Ухвала суду № 104154722, 05.01.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/152/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бортницька В.В. при секретарі Хоменко О.О. з участю прокурора Ганжа О.М. захисника Парчук С.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями ГСУ ДБР Білоусова А.Ю. про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється за ч.3 ст.368 КК України у кримінальному провадженні № 62021000000001002 від 07.12.2021, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2022 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Бортинцької В.В. надійшло клопотання слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Білоусова А.Ю., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора Паршутіним А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за санкцією якого передбачено покарання у виді позбавляння волі на строк до 10 років, а відтак, усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а відтак застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000001002 від 07.12.2021 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

04.01.2022 о 15 год. 35 хв. слідчим безпосередньо після вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у порядку, передбаченому

ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04.01.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, зазначається, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що їх наявність в повному обсязі обґрунтована слідчим.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини протиправної діяльності у якій підозрюється ОСОБА_1 слідчий суддя приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків, знищити сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування, відтак відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, відтак клопотання підлягає до задоволення.

Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя обирає підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 198 480,00 грн з покладенням обов`язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід - тримання під вартою строком 60 днів.

Строк тримання під вартою визначити до 03.03.2022 включно

Визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 198 480 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) протягом всього строку дії ухвали на наступний розрахунковий рахунок:

Одержувач ТУ ДСАУ в м. Києва

Код ЄДРПОУ 26268059

р/р UA738201720000037318005112089

Державна казначейська служба України в м. Київ

МФО 820172

В разі внесення застави, вважати, що до ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 в разі внесення застави, наступні обов`язки:

прибувати до слідчого в провадженні якого перебуває кримінальне провадження із встановленою періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме з м. Рівне без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідного державного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

носили електронний засіб контролю

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 03.03.2022 включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: В.В. Бортницька