Рішення № 104186487, 22.02.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2022 р.

м. Київ

Справа № 911/2873/21

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ольжин Град" (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, просп. Т. Шевченка, буд. 2-Г, код ЄДРПОУ 37649482)

про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Ольжин Град" від 24.06.2017, яке оформлене протоколом від 11.07.2017 та скасування державної реєстрації статуту ОСББ "Ольжин Град" у редакції від 13.07.2017,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: ОСОБА_2 .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ольжин Град" про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Ольжин Град" від 24.06.2017, яке оформлене протоколом від 11.07.2017 та скасування державної реєстрації статуту ОСББ "Ольжин Град" у редакції від 13.07.2017.

Позовні вимоги позивач, зокрема, обґрунтовує тим, що рішення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ольжин Град» від 24.06.2017 року, які оформлені протоколами № 11/07/17-01 та № 11/07/17 прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: під час скликання та проведення загальних зборів порушено вимоги Статуту; позбавлено учасника ОСББ можливості участі у загальних зборах; допущені порушення при прийнятті та затвердженні установчих документів; питання прийняті на загальних зборах порушують права позивача. У зв`язку з цим позивач просить суд визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Ольжин Град" від 24.06.2017, яке оформлене протоколом від 11.07.2017 та скасувати державну реєстрацію статуту ОСББ "Ольжин Град" у редакції від 13.07.2017.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву б/н від 29.09.2021 про поновлення строку на подання позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

13.10.2021 позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 08.11.2021, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

08.11.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання №08/11/2021 від 08.11.2021 про відкладення розгляду справи.

У підготовчому судовому засіданні 08.11.2021 судом задоволено заяву відповідача про відкладення розгляду та відкладено розгляд справи на 22.11.2021.

16.11.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №11/11/2021 від 11.11.2021, в якому відповідач, зокрема зазначив, що не згоден з доводами позивача, наведеними в позовній заяві, та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам скликання та проведення спірних загальних зборів. Відповідач стверджує, що: рішення прийняті загальними зборами з правильним застосуванням положень матеріального права; не порушують прав позивача на участь у зборах та прав на управління ОСББ «Ольжин Град»; позовні вимоги заявлені з пропуском строків позовної давності.

Також 16.11.2021 до суду від відповідача надійшла заява про застосування строків давності №11/11/2021-1 від 11.11.2021, в якій відповідач просив суд застосувати позовну давність до вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ «Ольжин Град» та скасування реєстраційних дій з тих підстав, що позивач пропустив визначений ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України строк позовної давності, завернувшись до суду з позовом у жовтні 2021 року, тоді як спірні загальні збори були проведені у червні 2017 року.

Судове засідання, яке призначалося судом на 22.11.2021 не відбулося з огляду на перебування судді Черногуза А.Ф. у вимушеній відпустці, у зв`язку із самоізоляцією, пов`язаною з короновірусною хворобою. У зв`язку з цим, суд визначив нову дату та час проведення судового засідання та повідомив про неї учасників справи. Судове засідання визначено проводити 20.12.2021.

За наслідками підготовчого судового засідання 20.12.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до наступного судового засідання, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 10.01.2022.

У судовому засіданні 10.01.2022 суд, з огляду на закінчення строків відведених на процесуальним законом в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.01.2022.

На електронну адресу суду 13.01.2022 від позивача надійшла заява б/н від 12.01.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 17.01.2022 судом задоволено заяву позивача про проведення судового засідання 18.01.2022 о 15:00 в режимі відеоконференції та призначено розгляд справи у режимі відеоконференції з представником позивача з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду.

Судове засідання з розгляду справи по суті 18.01.2022 не відбулося з огляду на сукупність наступних обставин: не вдалося вчасно вийти на зв`язок з представником позивача оскільки у залі заброньованому судом для проведення судового засідання продовжувалося попереднє судове засідання з іншим складом суду по іншій справі; у будівлі Господарського суду Київської області 18.01.2022 відбулося вимкнення електропостачання, про що було складено відповідний акт, копія якого наявна у матеріалах справи. З цих підстав, суд в порядку ст. 216 ГПК України постановив ухвалу про відкладення судового засідання на 01.02.2022.

01.02.2022 позивачем подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні 01.02.2022 з розгляду справи по суті судом заслухано вступне слово учасників справи, досліджено докази та оголошено перерву на стадії виступу позивача у судових дебатах. Наступне судове засідання вирішено провести 22.02.2022.

У судовому засіданні 22.02.2022 з розгляду справи по суті судом продовжено розгляд справи зі стадії судових дебатів, заслухано заключне слово відповідача та ухвалено рішення у справі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ольжин Град» (далі - Об`єднання, ОСББ) створено власниками житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №2-г (Житловий комплекс по проспекту Тараса Шевченка, в місті Вишгород, Київської області відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». (п. 1.1. Статуту в редакції 2013 року, далі - Статут).

Діяльність Об`єднання регулюється законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Цивільним, Житловим, Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та Статутом (п. 1.2. Статуту).

Відповідно до п. 2.1. Статуту метою створення ОСББ є забезпечення захисту прав його членів (п. 13.1.) та дотримання ними обов`язків щодо належного управління, утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами, сприяння ефективному використанню власного майна членів Об`єднання.

У відповідності до п. 7.1. Статуту чергові загальні збори членів Об`єднання скликаються правлінням не рідше ніж 1 раз на рік. Позачергові загальні збори членів Об`єднання можуть бути скликані за вимогою членів Об`єднання, які мають більше 20 відсотків голосів від їх загальної кількості або за вимогою ревізійної комісії Об`єднання.

Повідомлення про проведення загальних зборів членів Об`єднання надсилається в письмовій формі або вручається кожному члену Об`єднання під розписку. За рішенням Правління Об`єднання, замість вручення таких повідомлень кожному члену під розписку чи надсилання поштовим направленням допускаться повідомлення про проведення загальних зборів шляхом розміщення відповідного оголошення в місцях, у яких забезпечується ознайомлення з ним членів Об`єднання (на дошках оголошень біля входу в будинок тощо). Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів та щодо позачергових загальних зборів не пізніще ніж за 4 дні. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата та місце їх проведення. (п. 7.2. Статуту).

Загальні збори вважаються правочинними, якщо на них присутні більше 50% відсотків членів Об`єднання. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів об`єднання, які присутні на загальних зборах. Кожен член Об`єднання при голосуванні на загальних зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності (п. 7.3. Статуту).

24.06.2017 за результатами голосування загальних зборів ОСББ, яке оформлено протоколом №11/07/17 від 11.07.2017, співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 , були прийняті наступні рішення: обрано Головою зборів ОСОБА_3 , а секретарем зборів ОСОБА_4 ; обрано (з урахуванням голосів, поданих на зборах та голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування) склад правління ОСББ: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ; затверджено Статут ОСББ «Ольжин Град» у редакції запропонованої Правлінням ОСББ «Ольжин Град», уповноважено Голову правління або особу визначену Головою правління зареєструвати Статут ОСББ «Ольжин Град».

Поряд з тим, загальними зборами членів ОСББ «Ольжин Град», оформеними протоколом №11/07/17-01 від 11.07.2017, вирішено:

- Затвердити розмір щомісячного внеску на опалення Будинку під час опалювального періоду у розмірі 1072,44 грн за одну ГКал (для приміщень, що не обладнані лічильниками обліку теплової енергії - 23,85 грн за один м2; для приміщень, які обладнані лічильниками обліку теплової енергії - 1,98 грн за один м2. У випадку зростання вартості всіх складових послуг щодо надання газу та обслуговування газового господарства Будинку надати право Правлінню прийняти рішення щодо коригування внеску на опалення в процентному еквіваленті, з урахуванням та в рамках вимог законодавства України. Зобов`язати Правління оприлюднити дану інформацію;

- Затвердити кошторис у запропонованій правлінням ОСББ «Ольжин Град» редакції (додаток №2 до цього протоколу). Затвердити внесок на утримання Будинку та прибудинкової території у розмірі: 4,86 грн за одни м2 для всіх житлових та нежитлових приміщень крім приміщень, які знаходяться на першому поверсі або нижче першого, а також тих приміщень у під`їздах яких відсутні ліфти; 4,60 грн за одни м2 для житлових та нежитлових приміщень, які знаходяться на першому поверсі або нижче першого, а також для тих приміщень у під`їздах яких відсутні ліфти.; затвердити перелік ремонтних робіт, які будуть виконуватися за рахунок ремонтного фонду 2017-2018 роках (додаток №3 до цього протоколу;

- Оформити прибудинкову територію будинку у постійне користування;

- Дозволити власникам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 організувати окремі виходи з технічного поверху на рівень першого поверху 23 поверхової секції будинку;

- Надати у користування співвласникам будинку допоміжне приміщення для заняття спортом на умовах: укладання договору оренди, щомісячна орендна плата у розмірі 300 грн на місяць, оплата електроенергії та холодної води згідно показань лічильників, використання приміщення виключно співвласниками будинку та цільовим використанням заняття спортом;

- Передати об`єкти, що належать до спільного майна будинку в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам. Розмір орендної плати визначається рішенням Правління ОСББ. Упоноважити Голову правління ОСББ «Ольжин Град» на підписання таких договорів.

ОСОБА_1 є власником приміщення №460 площею 138,5 кв.м, що розташовано за адресою АДРЕСА_2 , а отже є спаввласником ОСББ «Ольжин Град».

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що загальні збори були проведенні з порушенням процедури їх скликання, адже загальні збори були проведені у середині року, а не по закінченню року, а отже, такі загальні збори вважаються позачерговими, скликання яких не могло бути ініційовано Правлінням, а відтак прийняті на ньому рішення є недійсними.

Також позивач стверджує, що останній нічого не знав про проведення спірних загальних зборів та встановлення на них нових тарифів, тобо позивач наголошує на тому, що відповідачем порушено визначену законом та Статутом процедуру повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, чим було порушено право позивача на участь у загальних зборах.

Таким чином за наявності, на думку позивача, чисельних порушень законодаства та Статуту ОСББ «Ольжин Град» останній вважає, що є всі правові підстави для визнання загальних зборів співвласників 24.06.2017, оформлених протоколами №11/07/17 та №11/07/17-01 від 11.07.2017, недійсними.

Заперечуючи проти позову відповідач, зокрема зазначає, що позивач не надав належних та допустимих доказів щодо порушення його законних прав, а загальні збори співвласників ОСББ «Ольжин Град» 26.06.2017, оформлені протоколами №11/07/17 та №11/07/17-01 від 11.07.2017 були проведенні з додержанням вимог чинного законодавства та Статуту ОСББ «Ольжин Град» та жодним чином не порушили права позивача, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон), Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до положень ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно з ст. 4 Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ст. 4 Закону).

Стаття 6 Закону, зокрема, встановлює наступне:

- Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

- Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

- Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

- Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

- Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

- Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

- Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

- Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

- Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

- Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут.

- Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

- Державна реєстрація змін до статуту об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Установчі документи об`єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.

Відповідно до ст. 10 Закону співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Суд, дослідивши подані сторонами докази вважає за необхідне наголосити на наступному.

Позивач, заначаючи про те, що його права, як співвласника ОСББ «Ольжин Град» порушені, не надає суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили дану обставину, зокрема позивач наголошує на тому, що останній не був належним чином повідомлений про скликання загальних зборів ОСББ 26.06.2017, проте не надав суду доказів даної обставини, водночас контраргументи відповідача свідчать про зворотнє, а саме про те, що співвласники ОСББ «Ольжин Град» були повідомлені про спірні загальні збори шляхом вивішення даної інформації на дошці оголошень, про що свідчить наявна в матеріалах справи фотокопія.

До того ж суд наголошує на тому, що розміщення інформації на дошці оголошень, стосовно проведення тих чи інших загальних зборів Законом не заборонено. Також варто зауважити що п. 7.2 Статуту ОСББ «Ольжин Град» прямо дозволений такий спосіб повідомлення співвласників щодо скликання загальних зборів.

Суд також не бере до уваги твердження позивача щодо не повідомлення його про скликання загальних зборів поштовою кореспонденцією, позаяк з матеріалів справи вбачається, що позивач взагалі, свідомо, не отримує поштову кореспонденцію навіть усвідомлюючи, що вона приходить зокрема із суду, який розглядає його позов, підтвердженням чого є те, що позивач не отримав жодного листа, ниправленого судом на його адресу (поштові повернення: №0103279999227 від 22.10.2021, №0103280602640 від 08.12.2021, №0103280942832 від 30.12.2021).

Отже, за наявності поданих відповідачем доказів повідомлення співвласників ОСББ «Ольжин Град» про проведення загальних зборів, та тих обставин, що позивачем не отримується поштова кореспонденція, суд доходить висновків, що права позивача стосовно повідомлення його як співвласника про проведення загальних зборів порушені не були.

Таким чином, зважаючи на подані відповідачем докази та встановлені судом обставини, суд не бере до уваги твердження позивача про порушення його права як учасинка ОСББ з підстав не повідомлення останнього про скликання загальних зборів, позаяк останній мав знати про проведення вказаних загальних зборів, проте не скористався своїм правом на участі в них.

Разом з тим суд не приймає до уваги і твердження позивача про порядок проведення загальних зборів 24.06.2017, оформлених протоколами №11/07/17 та №11/07/17-01 від 11.07.2017 та порядок підрахунку голосів, адже позивачем не доведено належними доказами та не спростовано даних, які містяться у протоколі загальних зборів №11/07/17-01 від 11.07.2017 та доказів, які надані відповідачем на спростування позиції позивача.

Так, суд наголошує на тому, що відповідачем додано до матеріалів справи всі необхідні докази, якими спростовуються твердження позивача, викладені у матеріалах позовної заяви, та на які позивачем не надано своїх аргументів під час подальшого розгляду справи (відповіді на відзив).

При цьому суд розцінює критично твердження представника позивача про те, що останній не мав змоги підготувати відповідь на відзив, адже він його не отримував, позаяк судом 01.02.2022 була надана можливість ознайомлення з матеріалами справи, якою позивач скористався та ознайомився з матеріалами справи 01.02.2022, знявши фотокопії, проте в подальшому так і не підготував відповіді на відзив для спростування тверджень відповідача.

Крім того, суд повідомляє, що вся кореспонденція суду направлялась судом на адресу позивача, а не його представника з тих підстав, що як під час подання позовної заяви, так і під час розгляду справи судом, представником позивача не було подано суду відповідного клопотання з проханням направляти всю поштову кореспонденцію саме на адресу представника (адвоката).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах КГС ВС від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).

17.10.2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВП ВС від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Відтак, суд, досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, розцінює докази, надані відповідачем як найбільш вірогідними, а також належними, допустимимими та такими, що підтверджують правиність та законність проведення загальних зборів 24.06.2017, оформлених протоколами №11/07/17-01 та №11/07/17 від 11.07.2017.

Водночас суд звертає увагу на те, що самі лише посилання позивача на неправильність проведення спірних загальних зборів не можуть братися судом до уваги, позаяк не підтверджені належними доказами.

Отже, позивач не спростував доводів відповідача про зворотнє і, стверджуючи про наявність підстав для задоволення позову, крім зазначення власного обґрунтування помилковості доводів відповідача, зокрема, стосовно правомірності проведення загальних зборів та розрахунку голосів, не надав на підтвердження таких доводів конкретних доказів, які суд міг би оцінити. Натомість висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях та поясненнях однієї зі сторін. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16.

Отже, на підставі викладеного суд доходить висновків, що позивачем не доведено у даній справі наявності порушень в діях відповідача під час проведення загальних зборів 24.06.2017, оформлених протоколами №11/07/17-01 та №11/07/17 від 11.07.2017 та не доведено яким чином прийняті на вказаних зборах рішення порушили права позивача, а відтак суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Принагідно, суд зазначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Стосовно заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає про те, що за змістом ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише у випадку встановлення судом наявності порушення відповідачем права особи, яка звернулась до суду з позовом; у разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості, а отже, в силу положень даної норми позовна давність судом у даному випадку не застосовується.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз