Ухвала суду № 104151126, 27.04.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4543/22

Провадження № 1-кс/752/1426/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К. В., при секретарі Гненик К.П., за участю прокурора Люшненка Д.Ю., захисника Путраймса І.І., підозрюваної ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, клопотання старший слідчий слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Перощука О.І., погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міств Києва Люшненком Д.Ю. - про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12022100010000783 від 25.04.2022, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Києва, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, не працюючої, студентки Київського училища технологій та дизайну (зі слів), підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Перощук О.І.., погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури Люшненко Д.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12022100010000783, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється розслідування кримінального провадження №12022100010000783, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно указу Президента України від 24.02.202№64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який 21 квітня 2022 року продовжено до 25 травня 2022 року.

Так, 25.04.2022 року близько 16:40 години, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу зайшла до приміщення магазину ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ», ЄДРПОУ 35442481, який розташований за адресою: місто Київ, вул. Антоновича, 176, створюючи вигляд добросовісного набувача товару, який здійснить оплату.

Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, діючи умисно, протиправно, з корисливих спонукань, маючи намір таємно викрасти чуже майно, ОСОБА_1 скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в торговельному залі магазину «Ашан», в умовах воєнного стану, викрала чуже майно, що належить магазину ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ», а саме: млинці ягідні в кількості 1 шт. вартістю 40,16 грн., сосиски «WUDY» 0,250 г в кількості 1 шт. вартістю 43,68 грн., зволожуючий крем «Міха» в кількості 1 шт. вартістю 128,16 грн., авокадо в кількості 1 шт. вартістю 31,92 грн., гель Watermelom в кількості 1 шт. вартістю 73,92 грн., Мармелад веган в кількості 1 шт. вартістю 177,52грн., сир Філадельфія в кількості 1 шт. вартістю 55,20 грн., томат Чері 500 г в кількості 1 шт. вартістю 108,00 грн. загальною вартістю товару 658,36 грн.

Вказаний товар ОСОБА_1 помістила до власної сумки після чого, пройшовши касову зону, не розрахувавшись за вищевказаний товар та з викраденим майном направилася до виходу з магазину ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ», але не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена охороною даного магазину.

26.04.2022 ОСОБА_1 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України.

На обґрунтування необхідності застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий посилається на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховатись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж цілодобовий домашній арешт, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Пояснив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, є обґрунтованою та доведеною належними доказами. Ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, про які вказано у клопотанні, є доведеними.

Захисник підозрюваної проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання. Пояснив, що ОСОБА_1 не переховувалась від органу досудового розслідування; сприяє у досудовому розслідуванні, є студенткою та навчається на денній формі навчання. Ризики, про які вказано у клопотанні про застосування запобіжного заходу, відсутні.

Підозрювана підтримала позицію свого захисника, просила застосувати до неї більш м`який запобіжний захід. Пояснила, що повністю визнає свою вину; не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду, та вчиняти дії з метою перешкоджання розслідування у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що слідчими слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється розслідування кримінального провадження 12022100010000783, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України.

25.04.2022 ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України.

У цьому кримінальному провадженні 26.04.2022 ОСОБА_1 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану» №64/2022 від 24.02.2022 року постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який 21 квітня 2022 року продовжено до 25 травня 2022 року.

На день розгляду клопотання в Україні діє воєнний стан.

Законом України « Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» постановлено у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131), зокрема, частину четверту статті 185 після слів "у великих розмірах" доповнити словами "чи в умовах воєнного або надзвичайного стану".

Виходячи з цього, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до статті 12 КК України відносяться до категорії тяжкого, за який законом передбачено покарання зокрема у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 могла вчинитизазначений вище злочин.

Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_1 вчинила зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколи допитів свідків, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, інші відомості, додані до клопотання.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у слідчого судді матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховатись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до статті 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого, за який законом передбачено покарання зокрема у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_1 , особу підозрюваної, не виключає, що підозрювана, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику незаконно впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час існує загроза того, що підозрювана може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останньою кримінальної відповідальності.

Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення про існування ризику того, що підозрювана може вчинити дії, передбачені п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки, окрім формального посилання у змісті клопотання на наявність цього ризику, будь-яких доводів в обґрунтування можливості ОСОБА_1 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в ході розгляду клопотання прокурором наведено не було. У зв`язку з цим слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин, доводи сторони обвинувачення про вірогідність вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, заслуговують на увагу.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік підозрюваної, сімейний стан, майновий стан, наявність постійного місця проживання в м. Києві, соціальні зв`язки, наявність судимостей, розмір шкоди завданої злочином, обставини вчинення злочину.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваної, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч.ч.1,2, 6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

З огляду на викладене вище, враховуючи існування ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що вказує на неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим вважаю наявними підстави для часткового задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, до 23.06.2022 року включно, заборонивши ОСОБА_1 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22.00 години до 08.00 години наступної доби.

Одночасно із цим, на підозрювану ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, до 23.06.2022 включно, слід покласти такі обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду із встановлено періодичністю; не відлучатись з населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; не спілкуватися зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 132, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу із 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, в межах строку досудового розслідування, тобто по 23.06.2022 року включно.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 23.06.2022 року включно, наступні обов`язки, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду із встановленою періодичністю;

- не спілкуватися зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на неї обов`язків до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва.

Строк дії ухвали до 23.06.2022 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 03.05.2022 року о 17.55 год.

Слідчий суддя К. В.Машкевич