Ухвала суду № 104183381, 28.04.2022, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2006/22

№ провадження 1-кс/208/493/22

УХВАЛА

Іменем України

28 квітня 2022 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ізотов В.М., за участю секретаря судового засідання Вілкової Ю.В., прокурора Сушкової К.Є., слідчого Шаймурзанова А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Горкуна Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області клопотання слідчого Шаймурзанова А.В., погоджене з прокурором Сушковою К.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в межах кримінального провадження № 12022041160000275 від 26.04.2022 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацюючого, маючого статус учасника бойовий дій та особи з інвалідністю ІІІ групи, раніше несудимого, -

встановив:

До Заводського районного суду м. Дніпродзержинська надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , в якому слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчим зазначено, що ОСОБА_1 у невстановлені під час досудового розслідування дату і час, у невстановленому під час досудового розслідування місці, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, незаконно придбав у невстановлений під час досудового розслідування спосіб тротилові шашки 400 г. у кількості 18 шт., а також електродетонатори типу ЕДП у кількості 13 шт. без передбаченого законом дозволу. У подальшому у невстановлений під час досудового розслідування дату і час, ОСОБА_1 переніс вказані предмети до четвертого сараю, за порядком зліва направо, у блоці гаражів, що розташований у дворі буд. АДРЕСА_2 (фактичним користувачем якого є ОСОБА_1 ), де незаконно зберігав їх до 26.04.2022.

26.04.2022 приблизно о 18.00 год. ОСОБА_1 з невстановленою метою взяв з четвертого сараю, за порядком зліва направо, у блоці гаражів, що розташований у дворі буд. АДРЕСА_2 , тротилові шашки 400 г у кількості 18 шт., а також електродетонатори типу ЕДП у кількості 9 шт. та утримуючи їх при собі, направився в сторону будинку АДРЕСА_2 , однак в цей час ОСОБА_1 , на відкритій ділянці місцевості, у блоці гаражів, що розташований у дворі буд. АДРЕСА_2 , затримано співробітниками поліції у порядку п.1 ч.1 ст.208 КПК України. Далі, 26.04.2022, під час обшуку затриманої особи, а саме ОСОБА_1 , у останнього виявлено та вилучено тротилові шашки 400 г у кількості 18 шт. (які ймовірно є вибуховою речовиною), а також електродетонатори типу ЕДП у кількості 9 шт. (які ймовірно є вибуховими пристроями). У подальшому, в цей же день, тобто 26.04.2022, у період часу з 19.15 год. до 19.23 год., на підставі добровільної згоди ОСОБА_1 , проведено огляд сараю, який розташований четвертим за порядком зліва направо у блоці гаражів у дворі буд. АДРЕСА_2 (фактичним користувачем якого є ОСОБА_1 ), в ході якого було виявлено та вилучено електродетонатори типу ЕДП у кількості 4 шт. (які ймовірно є вибуховими пристроями), які ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/104-22/9689-ВТХ від 27.04.2022 електродетонатори типу ЕДП виготовлені промисловим способом та найбільш ймовірно відносяться до категорії вибухових пристроїв.

На переконання слідчого, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, не має постійного місця роботи та заробітку, існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому просив застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючись на обставини, викладені в ньому та просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив, що повідомлена підозра є підтвердженою зібраними доказами у їх сукупності. Враховуючи підстави, зазначені у ст. 194 КПК України, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважав, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде відповідати меті застосування запобіжного заходу та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні прокурор підтримала доводи клопотання, просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний провину не заперечував, визнав, що дійсно зберігав вибухові речовини. Просив суд обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зазначаючи, що не має наміру переховуватись від органів слідства або суду, має соціальні зв`язки, проживає разом з мамою, є інвалідом третьої групи.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти застосування такого заходу як тримання під вартою. Просив суд обрати інший запобіжний захід у виді домашнього арешту, вказуючи на наявність міцних соціальних зв`язків та відсутність ризиків, на які посилався слідчий у своєму клопотанні. Зазначав, що підозрюваний є ветераном бойових дій, має поранення, на даний час проходить реабілітацію, на підтвердження чого надав копії довідок.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ч. 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, встановлено, що у провадженні СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 12022041160000218 від 06.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В рамках даного кримінального провадження, 27.04.2022 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами, а саме: показаннями потерпілої, свідків, протоколами пред`явлення особи для впізнання, речовим доказом; іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності та іншими матеріалами.

Разом з тим, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів викладених стороною обвинувачення та стороною захисту слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України і не доведено того, що більш м`який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.

Як вбачаєтьсяз поданогодо судуклопотання, то його зміст взагалі не містить обґрунтування на підтвердження існування обставин, визначених п.3 ч.1 ст.194 КПК України.

У своєму клопотанні слідчий зазначає, що застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти зазначеним ризикам, переховування від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків чи вчинення іншого кримінального правопорушення.

Разом з тим, доказів того, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу слідчому судді не надано. Твердження з приводу існування такого ризику є лише припущеннями слідчого.

При цьому ризик переховування від органів досудового розслідування та суду не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.

Аналізуючи наведене вище, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання разом з мамою, має інвалідність, є особою, раніше не судимою та інші дані, що характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено, що інший запобіжний захід не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», Рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», Рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що такий вид запобіжного заходу, як домашній арешт з забороною цілодобово покидати місце свого проживання, зможе запобігти спробам підозрюваного ухилитись від слідства та суду та забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Керуючись ст. 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати в межах кримінального провадження № 12022041160000275 від 26.04.2022 року до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладенням на нього обов`язків:

1. Не залишати квартиру АДРЕСА_3 у період доби з 22:00 год. по 06:00 год.

2. Прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, залежно від стадії кримінального провадження.

3. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити до 25 червня 2022 року включно.

В іншій частині клопотання слідчого - відмовити.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного. Орган поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Шаймурзанова А.В.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Ізотов В.М.