Рішення № 104189099, 04.05.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/18754/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач 1), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС у Львівській області, відповідач 2) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати висновок Міністерства внутрішніх справ України від 23.06.2021 за результатами розгляду висновку ГУ МВС України у Львівській області про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України у Львівській області повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 з висновком щодо виплати грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" № 850 від 21.10.2015;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України затвердити висновок та призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , виходячи з розміру 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у зв`язку з встановленням ІІІ-Ї групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ України відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ, а також п.9 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що медичною (військово-лікарська) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» встановлено в позивача захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №397 від 11.09.2015р. В подальшому позивачеві встановлено III групу інвалідності, що пов`язано з проходженням служби в ОВС та підтверджується випискою із акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААБ №333633 від 12.03.2020. Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (серії 12ААА №011419 від 12.03.2020) КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико- соціальної експертизи» обласної МСЕК №1, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. У зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, керуючись ст. 23 Закону України «Про міліцію» № 565-ХІІ від 20.12.1990, позивач 12.03.2020 звернувся до ГУ МВС у Львівській області із заявою (рапортом) про призначення одноразової грошової допомоги, до якого були долучені необхідні документи. Відповідач 2 повідомив позивачу листом від 28.08.2020 №177 про те, що відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок № 850), подані позивачем матеріали з відповідним висновком були направлені до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги. Також у листі повідомлено про те, що МВС України повернуло відповідачу 2 документи у зв`язку з тим, що медико-соціальна комісія проведена позивачу з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. В зазначеному листі повідомлено, що при проведенні позивачу медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Зазначене унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком №850. Дії відповідача 1 щодо повернення документів позивачем оскаржено до Львівського окружного адміністративного суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/9919/20 від 15.01.2021 позовні вимоги позивача задоволено повністю. Визнано протиправними дії відповідача 1 щодо повернення на дооформления документів стосовно призначення одноразової допомоги позивачу та зобов`язано відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, розглянути по суті матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги та прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. На виконання зазначеного судового рішення відповідачем-1 розглянуто висновок ГУМВС України у Львівській області від 25.05.2021 про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та додані до нього документи відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. 23.06.2021 відповідачем затверджено висновок за результатами розгляду висновку ГУ МВС України у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, яким відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги. Із висновком про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивач не згідний, вважає цей висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 05.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач 1 позову не визнав. Подав відзив на позовну заяву (вх. № 90027). Відповідач 1 зазначає, що Ліквідаційна комісія ГУ МВС у Львівській області скерувала на адресу МВС України пакет документів для призначення позивачу одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності згідно Закону України від 20.12.1990 №565-ІІ «Про міліцію». Надалі матеріали про виплату одноразової грошової допомоги направлені на розгляд в Департамент фінансово-облікової політики МВС України. За результатами розгляду Департамент фінансово-облікової політики МВС України повідомив, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на неналежне оформлення документів, що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами. Матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто на адресу Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Львівській області на доопрацювання. ДОЗР МВС вважає рішення МСЕК щодо причинного зв`язку захворювання позивачу з проходженням служби в органах внутрішніх справ не прийнятним. Зазначені факти послужили підставою для повернення матеріалів позивача без прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності. МВС не погоджується з твердженнями позивача, оскільки в зроблені ним висновки не ґрунтуються на законодавстві та суперечать одне одному. Відповідно до п.п. 8,9 Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ України приймає рішення про призначення або відмову у виплаті грошової допомоги і надсилає його разом із документами, зазначеними у п.п. 6, 7 органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції для проведення виплати. Виплата грошової допомоги працівнику міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку або через асу органу внутрішніх справ.

Відповідач 2 позову не визнав. 30.11.2021 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №12409 ел.). Відповідач вказує, що Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі 3380/9913/20 листом від 26.05.2021 №154/31/01-2021 направлено документи до МВС для призначення одноразової грошової допомоги пенсіонеру МВС в разі встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20.12.1990 №565-ХІІ «Про міліцію» разом з додатками. Даний лист продубльовано на адресу позивача. Департаментом фінансово-облікової політики МВС України листом від 24.06.2021 №288511/15-2021 прийнято рішення про відмову та затверджено відповідний висновок, матеріали повернуто до ГУ МВС України у Львівській області. Згідно листа МВС України щодо відмови у затвердженні висновку вказано обставину про те, що при проведенні МСЕК позивачу представники закладу охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучався та представлення його під час медико-соціальної експертизи працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось, а також, поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» позивач для проходження МСЕК не скеровувався. ГУ МВС у Львівській області скеровано лист від 01.07.2021 №107 на адресу позивача з проханням прибути до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області для отримання відповідного висновку МВС щодо одноразової грошової допомоги. ГУ МВС у Львівській області повернуто усі документи на 28 арк. Таким чином Ліквідаційною комісією ГУ МВС України по Львівській області вжито заходів та дотримано процедури скерування та розгляду матеріалів щодо прийняття/відмови рішення про виплату/відмову у виплаті ОГД позивачу.

Відповідно до ч.5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах МВС з 1993 року.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ №333633 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, пов`язану з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії 12ААА №011419 позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 45%. Причина втрати професійної працездатності: захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС.

12.03.2020 позивач звертався із рапортом до голови Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, в якому просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС.

28.05.2021 позивач звертався із рапортом до голови Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, в якому просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС.

Департамент охорони здоров`я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2020 №12069/33 повідомив, що не може висловити обґрунтовану позицію з питання відповідності надісланих Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області медичних документів вимогам, що визначені Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України листом від 27.04.2020 №13467/15-2020 повернуто позивачу матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що за результатами опрацювання матеріалів, які стосуються медичних питань, Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано неналежне оформлення документів, що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами.

Позивач оскаржив до суду бездіяльність МВС України щодо розгляду заяви щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення інвалідності.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі № 380/9919/20 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення на дооформлення документів стосовно призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок Головного управління МВС України у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та додані до нього документи (заява (рапорт) від 28.05.2020 з додатками) щодо призначення йому одноразової грошової допомоги і за наслідками повторного розгляду прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, а саме про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.

Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України скеровано Ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області лист «Про надсилання документів». Повідомлено, що за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що при огляді його медико-соціальною експертною комісією допущено порушення п.п. 10,16 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого МСЕК колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні МСЕК заявнику представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися та представлення його під час проведення медико-соціальної експертизи працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось. При цьому, поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 для проходження МСЕК не скеровувався. Відтак, прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та затверджено відповідний висновок.

ГУ МВС у Львівській області листом від 30.06.2021 №107 повідомило позивача, що матеріали з відповідним висновком, які було направлено до МВС для прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області.

У свою чергу, КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи на інформаційний запит щодо залучення представника ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» повідомив, що 03.04.2019 надійшов лист від начальника ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» №33/34-305 про надання представника для участі у засіданні Обласної МСЕК №1 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» при проведенні медико-соціальної експертизи службовців, колишніх службовців та пенсіонерів Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України, заступника начальника лікарні з ЕТН -лікаря Лисенко Любов Іванівни. Обласна МСЕК №1 повідомляє, що на засіданні, яке відбулося 12.03.2020, в день, коли була проведена експертиза громадянина ОСОБА_1 , представник ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» Лисенко Л.І. не з`явилась.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції були врегульовані Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ.

Так, ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

З 07.11.2015 Закон України «Про міліцію» втратив чинність у зв`язку з набранням чинності України «Про Національну поліцію» Законом від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі - Закон України «Про Національну поліцію»).

Абзацом 3 п. 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Таким чином, норми ст. 23 Закону України «Про міліцію» мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням їм інвалідності на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації положень ст. 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України 21.10.2015 прийняв постанову № 850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

За змістом п. 1 Порядку № 850 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно з п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підп. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи;

За приписами пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Відповідно до п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз наведених норм права дає суду підстави дійти наступних висновків з метою правильного їх застосування до спірних правовідносин:

- за працівниками міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» ;

- розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги);

- обов`язок прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за наслідками розгляду поданих працівником міліції заяви (рапорту) та документів покладений на Міністерство внутрішніх справ України.

Суд встановив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №380/9919/20та на підставі поданих позивачем матеріалів, Ліквідаційна комісія ГУ МВС у Львівській області склала та надіслала до МВС України разом з поданими позивачем матеріалами висновок від 25.05.2021 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , розмір якої до виплати становить 315300,00 грн.

24.06.2021 Департамент фінансово-облікової політки МВС України у затвердженні зазначеного висновку відмовив.

Згідно листа Департаменту фінансово-облікової політки МВС України підставами для відмови у затвердженні висновку є те, що медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням п.п. 10, 16 Положення, відповідно до яких МСЕК колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися та представлення його під час проведення медико-соціальної експертизи працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось. При цьому поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» позивач для проходження МСЕК не скеровувався. З огляду на викладене, прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги та затверджено відповідний висновок.

Суд критично оцінює такі підстави для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до п. 9 Порядку № 850 МВС приймає рішення про відмову в призначенні грошової допомоги у випадках, передбачених п. 14 цього Порядку та умов.

А згідно з пунктом 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Проте у п. 14 Порядку № 850 не визначено жодної з підстав, з яких виходив відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, а отже дії МВС України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, не відповідають способу правомірної поведінки суб`єкта владних повноважень під час реалізації ним своїх повноважень, відтак є протиправними.

Суд також критично оцінює посилання відповідача на те, що медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням п. п. 10, 16 Положення, оскільки будь-які питання проходження позивачем медико-соціальної експертизи не є предметом розгляду у цій справі.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що п. 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення), передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії: 1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Порядок участі представників Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.

З наведено слідує, що п. 10 Положення, на який покликається відповідач у листі № 28511/15-2021 від 24.06.2021, містить загальні положення щодо порядку утворення комісій.

Окрім цього, комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи на інформаційний запит щодо залучення представника ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» листом від 18.10.2021 №97 повідомив, що на виконання п. 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 головний лікар-головний експерт КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» звернувся з листом від 26.03.2019 №126 до ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» з проханням забезпечити уповноваженого представника для участі у засіданні Обласної МСЕК №1 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» при проведенні медико-соціальної експертизи службовців, колишніх службовців та пенсіонерів МВС, Національної поліції України.

При вирішенні справи судом також взято до уваги лист начальника ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» від 03.04.2019 №33/34-305 про надання представника для участі у засіданні Обласної МСЕК №1 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» при проведенні медико-соціальної експертизи службовців, колишніх службовців та пенсіонерів Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України, заступника начальника лікарні з ЕТН - лікаря Лисенко Любов Іванівни. Обласна МСЕК №1 повідомляє, що на засіданні, яке відбулося 12.03.2020, в день, коли була проведена експертиза громадянина ОСОБА_1 , представник ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» Лисенко Л.І. не з`явилась.

Суд звертає увагу, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання органами державної влади своїх функцій щодо залучення представника закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії.

Крім цього, суд наголошує на тому, що з порушенням вимог п. 9 Порядку № 850 відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, що передбачені цим пунктом (про призначення або про відмову у призначенні грошової допомоги), проте відмовив позивачу у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги, вважаючи, що це і є власне прийняттям відповідного рішення про відмову.

Тому, зважаючи на викладене вище, суд, з урахуванням фактичних обставин справи, доходить висновку про протиправність дій МВС України щодо відмови у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому позовну вимогу про визнання протиправним та скасування висновку Міністерства внутрішніх справ України від 23.06.2021 за результатами розгляду висновку ГУ МВС України у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 належить задовольнити частково у такий спосіб: визнати протиправними дії МВС України щодо відмови у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання МВС України затвердити висновок та призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , виходячи з розміру 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ України відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990, а також п. 9 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 суд зазначає таке.

Пунктом 9 Порядку № 850 визначено імперативний обов`язок МВС в місячний строк після надходження, зазначених у п. 8 цього Порядку документів, прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні особі грошової допомоги.

У межах спірних правовідносин, суд встановив, що підстави для відмови у призначенні позивачу грошової допомоги, зазначені у пункті 14 Порядку № 850, відсутні. Жодної з таких підстав відповідач-1, відмовляючи позивачу у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги не вказав.

Тому, на переконання суду, ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірному випадку буде зобов`язання МВС України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, виходячи з 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Вимога позивача в частині зобов`язання МВС України виплатити позивачу одноразову грошову допомогу задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 9 Порядку № 850 на МВС покладається обов`язок щодо прийняття відповідного рішення про виплату одноразової грошової допомоги та надіслання його разом із поданими документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про її виплату.

Натомість виплату такої допомоги згідно з п. 11 Порядку № 850 проводить відповідний орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Таким чином, за наведеного правового регулювання, в МВС України відсутній обов`язок щодо виплати працівнику міліції одноразової грошової допомоги, а тому й правові підстави для його зобов`язання такі дії вчинити у суду відсутні.

Крім того, виплаті одноразової грошової допомоги передує прийняття МВС України рішення про її призначення та видання керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції наказу про її виплату, чого у спірному випадку не відбулося. Тому позовна вимога у цій частині є передчасною.

Окремо суд відзначає, що на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.

У справі, що розглядається, рішення МВС України не є дискреційним, оскільки відповідач після надходження зазначених у п. 8 Порядку № 850 документів та за відсутності підстав, зазначених у п. 14 цього ж Порядку, може прийняти лише одне з двох допустимих рішень, а саме про призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

Суд враховує, що відповідно до п. 8 Порядку № 850 висновок та документи щодо виплати одноразової грошової допомоги подає МВС України керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції.

За таких обставин належить також зобов`язати ГУ МВС у Львівській області повторно надіслати до МВС України висновок та документи щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наслідком розгляду справи, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19-20, 22, 26-26, 73-77, 139, 241- 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (код ЄДРПОУ 08592247, м. Львів, пл. Григоренка, 3, 79007) повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 разом з висновком щодо виплати грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» № 850 від 21.10.2015.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (вул. Ак. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, виходячи з 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 227 (двісті двадцять сім ) гривень рівно судових витрат у вигляді судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (вул. Ак. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 227 (двісті двадцять сім) гривень рівно.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 04.05.2022.

Суддя Потабенко В.А.