Рішення № 104156782, 29.04.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/362/21

Провадження № 2/496/491/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2022 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом:Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) до

відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ,

вимоги позивача:про стягнення заборгованості за кредитним договором,

позивач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, представником позивача було надано заяву про розгляд справи за його відсутності,

відповідач повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності,

В С Т А Н О В И В:

І.Виклад позиціїпозивача та заперечень відповідача.

1. АТ КБ «Приватбанк» (далі - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 35621, 29 грн. за кредитним договором №б/н від 23 лютого 2011 року та судового збору у розмірі 2270 грн.

2. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 23 лютого 2011 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 7000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язалася здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу. Проте, відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання умов зазначеного кредитного договору і не погашає заборгованість, у зв`язку з чим, станом на 29 грудня 2020 року перед Банком виникла заборгованість у розмірі 35621, 29 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

3. Відповідач відзив на позов не надала.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача в судове засідання не з`явилася, але в прохальній частині позовної заяви просила справу розглянути за її відсутності. Крім того, до матеріалів позову долучено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала. (зворотній а.с. 3, 59)

5. Відповідач у судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні. В заяві зазначила, що в матеріалах справи відсутні документи, з яких вбачається, що вона дійсно отримала грошові кошти. Анкета-заява не містить даних про отримання нею суми кредиту, номер кредитної картки, яка була відкрита в результаті укладання кредитного договору, надана довідка про умови кредитування датована 10.02.2011 року, у той час, коли представник позивача зазначає, що кредитний договір був укладений 23.02.2011 року. Усі ці розбіжності свідчать про те, що відповідач дійсно не брала кредит у банку. (а.с. 103)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 січня 2021 року справа була передана судді Галич О.П.

7. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

8. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 06 квітня 2021 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

9. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.

10. Судом встановлено, що 23 лютого 2011 року відповідач звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 23 лютого 2011 року. (а.с. 14).

11. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

12. На підтвердження позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками Банк надав довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 10 лютого 2011 року. (а.с. 15)

13. З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 23 лютого 2011 року вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача станом на 31 травня 2015 року становить 6618,08 грн. (а.с. 4-6)

14. З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 23 лютого 2011 року вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача станом на 30 вересня 2019 року становить 29957,60 грн. (а.с. 7-10)

15. З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 23 лютого 2011 року вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача станом на 29 грудня 2020 року становить 35621, 29 грн. (а.с. 11)

16. Між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: 31 грудня 2010 року НОМЕР_1 , термін дії: 12/14; 06 квітня 2015 року НОМЕР_2 , термін дії: 05/17; 14 лютого 2015 року НОМЕР_3 , термін дії: 02/19; 14 лютого 2015 року НОМЕР_3 , термін дії: 02/19. (а.с. 12)

17. У довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 зазначено, що за кредитною карткою НОМЕР_1 були змінені кредитні ліміти, а саме: 31 грудня 2010 року старт карткового рахунку; 23 лютого 2011 року 1000,00 грн. (встановлення кредитного ліміту); 03 листопада 2011 року 2000,00 грн. (збільшення кредитного ліміту); 17 листопада 2012 року 6000,00 грн. (збільшення кредитного ліміту); 06 жовтня 2014 року 7000,00 грн. (збільшення кредитного ліміту); 01 червня 2020 року 0,00 грн. (зменшення кредитного ліміту). (а.с. 13)

18. До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс. (а.с. 16-40)

19. На підтвердження позовних вимог щодо нарахування заборгованості та відсотками, Банк надав виписку за договором №б/н станом на 31 грудня 2020 року та виписку за договором № б/н за період 01 січня 1999 року по 29 вересня 2021 року. (а.с. 50-56, 74-87, 90-96).

20. Відповідно до п. п. 1.1.2.5., 1.1.2.6., 1.1.2.7. Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник картки зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

21. Згідно п. 1.1.3.2.2. «Умов та правил надання банківських послуг» у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим Договором.

21. АТ КБ «Приватбанк» є правонаступником прав та обов`язків ПАТ КБ «Приватбанк», який в свою чергу є правонаступником прав та обов`язків ЗАТ КБ «Приватбанк», у зв`язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року змінено найменування з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк», а згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на АТ КБ «Приватбанк», про що зазначено у Статуті АТ КБ «Приватбанк». (а.с. 47-48)

V. Оцінка Суду.

23. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

24. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

25. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

26. За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

27. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

28. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

30. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

31. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

32. Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

33. За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднанням є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

34. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ КБ «ПриватБанк»).

35. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

36. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

37. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

38. У даному випадку відповідач є споживачем банківських послуг. Згідно з пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» - споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

39. У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

40. Обґрунтовуючи право на нарахування заборгованості, банк, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 23 лютого 2011 року б/н, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи, як невід`ємні частини спірного договору, виписку по рахунку, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, довідку про видані картки, копію анкети-заяви позичальника.

41. Між тим, встановлено, що в анкеті-заяві від 23 лютого 2011 року містяться лише персональні дані відповідача, дата та її підпис. При цьому, у вказаній анкеті-заяві від 23 лютого 2011 року відсутні дані про істотні умови кредитного договору, а саме: процентна ставка, номер кредитної картки, рахунок та строк її дії, цільове призначення кредиту, обов`язковість яких передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг.

42. Крім того, «Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку» не містить даних про отримання відповідачем суми кредиту.

43. Суду надано довідку про надання кредитних карток та довідку про зміну умов кредитування, з яких вбачається, що кредитна картка № НОМЕР_1 була відкрита 31 грудня 2010 року, тобто раніше дати укладання кредитного договору, та саме на вказаній кредитній картці був встановлений кредитний ліміт з 1000,00 грн. до 7000,00 грн.

44. Утім, дослідивши зміст анкети-заяви від 23 лютого 2011 року, неможливо встановити, що відповідачу під час укладання кредитного договору, була відкрита саме кредитна картка за № НОМЕР_1 .

45. Тобто, враховуючи, що в анкеті-заяві від 23 лютого 2011 року відсутні відомості щодо того, яка кредитна картка буде відкрита в результаті укладення кредитного договору, сама кредитна карта була відкрита раніше дати укладення кредитного договору, суду неможливо встановити, що кредитна картка за № НОМЕР_1 взагалі відноситься до кредитного договору, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 23 лютого 2011 року.

46. Правова позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), (яка відступила від висновку, висловленого Верховним Судом України у постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14), вказує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

47. Таким чином відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог про повідомлення споживача про умови кредитування, розмір отриманих нею грошових коштів, номер кредитної картки та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

48. Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту задоволенню не підлягають.

49. Що стосується вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, слід зазначити наступне.

50. Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифів, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.

51. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

52. Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (23 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду з вказаним позовом (28 січня 2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

53. Слід зазначити, що 03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.

54. Також Велика Палата Верховного Суду вказала, що АТ КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

55. Всупереч вищевказаному, позивачем не надано до суду копії витягу з умов та правил надання банківських послуг, а також витягу з Тарифів обслуговування кредитної картки, які б містили особистий підпис боржника, станом на момент підписання заяви.

56. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи, в яких відсутній підпис боржника, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

57. Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.

58. Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).

59. Таким чином, за наданим позивачем витягом із умов та правилами надання банківських послуг між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру процентів, оскільки зазначені складові договору не містять підпису відповідача.

60. Крім того, на підтвердження права нарахування відсотків за вказаним кредитним договором Банком надано суду довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Дослідивши надану довідку, судом встановлено, що датою підписання цієї довідки є 10 лютого 2011 року, тобто раніше на 13 днів від дати укладання кредитного договору. Крім того, у вказаній довідці не зазначено, додатком до якого кредитного договору вона є. Окрім іншого, зазначено, що це довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», у той час, коли в анкеті заяві зазначено, що відповідачці надається «Зарплатна картка».

61. Враховуючи викладене, вказана довідка не може бути прийнята судом як беззаперечний доказ погодження між сторонами розміру сплачуваних процентів, оскільки неможливо встановити, що вона є додатком саме до кредитного договору від 23 лютого 2011 року.

62. Відтак, суду не підтверджено належним чином існування за вказаним кредитним договором визначеного позивачем розміру відсотків (фіксована частина та процентна складова), а отже суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог банку щодо стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 6569,33 грн.

63. Згідно ч. 1, ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

64. На підставі вищенаведеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

65. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

66. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст. 7 Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 509, 525, 526, 536, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 79, 80, 81, 89, 128, 247, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

3. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

4. Повний текст рішення складено 29 квітня 2022 року.

Суддя О.П. Галич