Ухвала суду № 10414282, 01.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2010 р. м. КиївК-14549/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Карась О.В., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова

на постанову господарського суду Львівської області від 14 березня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06 червня 2007 року

у справі № 5/3128-18/169А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галка Макс»

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова

про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галка Макс»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова (далі відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 01 листопада 2006 року № 0003602310/0 та № 0003612310/0, винесених ДПІ у Личаківському районі м. Львова.

Постановою господарського суду Львівської області від 14 березня 2007 року позов задоволено. Скасовано прийняті ДПІ у Личаківському районі м. Львова податкові повідомлення-рішення від 01 листопада 2006 року за № 0003602310/0 та за № 0003612310/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Галка Макс»3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06 червня 2007 року постанову господарського суду Львівської області від 14 березня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Личаківському районі м. Львова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 14 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06 червня 2007 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Личаківському районі м. Львова задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

20 жовтня 2006 року ТОВ «Галка Макс»подало до ДПІ у Личаківському районі м. Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року (вх. № 13631) у рядку 25 якої визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 444562,00 грн. (рядок 25.1), а також розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року.

Також у рядку 28.2 декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року ТОВ «Галка Макс»вказало суму 18249,00 грн., та здійснило коригування податкових зобовязань з податку на додану вартість, якою виправило помилку за серпень 2006 року, а також подало до ДПІ у Личаківському районі м. Львова розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Галка Макс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за період вересень 2006 року, за результатами якої було складено акт № 49/23-0/32712638 від 01 листопада 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7, підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року на 444562,00 грн.

В акті перевірки було встановлено, що грошові розрахунки згідно суми, яка заявлена до відшкодування, були проведені з 2003 по 2005 рік. Оскільки попереднім періодом вересня 2006 року, в якому заявлена сума податку на додану вартість до відшкодування, є серпень 2006 року, в якому оплата не здійснювалася, то відповідно підприємство не мало права на включення суми податку на додану вартість в розмірі 444562,00 грн. до бюджетного відшкодування.

01 листопада 2006 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова на підставі акту перевірки за порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7, підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003602310/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ТОВ «Галка Макс»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року у розмірі 444562,00 грн.

01 листопада 2006 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова на підставі акту перевірки за порушення позивачем підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003612310/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Галка Макс»суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3625,20 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що облік бюджетного відшкодування з податку на додану вартість має накопичувальний характер, в звязку з чим попереднім податковим періодом для вересня 2006 року є всі податкові періоди, що йому передують, а отже зменшення податковим органом платнику податків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року на 444562,00 грн. є неправомірним, оскільки під терміном «попередній податковий період»слід розуміти будь-який податковий період, що передує звітному у часі, а не лише попередній звітний місяць. Також суди виходили з того, що оскільки позивачем було самостійно здійснено коригування податкових зобовязань з податку на додану вартість за серпень 2006 року на суму 18249,00 грн. у податковій декларації за вересень 2006 року, а податковим органом не донараховано податкове зобовязання у відповідності до підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то у ДПІ у Личаківському районі м. Львова були відсутні правові підстави для застосування до ТОВ «Галка Макс»штрафних (фінансових) санкцій згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

Тобто бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього (місячного) звітного податкового періоду, а сума від'ємного значення, визначена відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Закон України «Про податок на додану вартість»не обмежує бюджетне відшкодування сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду.

Як вбачається з акту перевірки, правомірність визначення віднесення позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 444562,00 грн. до податкового кредиту податковим органом не заперечується.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність зменшення відповідачем позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року у розмірі 444562,00 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Виходячи із змісту наведених норм закону, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо неправомірності визначення податковим органом позивачу штрафних санкцій у розмірі 3625,20 грн., застосованих на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»без самостійного донарахування суми податкового зобов'язання за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, оскільки таке нарахування суперечить приписам зазначеного підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Львівської області від 14 березня 2007 року та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 06 червня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 14 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ О.В. Карась

______ М.І. Костенко

______ Н.Є. Маринчак

______ Є.А. Усенко