Рішення № 104150535, 03.05.2022, Коломацький районний суд Харківської області

Справа № 625/13/22

Провадження № 2-а/625/1/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року Коломацький районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Лосєва Д.К.,

за участю секретаря - Калюжної Л.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження в залі суду с. Різуненкове справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Богодухівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову серії БАБ №495595 від 16.12.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 16.12.2021 року відповідачем винесено постанову серії БАБ № 495595 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якій застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень за порушення ч. 6 ст. 122 КУпАП до ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту постанови 16 грудня 2021 року о 12:35 годині водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ЗАЗ Lanos, реєстраційний номер: НОМЕР_1 в сел. Коломак по вул. Єгорова порушив вимоги дорожнього знаку: 7.17 «Особи з інвалідністю» та здійснив місце стоянки, у той час, як на автомобілі були відсутні розпізнавальні знаки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає дану постанову незаконною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки жодних доказів вчинення ним вказаного правопорушення немає, вважає постанову необгрунтованою та такою, що підлягає скасування в зв`язку з тим, що він не вчиняв вказане правопорушення, а постанова винесена поліцейським незаконно та з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про день час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, від представника позивача надійшла до суду заява, в якій він просив суд розглядати справу за його відсутності (а.с. 39).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 грудня 2021 року о 12:35 годині водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ЗАЗ Lanos, реєстраційний номер: НОМЕР_1 в сел. Коломак по вул. Єгорова порушив вимоги дорожнього знаку: 7.17 «Особи з інвалідністю» та здійснив місце стоянки, у той час, як на автомобілі були відсутні розпізнавальні знаки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

Як вбачається зі змісту постанови на виконання зазначеної вище вимоги поліцейським РПП Богодухівського РВП ГУНП в Харківський області Губським А.А. долучено до постанови фото фіксацію правопорушення.

Однак, у постанові не зазначено яким саме технічним засобом було здійснено зазначене фото.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином у зв`язку з тим, що в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення відсутне посилання на технічний засіб за допомогою якого було здійснено фото, такий доказ є неналежним в розумінні ст. ст. 73-74 КАС України, а тому не можу вважатися належним та допустимим доказом вчинення правопорушення.

Таким чином, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших належних доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з`явився, будь-яких належних доказів на підтвердження обставин зазначених в оскаржуваній постанові не надав.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Також згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Беручи до уваги те, що будь-яких належних і допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що 16.12.2021 року ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 122 КУпАП, відповідачем до суду не надано, суд приходить до висновку про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності винесеної постанови, та наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, у зв`язку з задоволенням позову, з УПП в Полтавській області області ДПП слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 496,20 грн.

Стягуючи вказані кошти з відповідача, суд виходить з положень ч.1ст. 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 8, 14, 22, 72-79, 211, 220, 241-246, 250, 271, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 495595 винесену 16.12.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 122 КУпАП.

Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України( м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Коломацьким РВ УМВС України в Харківській області 21 червня 2001 року, рнокпп: НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп.

Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст.ст. 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: Д.К. Лосєв