Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 487/7109/21
Провадження № 2/487/720/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
09.02.2022 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Горта О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне підприємство "Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання дійсним договору купівлі-продажу, -
ВСТАНОВИВ:
07.10.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне підприємство "Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання дійсним договору купівлі-продажу.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2021 року відкрито провадження по справі та ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивачі та їх представник не з`явились, представник ОСОБА_5 надала до суду заяву, просила слухати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
В судове засідання відповідачі не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
В судове засідання третя особа не з`явилася, причину неявки суду не повідомила, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:
Як встановлено в судовому засіданні, 03.09.1998 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №1029, згідно якого відповідачі продали, а позивачі придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний договір був оформлений та посвідчений на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі за №1029 від 03.09.1998 року.
22.09.1998 року за реєстровим №16520 КП ММБТІ проведена державна реєстрація вищевказаної квартири.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Відповідно з ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про товарну біржу", товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.
Крім того, ст.2 Закону України "Про товарну біржу" встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.
Відповідно до ст.5 ЦК України до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Враховуючи, що спірні правовідносини виникли в 1997 році, для їх врегулювання слід застосовувати ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Згідно зі статтею 227 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору стаття 47 цього Кодексу.
За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.
Частиною 2 ст.47 ЦК УРСР (1963 р.) передбачено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Право позивача, як власника майна, на звернення до суду за захистом своїх майнових прав пов`язаних з правом володіння власністю не може бути обмежено позовною давністю.
Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконанні в повному обсязі, договір зареєстрований в Миколаївському бюро технічної інвентаризації, тому позивач на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР і статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на той час, набула право власності на квартиру і правомірно володіє нею.
З огляду на зазначені обставини суд вважає, що позивачами надані належні докази на підтвердження факту укладення вищевказаного договору купівлі-продажу квартири, її виконання та обставини, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди, а відтак приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання в судовому порядку дійсним договору купівлі-продажу спірного будинку.
На підставі викладеного, позовні вимоги позивачів суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, ст. 47 ч.2 ЦК України ( у редакції 1963р.), суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне підприємство "Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання дійсним договору купівлі-продажу - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений 03 вересня 1998 року між ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені, а також від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яка діяла від свого імені, а також від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , посвідчений на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі та зареєстрований в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за №1029 від 03.09.1998 року та зареєстрований покупцем 22.09.1998 року в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстровим №16520 - дійсним.
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354,355 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення .
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
Суддя: Д.Г. Нікітін
Судове рішення № 104145524, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 09.02.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/7109/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: