Постанова № 10415757, 25.06.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

справа № 2-а-13855/09/0470

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2010 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Черненко А.А.

за участі представника позивача Тимко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська, на виконання своїх владних повноважень, звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач своєчасно не здійснює розрахунки з Пенсійним фондом України, внаслідок чого допустив недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень березень 2005 р. в сумі 239 грн. 82 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Судом на адресу державної реєстрації відповідача направлялася судова повістка, проте, поштове відправлення повернулося до суду з довідкою Укрпоштипро відсутність адресата за зазначеною адресою. За таких обставин, враховуючи, що про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не вніс, суд вважає його належним чином повідомленим про розгляд справи. За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідач - фізична особа підприємець ОСОБА_1, є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та зареєстрований в УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 розділу 5 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, передбачено, що визначення сум страхових внесків платниками податків, що сплачують єдиний або фіксований податок, здійснюється на підставі даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру внесків, отриманих від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів.

Згідно з п. 4 ч. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному законом, у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.5.3.4 п. 5.3 розділу 5 Інструкції, страхові внески платниками, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, до 20 числа поточного місяця за попередній, у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальниками в передбачені строки, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).

З метою уникнення надмірної сплати внесків платниками єдиного та фіксованого податків у зв'язку з одночасною дією Закону № 1058 та Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" , суми коштів, що спрямовуються до пенсійного фонду України у вигляді частини ставки єдиного або фіксованого податків, зараховуються в рахунок сплати страхових внесків. Таке зарахування здійснюється органами Пенсійного фонду України (згідно з листом Пенсійного фонду України від 21.12.2005 р. № 16515/03-03) на підставі пред'явлення страхувальником копій платіжних документів про сплату єдиного або фіксованого податків. Різниця між зарахованими страховими внесками та зарахованими сумами частки єдиного (фіксованого) податку за відповідний період повинна бути сплачена страхувальником у повному обсязі та в передбачений Законом № 1058 термін.

З набранням чинності з 01.01.2005 р. Закону України № 2285 "Про Державний бюджет України на 2005 рік" в редакції від 23.12.2004 р., відповідно до п.п.2, 8 ст. 45 та п.п. 40, 41 ст. 73 Закону України № 2285, починаючи з 01.01.2005 р., відділення Державного казначейства не здійснювали перерахування (перерозподіл) сум відповідних податків.

Зазначена ситуація призвела до виникнення боргу зі сплати страхових внесків підприємцями у 1 кварталі 2005 р.

З 14.04.2006 р. набрав чинності Закон України від 16.03.2006 р. № 3583 "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 р. - 1 кварталу 2005 р.". Відповідно до ст. 1 цього Закону, суми страхових внесків, сплачені суб'єктами підприємницької діяльності в період 2004 р. - 1 кварталу 2005 р. в складі єдиного та фіксованого податку, але не зараховані на їх особові рахунки, відкриті в органах Пенсійного фонду України, не вважаються заборгованістю. Тобто, недоїмкою не вважається сума, що повинна була спрямовуватись до бюджету ПФУ у вигляді частки з єдиного податку - 42%, та з фіксованого податку - 10%.

Згідно з Листом Пенсійного фонду України від 15.05.2006 р. № 5970/-3-20, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які у 1 кварталі 2005 р. працювали за спрощеною системою оподаткування, зобов'язані сплатити до Пенсійного фонду України фіксований розмір страхового внеску - 83,84 грн. за повний місяць, розрахований як різниця між встановленою мінімальною ставкою страхового внеску (262,0 грн. - мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2005 р. *32%), та частиною єдиного податку, яка згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності" та Законом України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "про прибутковий податок з громадян" становить 42% (10% відповідно).

Відповідачу - фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, згідно з чинним законодавством, на підставі звіту про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на 2005 рік, належало до сплати за січень - березень 2005 р. 248 грн. 82 коп., з яких фактично перераховано лише 9 грн.

У зв'язку з даними обставинами, у фізичної особи підприємця ОСОБА_1 виникла прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто недоїмка, в сумі 239 грн. 82 коп., яка залишається несплаченою.

Зазначена заборгованість є узгодженою, оскільки складається із суми самостійно обчислених відповідачем страхових внесків.

Частиною 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).

Статтею 23 цього ж закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не сплачує прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122 , 160 - 162 , 167 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська (р\р 2560031132003 у Дніпродзержинському відділенні № 3293 ВАТ Державний ощадний банк України, МФО 306083, код ЄДРПОУ 24615321) заборгованість зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за січень березень 2005 року в сумі 239 грн. 82 коп. (двісті тридцять девять гривень вісімдесят дві копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 29.06.2010 року.

Суддя В.В. Чорна