Рішення № 104177161, 27.04.2022, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/184/22

Провадження № 2-а/392/3/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мала Виска, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Багрій В`ячеслав Анатолійович до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Багрій В.А. звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.02.2022 року поліцейським СРПП відділення №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, сержантом поліції Запсенком М.А. була винесена постанова відносно позивача у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №901100, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі. У постанові зазначено, що 08.02.2022 р. о 15 год.10 хв. в м. Мала Виска по вул. Містечковій водій керуючи т/з мопед VIPER без відповідного посвідчення, тобто не маючи право керувати т/з який був незареєстрований (далі текст написано не розбірливо) та був в не застебнутому мотошоломі, чим порушив п.п.2.1.а, 30.1,2,3 г та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126, ч. 6,5 ст. 121 КУпАП, та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 3400 грн. Зазначив, що мопедом VIPER ОСОБА_1 не керував, а лише його котив з домоволодіння свого сина до свого домоволодіння, тому що мопед був в несправному стані, щоб у подальшому його відремонтувати. Тому враховуючи вище викладене, адміністративне правопорушення позивач не скоював, у зв`язку з чим, відповідач порушив його права та притягнув до адміністративної відповідальності передчасно, не взяв до уваги і не спростував доводи позивача, не провів повний розгляд справи, а упереджено виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Отже, дії відповідача суб`єкта владних повноважень є незаконними, тому він вимушений був звернутися до суду з даним позовом. Вважає, що зазначена постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню внаслідок відсутності в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.5, 6 ст.121 КУпАП.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22.02.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05.04.2022 року задоволено клопотання представника позивача про залучення до справи співвідповідача - відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області.

Представник відповідача ГУНП в Кіровоградській області Іванець Д. який діє на підставі довіреності №16/17/01-2022 від 17.01.2022 року на адресу суду надіслав відзив зареєстрований судом 15.03.2022 року за вх. № 1880/22 в якому вказує, що в діях поліцейського щодо винесення постанови відносно позивача порушень не було, оскаржувана постанова відповідає всім вимогам закону її суть обставинам правопорушення, вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Багрій В.А. подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Будь - яких відомостей, відносно того, яким доказом підтверджено вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч.5, 6 ст.121 КУпАП, в оскаржуваній постанові не наведено, спростувань чи заперечень обставинам, зазначеним позивачем про відсутність порушень правил дорожнього руху не надав. Не надано відповідачем і жодних доказів визначених ст. 251 КУпАП.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Багрій В.А. подав заяву зареєстровану судом 05.04.2022 року за вх.№2318 про розгляд справи без його участі та участі позивача, позов підтримав, просив його задовольнити.

Співвідповідач відділення №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області у судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяви клопотання, а також відзив на позов співвідповідач не подав, тим самим судом визначається, що співвідповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.4 ст.229КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, зваживши заперечення, викладені у відзиві, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст.19Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.5 ст.121КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч.6 ст.121КУпАП вбачається, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 2 статті 126КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктом вищевказаних правопорушень є водій, який керує транспортним засобом.

Відповідно до ч.1 ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З викладеного вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

При цьому, ст.62Конституції України регламентує, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст.251 КУпАП, а саме: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст.242КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, також звертається увага на те, що обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст.77КАС України покладений на відповідача, - суб`єкта владних повноважень.

Статтею 14Закону України«Про дорожнійрух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Разом з тим, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу керування позивачем транспортним засобом та вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст. 121, ч.6 ст. 121 та ч.2 ст. 126 КУпАП.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожньогоруху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Посилання на оскаржувану постанову про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, працівник поліції у своїй діяльності порушив принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).

Відповідно до ч.1 ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи викладене, відсутність доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, а саме, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, відеозапів, які б могли підтвердити вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.5, 6 ст.121 КУпАП, та не підтверджується відповідачем і у наданому відзиві, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині скасування оскаржуваної постанови.

Щодо вимоги в частині визнати незаконною постанову винесену поліцейським СРПП відділення №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградської області сержантом поліції Запсенком Максимом Анатолійовичем, суд вважає за необхідне зазначити, що ч.3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, нормами КАС України у даному випадку не передбачено право суду на визнання або не визнання дій суб`єкта владних повноважень незаконними. Крім того, суд зазначає, що ці дії охоплюються вимогами про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки відносяться до процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому окремому розгляду не підлягають. У зв`язку з чим, в частині визнання постанови незаконною слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст.132КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 5 статті 139КАС України встановлено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням зазначених процесуальних норм судовий збір підлягає стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 121, 126 КУпАП, ст. ст.6, 8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову серії БАБ №901100 від 08.02.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126, ч. 6,5 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн. - скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області судовий збір на користь держави в сумі 496 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

-відповідач - Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, місцезнаходження: вулиця В.Чміленка, 41, місто Кропивницький, код ЄДРПОУ 40108709;

-співвідповідач відділення №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, місцезнаходження: вул. Центральна, 81, м. Мала Виска, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ:40799087.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова