереження" витрати по опаленню спортклубу "Статор", службових приміщень на загальну суму 2342,30 грн., у тому числі податок на додану вартість 890,39 грн., які не використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, в результаті чого завищено податковий кредит у березні 2007 р. на суму 2088грн.

Податкові повідомлення на суму відновлення податкового зобов’язання позивача, вчиненого за обліковою карткою його особового рахунку як платника ПДВ, не складались та не надавались платнику у зв'язку із тим, що відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758 (із змінами та доповненнями) не визначено таких форм податкових повідомлень-рішень.

Суд уточнює, що правильною назвою відповідача є “Державна податкова інспекція у м. Нова Каховка”. Ця назва позивачем правильно зазначена у описово-мотивувальній та резолютивній частинах позовної заяви, однак у вступній частині позову помилково зазначено назву відповідача як “Новокаховська об’єднана державна податкова інспекція” при правильному зазначенні адреси та коду відповідача за ЄДР - 21296200. Така помилка, оцінювана судом як технічна, усувається цим уточненням за викладенням судового рішення, та не потребує вчинення заміни відповідача.

С у д в с т а н о в и в:

1.За актом ДПІ у м. Нова Каховка № 1 від 08.01.2003р. “Про результати перевірки дотримання вимог законодавства з питань правильності обчислення, повноти й законності перерахування до бюджету утриманого прибуткового податку з громадян по ВАТ “Південелектромаш” встановлено порушення товариством строків оплати цього податку з 01.01.2001р. по 08.01.2003р., яке полягає в неоплаті товариством утриманого з працівників податку при виплаті їм доходів протягом вказаного періоду. В додатках до названого акту перевірки наведено розрахунок пені в сумі 157296,47грн., визначеної за порушення строків сплати прибуткового податку з громадян з січня 2001р. по 08.01.2003р.

05.06.2000р. господарським судом Херсонської області порушено справу про банкрутство ВАТ “Південелектромаш” № 6/34-Б, провадження у цій справі тривало до 17.01.2006р., цієї дати провадження у справі припинено, затверджено мирову угоду, укладену між учасниками провадження.

Визначення органом державної податкової служби у січні 2003р. пені з прибуткового податку з громадян товариству “Південелектромаш” за період прострочки уплати цього податку з січня 2001р. по січень 2003р. суд оцінює як вчинене в порушення законодавства про банкрутство.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" вживається у цьому Законі у значенні зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство (ст. 11, абзац перший ч.4 ст. 12 цього Закону).

З моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф і пеня, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю. Тобто за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.

Розуміючи формально не визнану прецедентність права на Україні, та все ж приймаючи до уваги:

а) що різна судова практика застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах є підставою за ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України для перегляду Верховним Судом України постанов Вищого адміністративного суду України (така ж по суті процесуальна норма є і в господарському процесі);

б) прецедентною є практика Європейського суду з прав людини, а за ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права -

- суд обґрунтовано вважає, що застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах має бути однаковим - правильним.

При цьому суд констатує, що розуміння у цій справі змісту нормативного акта щодо неможливості нарахування боржникові пені за порушення строків оплати податкових зобов'язань, які виникли після введення мораторію у справі про банкрутство, співпадає з таким же їх застосуванням при вирішенні аналогічного питання у постанові Верховного Суду України від 28.09.2004р. щодо розгляду касаційної скарги ВАТ "Запорожкокс" на постанову Вищого господарського суду України від 25.02.2004р. № 24/127 у справі за позовом ВАТ "Запорожкокс" до спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Показання свідка у справі про те, що за її точкою зору борг із заробітної плати у позивача перед працівниками виник у 1995-1999р., значення для розгляду справи не мають.

Відповідно до ст.10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (під час її чинності) підприємства, що утримують прибутковий податок з громадян, після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум, зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого податку. За змістом вказаної статті Декрету КМ підприємство може вважатися таким, що прострочило перерахування прибуткового податку з громадян до бюджету лише після отримання коштів на таку оплату в банку, а не за фактом нарахування заробітної плати без отримання коштів на її виплату у періоди затримки, порушення строків виплати заробітної плати.

Таким чином, наведена позивачем теза про нарахування заробітної плати у 1995-1999р. (виплачуваної у 2001-2003роках) не має значення для визначення періоду прострочки оплати податку: така прострочка має місце та починається з отримання коштів на заробітну плату, зі сплатою заробітної плати без перерахування при цьому податку до бюджету.

За ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано протягом року, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Виходячи з викладених норм, у адміністративних справах, де пропущено строк на звернення до суду, і відповідач наполягає на відмові у позові за пропуском цього строку, питання про причину пропуску строку відноситься до предмету судового дослідження.

Один примірник названого акту перевірки від 08.01.2003р. позивач отримав 08.01.2003р., про що є відповідний підпис на акті (копія-на а.с.138). З 09.01.2003р. розпочав перебіг строку на звернення до суду за вимогою про протиправність нарахування пені, віднесення її до даних обліку зобов'язань платника податків контролюючим органом.

Станом до 01.09.2005р. - до дня набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, щодо спірних відносин застосовувався загальний трирічний строк позовної давності, на 01.09.2005р. він не закінчився, відповідно, трансформувався у річний строк, передбачений згаданою ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

З 02.09.2006р. позивач є таким, що пропустив строк на звернення до суду в частині вимог стосовно пені з прибуткового податку, звернувся до суду з позовом 13.09.2007р. - через 1 рік та 12 днів після сплину строку на звернення до суду з позовом. Враховуючи, що певною мірою причинами зволікання з позовом було:

а) вказане провадження у справі про банкрутство, участь в ньому позивача;

б) реально розпочате зарахування контролюючим органом поточних платежів позивача з податку з доходів фізичних осіб на погашення спірної пені відбулося після 01.10.2006р. (слідує з порівняння актів звірки ДПІ у м. Нова Каховка з цього питання станом на 01.10.2006р. - пеня 158605грн. значиться ще непогашеною, а станом на 31.12.2006р. її залишок - вже 118785,08грн.);

в) відсутність у практиці застосування процесуального законодавства до 01.09.2005р. чітких критеріїв віднесення до певної підвідомчості категорії спорів про протиправність дій з суб'єктним складом учасників спору - юридичних осіб; -

- суд розцінює ці причини поважними, поновлює строк на звернення до суду, за результатами вирішення спору в частині вимог щодо пені з прибуткового податку з громадян задовольняє позов стосовно суми пені в 157296,47грн., щодо пені в решті оспорюваної суми 598,62грн. (157895,09 - 157296,47грн.) слід у позові відмовити, оскільки за актом перевірки від 08.01.2003р. нараховано саме 157296,47грн., а не іншу суму пені.

2. За актом ДПІ у м. Нова Каховка № 586/230-00213196 від 25.06.2007р. "Про результати виїзної позапланової перевірки ВАТ “Південелектромаш”, код за ЄДРПОУ 00213196, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за період: березень 2007р." орган державної податкової служби за результатами встановлених даних дійшов висновку, що платником податку в порушення п.4.5 ст.4, п.п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень 2007р. на суму 1997105грн., наслідком чого було неправомірне зарахування платником податку від'ємного значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ за березень 2007р. на суму 274637грн.

Безпосередньо на підставі акту перевірки ця сума податкового боргу відновлена контролюючим органом у обліковій картці особового рахунку ВАТ “Південелектромаш” - платника ПДВ.

Встановлені ДПІ у м. Херсоні обставини, оцінка яких дала вказаний висновок за актом перевірки, такі: "29.03.2007р. ВАТ "Південелектромаш" надсилає на адресу покупця ТОВ ТД "Південелектромаш" заяву, у якій посилаючись на п.21.12 договору поставки та п.2 ст.601 Цивільного кодексу України проводить залік зустрічних однорідних вимог на суму 12323446 грн.

18.04.2007р. ВАТ "Південелектромаш" надсилає на адресу ТОВ ТД "Південелектромаш" розрахунки коригування кількісних і вартісних показників:

- № 299 від 29.03.2007р. до п/н № 2670 від 31.10.2005р. на суму - 3085928,36грн., ПДВ - 617185,67 грн.;

- № 300 від 29.03.2007р. до п/н № 2695 від 30.11.2005р. на суму - 2538416,67 грн., ПДВ - 507683,33 грн.

- № 301 від 29.03.2007р. до п/н № 2975 від 30.12.2005р. на суму - 2796291,67 грн., ПДВ - 559258,33 грн.

- № 302 від 29.03.2007р. до п/н № 1666 від 29.07.2005р., до п/н № 2167 від 30.09.2005р., до п/н № 2670 від 31.10.2005р., до п/н № 381 від 30.01.2006р. на суму -1848002,00 грн., ПДВ - 369780,40 грн. -

- та відповідно зменшує по декларації з ПДВ за березень 2007р. свої податкові зобов'язання на загальну суму 2053907грн. ...

Здійснені дії з боку перевіряємого підприємства суперечать вимогам п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", яким передбачено: "якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню", та п. 4.5.1 ст.4, яким передбачено "якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг)" - оскільки фактично у березні 2007р ВАТ "Півдєнелектромаш" не було здійснено ніякої зміни суми компенсації вартості товару, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, та не відбулося повернення товарів, про що свідчать данні бухгалтерського обліку підприємства.

Таким чином ВАТ "Південелектромаш" у березні 2007р. безпідставно здійснено коригування суми податкових зобов'язань у розмірі 2053907 грн. ...

На порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким передбачено "Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст. 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку..." ВАТ "Південелектромаш" включено до складу податкового кредиту по податковій накладній № 453 від 30.11.2006р., отриманій від КП "Енергозбереження", витрати по опаленню спортклубу "Статор", стадіону "Енергія", адмінбудівлі, готелю на загальну суму 5092,04 грн., у т.ч. ПДВ 848,67 грн., та по податковій накладній № 37 від 31.01.2007р., отриманій від КП "Енергозбереження" витрати по опаленню спортклубу "Статор", службових приміщень на загальну суму 2342,30 грн., у т.ч. ПДВ 890,39 грн., які не використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, в результаті чого завищено податковий кредит у березні 2007р. на суму 2088 грн."

Кваліфікувавши відсутність у вчиненому зарахуванні зустрічних однорідних вимог зміни суми компенсації вартості товару, та фактів повернення товарів, та встановивши відсутність підстав для вчиненого платником коригування податкових зобов'язань за п.4.5 ст.4 Закону про ПДВ орган державної податкової служби безпідставно поновив податкове зобов'язання позивача - платника ПДВ за обліковою карткою його особового рахунку безпосередньо за даними акту перевірки, не направляючи платнику податку податкове повідомлення та позбавивши платника можливості реалізації його прав у процедурі апеляційного узгодження податкових зобов'язань.

Позапланова перевірка, як це слідує з тексту акта перевірки проведена на підставі п.п.7.7.5 ст.7 Закону про ПДВ.

Згідно з п.п.7.7.5, 7.7.7 ст.7 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування ...

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Аналогічно і за п.п."б" п.п.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Закон № 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника свідчать про заниження або завищення суми його податкового зобов'язання, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 5.2. ст.5 Закону № 2181 визначено, що нараховане контролюючим органом податкове зобов'язання зазначається у податковому повідомленні, яке може бути оскарженим платником податку у адміністративному та судовому порядку.

Відповідно до ст.6, 19 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах, відповідно до законів України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Незастосування ДПІ у м.Херсоні податкового повідомлення, внесення даних за актом перевірки безпосередньо до облікової картки особового рахунку позивача - платника ПДВ без визначення їх у податковому повідомленні є порушенням наведених п.п.7.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, п.п."б", п.п.4.2.2 ст.4 Закону № 2181, ст.6, 19 Конституції України.

Судовий збір у справі суд відносить на Державний бюджет України.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії ДПІ у м. Нова Каховка щодо включення до облікових карток особових рахунків ВАТ “Південелектромаш” - платника податків податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 274637грн. та пені з податку на доходи фізичних осіб в сумі 157296грн. 47коп.

3.Спонукати ДПІ у м. Нова Каховка вчинити дії з виключення з облікових карток особових рахунків ВАТ “Південелектромаш” 274637грн. податкових зобов’язань з податку на додану вартість та 157296грн. 47коп. пені з податку на доходи фізичних осіб.

3. Стягнути з Державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Головне управління Державного казначейства у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь ВАТ “Південелектромаш” 3грн. 40 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Виконавчі листи видати за зверненням позивача після набрання постановою законної сили.

4. Відмовити у позові щодо вимог про визнання протиправними дій з включення до облікової картки 598грн. 62коп. пені з податку на доходи фізичних осіб та щодо вчинення дій по виключенню цієї суми з облікової картки.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Чернявський

Повний текс постанови

складено 19.10.2007р.