Рішення № 104186677, 28.04.2022, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2022 Справа № 917/408/21

За позовною заявою Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону України, вул. Армійська, 18, м. Одеса, 65063

в інтересах держави в особі позивачів:

1. Адміністрація Державної прикордонної служби України, вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601;

2. Військова частина НОМЕР_1 , вул. Левітана, 113, м. Одеса, 65121

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії "Арія", пров. Шевченка, 7-А, м. Полтава, 36007

про стягнення грошових коштів в сумі 935 294,83 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники учасників справи:

від прокуратури: Богатир В.К.

від позивача-1: Непийвода В.О.

від позивача-2: відсутній

від відповідача: Пістряк М.С.

Обставини справи: 22.03.2021 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява від 11.03.2021 військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі позивачів Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - позивач-1) та Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач-2) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії "Арія" про стягнення 935294,83 грн пені.

В обґрунтування позову прокурор посилається на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 181-20 поставки та монтажу обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення від 07.07.2020 щодо дотримання строків поставки обладнання, його встановлення та підключення.

Відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ, Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ, наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 39 затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур. Днем початку роботи окружних прокуратур наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40 визначено 15.03.2021.

15.03.2021 в системі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону відбулися організаційно-штатні зміни та було реорганізовано Військову прокуратуру Одеського гарнізону Південного регіону України в Одеську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону.

Ухвалою від 23.03.2021 Господарський суд Полтавської області у складі судді Семчук О.С. прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі у порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання у справі на 20.04.2021 на 13:10 год.; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали; встановив позивачам строк для подання суду пояснень щодо заявлених прокурором позовних вимог 15 днів з дня отримання ухвали; встановлено прокурору та позивачам строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з моменту отримання відзиву.

19.04.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що обумовлене договором обладнання було поставлено на об`єкт позивача-2 вчасно; невідповідність якості обладнання або нестача будь-якої її кількості не була оформлена позивачем-2 відповідно до вимог встановлених договором.

19.04.2021 до суду від позивачів надійшли письмові пояснення, у яких вони зазначили про необґрунтованість заперечень відповідача та просили суд задовольнити позов прокуратури у повному обсязі.

Ухвалою від 20.04.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 12.05.2021 о 13:00 год.

25.05.2021 до суду від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшла відповідь на відзив, у якій позивач-1 заперечує доводи відповідача, викладені у відзиві та наполягає на задоволенні позову.

31.05.2021 до суду від Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України надійшла відповідь на відзив, у якій він наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість заперечень відповідача.

Також 31.05.2021 до суду від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшли письмові пояснення, у яких позивач-1 наполягає на задоволенні позовної заяви у повному обсязі, посилаючись на порушення відповідачем встановлених у договорі строків на поставку обладнання та надання послуг по його встановленню і підключенню.

02.06.2021 до суду від позивача-2 надійшла відповідь на відзив, у якій він не погоджується з викладеними у відзиві доводами, посилаючись на те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт порушення відповідачем встановлених у договорі строків на поставку обладнання та надання послуг по його встановленню і підключенню, що є підставою для застосування до ТОВ ВКК "Арія" штрафних санкцій, передбачених п. 7.2. договору.

В судовому засіданні 04.06.2021 представником відповідача були подані письмові заперечення, у яких він зазначив, що відповідач свої зобов`язання за договором виконав вчасно та у повному обсязі, відтак підстави для нарахування штрафних санкцій відповідно до умов договору відсутні.

В підготовчому засіданні 04.06.2021 судом за клопотанням прокуратури оголошено перерву в судовому засіданні до 13:00 год. 23.06.2021.

Ухвалою від 23.06.2021 суд за клопотанням прокуратури відклав підготовче засідання на 08.07.2021.

В підготовчому засіданні 08.07.2021 суд оголосив перерву до 10:30 год. 13.07.2021.

Ухвалою від 13.07.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.08.2021.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Полтавської області № 60 від 06.08.2021 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, у зв`язку із закінченням повноважень судді Семчук О.С. відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 917/408/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддею у справі № 917/408/21 було визначено суддю Тимощенко О.М.

Ухвалою від 09.08.2021 суддя Тимощенко О.М. прийняла справу до свого провадження, розпочавши розгляд справи заново зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання у справі призначено на 07.09.2021 на 09:00 год; задоволено клопотання представника позивача-1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовчому засіданні 07.09.2021 судом було оголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 13.10.2021 до 09:00 год.

Ухвалою від 07.09.2021 Одеську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону України та позивача-2 Військову частину НОМЕР_1 повідомлено про перерву у підготовчому судовому засіданні та призначення наступного судового засідання на 13.10.2021 на 09:00 год.

Ухвалою від 13.10.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09:00 год. 15.11.2021.

Ухвалою від 26.10.2021 суд задовольнив клопотання представника позивача-1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 15.11.2021 судом було оголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 08.12.2021 до 09:00 год.

Ухвалою від 15.11.2021 Одеську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону України та позивача-2 Військову частину НОМЕР_1 повідомлено про перерву в судовому засіданні та призначення наступного судового засідання на 08.12.2021 на 09:00 год.

Ухвалою від 15.11.2021 судом повернуто прокурору Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону України без розгляду заяву про участь прокурора в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду у зв`язку з тим, що вказана заява подана до суду у вигляді електронного документа, який не містить необхідних реквізитів, що надають йому юридичної сили, зокрема, електронного цифрового підпису автора.

Судове засідання, призначене на 08.12.2021, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Тимощенко О.М. на лікарняному. У зв`язку з цим, ухвалою від 21.12.2021 розгляд справи № 917/408/21 по суті призначено у судове засідання на 03.02.2022 на 09:00 год.; задоволено клопотання представника прокуратури про участь прокурора в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 03.02.2022 суд оголосив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 28.02.2022 до 10:00 год.

Ухвалою від 03.02.2022 Одеську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону України повідомлено про перерву в судовому засіданні та призначення наступного судового засідання на 28.02.2022 на 10:00 год.

Ухвалою від 28.02.2022 суд відклав судове засідання по справі на 28.04.2022 на 10:30 год.

В судове засідання 28.04.2022 представник позивача-2 Військової частини НОМЕР_1 не з`явився. Позивач-2 ухвалу суду від 28.02.2022 отримав 07.04.2022, що підтверджується наявною на сайті Укрпошти інформацією щодо рекомендованого поштового відправлення № 3600115962246 (роздруківка з сайту - в матеріалах справи). Отже, Військова частина НОМЕР_1 була своєчасно повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання.

Під час розгляду справи по суті прокурор та представник позивача-1 наполягали на задоволенні позову у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.

В судовому засіданні 28.04.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив коли буде виготовлено повне рішення, роз`яснив порядок оскарження та набрання рішенням законної сили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне.

07.07.2020 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною компанією "Арія" (постачальник) укладено договір № 181-20 поставки та монтажу обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення (т. 1, а.с. 16-21).

В укладеному договорі сторони узгодили, зокрема, наступне:

- Постачальник зобов`язується до 30.10.2020 року поставити у власність Замовника з дотриманням вимог чинного законодавства обладнання для поста технічного спостереження - вежа (код 44210000-5 Конструкції та їх частини Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, далі Обладнання), а також провести встановлення та підключення Обладнання (далі - Послуги), зазначені в специфікації, згідно з Додатком № 1 до цього Договору (далі - Специфікація), у відповідності до Технічних вимог обладнання для поста технічного спостереження Одеського прикордонного загону (Додаток № 2 до Договору, далі - Технічні вимоги), у строки, що зазначені в Додатку № 4, а Замовник - прийняти та оплатити таке Обладнання та Послуги (п. 1.1. договору);

- якість, склад, комплектність і експлуатаційна документація Обладнання, порядок проведення заходів з його встановлення на посту технічного спостереження (далі - ПТС) повинні відповідати технічній документації та нормативним документам, зазначеним у Специфікації та Технічних вимогах (п. 1.2. договору);

- загальна ціна Договору складає 2095000 грн 00 коп. (два мільйони дев`яносто п`ять тисяч гривень 00 копійок) у тому числі ПДВ - 349166 грн 67 коп. (триста сорок дев`ять тисяч сто шістдесят шість гривень 67 копійок) (п. 2.1. договору);

- поставка Постачальником та приймання Замовником Обладнання за Договором здійснюється після надання Замовником заявки на постачання Обладнання та надання Послуг (далі - Заявка), яка опрацьовується в довільній формі у вигляді повідомлення (листа), за Договором оформлюється актами приймання-передачі обладнання на підставі накладної; надання Постачальником та приймання Замовником Послуг за Договором оформляєтеся актами введення обладнання в експлуатацію з наданням замовнику акту надання послуг (п. 3.1. договору);

- Постачальник відвантажує Обладнання відповідно до вимог нормативних документів, технічної документації, в обсягах та в комплектності, що зазначена у Специфікації та Технічних вимогах, і складає проект акта приймання-передачі обладнання (п. 3.2. договору);

- передача Обладнання Замовнику Постачальником відбувається відповідно до умов DDP (згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 р.) за адресою поста технічного спостереження, зазначеною в Додатку № 3 до Договору (п. 3.3. договору);

- після надання Замовником Заявки Постачальник не менше як за 5 (п`ять) робочих днів сповіщає Замовника про обсяги, дату передачі Обладнання, персональний склад своїх представників та транспортні засоби, на яких здійснюється доставка (п. 3.4. договору);

- поставка Обладнання здійснюється силами, засобами, транспортом та за рахунок Постачальника (п. 3.5. договору);

- приймання-передача Обладнання здійснюється уповноваженими представниками Постачальника та Замовника в місці поставки (п. 3.3. Договору) з оформленням відповідних актів приймання-передачі відразу після прибуття Обладнання або окремих його складових до місць поставки (п. 3.8. договору);

- у випадку, коли буде встановлено порушення якості Обладнання або нестача будь-якої його кількості, Замовник спільно з представником Постачальника, відображає це в акті приймання-передачі обладнання та складає окремий акт у довільній формі (п. 3.9. договору);

- Замовник відкладає приймання Обладнання або окремих його складових доки Постачальник не надасть документи, що підлягають переданню разом з Обладнанням відповідно до умов даного Договору (п. 3.11. договору);

- право власності па Обладнання переходить від Постачальника до Замовника з моменту передачі Обладнання та підписання акту приймання-передачі (п. 3.13 договору);

- приймання-передача Послуг здійснюється уповноваженими представниками Постачальника та Замовника з оформленням акта введення обладнання в експлуатацію в цілому за ПТС (п. 3.14 договору);

- у випадку, якщо буде встановлено порушення якості наданих Послуг або буде встановлено виконання Послуг в обсязі, що не відповідає умовам цього Договору, Замовник спільно з представником Постачальника, відображає недоліки у акті введення обладнання в експлуатацію та складає окремий акт у довільній формі (п. 3.15 договору);

- дата виконання Постачальником зобов`язань за Договором є дата підписання Замовником актів приймання-передачі обладнання, актів введення в експлуатацію та усунення всіх виявлених під час приймання-передачі недоліків, про що складаються окремі акти (п. 3.20 договору);

- строки поставки Постачальником Обладнання та надання Послуг до 30.10.2020 року (п. 4.1. договору);

- сторони мають право коригувати строк поставки і приймання Обладнання, але не пізніше ніж за 5 днів до його закінчення, шляхом внесення змін до Договору та підписання додаткових угод (п. 4.2. договору);

- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та цього Договору (п. 7.1. договору);

- види порушень та штрафні санкції за них: 1) за порушення строків виконання зобов`язання Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 20% вартості Обладнання (Послуг), з якого допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості; 2) за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) Обладнання та Послуг Постачальника стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) Обладнання Послуг (п. 7.2. договору);

- сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дій обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 7.6. договору);

- договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 01.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1. договору).

Також між замовником та постачальником укладено:

- Специфікацію обладнання для постів технічного спостереження, згідно якої сторони погодили поставку вежі вартістю 1 388 750,00 грн, а також вартість встановлення вежі 661 250,00 грн і вартість підключення вежі 45 000,00 грн (т. 1, а.с. 22);

- додаток 2 до договору, у якому визначено місце поставки, встановлення та підключення обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення: вул. Набережна, 29А, с. Курортне, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67792 (т. 1, а.с. 23);

- додаток 3 до договору, у якому погоджено технічні вимоги, на підставі яких постачальник забезпечує виготовлення, поставку, встановлення та підключення 1 комплекту вежі висотою 50 м для ПТС «Курортне» (т. 1, а.с. 24-28);

- додаток 4 до договору, у якому сторони погодили графік поставки, встановлення та підключення обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення (т. 1, а.с. 29);

- додаткову угоду № 1 від 14.07.2020 до договору, згідно якої пункт 1.1. договору викладено в наступній редакції; «Постачальник зобов`язується до 30.10,2020 року поставити у власність Замовника, з дотриманням вимог чинного законодавства, обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення - вежу спеціального призначення (код 44210000-5 «Конструкції та її частини» Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, далі - Обладнання, а також провести встановлення та підключення Обладнання спеціального призначення, (далі - Послуги), зазначені в специфікації, згідно з Додатком № 1 до цього Договору (далі - Специфікація), у відповідності до «Технічних вимог обладнання для поста технічного спостереження Одеського прикордонного загону» (Додаток № 2 до Договору, далі - Технічні вимоги), у строки що зазначені в Додатку № 4, а Замовник - прийняти та оплатити таке Обладнання спеціального призначення та Послуги» (т. 1, а.с. 30).

Гарантійним листом від 07.07.2020 вих. № 06-з/1974 TOB ВКК «Арія» підтвердила зобов`язання щодо дотримання плану графіку виконання поставки, встановлення та підключення обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення (т. 1, а.с. 31). Згідно графіку, вказаного в листі, постачання обладнання планувалося в період з 03.08.2020 по 25.09.2020, а монтаж вежі з 30.09.2020 по 16.10.2020.

Листом № 711/8542 від 23.10.2020 Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України враховуючи стан виконання умов договору просив ТОВ ВКК «Арія» у найкоротші терміни письмово проінформувати Військову частину НОМЕР_1 щодо спроможності ТОВ ВКК «Арія» виконати умови договору у вказаний строк (т. 1, а.с. 43).

Позивачі стверджують, що 26.10.2020 за місцем поставки було відвантажено окремі елементи обладнання, що в своїй сукупності не давало можливості встановити, що це обладнання і є постом технічного спостереження відповідно до п. 1 договору. Станом на 30.11.2020 відповідачем не було надано технічну документацію, що передбачена пунктами 1.2, 3.2 договору та жодного проекту акту приймання-передачі обладнання на виконання п. 3.2 постачальником складено не було. Також була відсутня накладна на обладнання від ТОВ ВКК "Арія", яка була отримана Військовою частиною 2138 лише 03.11.2020. Станом на 30.11.2020 у Військової частини НОМЕР_1 не було можливості перевірити обладнання, його якість та комплектність, а тому Військовою частиною НОМЕР_1 відповідно до п. 3.11. договору було відкладено приймання обладнання або окремих його складових до моменту коли ТОВ ВКК "Арія" не буде надано всі документи передбачені пунктами 1.2 та 3.2. договору.

30.10.2020 службовими особами Військової частини НОМЕР_1 спільно зі спеціалістами ТОВ «Гранд Буд-Індустріал» здійснено вихід на об`єкт - пост технічного спостереження спеціального призначення, за результатами якого встановлено ряд невиконаних робіт зі встановлення та підключення вежі ТОВ ВКК «Арія», зокрема: не змонтовано останні дві секції вежі, не проведено монтаж ліхтарів світлоогородження, не змонтовано кабель-рост, не виконано електромонтажні роботи. На підтвердження вказаного прокуратурою надано копію листа ТОВ «Гранд Буд-Індустріал» щодо об`ємів невиконаних робіт від 30.10.2020 № 9, адресованого начальнику Одеського прикордонного загону (т. 1, а.с. 44).

ТОВ ВКК «Арія» листом від 31.10.2020 № 06-з/3099 повідомила Військовій частині НОМЕР_1 про повне завершення робіт та готовність їх до здачі 31.10.2020 (т. 1, а.с. 45). Вказаний лист був отриманий військовою частиною лише 06.11.2020, що підтверджується штампом у нижньому лівому куті листа із зазначенням вхідного номеру та дати його реєстрації.

Гарантійним листом № 06-з/3094 від 30.10.2020 ТОВ ВКК «Арія» гарантував Військовій частині 2138 до 12 листопада 2020 року включно відновити лакофарбове покриття вежі, яке було пошкоджене при її транспортуванні. Вказаний гарантійний лист містить штамп про його реєстрацію 13.10.2020 (т. 1, а.с. 46).

Листом від 02.11.2020 № 711/8802 Одеський прикордонний загін повідомив ТОВ ВКК «Арія» про невиконання умов договору, у якому зазначено, що станом на 23 годину 59 хвилин 30 жовтня 2020 року, групою, яка була призначена командиром військової частини НОМЕР_1 встановлено, що умови договору виконані не в повному обсязі, а саме, не виконані послуги по монтажу вежі, ліхтарів світлоогородження, кабель-росту, послуги з підключення вежі та з виконання електромонтажних робіт (т. 1, а.с. 47).

На виконання умов договору ТОВ ВКК «Арія» передало Військовій частині 2138 обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення - вежу вартістю 1388750,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 03.11.2020, актом приймання-передачі пакету документації, сертифікатів якості, відповідності на встановлення та підключення обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення вежа спеціального призначення від 03.11.2020 та накладною № 7531 від 03.11.2020 (т. 1, а.с. 32-34).

Згідно акту надання послуг встановлення та підключення обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення - вежі зобов`язання щодо надання послуг зі встановлення та підключення обладнання виконано 06.11.2020 (т. 1, а.с. 35).

Прокуратура та позивачі зазначають, що всупереч покладених на ТОВ ВКК «Арія» зобов`язань за договором, остання не виконала умови договору в частині дотримання узгоджених строків поставки обладнання та надання послуг по встановленню та підключенню поста технічного спостереження.

У зв`язку з цим, згідно п. 7.2. договору, постачальнику нараховано штрафні санкції замовником, зокрема, пеню за прострочення зобов`язань з постачання обладнання за період прострочення з 31.10.2020 по 02.11.2020 у розмірі 833 250,00 грн та пеню за прострочення зобов`язань з підключення обладнання за період прострочення з 31.10.2020 по 05.11.2020 у розмірі 102 044,83 грн. Всього сума штрафних санкцій становить 935 294,83 грн.

З метою поновлення порушених прав Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу ТОВ ВКК «Арія» направлено претензії від 11.11.2020 № 14/9102 та від 24.11.2020 № 14/9452 щодо сплати штрафних санкцій (т. 1, а.с. 36-39).

Проте ТОВ ВКК «Арія» прострочення ним зобов`язань за договором не визнає.

Оскільки Державна прикордонна служба України чи Військова частина НОМЕР_1 заходи щодо стягнення пені за прострочення виконання зобов`язань за договором не вживали, прокурор Одеського гарнізону Південного регіону України звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі позивачів Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії "Арія" про стягнення 935 294,83 грн пені.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог прокуратурою надано копії наступних доказів: договору № 181-20 від 07.07.2020 з додатками; додаткової угоди № 1 від 14.07.2020; гарантійного листа від 07.07.2020 № 06-з/1974; Акту приймання-передачі пакету документації, сертифікатів якості, відповідності на встановлення та підключення обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення-вежа; акту приймання-передачі обладнання від 03.11.2020; накладної № 7531 від 03.11.2020; Акту надання послуг встановлення та підключення обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення - вежа від 06.11.2020; платіжного доручення за обладнання - вежу від 11.11.2020 № 2005; платіжного доручення за встановлення та підключення обладнання вежі від 24.11.2020 № 2127, 2138; претензії від 11.11.2020 №14/9102; Претензії від 24.11.2020 № 14/9452; детального розрахунку суми штрафних санкцій з додатками; звіту про проведену роботу з комісійного обстеження, об`єкту від 06.11.2020; акту комісійного обстеження обладнання та наданих послуг по встановленню та підключенню обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення від 12.11.2020; листа від 23.10.2020; листа ТОВ «ГРАНД БУД-ІНДУСТРІАЛ» від 30.10.2020 № 9; листа від ТОВ ВКК «Арія» від 31.10.2020 № 06-з/3099; гарантійного листа ТОВ ВКК «Арія» від 30.10.2020 № 06-з/3094; листа від 02.11.2020 № 711/8802; листа від 05.11.2020 № 711/8950; листа ТОВ ВКК «Арія» від 06.11.2020 № 06-з/3160; листа ТОВ ВКК «Арія» від 06.11.2020 № 06-з/3160; листа від ТОВ ВКК «Арія» від 06.11.2020 № 06-з/3161; листа ТОВ ВКК «Арія» від 06.11.2020 № 06-з/3162; листа ТОВ ВКК «Арія» від 09.11.2020 № 06-з/31633; листа TOB ВКК «Арія» від 09.11.2020 № 06-з/3175; листа ТОВ ВКК «Арія» від 10.11.2020 № 06-з/3188; листа від 11.11.2020 № 711/9103; листа ТОВ ВКК «Арія» від 12.11.2020 № 06-з/3214; листа від 13.11.2020 № 06-з/3234; листа ТОВ ВКК «Арія» від 13.11.2020 № 06-з/3236; листа від 25.11.2020 № 711/9484; листа від 16.11.2020 № 711/9242; листа від 16.11.2020 № 711/9243; листа від 16.11.2020 № 711/9244; декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1); повідомлення про намір пред`явлення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 24.02.2021 № 5-4-429 з доказами його направлення; листа Військової частини 2138 від 04.03.2021 № 711/158.

Позивачі позов підтримують, посилаючись на докази подані прокурором.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що інформація про поставку ним обладнання 03.11.2020 не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи, оскільки обладнання (вежа) було поставлене 26.10.2020 і на 30.10.2020 вже перебувало в місці, яке визначене додатком 3 до договору: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Курортне, вул. Набережна, 29-А, про що свідчать: видаткова накладна від 26.10.2020; товарно-транспортна накладна від 26.10.2020; журнал реєстрації накладних щодо реєстрації відповідачем в бухгалтерському обліку накладної від 26.10.2020 № 7531; звіт з технічного нагляду по монтажу вежі.

Також відповідач зазначає, що в матеріалах позовної заяви вказано, що станом на 30.10.2020 0 17:00 год. представники позивача-2 разом із представниками ТОВ "Гранд Буд-Індустріал" здійснили огляд встановленої вежі та виявили певні недоліки. Це спростовує твердження позивача щодо несвоєчасності поставки обладнання, оскільки ТОВ "Гранд Буд-Індустріал" фактично підтвердило наявність обладнання на місці в дату, коли воно повинно було бути доставлено відповідно до умов договору. Відтак, на момент проведення огляду вежі в місці її знаходження обладнання було в наявності.

Крім цього, доданий до позовної заяви лист від 30.10.2020 № 06-з/3094, в якому відповідач гарантує до 12.11.2020 включно відновити лакофарбове покриття вежі, свідчить про те, що поставка обладнання була проведена вчасно.

Відповідно до п. 3.9 договору, у випадку, коли буде встановлено порушення якості обладнання або нестача будь-якої її кількості, замовник спільно з представником постачальника відображає це в акті приймання-передачі обладнання та складає окремий акт у довільній формі. Позивачем-2 відповідної фіксації порушень з боку відповідача не проведено, чим порушено вимоги договору для такої фіксації, а відтак і посилатися на наявність тих чи інших порушень строків монтажу обладнання позивачі не можуть.

Відповідачем на підтвердження обґрунтованості заперечень на позов надано наступні докази: копію договору виготовлення та поставки № 14-09 від 14.09.2020 з додатком № 1 до нього; копію видаткової накладної № 1081 від 26.10.2020; копію товарно-транспортної накладної № 26102020 від 26.10.2020; копію журналу реєстрації первинних документів бухгалтерського обліку ТОВ ВКК "Арія"; копію листа № 18 від 30.10.2020; копію звіту з технічного нагляду по монтажу вежі висотою 50 м; заяви свідків ОСОБА_1 № 355 від 14.04.2021, Мотрій В.І. № 205 від 19.04.2021 та Борисова В.Ю. № 305 від 04.06.2021; копію довіреності № 49 від 26.10.2020; копії наказів № 00000000244/1 від 06.04.2021, № 00000000265/1 від 12.04.2021 і № 00000000284/1 від 19.04.2021; витяг з робочого проекту; витяг з Журналу обліку вхідної кореспонденції за 31.05.2021 та 02.06.2021.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Ці повноваження прокурора закріплені також ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

Водночас Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Враховуючи зазначене, можна дійти висновку, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Відповідно до ст. ст. 1, 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служба України (далі -ДПС України) є правоохоронним органом спеціального призначення, на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

В структуру ДПС України окрім іншого входять: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; органи охорони державного кордону - прикордонні закони, окремі контрольно-пропускні пункти; навчальні заклади.

Відповідно до п. 1 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 533 від 16.10.2014, Адміністрація Державної прикордонної служби Україну (далі - АДПС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до ст. ст. 27, 28 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», фінансування діяльності ДПС України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законодавством. Забезпечення діяльності органів ДПС України (здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, через державне оборонне замовлення та закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Майно, закріплене за центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, органами ДПС України, її навчальними закладами, установами та організаціями, є державною власністю і належить на праві оперативного управління.

Враховуючи зазначене, Військова частина НОМЕР_1 є структурним підрозділом ДПС України, її включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Командування Військової частини НОМЕР_1 несе повну відповідальність за збереження та ефективне використання коштів, які виділяються останнім з Державного бюджету України.

Невиконання або неналежне виконання суб`єктами підприємницької діяльності умов договорів, укладених з військовими частинами, установами Державної прикордонної служби України, спричиняє шкоду економічним інтересам держави та порушує права держави в особі Державної прикордонної служби України як органу управління військовими частинами.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Факт не звернення суб`єкта владних повноважень до суду з позовом який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, відтак у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом.

Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, згідно з яким бездіяльність компетентного органну (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (постанова від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

При цьому Велика Палата Верховного Суду відзначила, що розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності, чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Окрім того, у вказаній постанові суд наголосив, що правовий спір між компетентним органом, в особі якого прокурор в інтересах держави подав позов, і відповідачем не є спором між прокурором і цим органом. Його також не можна вважати процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності. Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор не зобов`язаний доводити протиправний характер бездіяльності компетентного органу та її причин, а тому йому достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Так, на порушення вимог Договору поставки та монтажу обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення № 181-20 від 07.07.2020 укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «ВКК «Арія», останній не виконав взяті на себе зобов`язання щодо строків поставки обладнання та надання послуг, що призвело до виникнення у TOB «ВКК «Арія» додаткових зобов`язань зі сплати пені.

Про вказане Військовій частині НОМЕР_1 стало відомо ще у листопаді 2020 року, після здачі-прийняття обладнання та послуг по договору.

Проте ні Державна прикордонна служба України, ні Військова частина НОМЕР_1 заходи щодо стягнення пені та штрафних санкцій за простроченню виконання зобов`язань за договором, не вживали, з відповідними позовами до суду не звертались.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України 24.02.2021 листом за вихідним № 5-4-429 повідомлено Адміністрації державної прикордонної служби про необхідність представництва військовою прокуратурою інтересів держави в особі Адміністрації державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_1 у формі звернення до суду з цим позовом та участі в його розгляді (т. 1, а.с. 71-72).

У відповідь на вказаний лист ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 04.03.2021 повідомив, що Військова частина НОМЕР_1 не заперечує щодо пред`явлення військовою прокуратурою Одеського гарнізону позову в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ «ВКК «Арія» про стягнення штрафних санкцій та готова сприяти в захисті інтересів держави (т. 1, а.с. 75).

Крім того, прокурор зазначає, що станом на 10.03.2021 жодної відповіді з приводу вжиття заходів представницького характеру Адміністрацією державної прикордонної служби України за вказаним фактом до військової прокуратури Одеського Гарнізону не надходило.

Неналежне виконання відповідачем умов договору № 181/20 від 07.07.2020 порушує майнові інтереси держави, впливаючи при цьому на рівень матеріально-технічного забезпечення, бойової готовності та боєздатності Збройних Сил України, внаслідок чого порушуються інтереси держави щодо забезпечення національної безпеки українського суспільства та завдається шкода економічним інтересам держави.

Таким чином, прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону правомірно звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі позивачів Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 .

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК).

За своєю суттю укладений між позивачем і відповідачем договір є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи різних договорів, а саме, договору поставки та договору підряду.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно умов договору № 181-20 від 07.07.2020 відповідач повинен був не пізніше 30.10.2020 поставити Військовій частині НОМЕР_1 обладнання (вежу), а також виконати роботи зі встановлення та підключення (монтажу) обладнання (т. 1, а.с. 29).

Відповідачем до відзиву додано копію договору виготовлення та поставки № 14-09 від 14.09.2020, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алатекс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною компанією "Арія" (покупець) і згідно умов якого постачальник зобов`язався виготовити, поставити та встановити, а покупець прийняти та оплатити товар, асортимент, кількість, умови поставки і ціна якого вказуються в Специфікаціях та/або видаткових накладних, що є невід`ємними частинами цього Договору т. 2, а.с. 170-174).

Відповідно до специфікації від 14.09.2020 (додаток № 1 до договору № 14-09 від 14.09.2020) сторони домовилися про постачання вежі вартістю 1 380 000,00 грн у термін до 30.10.2020 за місцем поставки: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Курортне, вул. Набережна, 29А (т. 2, а.с. 175).

Відповідач стверджує, що обладнання було поставлено за адресою вказаною в договорі 26.10.2020. На підтвердження цього відповідачем надано видаткову накладну від 26.10.2020 № 1081, згідно якої ТОВ "Алатекс" поставлено ТОВ ВКК "Арія" вежу висотою 50 м вартістю 1 233 786,17 грн (т. 2, а.с. 176).

Також відповідачем надано копію товарно-транспортної накладної № 26102020 від 26.10.2020 на транспортування металоконструкції масою брутто 12 т. У вказаній товарно-транспортній накладній замовником та вантажовідправником зазначено ТОВ "Алатекс", автомобільним перевізником - ТОВ "Т Авто Транс", вантажоодержувачем - ТОВ "Алатекс" (т. 2, а.с. 177-178).

Крім цього, відповідачем надано звіт ТОВ "Гранд Буд-Індустріал" за 2020 рік з технічного нагляду по монтажу вежі висотою 50 м для встановлення на посту технічного спостереження Одеського прикордонного загону, військова частина НОМЕР_1 , за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Курортне, вул. Набережна, 29 А (т. 2, а.с. 187-202) з супровідним листом № 18 від 30.10.2020 (т. 2, а.с. 186).

Також відповідачем надано заяви свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ОСОБА_1 у заяві свідка № 355 від 14.04.2021 повідомив, що у жовтні 2020 року від імені ТОВ ВКК "Арія" він був уповноважений представляти інтереси товариства у взаємовідносинах з ТОВ "Алатекс" та Військовою частиною НОМЕР_1 щодо поставки та монтажу обладнання для поста технічного спостереження за адресою: АДРЕСА_1 . 26.10.2020 ОСОБА_1 за вищевказаною адресою було оглянуто та прийнято обладнання (металоконструкції вежі) на відповідність комплектності та недостач по кількості, що було доставлене відповідно до товарно-транспортної накладної від 26.10.2020 № 26102020 автомобільним перевізником ТОВ "Т АВТО ТРАНС" на замовлення ТОВ "Алатекс" в межах договору № 14-09. Про факт підтвердження отримання обладнання у повній комплектності та у повному обсязі ОСОБА_1 було вчинено підпис у вказаній товарно-транспортній накладній від імені відповідальної особи вантажоодержувача (т. 1, а.с. 240). На підтвердження повноважень Садурського А.В. на представництво інтересів ТОВ ВКК "Арія" відповідачем надано копію довіреності № 49 від 26.10.2020 (т. 1, а.с. 241).

ОСОБА_2 у заяві свідка № 205 від 19.04.2021 повідомив, що він працює інженером ТОВ ВКК "Арія" з 02.10.2017. 28.10.2020 ОСОБА_2 було оглянуто обладнання (металоконструкцію) у АДРЕСА_1 на відповідність комплектності та недостач по кількості згідно вимог договору № 181-20 від 07.07.2020 та проектно-кошторисної документації. Все обладнання на 28.10.2020 було фактично наявне, що дало можливість ТОВ ВКК "Арія" приступити з 28.10.2020 до його монтажу та завершити його (т. 1, а.с. 424).

ОСОБА_3 у заяві свідка № 305 від 04.06.2021 (т. 3, а.с. 35) зазначив, що він працює заступником директора з технічних питань ТОВ ВКК "Арія" з 10.04.2018. 30.10.2020 ним за місцезнаходженням Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) було передано представнику військової частини - заступнику начальника Одеського прикордонного загону начальнику інженерно-технічного відділу полковнику Чепізі Володимиру проекти наступних документів: акту приймання-передачі обладнання; акту приймання-передачі пакету документації, сертифікатів якості, відповідності на встановлення та підключення обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення - вежа спеціального призначення; документи, зазначені у акті приймання-передачі пакету документації; акт введення обладнання в експлуатацію; акт надання послуг встановлення та підключення обладнання для поста технічного спостереження на суму 706 250 грн; оригінал накладної № 7531 на суму 1 388 750,00 грн. Всі акти та накладна були подані в оригіналі, підписані зі сторони ТОВ ВКК "Арія" та з його печаткою, без дати складання (не заповнено у цій частині) у двох примірниках. ОСОБА_3 вказує, що пізніше він дізнався, що у документах представники Військової частини НОМЕР_1 проставили "від руки" дату 03.11.2020, хоча зобов`язання по договору повністю було виконано 30.10.2020.

Суд зазначає, що, відповідно до п. 3.8. договору, приймання-передача Обладнання здійснюється уповноваженими представниками Постачальника та Замовника в місці поставки (п. 3.3. Договору) з оформленням відповідних актів приймання-передачі відразу після прибуття Обладнання або окремих його складових до місць поставки (п. 3.8. договору).

Також згідно п. 3.20. договору дата виконання Постачальником зобов`язань за Договором є дата підписання Замовником актів приймання-передачі обладнання, актів введення в експлуатацію та усунення всіх виявлених під час приймання-передачі недоліків, про що складаються окремі акти.

З наявних в матеріалах справи акту приймання-передачі обладнання від 03.11.2020, акту приймання-передачі пакету документації, сертифікатів якості, відповідності на встановлення та підключення обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення вежа спеціального призначення від 03.11.2020 та накладної № 7531 від 03.11.2020, вбачається, що обладнання (вежа) було поставлено відповідачем позивачу-2 саме 03.11.2020.

Вказані акти приймання-передачі та накладні від 03.11.2020 підписані відповідачем без зауважень.

Надана відповідачем видаткова накладна від 26.10.2020 № 1081 свідчить про поставку вежі від ТОВ "Алатекс" до ТОВ ВКК "Арія", а не Військовій частині НОМЕР_1 . Так само вантажоодержувачем вежі згідно товарно-транспортної накладної № 26102020 від 26.10.2020 є ТОВ "Алатекс", а не Військова частина НОМЕР_1 (т. 2, а.с. 177-178). Тому вказані накладні не є належними та достатніми доказами на підтвердження поставки обладнання згідно умов договору.

Наявні в матеріалах справи заяви свідків не спростовують факту здачі відповідачем та прийняття позивачем-2 обладнання 03.11.2020.

В пункті 3.4. договору сторони погодили, що після надання Замовником Заявки Постачальник не менше як за 5 (п`ять) робочих днів сповіщає Замовника про обсяги, дату передачі Обладнання, персональний склад своїх представників та транспортні засоби, на яких здійснюється доставка.

Відповідачем надано копію листа № 06-з/3099 від 31.10.2020, згідно якого ТОВ ВКК «Арія» повідомляє Військовій частині НОМЕР_1 про повне завершення робіт та готовність їх до здачі 31.10.2020 (т. 1, а.с. 140). Докази на підтвердження дати направлення вказаного листа відповідачем не надані. Штамп у нижньому лівому куті листа із зазначенням вхідного номеру та дати його реєстрації свідчить про отримання листа відповідачем-2 06.11.2020.

Також у вказаному листі зазначено про попереднє повідомлення про завершення робіт та готовність до їх здачі, яке було надіслано відповідачем 31.10.2020 електронними засобами зв`язку на месенжер Телеграм на адресу заступника начальника Одеського прикордонного загону з озброєння та техніки полковнику ОСОБА_4 . В матеріалах справи відсутні докази направлення такого повідомлення.

Інші повідомлення відповідача про обсяги та дату передачі обладнання, які б відповідали вимогам п. 3.4. договору, в матеріалах справи відсутні.

Отже, датою виконання постачальником зобов`язань за Договором з постачання обладнання відповідно до п. 3.20 договору є 03.11.2020.

Щодо дати виконання робіт зі встановлення та підключення вежі суд зазначає наступне.

Відповідач стверджує, що встановлення та підключення вежі згідно умов договору було здійснено вчасно, тобто до 30.10.2020.

Проте, у листі № 9 від 30.10.2020 щодо об`ємів невиконаних робіт ТОВ "Гранд Буд-Індустріал" повідомило начальнику Одеського прикордонного загону про те, що станом на 17:00 30.10.2020 ТОВ ВКК "Арія" не виконано наступні роботи:

- не змонтовано останні дві секції вежі, що становлять 5% від об`єму робіт щодо робіт з монтажу вежі;

- не проведено монтаж ліхтарів світлоогородження;

- не змонтовано кабель-рост;

- не виконано електромонтажні роботи (т. 2, а.с. 180).

Крім цього, відповідач у гарантійному листі № 06-з/3094 від 30.10.2020 гарантував до 12.11.2020 включно відновити лакофарбове покриття вежі, яке було пошкоджене при її транспортуванні (т. 1, а.с. 139).

Згідно акту надання послуг встановлення та підключення обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення - вежа спеціального призначення від 06.11.2020 постачальник передав, а замовник прийняв послуги зі встановлення та підключення вежі на суму 117 708,33 грн (т. 1, а.с. 35).

Таким чином, твердження відповідача стосовно того, що встановлення та підключення вежі згідно умов договору було здійснено вчасно спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Датою виконання постачальником зобов`язань за Договором з надання послуг зі встановлення та підключення вежі відповідно до п. 3.20 договору є 06.11.2020.

Відносно посилання відповідачем на недотримання позивачем-2 умов п. 3.9 договору щодо складання окремого акту, у випадку, коли буде встановлено порушення якості обладнання або нестача будь-якої її кількості, суд зазначає, що відсутність окремих актів про некомплектність чи неналежну якість обладнання не спростовує факту порушення відповідачем строків поставки обладнання та його встановлення.

Отже, наявними у справі доказами підтверджується факт прострочення відповідачем зобов`язань з поставки обладнання та його встановлення і підключення. Відповідач таке прострочення належними, достатніми та допустими доказами не спростував.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та цього Договору.

Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 20% вартості Обладнання (Послуг), з якого допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення.

Оскільки відповідачем допущено порушення строків виконання зобов`язань з постачання обладнання, позивач-2 правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі 20% вартості обладнання за кожний день прострочення з 31.10.2020 по 02.11.2020.

Враховуючи встановлену договором вартість обладнання 1 388 750,00 грн, розмір пені за період прострочення з 31.10.2020 по 02.11.2020 складає 833250,00 грн.

Як зазначено вище, у листі № 9 від 30.10.2020 щодо об`ємів невиконаних робіт ТОВ "Гранд Буд-Індустріал" повідомило начальнику Одеського прикордонного загону про те, що станом на 17:00 30.10.2020 ТОВ ВКК "Арія" не виконано наступні роботи:

- не змонтовано останні дві секції вежі, що становлять 5% від об`єму робіт щодо робіт з монтажу вежі;

- не проведено монтаж ліхтарів світлоогородження;

- не змонтовано кабель-рост;

- не виконано електромонтажні роботи.

Згідно акту надання послуг встановлення та підключення обладнання для поста технічного спостереження спеціального призначення - вежа спеціального призначення від 06.11.2020, вартість зазначених у листі не виконаних робіт складає: 5681,04 грн за 5% від обсягу робіт по монтажу вежі (113 620,80 грн х 5%); 24 621,60 грн за монтаж ліхтарів світлоогородження; 22 967,76 грн за монтаж кабель-росту; 31 767,00 грн за електромонтажні роботи. Всього, вартість невиконаних станом на 30.10.2020 робіт становить 85 037,40 грн.

Оскільки відповідачем допущено порушення строків виконання зобов`язань зі встановлення та підключення обладнання, позивач-2 правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі 20% вартості не виконаних робіт за кожний день прострочення з 31.10.2020 по 05.11.2020.

Розмір пені за порушення зобов`язань зі встановлення та підключення обладнання за період прострочення з 31.10.2020 по 06.11.2020 складає 102 044,88 грн. Проте, оскільки прокурор у позові зазначає суму пені за прострочення вказаних зобов`язань у розмірі 102 044,83 грн, суд не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, вимоги прокурора про стягнення пені у розмірі 935 294,83 грн (833 250 + 102 044,83) є обґрунтованими.

Разом з тим, суд зазначає, що приписами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Саме таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі № 467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі № 752/15421/17.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Згідно з положеннями частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Крім того, при застосуванні положень статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Вказані норми не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість випадку.

Підстави та розмір зменшення стягуваної пені повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення пені, і дане питання вирішується господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 904/12429/16.

Відповідно до положень статті 3, частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Разом з тим, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесених позивачами збитків чи додаткових витрат через прострочення відповідачем строків здачі робіт.

Крім того, судом приймається до уваги, що на час подання позову до суду зобов`язання за договором були виконані відповідачем у повному обсязі, прострочення тривало лише кілька днів.

Також заслуговує на увагу та обставина, що розмір нарахованої пені за порушення строків постачання обладнання та робіт з його встановлення і підключення становить 935294,83 грн при загальній ціні договору 2 095 000,00 грн. Тобто розмір пені є значним з огляду на суму договору.

Визначення розміру, на який зменшується нараховані штрафні санкції, є суб`єктивним правом суду, і в даному випадку буде дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін, враховані обставини справи.

Тому суд користуючись правом, наданим вищезазначеними положеннями чинного законодавства, із урахуванням інтересів всіх сторін, засад справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, вважає за можливе зменшити розмір пені на 90 %, у зв`язку з чим сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 93 529,48 грн.

Враховуючи наведене суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 93 529,48 грн пені.

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.05.2018 року в справі № 917/1068/17.

Керуючись статтями 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії "Арія" (пров. Шевченка, 7-А, м. Полтава, 36007; ідентифікаційний код 23560575) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 93 529 грн 48 коп. пені та 14 029 грн 42 коп. судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повне рішення підписано 05.05.2022 року

Суддя О.М. Тимощенко

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).