Рішення № 104173424, 03.05.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/23974/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

встановив:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 19604,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про наявність у відповідача податкового боргу перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що складається з основного платежу. Податкові зобов`язання не були сплачені відповідачем у встановлені законом строки, тому набули статусу податкового боргу. Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача податкову заборгованість на користь бюджету.

Ухвалою судді від 20.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

На адресу реєстрації відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом направлено копію ухвали про відкриття провадження від 20.12.2021 року, яку отримано відповідачем 04.01.2022.

Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив. Отже, відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: 81726, Львівська область, Жидачівський район, с. Рудківці.

Як видно з матеріалів справи, податковий борг відповідача виник у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (14040000-50) у сумі 19604, 65 грн., який складається з:

-825,65 грн. залишку несплаченого грошового зобов`язання, яке виникло відповідно до самостійно поданої звітної податкової декларації з акцизного податку № 9091012556 від 19.04.2021 (дата виникнення боргу 30.04.2021);

-3542,00 грн. залишку несплаченого грошового зобов`язання, яке виникло відповідно до самостійно поданої звітної податкової декларації з акцизного податку № 9130626021 від 18.05.2021 (дата виникнення боргу 31.05.2021);

-4 271,00 грн. залишок несплаченого грошового зобов`язання, яке виникло відповідно до самостійно поданої звітної податкової декларації з акцизного податку № 9164676725 від 21.06.2021 (дата виникнення боргу 30.06.2021);

-3870,00 грн. залишку несплаченого грошового зобов`язання, яке виникло відповідно до самостійно поданої звітної податкової декларації з акцизного податку № 9199773145 від 20.07.2021 (дата виникнення боргу 30.07.2021);

- 3 467,00 грн. залишку несплаченого грошового зобов`язання, яке виникло відповідно до самостійно поданої звітної податкової декларації з акцизного податку № 9240426325 від 19.08.2021 (дата виникнення боргу 30.08.2021);

- 3629,00 грн. залишку несплаченого грошового зобов`язання, яке виникло відповідно до самостійно поданої звітної податкової декларації з акцизного податку № 9272727252 від 19.09.2021 (дата виникнення боргу 30.09.2021).

Податковий борг з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 19604.65 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними деклараціями.

Судом також встановлено, що позивачем на адресу відповідача надіслано податкову вимогу форми Ф від 17.03.2021 №50188-13, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією конверта та яку отримано відповідачем. Проте, вказана податкова вимога залишилась без належного виконання.

Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку суми заборгованості або оскарження податкових повідомлень-рішень та/або податкової вимоги.

Оскільки податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення.

Вирішуючи спір, суд керується такими нормами права.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. ст. 16 ПК України).

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2. п. 22.3. ст. 222 ПК України).

Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю (п. 223.1. ст.. 223 ПК України).

Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (п. 223.2. ст.. 223 ПК України).

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Згідно з п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

У відповідності до п. 1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов`язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 ПК України.

Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з пп. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями відповідач суду не надав.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов`язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу.

Виходячи з предмету справи, дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються наявності податкового боргу (узгодження визначеного грошового зобов`язання) та наявність підстав для стягнення податкового боргу у судовому порядку (направлення (вручення) податкової вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 19604,65 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на наведене, оскільки позивачем не надано суду доказів понесення інших судових витрат, ніж сплата судового збору, підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 73-77, 139, 244-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: 81726, Львівська область, Жидачівський район, с. Рудківці) на користь бюджету податковий борг в сумі 19604 (дев`ятнадцять тисяч шістсот чотири) гривні 65 коп.

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.05.2022

Суддя Потабенко В.А.