Рішення № 104182938, 15.03.2022, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/116/22

Єдиний унікальний № 742/3049/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2022 року суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Бездідько В.М., при секретарі Голушко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилукицивільну справу за позовом ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», представник позивача Гулько Анастасія Вікторівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №8681752 від 26 березня 2019 року на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в розмірі 14280,00 грн. та сплачений судовий збір.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 березня 2019 року між ТзОВ «Мілоан», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, було укладено Кредитний договір №8681752 в електронній формі, відповідно до якого Позивачу були надані кредитні кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі - 5000,00 грн. ТзОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед Відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому, відповідно до п 1.1. Кредитного договору кредитні кошти, в свою чергу Позичальник свої зобов`язання перед Позикодавцем не виконав, відповідно до умов Кредитного договору мав повертати кредитні кошти згідно з Графіком розрахунків, передбаченого у Додатку №1 до Кредитного договору №8681752 від 26.03.2019 року. 27.06.2019 року між ТзОВ «Мілоан» та Позивачем, відповідно до чинного законодавства України, було укладено Договір відступлення прав вимоги №33-МЛ від 27.06.2019 року (надалі - Договір відступлення права вимоги). Відповідно до умов даного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «Мілоан», в тому числі і до Відповідача за кредитним договором. Станом на 07.12.2020 року сума заборгованості Позивача становить 14 280,00 грн.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Суд своєю ухвалою від 20.08.2021 відкрив провадженняу справіза позовноюзаявою, ухвалив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання.

Суд своєю ухвалою від 23.12.2021 задовольнив клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Денисенка С.В. про витребування доказів, витребував у ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) оригінал платіжного доручення №8257702 від 26.03.2019, копія якого долучена до матеріалів справи.

ІІІ. Позиції сторін.

Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений.

Відповідач та його представник до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені, представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

26 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, в електронній формі укладено Кредитний договір №8681752 (а.с.5-7).

27.06.2019 року між ТзОВ «Мілоан» та позивачем укладено Договір відступлення прав вимоги №33-МЛ від 27.06.2019 року. Відповідно до умов даного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором (а.с.14-20).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Статтею 13 ЦПК Українивизначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимогЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Стаття 1047 ЦК України передбачає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ПК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 639 ЦК України визначає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частина 3 статті 207 ЦК України чітко визначає, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст.1954 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд дійшов висновку, що відповідач грошові кошти на виконання кредитного договору не отримував, позивач таку обставину не спростував та не надав на вимогу суду оригінал платіжного доручення №8257702 від 26.03.2019 щодо перерахування відповідачеві грошових коштів, отже, як наслідок не доведено факт надання безпосередньо позивачем коштів відповідачу та укладення договору, відповідно до якого нарахована комісії за користування грошовими коштами, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.1-23,76-81,89,95,131,141,258-259,263-265,352,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», представник позивача Гулько Анастасія Вікторівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

СуддяВолодимир БЕЗДІДЬКО