Ухвала суду № 104140142, 28.04.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1909/22

Провадження № 1-кс/461/1465/22

УХВАЛА

28.04.2022 року. м. Львів.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Цибулько О.І.,

прокурора Рижка Ю.Р.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Гричинського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у Львівській області Парубія Богдана Ігоровича про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження №42021140000000212 від 18.10.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий В ОВС СУ ГУНП у Львівській області Парубій Б.І. звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Львівської обласної прокуратури Погорєловим Д.В., у кримінальному провадженні №42021140000000212 від 18.10.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про обрання підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання мотивує тим, що Слідчими СУ ГУНП у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021140000000212 від 18.10.2021, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, складено 15.04.2022 та цього ж дня вручено ОСОБА_1 .

Слідчий зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_1 щонайменше з січня 2021 року по даний час обіймає посаду провідного спеціаліста сектору планування та організаційної роботи секретаріату комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно зі ст. 18 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:

a) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;

b) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.

Відповідно до вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_1 зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.

Згідно положень ст. ст. 3, 22, 24, 65 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції. Окрім того, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду провідного спеціаліста сектору планування та організаційної роботи секретаріату комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, та в установленому законом порядку притягається до кримінальної відповідальності.

Разом з цим, ОСОБА_1 , діючи у порушення наведених вимог закону, будучи провідним спеціалістом сектору планування та організаційної роботи секретаріату комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став на шлях злочинної діяльності за таких обставин.

Так, в липні 2021 року ОСОБА_2 закінчив навчання на 3-ому курсі Львівського державного університету внутрішніх справ, та одержав неповну вищу освіту рівня «бакалавр», після чого завершив навчання у цьому навчальному закладі.

З метою подальшого працевлаштування він почав шукати різні варіанти роботи в різних державних органах влади та місцевого самоврядування за відповідним фахом.

12.10.2021, близько 13.45 год., за порадою своїх знайомих, ОСОБА_2 зателефонував із власного мобільного телефону з картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 до ОСОБА_1 на мобільний телефон з картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2 , з метою одержання консультації з приводу можливого працевлаштування в одному з органів державної влади чи місцевого самоврядування, на що останній погодився, запропонувавши зустрітись віч-на-віч.

У той же час, після отримання указаної інформації, в ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на вимагання та отримання від ОСОБА_2 неправомірної вигоди для себе, за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави, а саме - начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_3, який відповідно до п. «и» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, задля вирішення питання щодо працевлаштування ОСОБА_2 в одному із підпорядкованих органів чи установ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

З метою реалізації вказаного умислу, ОСОБА_1 14.10.2021 року близько 19.00 год., із власного телефону з картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2 зателефонував до ОСОБА_2 на мобільний телефон останнього з картою оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , та запропонував зустрітись із ним наступного дня, близько 13.00 год., на автозаправці «WOG», що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Стрийська, 12, з метою обговорення питань щодо можливого працевлаштування останнього.

У подальшому, 15.10.2021, близько 13.00 год., ОСОБА_1 , під час зустрічі із ОСОБА_2 у попередньо визначеному ним ( ОСОБА_1 ) місці на автозаправці «WOG», що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Стрийська, 12, повідомив останньому про можливість його працевлаштування у Дрогобицькій чи Стрийській райдержадміністраціях, або підпорядкованих органах чи установ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Також, під час вказаної розмови, ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, висунув незаконну вимогу ОСОБА_2 про надання йому грошових коштів в розмірі 2000 доларів США за вирішення питання щодо працевлаштування ОСОБА_2 в одному із підпорядкованих органів чи установ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що вирішення вищевказаного питання можливе виключно в разі надання йому ОСОБА_2 грошової винагороди в сумі 2000 доларів США, частину з яких - 15000 грн. він повинен у максимально стислі терміниперерахувати на його ( ОСОБА_1 ) банківський картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», а решту суми в доларах чи гривневому еквіваленті передати йому після фактичного працевлаштування, та наголосив, що в разі не надання йому ОСОБА_2 указаної суми коштів, він вживатиме дієвих заходів задля унеможливлення працевлаштування останнього у будь-яких державних органах влади чи місцевого самоврядування.

За таких обставин, ОСОБА_2 , будучи поставлений в умови, за яких відмова від надання неправомірної вигоди ОСОБА_1 може зашкодити його подальшому працевлаштуваннюу державних органах влади чи місцевого самоврядування, що порушуватиме гарантоване йому Конституцією України право на працю, змушений був погодитись з незаконною вимогою ОСОБА_1 щодо надання йому неправомірної вигоди.

18.10.2021 ОСОБА_2 , розуміючи незаконність зазначених вимог ОСОБА_1 та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем, з метою викриття злочинних дій ОСОБА_1

22.10.2021, близько 17.16 год., ОСОБА_1 , будучипровідним спеціалістом сектору планування та організаційної роботи секретаріату комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,діючи у порушення вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України, ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, одержав від ОСОБА_2 частину вказаної неправомірної вигоди в розмірі15000 грн., яку останній на незаконну вимогу ОСОБА_1 , перебуваючи у відділенні «Західне № 29» АТ КБ «Приватбанк», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 3, через касу відділення перерахував на банківський картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме: начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_3, - задля вирішення питання щодо працевлаштування ОСОБА_2 в одному із підпорядкованих органів чи установ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Довести свій злочинний умисел на одержання від ОСОБА_2 всієї суми неправомірної вигоди ОСОБА_1 не представилось можливим через припинення правоохоронними органами протиправної діяльності останнього.

Орган досудового розслідування стверджує,що отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_1 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

А тому слідчий вважає, що з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено таке: зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_1 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України;підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжке кримінальне правопорушення (злочин), за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, тож тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

Слідчий вважає, що єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених у клопотанні ризиків є запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, при визначені суми застави відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий просить врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, пов`язане з протиправним впливом на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, одержання ОСОБА_1 частини неправомірної вигоди в сумі 15000,00 грн., розмір заробітної плати останнього, одержаної у 2020 році в сумі понад 381 тис. грн. та не менше вказаної суми у 2021 році, відпрацюванням слідством інших епізодів злочинної діяльності останнього, пов`язаних з вимаганням та одержанням останнім неправомірної вигоди.

У даному кримінальному провадженні, при визначенні розміру застави,слід врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 набуло значного суспільного резонансу, оскільки відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, сумою одержаної матеріальної вигоди в розмірі 15000, 00 грн., матеріальний стан ОСОБА_1 (одержання останнім упродовж 2020 року заробітної плати в розмірі понад 391 тис. грн. та щонайменше у такому ж розмірі заробітної плати у 2021 році).

За таких обставин, на думку органу досудового розслідування розмір застави ОСОБА_1 , необхідно встановити у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.

Враховуючи викладене, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, для забезпечення належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування та судового провадження слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просить задовольнити подане клопотання покликаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання проти задоволення клопотання слідчого заперечили. Захисник вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні. Підозрюваний ніколи не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки, оскільки є одруженим та має на утриманні двох дітей. Вважає, що розмір застави, який вказаний у клопотанні, є надмірним, оскільки підозрюваний не володіє значними заощадженнями.

Заслухавши думку прокурора на підтримання внесеного клопотання, заслухавши думку захисника та підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

- заявою ОСОБА_2 від 18.10.2021;

- допитами свідка ОСОБА_2 від 18.10.2021, 10.12.2021;

- матеріалами УСР у Львівській області ДСР НПУ від 18.10.2021, 14.04.2022;

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , протоколом контролю за вчиненням злочину;

- протоколом ідентифікації, огляду та вручення грошових коштів від 22.10.2021;

- іншими матеріалами кримінального провадження №42021140000000212.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності даних обставин, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Заслухавши думку слідчого щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного та думку його захисника, враховуючи особу ОСОБА_1 , який є одруженим та має на утриманні двох дітей, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за санкція статті якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, суд вважає, що у випадку обрання м`якого запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, у зв`язку з чим запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу не є можливим, а тому приходжу до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В рішенні ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суд вважав, що при тлумаченні вимог п.3 ст.5 Конвенції повинні враховуватись сучасні реалії. Як вимагається більш високий рівень стандартів в області захисту прав людини, так відповідно і неминуче вимагається більша жорсткість при оцінці правопорушень, вчинених стосовно основних цінностей демократичного суспільства. Враховуючи виключний характер справи, не дивно, що судові органи співвіднесли суму застави з рівнем можливої відповідальності для гарантії того, щоб винні особи не намагались уникнути правосуддя і не порушували запобіжний захід. Не було ніякої впевненості в тому, що розмір застави, застосований тільки з врахуванням майнового стану заявника, буде достатнім для забезпечення його явки в суд».

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, визначити підозрюваному заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050, 00 гривень, оскільки саме така застава достатня для того, щоб забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, вважаю необхідним визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки підозрюваного у випадку внесення нею або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.

Керуючись ст.ст. 184, 193, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів до 26.06.2022 року включно.

Визначити заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 124 050, 00 гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду IBAN: UA598201720355219002000000757 Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області.

Внесення застави, визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити ОСОБА_1 у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на 60 днів з моменту внесення такої:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту (м. Київ), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_2 , а також службовими особами Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку невиконання зазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у Львівській області Парубія Б.І.

Повний текст ухвали проголошено 02.05.2022 року о 16:30 год.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя О.Р. Юрків.