Ухвала суду № 104170082, 04.05.2022, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/827/19

УХВАЛА

04.05.2022 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

при секретарі - Самолюк А.В.

з участю прокурора Рункевича Б.М.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу, клопотання заставодавця ОСОБА_3 про поверненння застави по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,

встановив:

в провадженні Острозького районного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за №62018240000000033 від 28.12.2018.

У зазначеному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 11.01.2019 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що еквівалентно 153680 гривень із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну місця проживання або роботи; утриматися від спілкування із свідком ОСОБА_4 , іншим підозрюваним ОСОБА_2 та працівниками Острозького ВП ГУНП в Рівненській області; не відвідувати Острозький ВП ГУНП в Рівненській області; здати на зберігання слідчому у даному кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України.

У зв`язку із внесенням застави заставодавцем ОСОБА_3 застави в розмірі 153680 гривень його звільнено з-під варти та покладено вищевказані обов`язки.

В подальшому ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.03.2019, 25.04.2019 та 19.06.2019 продовжувалися термін дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, однак на даний час строк дії їх сплинув.

05.04.2022 обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання .

04.04.2022 надійшло клопотання заставодавця ОСОБА_3 про повернення застави.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначив, що враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному проваджені завершено та ним, як підозрюваним, а вже обвинуваченим виконувалися обов`язки, передбачені ухвалами суду та те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України перестали існувати. Застава в дохід держави не зверталася. Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди нікому не заподіяно.

Вказав, що він одружений, має родину, має місце постійного проживання з батьками, де характеризується з позитивного боку, що в свою чергу підтверджує міцність соціальних зв`язків, має постійне місце роботи, бездоганну репутацію, зокрема з місця проживання та роботи характеризується лише позитивно, проживає лише за рахунок заробітної плати, у власності рухомого та нерухомого майна не має, раніше не судимий, та дотримувався умов застосованого запобіжного заходу - застави, зокрема обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, в тому числі здав на зберігання слідчому у даному кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон, повідомив про зміну місця проживання та роботи та інше.

Вказує, що жодного разу не порушив раніше передбачені обов`язки, жодним чином не впливав на свідків по даному кримінальному провадженні, не перешкоджав, не переховувався від суду, прибував на засідання.

Вважає, що слідчий, прокурор при обранні та продовженні відносно нього запобіжного заходу посилався на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, однак наявність зазначених ризиків на сьогоднішній день нічим не підтверджується.

Зазначив, що вказані ризики, спростовуються обставинами та фактами матеріалами кримінального провадження, а саме: 14.01.2019 він здав для слідчого свій паспорт для виїзду за кордон, не має нерухомого майна, після закінчення строку дії обов`язків, за ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 19.06.2019 жодного разу не переховувався, прибував до слідчого, прокурора та суду. Окрім того, з моменту повернення йому паспортів судом він і надалі з`являється за кожною вимогою суду та наміру переховуватись від суду не має.

Вказав, що досудове розслідування у кримінальному проваджені завершено, всі речі та документи встановлені та віднайдені, при цьому вилучені та оглянуті. Всі свідки в даному кримінальному провадженні встановлені та допитані, в тому числі проведенні інші слідчі дії за їх участю та під час досудового розслідування він жодного разу не зустрічався та не спілкувався з ними.

Також, на даний час всі свідки у даному кримінальному провадженні допитані судом.

За вказаних обставин вважає, що всі вищевказані ризики жодним чином об`єктивно не підтверджено та вони є лише припущеннями прокурора.

Окрім того зазначив, що заставодавець ОСОБА_3 звернулася з заявою про повернення грошових коштів у сумі 153680 гривень, сплачених нею в якості застави відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 січня 2019 в зв`язку з воєнним станом в Україні вона змушена була залишити своє місце проживання в м. Харкові, нею втрачено можливість заробітку, а також їй необхідне лікування.

Вказав, що не заперечує, щодо обрання відносно нього іншого запобіжного заходу під час судового провадження, однак щоб він не обмежував права заставодавця ОСОБА_3 , зокрема, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладанням відповідних обов`язків.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 клопотання підтримав з підстав та доводів наведених у ньому, просив клопотання задовольнити в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечив, подав заперечення на клопотання.

Захисник в судове засідання не з`явився.

Обвинувачений не заперечив проти розгляду клопотання у відсутності захисника.

Суд, заслухавши прокурора, обвинувачених, вивчивши клопотання, виходить з такого.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду у справі №686/321/19 11 січня 2019 відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що еквівалентно 153680 гривень із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну місця проживання або роботи; утриматися від спілкування із свідком ОСОБА_4 , іншим підозрюваним ОСОБА_2 та працівниками Острозького ВП ГУНП в Рівненській області; не відвідувати Острозький ВП ГУНП в Рівненській області; здати на зберігання слідчому у даному кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України.

У зв`язку із внесенням застави заставодавцем ОСОБА_3 в розмірі 153680 гривень ОСОБА_1 звільнено з-під варти та покладено вищевказані обов`язки.

В подальшому ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.03.2019, 25.04.2019 та 19.06.2019 продовжувалися термін дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Відповідно до положень ч.4 ст.202 КПК України, після внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти ОСОБА_1 вважається особою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За змістом ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, з моменту внесення застави, обвинувачений є особою, відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Положеннями КПК України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави.

Згідно зі ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді застави продовжує діяти до підстав, визначених ст. 203 КПК України.

Відповідно до п. 11 ст. 182 КПК України, п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012 №15, застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановления вироку (ухвали), в якому міститься рішення про повернення застави.

Також, суд бере до уваги, що згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була, звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згоди.

Тобто, положення ч. 11 ст.182 КПК України підлягають застосуванню у випадку завершення кримінального провадження (ухвалення вироку, закриття кримінального провадження), за відсутності підстав для звернення застави в дохід держави, скасування та/або зміни застави на інший запобіжний захід.

ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у виді застави, суд враховує, що слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту були враховані ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України, на які також посилається прокурор обґрунтовуючи свої заперечення проти клопотання, зокрема переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Водночас, суд враховує, що 14.01.2019 ОСОБА_1 здав слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, не має нерухомого майна, після закінчення строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 19.06.2019 жодного разу не переховувався, прибував до слідчого, прокурора та суду. З моменту скерування обвинувального акту до суду та повернення йому паспорта для виїзду за кордон вже майже три роки з`являється за кожною вимогою до суду, а відтак в судовому засіданні не доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, досудове розслідування у кримінальному проваджені №62018240000000033 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2019 завершено, всі речі та документи встановлені та віднайдені, при цьому вилучені та оглянуті, що унеможливлює їх знищення, схов або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Одночасно суд враховує, що на даний час всі свідки допитані в судовому засіданні та вважає, що прокурором в своєму запереченні не доведено можливість незаконного впливу на них з боку обвинуваченого навіть у разі їх повторного допиту, оскільки будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

Отже, на даний час вищевказані ризики об`єктивно не підтверджено.

Разом з тим, судом взято до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

У той же час, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в цьому кримінальному провадженні, суд погоджується із прокурором про необхідність застосування запобіжного заходу.

Разом з тим суд критично ставиться до твердження прокурора, що запобігти цьому ризику можна лише шляхом подальшого застосування запобіжного заходу у виді застави.

Також у даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Водночас, суд вважає, що на даний час матеріали кримінального провадження та відсутність порушень обвинуваченим ОСОБА_1 умов запобіжного заходу не свідчать, що він має намір переховуватись від суду та зникнути зі свого місця проживання.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 одружений, має родину, має місце постійного проживання, характеризується позитивно, що в свою чергу підтверджує міцність соціальних зв`язків, має постійне місце роботи, раніше не судимий, та дотримувався умов застосованого запобіжного заходу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу. За виняткових обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право … визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. Попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку" (п.51).

Також, у справі "Sergey Volosyuk v. Ukraine", (рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини наголосив, "саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув`язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою… Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов`язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою… Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов`язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання" (пункти 37, 38).

У контексті вказаних вище стандартів Європейського суду з прав людини та з огляду на те, що в цій справі загальний термін застосування запобіжного заходу становить більше двох років, абстрактні доводи сторони обвинувачення про те, що лише подальше застосування запобіжного заходу у виді застави може убезпечити від настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не можна вважати належно обґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються конкретними доказами.

При цьому слід взяти до уваги те, що прокурор не навів жодних доказів того, що обвинувачений у цей час порушував умови запобіжного заходу або намагався уникнути від суду.

Також на адресу суду подано клопотання від заставодавця ОСОБА_3 про повернення внесеної нею суми застави, оскільки на даний час в зв`язку з воєнним станом в Україні вона змушена була залишити своє місце проживання в м. Харкові, нею втрачено можливість заробітку, а також їй необхідне лікування.

Необхідності залишення застави задля забезпечення цивільного позову або відшкодування шкоди немає, оскільки матеріальної шкоди від кримінального правопорушення не встановлено.

За таких обставин у межах даного провадження слід дослідити можливість застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативних запобіжних заходів.

Аналізуючи при цьому в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які враховуються при обранні запобіжного заходу, соціальні зв`язки обвинуваченого ОСОБА_1 , суд приходить до висновку що в судовому засіданні не було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи викладене та беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України та тяжкість покарання, яке йому загрожує, суд приходить до висновку про необхідність застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, що буде необхідним та достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки, попередивши обвинуваченого про можливість зміни запобіжного заходу більш суворим у разі порушення ним визначених умов.

Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Водночас суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи, утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

При цьому суд вважає, що вказаний запобіжний захід відповідає обставинам кримінального провадження та надасть можливість запобігти перешкоджанню інтересам правосуддя та буде необхідним та достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Керуючись ст.ст.177, 331, 369-372 КПК України,

постановив

клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу та клопотання заставодавця ОСОБА_3 про повернення застави задовольнити.

Змінити щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , застосований запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі процесуальні обов`язки:

- прибувати до суду, слідчих, прокурорів за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 що, у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути покладено грошове стягнення в розмірі 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Визначити строк дії ухвали та покладених на обвинуваченого цією ухвалою обов`язків - до 04.07.2022 включно.

Заставу внесену 14.01.2019 на рахунок Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області (р/р отримувача 37317042016581, код отримувача 26293548, МФО отримувача 820172) в розмірі 153 680 гривень, після вступу ухвали в законну силу повернути заставодавцю - ОСОБА_3 .

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.