Рішення № 104151963, 26.04.2022, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2236/21

провадження № 2/136/498/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2022 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач), через свого представника, звернувся з позовом до Турбівської селищної ради, ОСОБА_2 (далі відповідачі) з вимогами:

- визнати за позивачем право власності по спадщині за законом на 1/2 частку житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який фактично спадщину прийняв після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , якому на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 01.10.1966 належав житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 . У відповідності до заповіту ОСОБА_5 , належний йому житловий будинок він заповів ОСОБА_6 . Надалі ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла, а після її смерті за ст. 549 ЦК УРСР спадщину прийняли син померлої ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Спадкова справа після смерті ОСОБА_6 була заведена 31.02.2002, а спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася. Натомість, позивач як син померлого ОСОБА_3 , звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезгаданий житловий будинок. 07.05.2021 на ім`я позивача приватним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, де визначено, що спадщина складається з - 1/2 житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами. Так, інша 1/2 частка вказаного майна, залишається юридично не оформленою, оскільки в силу недооформлення своїх спадкових прав, згаданими вище особами, носить суперечливий характер, де за роз`ясненням нотаріуса, можливо вирішення в судовому порядку.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 03.12.2021 призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Також було витребувано матеріали спадкових справ: ОСОБА_3 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Відповідачем Турбівською селищною радою у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак представник у своїй заяві від 14.12.2021 не заперечував щодо заявленої позовної вимоги та про розгляд справи без участі.

До суду надійшли витребувані матеріали спадкових справ де вбачається про наявність іншої спадкоємиці ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 07.02.2022, на задоволення клопотання представника позивача, залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 , підготовче судове засідання відкладено та визначено строк для подання відзиву.

Відповідачем ОСОБА_2 у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак у своїй заяві від 22.03.2022 вона не заперечувала щодо заявленої позовної вимоги та просила суд про розгляд справи без її участі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, однак остання у своїй заяві просила суд про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.

З оглядуна те,що впідготовче судовезасідання сторонине з`явились,суд вважає,що зарезультатами підготовчогопровадження можливоухвалити рішення,тому розглядсправи проводитьу даномусудовому засіданні,на підставінаявних усправі доказів,завідсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , (а.с. 12), якому на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 01.10.1966 належав житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 (а.с. 13). У відповідності до заповіту ОСОБА_5 , належний йому житловий будинок він заповів ОСОБА_6 (а.с. 18). Надалі ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла (а.с. 15), а після її смерті за ст. 549 ЦК УРСР спадщину прийняли син померлої ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11) і ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4). Спадкова справа після смерті ОСОБА_6 була заведена 31.02.2002, а спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася. Натомість, позивач як син померлого ОСОБА_3 , звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезгаданий житловий будинок. 07.05.2021 на ім`я позивача приватним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, де визначено, що спадщина складається з - 1/2 житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами (а.с. 9). Інша 1/2 частка будинку фактично належить померлій ОСОБА_4 , тобто матері померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 . Відповідно слід вважати, що спадщину прийняли фактично - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Син померлої ОСОБА_6 , про що вказано в заяві про прийняття спадщини у спадковій справі після смерті останньої ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 16), який свої спадкові права на майно померлої не заявляв, а спадкова справа не заводилася, так як спадкоємці відсутні. Таким чином, слід зазначити, що 1/2 частка права на житловий будинок, фактично належить померлій ОСОБА_4 , яка наразі не оформлена. Батько позивача, після смерті ОСОБА_4 , спадщину прийняв, оскільки він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, що узгоджується із вимогами ст. 549 ЦК УРСР. Отже, 1/2 частка вказаного майна, залишається не оформленою, оскільки в силу недооформлення своїх спадкових прав, згаданими вище особами, носить суперечливий характер, де за роз`ясненням нотаріуса (а.с. 21) можливо вирішення в судовому порядку. Разом з тим, як вбачається з витребуваних судом матеріалів спадкової справи, окрім позивача спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_2 , яку надалі судом було залучено до участі у цій справі в якості співвідповідача, але вона у своїй заяві від 22.03.2022 не заперечувала щодо заявленої позовної вимоги тим самим визнала позов.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено у ст. 1 Конституції України - Україна є правова держава, а в силу її ст. 8 в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках.

Суд зауважує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 77-80 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Суд зауважує, що згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Позивач не може в нотаріальному порядку оформити спадщину після смерті батька, а тому обґрунтовано звернувся до суду з позовом про визнання права власності за законом на спадкове майно.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 належав житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 , який він заповів ОСОБА_6 . Надалі ОСОБА_7 померла, а після її смерті спадщину прийняли син ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася. Натомість, позивач як син померлого ОСОБА_3 , звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезгаданий житловий будинок. 07.05.2021 на ім`я позивача приватним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, де визначено, що спадщина складається з - 1/2 житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами. Інша 1/2 частка будинку фактично належить померлій ОСОБА_4 , тобто матері померлої ОСОБА_6 . Відповідно слід вважати, що спадщину прийняли фактично - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Слід зазначити, що 1/2 частка права на житловий будинок, фактично належить померлій ОСОБА_4 , яка наразі не оформлена.

Судом встановлено, ОСОБА_4 померла у 1997 році. Суд зауважує, що раніше, до дня набрання чинності ЦК України - 01.01.2004, за ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР передбачалася можливість для спадкоємців прийняти спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, якщо зазначені дії були вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Батько позивача, після смерті ОСОБА_4 , спадщину прийняв, оскільки він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, що узгоджується із вимогами ст. 549 ЦК УРСР. Таким чином 1/2 частка вказаного майна, залишається не оформленою.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Разом з тим, як вбачається з витребуваних судом матеріалів спадкової справи, окрім позивача спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_2 , яку надалі судом було залучено до участі у цій справі в якості співвідповідача, але вона у своїй заяві від 22.03.2022 не заперечувала щодо заявленої позовної вимоги тим самим визнала позов.

Суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що ним обраний. Також відповідачем було подано заяву про визнання позову.

У відповідності до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону й порушує права інших осіб. Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону.

Суд, оцінюючи надані позивачем докази вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач. Інших належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду не встановлено.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визнання за позивачем право власності по спадщині за законом на 1/2 частку житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який фактично спадщину прийняв після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 7680, 89, 141, 258259, 263265, 268, 273279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 42, смт Турбів, Вінницьки р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04326230), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про визнання прававласності наспадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності по спадщині за законом на 1/2 частку житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який фактично спадщину прийняв після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО