Ухвала суду № 104141462, 22.02.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2692/20

Категорія 36

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2020 р. позивач ПрАТ «СК «Уніка» звернувся до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в порядку регресу відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 31.01.2019 р. з вини відповідача, в розмірі 179 652,53 грн.

Провадження у справі було відкрито ухвалою від 08.04.2020 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні 11.02.2021 р. протокольною ухвалою (із занесенням до протоколу судового засідання), з урахуванням позиції відповідача (заперечення проти позову) та заявленого ним клопотання (про призначення судової експертизи), була визнана обов`язковою явка позивача (представника) в судове засідання з відкладенням судового розгляду на 17.06.2021 р.

Представник позивача повторно не з`явився в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив, 17.06.2021 р. подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач до початку судового засідання подав заяву про залишення вищевказаного позову без розгляду в зв`язку із повторною неявкою позивача в судове засідання та вирішення даного питання за його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача.

Зокрема частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Як вбачається з матеріалів справи, в судові засідання, призначені на 17.06.2021 р., 25.10.2021 р. та 22.02.2022 р., судові повістки, в яких було зазначено про визнання обов`язковою явки позивача в судовому засіданні, були завчасно отримані позивачем, що підтверджується відповідними повідомленнями, що містяться в матеріалах справи, але представник позивача Біла А.П. знову (17.06.2021 р.) подав заяву про розгляд справи без його участі, а сам позивач, як юридична особа, маючи об`єктивну можливість, не забезпечив явку іншого свого представника та також не повідомив про причини неявки в судове засідання 17.06.2021 р., 25.10.202 р. та 22.02.2022 р., заява про відкладення розгляду справи не подана.

Отже, позивач, будучи у встановленому законом порядку належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, повторно (тобто двічі поспіль) не з`явився в судове засідання після визнання його явки обов`язковою, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.43 ч.2 п.3 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана обов`язковою. Тому явка сторони позивача в судове засідання після 11.02.2021 р. (на 17.06.2021 р., 25.10.2021 р. та 22.02.2022 р.) була процесуальним обов`язком сторони позивача. А відтак, суд не приймає до уваги подану представником позивача Біла А.П. заяву від 17.06.2021 р. про розгляд без участі позивача, оскільки вона подана після визнання явки позивача обов`язковою.

З урахуванням матеріалів справи неявка позивача перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як вбачається з матеріалів справи, справа вже певний час перебуває в провадженні суду, але представник позивача жодного разу після 11.02.2021 р. не з`являвся в судові засідання, про причини неявки суд не повідомляв. При цьому в судове засідання постійно з`являвся відповідач.

З огляду на те, що позивач, явка якого була визнана обов`язковою, повторно не з`явився в судове засідання, а його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 43, 257 ч.1 п.3, 258-260, 261, 279, 353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова