Ухвала суду № 104147160, 29.04.2022, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3370/22

Провадження №1-кс/369/548/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2022 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., прокурора Черкашина І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Живаги О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції Волосовської Ю.М. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050001340 від 23 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12022111050001340 від 23 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У ході досудового розслідування кримінального провадження 28.04.2022 року о 17 годині 30 хвилин в порядку ст. 208 КПК України працівниками поліції затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як підозрюваного у вчиненні вищевказаного злочину.

28.04.2022 року з додержанням порядку та строків, встановлених ст.ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням в інше приміщення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно проживали в житловому будинку по АДРЕСА_1 з дозволу власника домоволодіння ОСОБА_4 та вели спільний побут.

07.03.2022, в ранковий час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник злочинний умисел на вчинення крадіжки будь-якого майна, яке знаходилося на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належало ОСОБА_4 , який на той час був відсутній за місцем свого проживання. Викрадене майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 планували продати та використати отримані грошові кошти на власний розсуд.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 07.03.2022, в ранковий час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, в умовах воєнного стану, який введено на території України указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 строком на30 діб та продовжено до 24.05.2022 включно указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_2 прийшли до домоволодіння ОСОБА_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та через відчинену хвіртку потрапили на територію подвір`я. Знаходячись на території подвір`я, ОСОБА_2 пройшов до житлового будинку, відчинив вхідні двері ключами, які йому напередодні свого від`їзду залишив власник будинку ОСОБА_4 із дозволом брати необхідні продукти харчування, та таким чином разом із ОСОБА_1 потрапили до середини будинку, де діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб поблизу себе, таємно викрали з житлових кімнат будинку належні ОСОБА_4 мобільний телефон марки «NOKIA», модель 515.2, вартістю 330 гривень, ліхтарик марки «Liqht zone» BMSL 1227, німецького виробництва, вартістю 180 гривень. Після цього, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 вийшли із будинку через вхідні двері та викрадені мобільний телефон і ліхтарик перенесли до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де залишили викрадене майно свідку ОСОБА_5 для того, щоб зарядити вказані речі від електромережі, не повідомляючи останнього про факт крадіжки.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, цього ж дня, 07.03.2022, близько 16 години 00 хвилин, в умовах воєнного стану, ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_2 , перебуваючи на території домоволодіння за місцем свого тимчасового проживання по АДРЕСА_1 , підійшли до гаражного приміщення, що розташоване на цій же території, та за допомогою ключа, якого забрали з будинку ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , відчинили двері та потрапили до середини приміщення гаража, звідки діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб поблизу себе, таємно викрали бензопилу марки «BOSCH» на електромоторі, модель GWS-18V-L1, вартістю 5121,20 грн., бензопилу марки «STIHL» 250, вартістю 6300 грн., кутову шліфувальну машину марки «DNIPRO-M», модель PE 50-S, вартістю 1218 грн, перфоратор марки «PARKSIDE», модель PBH 800 А1, вартістю 1386 грн., які належали ОСОБА_4 , а також бензопилу марки «DNIPRO-M», модель DCS-200 BC DUAL, вартістю 4197, 90 грн., яка належала ОСОБА_6 . Викрадені речі ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , завантажили до багажного відділення автомобіля марки «Форд» та на вказаному автомобілі перевезли викрадене майно до с. Нова Буда Бучанського району Київської області.

Викрадений мобільний телефон марки «NOKIA», модель 515.2, та ліхтарик марки «Liqht zone», модель BMSL 1227, німецького виробництва, ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_2 , залишили в будинку за адресою проживання свідка ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що в швидкому порядку виїжджали з с. Червона Гірка, поруч з яким 07.03.2022 велися активні бойові дії між військовослужбовцями Збройних сил України та збройних сил Російської Федерації.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_2 , спричинили ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 14 535,20 грн., а також ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 4197, 90 грн.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно ст.12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Крім того, підозра у вчиненні злочину обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

-показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який повідомив, що 27.02.2022 року в нічний час доби, перебуваючи в територіальній обороні, ним був затриманий громадянин на ім`я ОСОБА_7 , в якого при собі не було документів. Після перевірки його особи, та так як була комендантська година ОСОБА_7 залишився проживати з дозволу ОСОБА_4 у його будинку по АДРЕСА_1 . Після цього, за вказаною адресою стала проживати ОСОБА_6 разом зі своїми дітьми, у зв`язку з тим, що в неї було зруйновано будинок, крім того ОСОБА_8 за вказаною адресою перенесла деякі особисті речі. Потім, 04.03.2022 року ОСОБА_6 разом з дітьми виїхала з с. Червона Гірка, так як відбувалися дуже сильні обстріли військовими Російської Федерації. Потім, 04.03.2022 на його подвір`я зайшло двоє хлопців, які виявилися жителями с. Андріївка, це був ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які прийшли з с.Андріївка та він їх поселив в будинку разом з ОСОБА_7 . Після цього він 07.03.2022 також евакуювався з с. Червона Гірка, а хлопці залишилися, та він їм дав ключі від свого будинку АДРЕСА_2 . Потім, цього ж дня, до нього зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що до нього приходив ОСОБА_12 , який вів себе зухвало та приніс його мобільний телефон та ліхтарик. Однак дані речі ОСОБА_4 не дозволяв брати.

-показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка повідомила, що в зв`язку з тим, що її будинок повністю було зруйновано, вона переїхала тимчасово проживати за адресою: АДРЕСА_1 . З дозволу ОСОБА_4 за вказаною адресою вона проживала разом зі своїми дітьми та хлопцем на ім`я ОСОБА_7 . Крім того, за вказаною адресою вона перенесла власні речі та електроінструменти, які уціліли. Так, 04.03.202 року, вона разом з рідними евакуювалася із с. Червона Гірка Бучанського району Київської області, а ОСОБА_7 залишився.16.04.2022 року, коли вона повернулася, то виявила, що зникли її електроінструменти.

-показаннями свідка ОСОБА_5 , який повідомив, що 07.03.2022 року, близько 10 год. 00 хв., він знаходився за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що не було світла, він підключив генератор та дозволяв місцевим жителям заряджати мобільні телефони, та до нього прийшли ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , які поставили на зарядку мобільний телефон марки «Нокіа» 515.2 та ліхтарик. По дані речі хлопці не повернулися та коли увімкнувся телефон, якого вони перенесли, свідок побачив на заставці доньку ОСОБА_4 та зрозумів, що дані речі викрадені.

-показаннями свідка ОСОБА_13 , який повідомив, що 07.03.2022, він знаходився за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , та почув звук від мотору автомобіля, після чого вийшов на вулицю та побачив, що на вулиці стояв автомобіль марки «Форд», темно-зеленого кольору, та знайомі йому чоловіки ОСОБА_9 та ОСОБА_12 завантажували до вказаного автомобіля речі та електроінструменти, які були в гаражному приміщення по АДРЕСА_1 . Після цього ОСОБА_13 підійшов до хлопці та запитав, куди вони везуть речі, на що ОСОБА_7 повідомив, що будуть різати дерева та складати на дорозі. Більше нічого не пояснював.

-протоколом огляду місця події від 26.04.2022, а саме мобільного телефону марки «NOKIA», модель 515.2 та ліхтарика марки «Liqht zone» BMSL 1227, німецького виробництва, які видав для огляду свідок ОСОБА_5

-протоколом огляду місця події від 28.04.2022, а саме перфоратора марки «PARKSIDE», модель PBH 800 А1, бензопили марки «DNIPRO-M», модель DCS-200 BC DUAL, кутової шліфувальної машинки марки «DNIPRO-M», модель PE 50-S, які видав для огляду ОСОБА_2 та повідомив, що дані речі він викрав 07.03.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду,

- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

За таких обставин прокурор приходить до висновку що застосування більш м`яких запобіжних заходів передбачених КПК України, а ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 .

Під час судового засідання прокурор вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Живага О.В. щодо задоволення клопотання заперечували, просили застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Вислухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим відділенням розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Бучанського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12022111050001340 від 23.04.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

28.04.2022 року старшим слідчим відділенням розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Бучанського РУП ГУ НП в Київській області було повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме показаннями потерпілого ОСОБА_4 , показаннями потерпілої ОСОБА_6 , показаннями свідка ОСОБА_5 , показаннями свідка ОСОБА_13 , протоколом огляду місця події від 26.04.2022, протоколом огляду місця події від 28.04.2022 та іншими матеріалами в їх сукупності.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, які свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

29.04.2022 року слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області подано клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У даному випадку ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, санкція статті за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчим у клопотанні зазначено, що задля об`єктивного розслідування кримінального провадження в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин справи;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочини, за які санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне: відсутні міцні соціальні зв`язки (офіційно не працює, не одружений).

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному ОСОБА_1 відомі анкетні дані свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, та перебуваючи на свободі може незаконно впливати на них з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин. Такими своїми діями підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Відносно ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, останній обгрунтовується тим, що ОСОБА_1 ніде не працює, не одружений, після введення в Україні воєнного стану не виїхав в іншу область, а залишився за місцем свого проживання на території Макарівської територіальної громади Бучанського району Київської області, де не маючи джерела доходів з високим ризиком вчинятиме в подальшому аналогічні корисливі злочини задля підтримання власної життєдіяльності.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На переконання слідчого судді, наведені прокурором ризики є обґрунтованими та такими, що виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою. Встановлені під час розгляду обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які слідчий суддя вважає доведеними, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , окрім вище викладених обставин, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 178 КПК України враховує наявність доказів, що обґрунтовують підозру, які свідчать про обґрунтованість вказаних в клопотанні обставин, зухвалість вчиненого злочину, також слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність підтвердження наявності міцних соціальних зв`язків підозрюваного.

Доводи у судовому засіданні захисника підозрюваного адвоката Живаги О.В. та підозрюваного ОСОБА_1 не спростовують висновків суду щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

В даному випадку є виправданим застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які слідчий суддя вважає реальними та існуючими.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягає встановленню під час судового розгляду.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.

Викладене дає підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_1 необхідним є застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

Аналізуючи наведені вище обґрунтування, враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов до вмотивованого висновку, що в разі обрання ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, негативно впливатиме на хід досудового слідства у даному провадженні, може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, вивчення даних щодо особи ОСОБА_1 , які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Задовольняючи клопотання про тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити розмір застави для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 80 * 2481 гривня = 198 480 гривень (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень) 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29, 3, 8, 29, 55 Конституції України, ст.ст. 3, 8, 9, 12, 42, 206, 208, 369-372, 376, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції Волосовської Ю.М. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050001340 від 23 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Андріївка Макарівського району Київської області, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , неодруженого, зі слів маючого на утриманні двох дітей, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 діб, до 26 червня 2022 року (включно).

Однозначно визначити розмір застави для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 80 * 2481 гривня = 198 480 гривень (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень) 00 коп.

Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок одержувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суді, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя А.В. Янченко