Рішення № 104150071, 28.04.2022, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/6204/21

Провадження 2/524/465/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2022 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого - суддіПредоляк О.С.

при секретарі судового засідання Лапік К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду вм. Кременчуці в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» про визнання права власності, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

05.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «ФК «Факторінгс» про визнання права власності та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію.

Зазначає, що 27 квітня 2007 року уклав договір кредитної лінії №240/12/07-МК з ВАТ КБ «Надра» про відкриття відновлювальної траншевої кредитної лінії в сумі 23500 доларів США терміном на 60 місяців.

У забезпечення кредитного договору між ним та ВАТ КБ «Надра» 27 квітня 2007 року укладено договір іпотеки №240/12/07-МК від 27 квітня 2007 року. За цим договором іпотекодавець передав у іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

14 грудня 2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар В.В. прийнято рішення про проведення державної реєстрації права власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Факторінгс» (номер запису про право власності 39828275). Того ж дня, цим же державним реєстратором прийнято рішення про проведення державної реєстрації права власності на інші Ѕ частки вказаної квартири за ТОВ «ФК «Факторінгс» (номер запису про право власності 39828074).

Вважає дії державного реєстратора протиправними, прийнятим з порушенням ст. 35 Закону України «Про іпотеку», оскільки письмових вимог про усунення порушень іпотекодавець не отримував, як і не отримував попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення прийнято під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 07 червня 2014 року, за яким не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме майно, яке вважається предметом застави, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язання громадянина України за споживчими кредитами, наданими в іноземній валюті. Дія даного Закону розповсюджується і на випадки позасудового звернення стягнення.

Зазначає, що квартира є його єдиним житлом. Своєї згоди на примусове звернення стягнення на майно не давав, отже, у державного реєстратора були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ «ФК «Факторінгс».

Після зміни предмету позовних вимог остаточно просить визнати за собою право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; витребувати з незаконного володіння ТОВ «ФК «Факторінгс» квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судувід 09.07.2021року відкрито спрощене провадженняу справі. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Автозаводського районного суду м. Кременчука відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками відповідачу вручено 04.08.2021 року, про що свідчить відповідна відмітка у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

23.09.2021року відповідачем ТОВ «ФК «Факторінгс» подано відзив на позов, у якому просять відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідачем пропущений процесуальний строк на подання відзиву та не заявлено клопотання про його поновлення, суд залишає його без розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Самойленко М.О. просить справу розглядати без його участі та без участі позивача. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує, про що надав письмову заяву.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Факторінгс» у судове засідання не з`явився. Керівництво повідомлялось судом належним чином - засобами рекомендованого поштового зв`язку.

Оскільки у судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомлено, відзив поданий з пропуском процесуального строку залишено без розгляду, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ст.ст.223ч. 4,280,281 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

27 квітня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №240/12/07-МК, за яким позичальник отримав кредит у вигляді відновлювальної траншевоїкредитної лініїв сумі23500 доларівСША терміномна 60місяців. (а.с. 10-11).

Цього ж дня між ВАТ КБ«Надра» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки№240/12/07-МК,за якиміпотекодавець ОСОБА_1 узабезпечення виконаннязобов`язань закредитним договоромпередаву іпотекуквартиру АДРЕСА_1 ( а.с. 12-13).

Пунктами 5.3.,5.4 договору іпотеки передбачено, що стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 5.3. цього договору.

10.10.2019між ПАТКБ «Надра» та ТОВ «Дніпрофінансгруп» укладений договір № GL48N718070_I_1 про відступлення прав вимоги за договором кредитної лінії №240/12/07-МК 27 квітня 2007 року, договором іпотеки №240/12/07-МК від 27 квітня 2007 року.

10.07.2020між ТОВ«Дніпрофінансгруп» та ТОВ «ФК «Факторінгс» укладений договір № 20/07/2020 про відступлення прав вимоги за договором кредитної лінії №240/12/07-МК 27 квітня 2007 року, договором іпотеки №240/12/07-МК від 27 квітня 2007 року.

14 грудня 2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар В.В. прийнято рішення про проведення державної реєстрації права власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Факторінгс» (номер запису про право власності 39828275). Того ж дня, цим же державним реєстратором прийнято рішення про проведення державної реєстрації права власності на інші Ѕ частки вказаної квартири за ТОВ «ФК «Факторінгс» (номер запису про право власності 39828074).

Підставою для державної реєстрації стало: договір іпотеки, виданий 27.04.2007 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е.; договір № 20/07/2020 про відступлення прав вимоги, виданий 18.12.2020 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Н.В.; договір № GL48N718070_I_1 про відступлення прав вимоги, виданий року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюк Л.В.

Так, частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до статті 1 цього Закону іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3).

За приписами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Проте, відповідачем ТОВ «ФК «Факторінгс» не надано підтверджень, що ОСОБА_1 повідомлений про намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», та що останньому вручені вимоги про сплату заборгованості та про намір звернути стягнення на предмет іпотеки.

Стаття 36 Закону України «Про іпотеку» передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після внесення Законом № 800-VI змін до статті 36 Закону «Про іпотеку» її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Із матеріалів справи вбачається, що укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 договір іпотеки №240/12/07-МК містить застереження про задоволення іпотечних вимог іпотекодержателя.

Разом з тим, матеріали справи не містять договір про добровільну передачу у власність ТОВ «ФК«Факторінгс» спірного помешкання. Позивач не узгоджував з іпотекодержателем умови щодо автоматичного звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ним права власності у порядку реєстрації такого права державним реєстратором, зокрема і станом на день вчинення дій 14.12.2020 року, а, значить, таку згоду ОСОБА_1 не надавав. Отже, позивачем не надана згода на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги у порядку, визначеному статтею 37 Закону України «Про іпотеку», тобто в порядку укладення окремого договору про задоволення таких вимог, який і міг бути єдиною підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотеко держателем.

Аналогічні позиції викладені у постанові Верховного Суду № 303/4230/18 від 13 листопада 2020 року, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №199/1276/17.

Положеннями статті 37 вказаного Закону (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Разом з тим, відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Згідно з умовами іпотечного договору підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.

Судом достовірно встановлено, що 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», підпунктом 1 пункту 1, якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв.м для житлового будинку.

Згідно з пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки) споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку»).

Закон України «Про іпотеку» вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ввів тимчасовий мораторій (заборону) на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

Такі висновки щодо застосування положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, провадження № 11-474апп19; від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18-ц, провадження №14-45цс20, а також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року № 524/10011/17, від 02 грудня 2020 року у справі № 127/31897/18 та у постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі №337/5054/19.

Квартира АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 57,52 кв.м., житлову площу 41,31 кв.м. не може бути примусово стягнута шляхом перереєстрації права власності на нерухоме майно на підставі дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» у тому числі шляхом реєстрації права власності за відповідачем як забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору укладеного в іноземній валюті.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 644/3116/18 від 19 травня 2020 року, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а. Підстави для відступу від цього висновку відсутні.

З огляду на викладене вище, суд прийшов до висновку про незаконність звернення стягнення відповідачем в позасудовому порядку на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка була передана в іпотеку ОСОБА_1 як забезпечення виконання основного зобов`язання у валюті, а тому звернення стягнення на нього згідно до положень вказаного закону, не допускається.

Щодо належного способу захисту, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц, провадження №14-2цс21 «Питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18). Зокрема, в пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.» (п. 72 постанови).

Згідно до п.п. 146, 152, 153, Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц, провадження №14-2цс21 «набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належномуспособу захиступрава відповідаєвимога провитребування від(стягненняз)цієї особинерухомого майна. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, -а не за іншою особою. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (записів до Державного реєстру прав). З відображенням таких відомостей (записів) у Державному реєстрі прав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпує свою дію. Отже, вимога про скасування такого рішення після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту. Пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

На підставі наведеного, враховуючи, що рішення про проведення державної реєстрації прийнято під час дії ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 07 червня 2014 року без згоди іпотекодавця на його відчуження, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. Необхідно витребувати на користь позивача з незаконного володінняТОВ «ФК «Факторінгс» квартиру АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 908 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«ФК «Факторінгс»про визнанняправа власностіта скасуваннярішення державногореєстратора продержавну реєстрацію - задовольнити частково.

Витребувати на користь ОСОБА_1 з незаконного володіння Товариства зобмеженою відповідальністю«ФК «Факторінгс» квартиру АДРЕСА_1 .

В частині позовних вимог про визнання права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 - відмовити.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«ФК «Факторінгс» на користь ОСОБА_1 у повернення сплачених: судового збору у розмірі 907 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 5000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс», код ЄДРПОУ 40298218, юридична адреса: 49044, м.Дніпро, Крутогірний узвіз 15-А.

Суддя О.С. Предоляк