Рішення № 104172462, 04.05.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/929/22

Провадження № 2/307/198/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2022 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

за участі секретаря Ком`яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Вільховецька об`єднана територіальна громада Тячівського району Закарпатської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Посилається на те, що Державне агентство меліорації та рибного господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Закарпатський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагенства, діє у складі Держрибагенства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Повноваження Закарпатського рибоохоронного патруля поширюється на Закарпатську область, територію та акваторію водних об`єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагенством.

Постановою Тячівського районного суду від 17.01.2020 у справі № 307/3864/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 90 КУпАП, а саме: 26.11.2019, близько 14.20 год., ОСОБА_1 , в околиці с. Вільхівці, на річці Тересва, проводив лов риби з використанням спінінгу в нерестовий період на забороненій ділянці, внаслідок чого наніс збитки рибному господарству України на суму 14000 гривень.

Своїми діями відповідач порушив ст. 20 Закону України "Про Червону книгу України", п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства та ст. 63 Закону України "Про тваринний світ".

Закарпатським рибоохоронним патрулем до ОСОБА_1 був направлений рекомендований лист від 03.02.2020, № 2-16-17/84-20 з пропозицією відшкодовувати шкоду завдану внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у сумі 14000 грн для досудового врегулювання спору.

Однак, підтвердження сплати коштів до Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області не надходило.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явився і не повідомив суду причини неявки. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Відповідно доч.2ст.247ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно дост. 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та уповноважені подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Тячівського районного суду від 17.01.2020 у справі № 307/3864/19 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 90 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

В постанові зокрема зазначено, що 26.11.2019, близько 14.20 год., ОСОБА_1 , в околиці с. Вільхівці на річці Тересва проводив лов риби з використанням спінінгу в нерестовий період на забороненій ділянці та зловив одного лосося, який занесено до Червоної книги України, що призвело до його загибелі.

Згідно Постанови КМУ № 1030 від 07.11.2012 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)» розмір компенсації за одного дунайського лосося становить14000 гривень.

Із додатку до Червоної книги України вбачається, що Лосось дунайський, або головатиця (Hucho hucho) зродини лососевих (Salmonidae) занесений до Червоної книги України під кодом 1758 та підлягає охороні на всій території України, у межах їїконтинентального шельфутавиключної морської економічної зони.

Статтею 12 ч. 3 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, відповідачем було порушено Правила любительського і спортивного рибальства.

Правилами любительського і спортивного рибальства, затверджениминаказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року № 9(зареєстрованов Міністерствіюстиції України28.04.1999року за№ 269/3562)забороняється ловморських ссавців,риби таінших водних живих ресурсів,занесених доЧервоної книгиУкраїни (3.14.).

Розрахунком розміру шкоди, завданої рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних ресурсів від 26.11.2019 стверджено, що вартість одного лосося дунайського становить 14000 гривень.

Відповідно дост. 3 Закону України "Про тваринний світ"об`єкти тваринного світу є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популярному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи неволі.

Устатті 10 Закону України "Про тваринний світ"зазначено, що громадяни зобов`язані охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин, сприяти відтворенню відновлювальних об`єктів тваринного світу, використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідност. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідност. 20 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"- шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Пунктом 6.2. Правил любительського і спортивного рибальства передбачено, що шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 19.01.1998 року № 32.

За приписамистатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки ОСОБА_1 добровільно завдані збитки не відшкодував, з нього слід стягнути суму збитків в розмірі 14000 гривень на користь органу місцевого самоврядування на території якого було завдано шкоди навколишньому середовищу.

У відповідності ст. 141 ЦПК України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

За таких обставин, керуючись стст.258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , (інші відомості відсутні), на користь Вільховецької ТГ Тячівського району Закарпатської області за реквізитами: одержувач ГУК у Зак. обл/Вільховец. тг/24062100, р/р UA708999980333189331000007371, код ЄДРПОУ 37975895, призначення платежу: 24062100, 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області, р/р UA328201720343150004000097509 в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 40868514, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 04.05.2022 року.

Головуючий В.І.Гримут