Рішення № 104138395, 02.05.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/14144/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2021 року ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління статистики у Полтавській області (надалі по тексту відповідач, ГУ статистики у Полтавській області), відповідно до якого просить:

зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 15 червня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період із 12.04.2018 - 11.04.2019 роки за наказом від 15 червня 2021 р № 175-вд;

зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 18 жовтня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи із 12.04.2021 - 11.04.2022 роки за наказом від 18 жовтня 2021 р № 387-вд;

зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки згідно заяви на їх виплату від 21 вересня 2021 р. у розмірі середньомісячної заробітної плати;

визнати протиправними дії/бездіяльність начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни щодо позбавлення права ОСОБА_1 отримати грошову допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки шляхом не нарахування і невиплати грошової допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної до щорічної основної оплачуваної відпустки згідно наказу від 18 жовтня 2021 р. № 387-вд та поданої заяви на її виплату від 18 жовтня 2021 р.;

визнати протиправними дії/бездіяльність начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни щодо позбавлення права ОСОБА_1 отримати заробітну плату за час щорічної оплачуваної основної відпустки відповідно до наказу від 18 жовтня 2021 р. № 387- вд згідно норм частини третьої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 21 Закону України Про відпустки за три календарні дні до початку зазначеної щорічної оплачуваної основної відпустки шляхом виплати відпускних 29.10.2021.

Ухвалою суду від 08 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

17 листопада 2021 року позивачем надано до суду документи, якими усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 08 листопада 2021 року, а саме позовну заяву з додатками разом з її примірником для направлення відповідачу, прохальна частина в якій викладена у наступній редакції:

зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 15 червня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період із 12.04.2018 - 11.04.2019 роки за наказом від 15 червня 2021 р № 175-вд;

зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 18 жовтня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи із 12.04.2021 - 11.04.2022 роки за наказом від 18 жовтня 2021 р № 387-вд;

зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки згідно заяви на їх виплату від 21 вересня 2021 р. у розмірі середньомісячної заробітної плати;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Полтавській області щодо позбавлення права ОСОБА_1 отримати грошову допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки шляхом не нарахування і невиплати грошової допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної до щорічної основної оплачуваної відпустки згідно наказу від 18 жовтня 2021 р. № 387-вд та поданої заяви на її виплату від 18 жовтня 2021 р;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Полтавській області щодо позбавлення права ОСОБА_1 отримати заробітну плату за час щорічної оплачуваної основної відпустки відповідно до наказу від 18 жовтня 2021 р. № 387-вд згідно норм частини третьої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 21 Закону України Про відпустки за три календарні дні до початку зазначеної щорічної оплачуваної основної відпустки шляхом виплати відпускних 29.10.2021 /а.с. 36-42, т.1/.

В обґрунтування своїх вимог наголошувала, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №816/654/17 від 27.11.2020 р., яке набрало законної сили 06.04.2021 року, Головним управлінням статистики у Полтавській області згідно з наказом №96-к від 30.11.2020 відновлено її трудові права та поновлено на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами ГУ статистики в Полтавській області з 12.04.20217 року. Позивач зазначала на протиправності дій відповідача в частині не нарахування та не виплати їй матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 15 червня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи із 12.04.2018 - 11.04.2019 роки за наказом від 15 червня 2021 р №175-вд, згідно із заявою на її виплату від 18 жовтня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи із 12.04.2021 - 11.04.2022 роки за наказом від 18 жовтня 2021 р №387-вд, а також матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки згідно заяви на їх виплату від 21 вересня 2021 р. у розмірі середньомісячної заробітної плати. Наголошувала, що таке право гарантоване їй при наданні відпустки за вказані періоди. Також наполягала на протиправності не забезпеченні її правом отримати заробітну плату за час щорічної оплачуваної основної відпустки відповідно до наказу від 18 жовтня 2021 р. №387-вд згідно норм частини третьої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 21 Закону України Про відпустки за три календарні дні до початку зазначеної щорічної оплачуваної основної відпустки шляхом виплати відпускних 29.10.2021.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 440/14144/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Справу встановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

08 грудня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на безпідставність вимого позивача. Наголошував, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року по справі № 816/654/17, згідно наказу №96-к від 30.11.2020 року ОСОБА_1 поновлено на посаді та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу. За час вимушеного прогулу у позивача накопичились дні невикористаних основних та додаткових відпусток у кількості 166 календарних днів. При цьому, на думку відповідача, спірна грошова допомога підлягає виплаті один раз на рік незалежно від того, за який період надається щорічна відпустка. Зазначив, що у червні 2021 року позивачу виплачена матеріальна допомога на оздоровлення до частини основної щорічної відпустки відповідно до заяви позивача від 18.02.2021 у розмірі 14281,17 грн. В частині матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки зауважив, що це не є обов`язковою виплатою, тому остання може бути виплачена державному службовцю за рішенням керівника державної служби в державному органі лише за наявності коштів фонду оплати праці. В частині вимоги про позбавлення її права отримати заробітну плату за час щорічної оплачуваної основної відпустки відповідно до наказу від 18 жовтня 2021 р. № 387-вд згідно норм частини третьої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 21 Закону України Про відпустки за три календарні дні до початку зазначеної щорічної оплачуваної основної відпустки шляхом виплати відпускних 29.10.2021, представник відповідача зауважив, що враховуючи початок відпустки 02.11.2021 відпускні ОСОБА_1 отримала вчасно (29.10.2021) /а.с. 73-78, т.1/.

15 грудня 2021 року через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наголошувала на раніше наведених аргументах, наполягаючи на задоволенні позову /а.с. 99-103, т.1/.

18 грудня 2021 року через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання/заява позивача, відповідно до якої надані пояснення по суті спірних правовідносин /а.с. 114-118, т.1/.

06 січня 2022 року до суду надійшли пояснення представника відповідача по суті спору /а.с. 128-129, т.1/.

11 січня 2022 року до суду надійшло клопотання/заява позивача, відповідно до якої надані пояснення по суті спірних правовідносин /а.с. 131-135, т. 1/.

10 лютого 2022 року до суду надійшли пояснення представника відповідача по суті спору, відповідно до яких наголошував, що позивач навмисно не долучає до матеріалів справи результати перевірок Управління Держпраці у Полтавській області з питань виплати грошової допомоги до щорічної основної відпустки, оскільки останні спростовують її доводи, викладені у позові /а.с. 142-146, т.1/.

19 лютого 2022 року (що зареєстрована канцелярією суду 21 лютого 2022 року) через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог згідно із статтею 47 КАСУ, відповідно до якої позивач просить прийняти до розгляду замість позовної вимоги за першим номером: Зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 15 червня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період із 12.04.2018 11.04.2019 роки за наказом від 15 червня 2021 р №175-вд. уточнену доповненням вимогу: 1. Зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 15 червня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період із 12.04.2018 11.04.2019 роки за наказом від 15 червня 2021 р №175 вд та матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 15 червня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період із 12.04.2017 11.04.2018 роки за наказом від 15 червня 2021 р №174-вд /а.с. 193-198, т.1/.

Також 19 лютого 2022 року (що зареєстрована канцелярією суду 21 лютого 2022 року) через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання/заява позивача, відповідно до якої надані пояснення по суті спірних правовідносин /а.с. 201-208, т.1/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року: прийнято до розгляду та приєднано до матеріалів справи заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 19 лютого 2022 року у справі №440/14144/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; продовжено строк підготовчого провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - на 30 календарних днів; підготовче засідання відкладено на 09:30 29 березня 2022 року, що відбудеться в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, Полтавська область, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26; запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали від 22 лютого 2022 року надати до суду письмовий відзив на заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 19 лютого 2022 року разом з доказами в його обґрунтування та доказами надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи. Витребувано у відповідача відомості та належним чином завірені докази на їх підтвердження, у разі їх наявності, стосовно проведених нарахувань та виплат матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 15 червня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період із 12.04.2017 11.04.2018. Запропоновано позивачу надати до суду відповідь на відзив на заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 19 лютого 2022 року протягом п`яти днів з дня отримання відзиву відповідача разом з доказами в її обґрунтування та доказами надіслання (вручення) відповіді на відзив і доданих до неї документів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу надати до суду заперечення на відповідь на відзив на заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 19 лютого 2022 року протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив разом з доказами в їх обґрунтування та доказами надіслання (вручення) заперечень і доданих до них документів іншим учасникам справи.

22 березня 2022 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив, відповідно до якого представник відповідача заперечував проти задоволення вимог, викладених у заяві про уточнення позовних вимог від 19 лютого 2022 року у справі №440/14144/21, зауважуючи на раніше наведених аргументах /а.с. 226-229, т.1/.

В підготовче засідання призначене на 29 березня 2022 року о 09:30 год. учасники справи не з`явилися.

29 березня 2022 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшли заява позивача про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження, а також відповідь на відзив, відповідно до якої позивачем наведені аргументи на спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на заяву про уточнення позовних вимог /а.с. 232, 234-237, т.1/.

При цьому, 30 березня 2022 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника відповідача від 29.03.2022 року про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини третьої ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на положення пункту 10 частини першої статті 4 КАС України розгляд процесуальних питань здійснено судом у порядку письмового провадження.

У зв`язку з неявкою у підготовче засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, з урахуванням наявних заяв від учасників справи про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України не здійснював фіксування підготовчого засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та розглянув дану справу в порядку письмового провадження відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України.

При цьому судом враховано, що статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Згідно ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Пунктом 3 Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб /п.1/, а також у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" /п.3/.

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.03.2022 №2119-IX затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

З урахуванням вищевикладеного, судом постановлено ухвалу від 30 березня 2022 року, якою вирішено закрити підготовче провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а також призначити справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.

01 квітня 2022 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких представник відповідача наголошував на раніше наведених доводах /а.с. 1-3, т.2/.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

05 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління статистики в Полтавській області про: визнання протиправним та скасування наказу Головного управління статистики у Полтавській області "Про звільнення у зв`язку зі скороченням ОСОБА_1 " від 11 квітня 2017 року № 48-к; зобов`язання Головного управління статистики у Полтавській області поновити з 12 квітня 2017 року ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами; стягнення з Головного управління статистики у Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 квітня 2017 року по день поновлення на роботі; стягнення з Головного управління статистики у Полтавській області 24000 грн. на відшкодування моральної шкоди, яка була завдана відповідачем шляхом повторного перевищення службових повноважень при повторному протиправному звільненні.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №816/654/17, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі №816/654/17 скасовано, адміністративну справу №816/654/17 направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду, судові витрати не розподілено.

Справа №816/654/17 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 03 серпня 2020 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року адміністративну справу №816/654/17 прийнято до провадження судді Сич С.С., вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2021 року у справі №816/654/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління статистики в Полтавській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління статистики в Полтавській області від 11 квітня 2017 року №48-К "Про звільнення у зв`язку зі скороченням ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики в Полтавській області з 12 квітня 2017 року. Стягнуто з Головного управління статистики в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток час вимушеного прогулу за період з 12 квітня 2017 року по 27 листопада 2020 року в розмірі 383207 грн. 50 коп. (триста вісімдесят три тисячі двісті сім гривень п`ятдесят копійок) з відрахуванням обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики в Полтавській області з 12 квітня 2017 року та стягнення з Головного управління статистики в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 8872 грн. 50 коп. (вісім тисяч вісімсот сімдесят дві гривні п`ятдесят копійок) з відрахуванням обов`язкових платежів.

Наказом Головного управління статистики у Полтавській області Про поновлення на посаді ОСОБА_1 № 96-к від 30.11.2020 р. на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 р. по справі № 816/654/17 скасовано наказ № 48-к від 11.04.2017 р. Про звільнення у зв`язку зі скороченням ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами з 12.04.2017 р.; наказано виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 8872,50 грн., з відрахуванням обов`язкових платежів; встановити ОСОБА_1 з 30.11.2020 р. посадовий оклад у розмірі 8450 грн. на місяць; встановлено ОСОБА_1 надбавку за вислугу років на рівні 50 відсотків посадового окладу при наявності стажу державної служби 32 роки 01 місяць 29 днів /а.с. 16, т.1/.

04.01.2021 начальником Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Л. затверджено Графік надання щорічних відпусток працівникам апарату Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік, відповідно до якого заплановано надання ОСОБА_1 відпустки з 25.01.2021 на 24 календарних дня /а.с. 169, т.1/.

18.02.2021 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління статистики у Полтавській області із заявою про надання матеріальної допомоги на оздоровлення, згідно із ст. 57 Закону України Про державну службу /а.с. 89, т.1/.

Листом начальника відділу управління персоналом Головного управління статистики у Полтавській області №19-22/10-21 від 02.06.2021 р. начальнику управління по організації роботи з респондентами ОСОБА_1 , запропоновано у термін до 11.06.2021 р. надати до відділу управління персоналом письмові пропозиції щодо часу та терміну використання нею 6-ти календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 12.04.2020 р. по 11.04.2021 р., а також додаткової відпустки за стаж державної служби за 2021 рік. Крім того, до пропозиції їй запропоновано додати невикористані календарні дні щорічної основної та додаткових відпусток за раніше відпрацьований час за умов додержання вимог ст. 10 Закону України Про відпустки /а.с. 170, т.1/.

ОСОБА_1 на лист №19-22/10-21 від 02.06.2021 начальнику відділу управління персоналом подано письмові пропозиції від 10.06.2021, в яких вона запропонувала надати їй основну відпустку за період роботи з 12.04.2017 по 11.04.2018 - у термін з 05.07.2021 по 16.07.2021, за період роботи з 12.04.2018 по 11.04.2019 - у термін з 19.07.2021 по 30.07.2021, за період роботи з 12.04.2021 по 11.04.2022 - у термін з 01.11.2021 по 11.11.2021 /а.с. 171, т.1/.

11.06.2021 начальником Головного управління статистики у Полтавській області затверджено зміни до графіку надання щорічних відпусток працівникам Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік, відповідно до яких заплановано надання ОСОБА_1 відпустки за період її роботи з 12.04.2017 по 11.04.2018 - у термін з 05.07.2021 по 16.07.2021 (12 календарних днів), за період роботи з 12.04.2018 по 11.04.2019 у термін з 19.07.2021 по 30.07.2021 (12 календарних днів), за період роботи з 12.04.2021 по 11.04.2022 у термін з 01.11.2021 по 11.11.2021 (11 календарних днів) /а.с. 172, т.1/.

Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області №174-вд від 15.06.2021 надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12.04.2017 по 11.04.2018 на 12 календарних днів з 05.07.2021 по 16.07.2021 /а.с. 90, т.1/.

Згідно розрахункового листа позивача за червень 2021 року ОСОБА_1 підтверджено виплату матеріальної допомоги у розмірі 14281,17 грн /а.с. 91, т.1/.

Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області №175-вд від 15.06.2021 надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12.04.2018 по 11.04.2019 на 12 календарних днів з 19.07.2021 по 30.07.2021 /а.с. 24, т.1/.

Відповідно до заяви від 07.09.2021 ОСОБА_1 просила відповідача надати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань /а.с. 92, т.1/.

Згідно наказу ГУ статистики в Полтавській області від 10.09.2021 № 26-з наказано, зокрема, надати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 у розмірі середньомісячної заробітної плати /а.с. 93-96, т.1/, про що позивача ознайомлено 14.09.2021.

Розрахунковим листом позивача за вересень 2021 року підтверджено виплату ОСОБА_1 вказаної матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 14668,35 грн, що не заперечується сторонами /а.с. 97, т.1/.

15 червня 2021 року позивачем подано до ГУ статистики у Полтавській області заяви, відповідно до яких на виконання статті 57 Закону України «Про державну службу», наказу ГУ статистики у Полтавській області від 15.06.2021 № 174вд та №175вд, просила виплатити при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати /а.с. 159-160, т.1/.

Також, 15 червня 2021 року позивачем подано до ГУ статистики у Полтавській області заяву, відповідно до якої просить надати перелік нормативно-правових актів, норм чинного законодавства, згідно яких у 2021 році головний бухгалтер ГУС вимагає надавати заяву на отримання допомоги при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки /а.с. 158, т.1/.

У відповідь на такі звернення надано лист від 29.06.2021 № 18-68/133-21, відповідно до якого повідомлено, що відповідно до статті 57 Щорічні основні відпустки державних службовців Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII Про державну службу державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. Щорічна основна відпустка держслужбовця на його прохання може бути розподілена на частини будь-якої тривалості. Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 07.12.2017 №23966/0/2-17/28 при поділу основної відпустки на частини працівники надають заяву на виплату грошової допомоги при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки /а.с. 156, т.1/. Такий лист отримано ОСОБА_1 29.06.2021.

22 вересня 2021 року на електронну пошту відповідача направлено не скріпленого електронним цифровим підписом листа від адресата «Александр Сергеев», відповідно до змісту якого викладено заяву, якою ОСОБА_1 просила згідно норм п.5.1.2. Колективного договору, п.6.1, 6.2 Положення про оплату праці і матеріальне стимулювання працівників ГУС, надати їй матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки, що була передбачена кошторисом ГУС і фактично виплачувалась працівникам ГУС з у 2017, 2018, 2019, 2020 роках, як працівнику, що поновлена на посаді із відновленням всіх прав, встановлених Конституцією і чинним законодавством /а.с. 19, т.1/.

18 жовтня 2021 року позивачем подано до ГУ статистики у Полтавській області заяву, відповідно до якої просила надати матеріальну допомогу на оздоровлення до щорічної основної оплачуваної відпустки згідно наказу № 387вд від 18 жовтня 2021 року /а.с. 18, т.1/.

Листом від 19.10.2021 № 18-68/210-21 відповідачем повідомлено, що відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно рішення суду середній заробіток за час вимушеного прогулу був виплачений Вам у травні 2021 року. Інші виплати законодавством не передбачені. Щодо виплати державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань повідомляємо, що відповідно до Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 року № 500, матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви. У вересні 2021 року згідно заяви ОСОБА_1 була виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 14668,35 грн /а.с. 20, 161, т.1/.

Наказом ГУ статистики у Полтавській області від 18.10.2021 № 387-вд надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12.04.2021 по 11.04.2022 на 11 календарних днів з 01.11.2021 по 11.11.2021 /а.с. 25, т.1/.

Наказом ГУ статистики у Полтавській області від 19.10.2021 № 395-вд надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12.04.2021 по 11.04.2022 на 19 календарних днів з 15.11.2021 по 03.12.2021 /а.с. 79, т.1/.

Листом від 28.10.2021 № 18-68/213-21 на заяву позивача щодо надання грошової допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки згідно наказу від 18.10.2021 № 387-вд повідомлено, що відповідно до ст. 57 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі Закон № 889) держслужбовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Така грошова допомога підлягає виплаті один раз на календарний рік. Пояснюється це тим, що при формуванні фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного держслужбовця передбачається одна грошова допомога до щорічної основної відпустки. Щорічна основна відпустка держслужбовця на його прохання може бути розділена на частини будь-якої тривалості. У випадку поділу щорічної основної відпустки на частини грошова допомога виплачується до будь-якої з її частин за заявою держслужбовця. При цьому не має значення, яка частина щорічної основної відпустки використовується і за який робочий рік. З 05 липня 2021 року ОСОБА_1 була надана частина основної відпустки на 12 календарних днів та за її заявою виплачена грошова допомога на оздоровлення /а.с. 21, т.1/.

Вважаючи свої права порушеними на отримання заробітної плати за час щорічної оплачуваної основної відпустки відповідно до наказу від 18 жовтня 2021 р. № 387-вд згідно норм частини третьої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 21 Закону України Про відпустки за три календарні дні до початку зазначеної щорічної оплачуваної основної відпустки шляхом виплати відпускних 29.10.2021, позивач 01.11.2021 направила на електронну пошту відповідача вимогу перенести щорічну оплачувану відпустку за наказом № 387-вд за рахунок несвоєчасної виплати відпускних, порушивши норми частини третьої статті 115 Кодексу законів про Працю України та частини першої статті 21 Закону України «Про відпустки». Додатково зазначила, що на підставі не виконання Головним управлінням статистики в Полтавській області норм частини третьої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 21 Закону України Про відпустки шляхом не виплати заробітної плати за час щорічної відпустки за період роботи із 12.04.2021р. по 11.04.2022 р. за три календарні дні до її настання та виконуючи обов`язкові норми статті 80 Кодексу законів про працю України та статті 11 закону України Про відпустки, вимагає перенести щорічну оплачувану відпустку за наказом №387-вд із 01.11.2021 р. по 11.11.2021 р. на із 08.11.2021 р. по 12.11.2021р. та із 06.12.2021 р. по 10.12.2021 р., та 02.11.2021р./а.с. 80, т.1/.

Листом від 01.11.2021 № 19-17/72-21 ГУ статистики у Полтавській області повідомлено, що така вимога задоволена, а також зазначено, що оскільки кількість днів відпусток за вимогою (10 днів) не відповідає кількості оплачених днів відпусток (11 днів), зазначено прохання відкоригувати її вимогу /а.с. 81, т.1/. Вказаний лист отримано позивачем 02.11.2021.

Так, наказом ГУ статистики у Полтавській області від 01.01.2021 № 401-вд «Про перенесення відпустки» відповідно до частини 2 статті 80 КЗпП України та статті 11 Закону України Про відпустки наказано:

1. Скасувати наказ № 387-вд від 18 жовтня 2021 року Про надання відпустки ОСОБА_1 .

2. Надати частину щорічної відпустки на 1 календарний день 2 листопада 2021 року начальнику управління по організації роботи з респондентами СЕРГЕЄВІЙ Ірині Іванівні за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року.

3. Надати частину щорічної відпустки на 5 календарних днів з 8 по 12 листопада 2021 року начальнику управління по організації роботи з респондентами СЕРГЕЄВІЙ Ірині Іванівні за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року.

4. Надати частину щорічної відпустки на 5 календарних днів з 6 по 10 грудня 2021 року начальнику управління по організації роботи з респондентами СЕРГЕЄВІЙ Ірині Іванівні за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року /а.с. 82, т.1/.

Розрахунковим листком позивача за жовтень 2021 року підтверджено нарахування та виплату коштів до відпустки у розмірі 12862,26 грн (за 27 днів) та 1429,14 грн (за 3 дні) /а.с. 83, т.1/.

01.11.2021 на електронну пошту відповідача направлено не скріпленого електронним цифровим підписом листа від адресата «Александр Сергеев», відповідно до змісту якого викладено заяву від імені ОСОБА_1 про надання грошової допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки згідно наказу від 01.11.2021 № 401-вд, якою остання просить враховуючи факт скасування наказу від 18.10.2021 № 387-вд Про видання відпустки ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 80 Кодексу законів про працю України та статті 11 Закону України Про відпустки і видання на його заміну наказ №401-вд Про перенесення відпустки, яким перенесено дні відпустки наданої щорічної оплачуваної відпустки за період роботи з 12.04.2021 по 11.04.2022, заплатити грошову допомогу на оздоровлення до щорічної оплачуваної відпустки за наказом №401-вд від 01.11.2021, виконавши норму ст. 57 Закону України "Про державну службу» /а.с. 166, т.1/.

Листом від 25.11.2021 ГУ статистики у Полтавській області, складену у відповідь на заяву від 01.11.2021 щодо надання грошової допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки згідно наказу від 01.11.2021 № 401-вд, повідомлено ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 57 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 р. № 889- VIII (далі - Закон № 889) держслужбовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Така грошова допомога підлягає виплаті один раз на календарний рік. Пояснюється це тим, що при формуванні фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного держслужбовця передбачається одна грошова допомога до щорічної основної відпустки. Щорічна основна відпустка держслужбовця на його прохання може бути розділена на частини будь-якої тривалості. У випадку поділу щорічної основної відпустки на частини грошова допомога виплачується до будь-якої з її частин за заявою держслужбовця. При цьому не має значення, яка частина щорічної основної відпустки використовується і за який робочий рік. З 05 липня 2021 року Вам була надана частина основної відпустки на 12 календарних днів та за Вашою заявою виплачена грошова допомога на оздоровлення /а.с. 165, т.1/.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України «Про державну службу» (далі - Закон № 889- VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відповідно до частин другої, третьої статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина друга статті 1 Закону № 889-VIII).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону № 889-VIII державний службовець має право на відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону.

Згідно статті 2 КЗпП України працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Статтею 74 КЗпП України встановлено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 82 КЗпП України до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 75 цього Кодексу) зараховуються, зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

У відповідності до ст. 57 Закону № 889-VIII державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Згідно статті 10 Закону України «Про відпустки» щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Надаючи оцінку позовним вимогам ОСОБА_1 стосовно зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 15 червня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи із 12.04.2018 11.04.2019 роки за наказом від 15 червня 2021 р № 175-вд та матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 15 червня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи із 12.04.2017 11.04.2018 роки за наказом від 15 червня 2021 р № 174-вд; а також визнати протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Полтавській області щодо позбавлення права ОСОБА_1 отримати грошову допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки шляхом не нарахування і невиплати грошової допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної до щорічної основної оплачуваної відпустки згідно наказу від 18 жовтня 2021 р. № 387-вд та поданої заяви на її виплату від 18 жовтня 2021 року та зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 18 жовтня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи із 12.04.2021 - 11.04.2022 роки за наказом від 18 жовтня 2021 р № 387-вд, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 58 Закону №889-VIIІ, за кожний рік державної служби після досягнення п`ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.

Статтею 59 Закону №889-VIIІ встановлено, що щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.

Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 79 Кодексу законів про працю України (в подальшому - КЗпП України), черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Згідно із ч. 4 ст. 80 КЗпП України, у разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 року №504/96-ВР (надалі також - Закон №504/96-ВР).

Частинами 10, 11 статті 10 Закону №504/96-ВР передбачено, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 504/96-ВР, щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Аналіз вищенаведених норм права вказує, що державний службовець має право на щорічну основну та додаткову (за стаж) відпустки, які надаються йому в порядку черговості надання відпусток, яка визначається графіком, що затверджується роботодавцем. При цьому конкретний період надання щорічних відпусток (основної та додаткової) встановлюється за згодою між працівником та роботодавцем. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання також встановлюється за згодою між працівником та роботодавцем.

Так, з постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №440/6742/21 встановлено, що відповідно до відомостей про кількість днів щорічних та додаткових відпусток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 12.04.2017 р. по 27.11.2020 р. у ОСОБА_1 залишились:

- невикористані дні щорічної відпустки: з 12.04.2017 р. по 11.04.2018 р. 30 календарних днів, з 12.04.2018 р. по 11.04.2019 р. 30 календарних днів, з 12.04.2019 р. по 11.04.2020 р. 30 календарних днів, з 12.04.2020 р. по 27.10.2020 р. 16 календарних днів;

- невикористані дні відпустки за стаж державної служби: з 02.10.2017 р. по 01.10.2018 р. 15 календарних днів, з 02.10.2018 р. по 01.10.2019 р. 15 календарних днів, з 02.10.2019 р. по 01.10.2020 р. 15 календарних днів, з 02.10.2020 р. по 27.10.2020 р. 15 календарних днів.

04.01.2021 р. начальником Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Л. затверджено Графік надання щорічних відпусток працівникам апарату Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік, відповідно до якого заплановано надання ОСОБА_1 відпустки з 25.01.2021 р. на 24 календарних дня.

Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області № 3-вд від 06.01.2021 р. надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12.04.2020 р. по 11.04.2021 р. на 24 календарних дня з 25.01.2021 р. по 17.02.2021 р.

18.02.2021 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління статистики у Полтавській області із заявою про надання матеріальної допомоги на оздоровлення, згідно із ст. 57 Закону України Про державну службу.

Листом начальника відділу управління персоналом Головного управління статистики у Полтавській області №19-22/10-21 від 02.06.2021 р. начальнику управління по організації роботи з респондентами ОСОБА_1 , запропоновано у термін до 11.06.2021 р. надати до відділу управління персоналом письмові пропозиції щодо часу та терміну використання нею 6-ти календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 12.04.2020 р. по 11.04.2021 р., а також додаткової відпустки за стаж державної служби за 2021 рік. Крім того, до пропозиції їй запропоновано додати невикористані календарні дні щорічної основної та додаткових відпусток за раніше відпрацьований час за умов додержання вимог ст. 10 Закону України Про відпустки.

ОСОБА_1 на лист №19-22/10-21 від 02.06.2021 р. начальнику відділу управління персоналом подано письмові пропозиції від 10.06.2021 р., в яких вона запропонувала надати їй основну відпустку за період роботи з 12.04.2017 р. по 11.04.2018 р. - у термін з 05.07.2021 р. по 16.07.2021 р., за період роботи з 12.04.2018 р. по 11.04.2019 р. - у термін з 19.07.2021 р. по 30.07.2021 р., за період роботи з 12.04.2021 р. по 11.04.2022 р. - у термін з 01.11.2021 р. по 11.11.2021 р.

11.06.2021 р. начальником Головного управління статистики у Полтавській області затверджено зміни до графіку надання щорічних відпусток працівникам Головного управління статистики у Полтавській області на 2021 рік, відповідно до яких заплановано надання ОСОБА_1 відпустки за період її роботи з 12.04.2017 р. по 11.04.2018 р. - у термін з 05.07.2021 р. по 16.07.2021 р. (12 календарних днів), за період роботи з 12.04.2018 р. по 11.04.2019 р. у термін з 19.07.2021 р. по 30.07.2021 р. (12 календарних днів), за період роботи з 12.04.2021 р. по 11.04.2022 р. у термін з 01.11.2021 р. по 11.11.2021 р. (11 календарних днів).

Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області №174-вд від 15.06.2021 р. надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12.04.2017 р. по 11.04.2018 р. на 12 календарних днів з 05.07.2021 р. по 16.07.2021 р.

Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області №175-вд від 15.06.2021 р. надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12.04.2018 р. по 11.04.2019 р. на 12 календарних днів з 19.07.2021 р. по 30.07.2021 р.

Крім того, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №440/6742/21 встановлено, що ОСОБА_1 звернулася із заявами до відповідача про надання їй відпусток за чотири різні періоди роботи, а саме: з 12.04.2017 р. по 11.04.2018 р.; з 12.04.2018 р. по 11.04.2019 р.; з 12.04.2019 р. по 11.04.2020 р.; з 12.04.2020 р. по 11.04.2021 р., відповідно до яких їй надано відповідачем відпустки, а саме:

за період роботи з 12.04.2019 р. по 11.04.2020 р. згідно наказу № 451-вд з 07.12.2020 р. по 31.12.2020 р., виплачено грошову допомогу, що підтверджується розрахунковим листом заробітної плати за грудень 2020 року;

за період роботи з 12.04.2017 р. по 11.04.2018 р. згідно наказу №174-вд з 05.07.2021 р. по 16.07.2021 р., виплачено грошову допомогу, що підтверджується розрахунковим листом заробітної плати за червень 2021 року;

за період роботи з 12.04.2018 р. по 11.04.2019 р. згідно наказу №175-вд з 19.07.2021 р. по 30.07.2021 р. грошова допомога не надавалася.

за період роботи з 12.04.2020 р. по 11.04.2021 р. згідно наказу № 3-вд з 25.01.2021 р. по 17.02.2021 р. грошова допомога не надавалася, позивачка 17.02.2021 р. звернулася до відповідача через засоби електронного зв`язку із заявою про надання їй матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу за 2021 рік. Проте на вказаний лист накладено резолюцію про розгляд такої заяви за умови отримання заяви підписаної заявником власноруч. 18.02.2021 р. ОСОБА_1 повторно подано начальнику Головного управління статистики у Полтавській області Калашник І.В. заяву про надання їй матеріальної допомоги оздоровлення, на якій 18.02.2021 р. ОСОБА_2 накладено резолюцію про те, що зазначену грошову допомогу надати при наданні наступної відпустки.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №440/6742/21 вирішено, зокрема, визнати протиправними дії Головного управління статистики у Полтавській області щодо ненадання за заявою ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку при наданні щорічної основної відпустки з 25.01.2021 р. по 17.02.2021 р. згідно наказу № 3вд від 06.01.2021 р, а також зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області виплати ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати до наданої щорічної основної відпустки з 25.01.2021 р. по 17.02.2021 р. згідно наказу № 3вд від 06.01.2021.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 57 Закону №889-VIIІ, державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Згідно із ст. 59 цього Закону щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про відпустки, щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Невикористана частина щорічної відпустки повинна бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Аналіз вищевикладених норм права вказує, що державному службовцю під час оформлення щорічної основної відпустки повної тривалості, роботодавець повинен видати наказ про виплату грошової допомоги без письмової заяви, оскільки Законом №889-VIIІ не передбачено обов`язкове написання такої заяви працівником. Якщо держслужбовець написав заяву про надання частини основної відпуски, то роботодавець повинен з`ясувати, під час використання якої частини працівник бажає отримати грошову допомогу.

Відповідно до листа Мінсоцполітики України від 19.09.17 № 2416/0/101-17 «Щодо грошової допомоги «на оздоровлення», під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна допомога для оздоровлення, яка є гарантованою виплатою один раз на рік при наданні щорічної відпустки за відповідний робочий рік. Грошову допомогу не можна ділити на частини, і вона виплачується один раз на рік однією сумою під час надання будь-якої з частин щорічної відпустки. Якщо працівник не використав минулорічну відпустку і, відповідно, йому не виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення, її можливо здійснювати, але тільки за рахунок економії фонду оплати праці та без утисків для інших працівників. Подією, у зв`язку з якою призначається матеріальна допомога на оздоровлення, є щорічна основна відпустка.

Надаючи оцінку посиланню представника відповідача на постанови Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 813/2559/18, від 11.11.2020 по справі № 500/1022/19, від 23.02.2021 по справі № П/811/1858/16, суд оцінює його критично, оскільки не є релевантними та подібними до правовідносин у цій справі та, відповідно, не можуть бути враховані судом. Правовідносини, що оцінювались в межах розгляду таких справи стосувались виплати грошової допомоги у випадку поділу щорічної відпустки на частини, тоді як в межах даної справи оцінці підлягає питання виплати відповідної допомоги до окремих щорічних основних відпусток за різні періоди (роки) роботи позивача, що передували року їх надання.

Як наслідок, суд визнає помилковим твердження відповідача, що грошова допомога є державною гарантією, яка є обов`язковою виплатою за умови надання основної щорічної відпустки, маючи при цьому часові рамки, а саме бюджетний період, який становить один календарний рік та відповідно починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Як зазначено в рішенні суду апеляційної інстанції у справі №440/6742/21 від 17.01.2022, що в свою чергу є преюдиційним та не заперечується сторонами, відповідачем надано позивачу окремі відпустки за окремі періоди роботи, а саме:

за період роботи з 12.04.2019 р. по 11.04.2020 р. згідно наказу №451-вд з 07.12.2020 р. по 31.12.2020 р.;

за період роботи з 12.04.2017 р. по 11.04.2018 р. згідно наказу від 15.06.2021 №174-вд з 05.07.2021 р. по 16.07.2021 р.;

за період роботи з 12.04.2018 р. по 11.04.2019 р. згідно наказу від 15.06.2021 №175-вд з 19.07.2021 р. по 30.07.2021 р.;

за період роботи з 12.04.2020 р. по 11.04.2021 р. згідно наказу від 06.1.2021 №3-вд з 25.01.2021 р. по 17.02.2021 р.

В той же час, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження виплати позивачу грошової допомоги за період роботи з 12.04.2018 р. по 11.04.2019 р. згідно наказу від 15.06.2021 №175-вд під час відпустки з 19.07.2021 р. по 30.07.2021 р.

Твердження відповідача щодо відсутності підстав для такої виплати, оскільки позивачу вже було виплачено у поточному році грошову допомогу, а вона виплачується лише раз на рік, в даних конкретних обставинах справи, суд визнає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Визначення один раз в рік стосується виплати грошової допомоги до відпустки за відповідний рік роботи працівника. Оскільки працівник має право розділити свою основну щорічну відпустку за відповідний рік на частини, то грошова допомога надається один раз разом із наданням будь-якої із цих частин відпустки, визначених працівником у відповідній заяві.

У справі, що розглядається не має спору щодо права позивача на отримання грошової допомоги до кожної із частин відпусток, які поділив працівник за один і той самий період роботи протягом одного календарного року. Спором у цій справі є право позивача на отримання грошової допомоги хоч і декілька разів протягом одного календарного року, але під час отримання у такому році різних відпусток за різні окремі попередні роки роботи. Відповідач не заперечує права у позивача на основну щорічну відпустку за попередні роки (2017-2018, 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021), які він їй надав на підставі її заяв після її поновлення на посаді за рішенням суду, починаючи з 2020 року.

Відтак, враховуючи те, що відповідачем визнано за позивачем право на отримання щорічних основних відпусток за окремі роки (з 12.04.2017 р. по 11.04.2018 р., з 12.04.2018 р. по 11.04.2019 р., з 12.04.2018 р. по 11.04.2019 р., з 12.04.2019 р. по 11.04.2020 р.) у зв`язку із поновленням позивача на посаді за рішенням суду та прийняттям відповідного наказу відповідачем №96-к від 30.11.2020 року та відповідних наказів відповідача в частині надання позивачу щорічних основних відпусток за вказані відповідні попередні роки роботи, то твердження відповідача про відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги, передбаченої ст. 57 ЗУ «Про державну службу», яка надається під час надання основної щорічної відпустки, з посиланням та не, що у поточному бюджетному році позивачу вже надавалася одна грошова допомога до однієї щорічної відпустки за певний конкретний попередній період роботи, без надання обґрунтувань законності підстав ненадання грошової допомоги до основної щорічної відпустки за інший окремий період роботи, суд визнає безпідставним та необґрунтованим.

За таких обставин, суд визнає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача визнати протиправними дії Головного управління статистики у Полтавській області щодо ненадання за заявою ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку при наданні щорічної основної відпустки за період роботи з 12.04.2018 по 11.04.2019 згідно наказу №175-вд від 15.06.2021, зобов`язавши Головне управління статистики у Полтавській області виплати ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати до наданої щорічної основної відпустки за період з 12.04.2018 по 11.04.2019 згідно наказу №175-вд від 15.06.2021.

В той же час, надаючи оцінку позовним вимогам в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу при наданні основної щорічної відпустки згідно наказу №174-вд від 15.06.2021 року, суд вважає за необхідне наголосити, що вказаним вище рішенням суду апеляційної інстанції у справі №440/6742/21 встановлено та позивачем не заперечувалось, що за період роботи з 12.04.2017 р. по 11.04.2018 р. згідно наказу №174-вд від 15.06.2021 до відпустки з 05.07.2021 р. по 16.07.2021 р., позивачу виплачено грошову допомогу, що підтверджується розрахунковим листом заробітної плати за червень 2021 року.

Суд погоджується із позивачкою про її право на грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати, передбачену ст. 57 ЗУ «Про державну службу», до щорічної основної відпустки за наказом №174-вд від 15.06.2021 року за період роботи з 12.04.2017 по 11.04.2018 р. В той же час, в матеріалах справи наявні докази про нарахування та виплату відповідачем позивачу грошової допомоги при наданні відпустки за наказом №174-вд та отримання позивачем вказаної грошової допомоги ще в червні 2021 року.

Відтак, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині не має.

Натомість позивачем заявлені вимоги у справі №440/14144/21 про зобов`язання відповідача нарахувати їй та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 15 червня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період із 12.04.2017 11.04.2018 роки за наказом від 15 червня 2021 р №174-вд.

Підставою вказаної вимоги позивач зазначає факт того, що відповідач скасував, згідно пункту 2 наказу від 01.02.2022 р. №13 «Про виплату грошової допомоги до щорічної основної відпустки ОСОБА_1 », виплату грошової допомоги до відпустки у сумі 14281,17 грн, що була виплачена у червні 2021 року.

Надаючи оцінку вказаній підставі, суд зазначає, що в межах розгляду даної справи суд враховує, що Наказом №13 від 01.02.2022 ГУ статистики в Полтавській області Про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної відпустки наказано, серед іншого: 1. Виплатити начальнику управління по організації з респондентами ОСОБА_1 грошову допомогу до щорічної основної відпустки, яка була надана з 25.01.2021 по 17.02.2021 згідно наказу від 06.01.2021 №3-вд «Про надання відпустки», у розмірі середньомісячної заробітної плати у суму 17886,07 грн. 2. Скасувати виплату грошової допомоги до щорічної основної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 14281,17 грн, яка була виплачена ОСОБА_1 у червні 2021 року /а.с. 200, т.1/.

Однак, Наказ №13 від 01.02.2022 року, яким серед іншого скасовано виплату грошової допомоги до щорічної основної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 14281,17 грн, яка була виплачена ОСОБА_1 у червні 2021 року, є чинним та не є предметом спору у справі, що розглядається, позивачем не було заявлено відповідної вимоги про визнання протиправним та скасування такого наказу, а відтак суд не має права в межах даної справи надавати оцінку правомірності вказаного Наказу №13 від 01.02.2022 року, а без надання вказаної оцінки суд позбавлений можливості у цій справі належним чином захистити права позивача на грошову допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати до основної щорічної відпустки за період роботи з 12.04.2017 по 11.04.2018 роки.

Крім того, суд зауважує, що позивачем у заяві про уточнення позовних вимог було зазначено, що на її думку відповідач мав прийняти окреме рішення у формі наказу (окрім наказу про надання відпустки №174-вд) про надання грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні відпустки за вказаний період роботи, однак такий наказ відповідачем не було прийнято, що на думку позивача свідчить про відповідну бездіяльність відповідача але і відповідних позовних вимога ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання прийняти відповідне рішення у формі наказу заявлено не було.

Суд звертає увагу, позивача, що якщо вона вважає, що Наказ №13 від 01.02.2022 року порушує її права, то вона не позбавлена можливості оскаржити його в суді в порядку та в строки, передбаченні чинним законодавством України.

Відтак, у зв`язку із відсутністю відомостей про оскарження чи відкликання наказу ГУ статистики у Полтавській області №13 від 01.02.2022 року , відсутністю у справі, що розглядається предмету спору щодо правомірності наказу №13 від 01.02.2022 року та правомірності дій відповідача, щодо реалізації вказаного наказу, наявності чинного рішення Другого апеляційного адміністративного суду від17.01.2022 року у справі №440/6742/21, яким встановлено, що за період роботи з 12.04.2017 р. по 11.04.2018 р. згідно наказу №174-вд від 15.06.2021 до відпустки з 05.07.2021 р. по 16.07.2021 р., позивачу виплачено грошову допомогу, що підтверджується розрахунковим листом заробітної плати за червень 2021 року, то у суду відсутні підстави для задоволення відповідної позовної вимоги у тому вигляді, як заявлено позивачем, а саме: зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 15 червня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період із 12.04.2017 11.04.2018 роки за наказом від 15 червня 2021 р № 174-вд.

Щодо позовних вимог в частині визнати протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Полтавській області щодо позбавлення права ОСОБА_1 отримати грошову допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки шляхом не нарахування і невиплати грошової допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної до щорічної основної оплачуваної відпустки згідно наказу від 18 жовтня 2021 р. № 387-вд та поданої заяви на її виплату від 18 жовтня 2021 року та зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 18 жовтня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи із 12.04.2021 - 11.04.2022 роки за наказом від 18 жовтня 2021 р № 387-вд, суд зазначає наступне.

Наказом №387-вд про надання відпустки було наказано надати ОСОБА_1 щорічну основну відпустку за період роботи з 12.04.2021 р. по 11.04.2022 р. тривалістю 11 календарних днів з 01.011.2021 р. по 11.11.2021 року. Позивача ознайомлено із вказаним наказом 18.10.2021 року, про що свідчить її підпис на ньому та не заперечується сторонами /а.с.63, т.1/.

18 жовтня 2021 року позивачем подано відповідачу заяву з проханням надати матеріальну допомогу на оздоровлення до щорічної оплачуваної відпустки згідно наказу №387-вд від 18.10.2021 року /а.с.164, т.1/.

Як було зазначено вище і не спростовано позивачем, наказом ГУ статистики у Полтавській області від 01.11.2021 № 401-вд «Про перенесення відпустки» відповідно до частини 2 статті 80 КЗпП України та статті 11 Закону України Про відпустки наказано, крім іншого, скасувати наказ №387-вд від 18 жовтня 2021 року Про надання відпустки ОСОБА_1 /а.с.82 т.1/. Із вказаним наказом позивач ознайомлена під підпис. Доказів оскарження чи скасування Наказу №401-вд від 01.11.2021 сторонами не надано, матеріали справи не містять.

Відтак, Наказом від 18 жовтня 2021 р. № 387-вд фактично щорічна основна відпустка позивачу не надавалася і вказаний наказ станом на момент розгляду справи скасований, що не заперечується позивачем і з вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлено про що свідчить її підпис на вказаному наказі №401-вд від 01.11.2021 року /а.с.82 т.1/. В той час, як надання грошової допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати, згідно статті 57 ЗУ «Про державну службу» передбачено під час надання відповідної основної щорічної відпустки.

Однак, частина щорічної основної відпустки за період з 12.04.2021 року по 11.04.2022 року позивачу було надано саме Наказом №401-вд від 01.11.2021 року, а саме на 1 календарний день 2 листопада 2021 року; на 5 календарних днів з 8 листопада по 12 листопада 2021 року; на 5 календарних днів з 6 по 10 грудня 2021 року, а не Наказом №386-вд від 18.10.2021 року, оскільки останній скасований.

Як було зазначено вище, позивачу достеменно відомо про те, що Наказом №401-вд від 01.11.2021 року, скасовано Наказ № 387-вд від 18 жовтня 2021 р., оскільки її було ознайомлено із вказаним наказом №401-вд від 01.11.2021 року під підпис /а.с.82, т.1/. Крім того, позивач зверталася до відповідача із заявою від 01.11.2021 року поданою засобами електронної пошти, яка зареєстрована відповідачем 04.11.2021 року в якій просила надати грошову допомогу на оздоровлення до щорічної оплачуваної відпустки за Наказом №401-вд від 01.11.2021 р. У вказаній заяві позивач зазначала: «Враховуючи факт скасування наказу від 18.10.2021 р. №387-вд «Про надання відпустки ОСОБА_1 » відповідно до частини 2 статті 80 Кодексу законів про працю України та статті 11 Закону України «Про відпустки» і видання на його заміну наказ №401-вд «Про перенесення відпустки», яким перенесено дні відпустки наданої щорічної оплачуваної відпустки за період з 12.04.2021р. по 11.04.2022р., прошу виплатити грошову допомогу на оздоровлення до щорічної оплачуваної відпустки за наказом №401-вд від 01.11.2021р., виконавши норму ста. 57 Закону України «Про державну службу»» /а.с. 166, т.1/.

Відповідачем листом №18-68/234-21 від 25.11.2021 року було надано позивачу відповідь на її заяву щодо надання грошової допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки згідно наказу від 01.11.2021 №401-вд, що така грошова допомога підлягає виплаті один раз на календарний рік. З 05 липня 2021 року Вам була надана частина основної відпустки на 12 календарних днів та за Вашою заявою виплачена грошова допомога на оздоровлення /а.с.165, т.1 /.

Доказів прийняття рішення у вигляді наказу про виплату (або про відмову у виплаті) грошової допомоги до щорічної оплачуваної відпустки за період роботи з 12.04.2021р. по 11.04.2022р, наданої згідно наказу №401-вд від 01.11.2021 року, а також доказів здійснення виплати позивачу такої грошової допомоги при наданні щорічної оплачуваної відпустки за період роботи з 12.04.2021р. по 11.04.2022р, наданої згідно наказу №401-вд від 01.11.2021 року, на 1 календарний день 2 листопада 2021 року; на 5 календарних днів з 8 листопада по 12 листопада 2021 року; на 5 календарних днів з 6 по 10 грудня 2021 року відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

В той же час, позивачем в справі, що розглядається не було: ні уточнено позовних вимог в частині зазначення номеру та дати наказу про відпустку за період роботи з 12.04.2021 року по 11.04.2022 року, ні заявлено позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Полтавській області щодо невиплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні відпустки за період з 12.04.2021 року по 11.04.2022 року згідно наказу №401-вд від 01.11.2021 та зобов`язання відповідача виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні відпустки за період з 12.04.2021 року по 11.04.2022 року згідно наказу №401-вд від 01.11.2021.

Таким чином, в межах заявлених позовних вимог у справі, що розглядається, суд позбавлений можливості надавати оцінку діям (бездіяльності) відповідача щодо ненадання позивачу грошової допомоги при наданні відпустки за період роботи з 12.04.2021 року по 11.04.2022 року згідно наказу №401-вд від 01.11.2021 року.

Відтак, заявлені позивачем вимоги в частині визнати протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Полтавській області щодо позбавлення права ОСОБА_1 отримати грошову допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки шляхом не нарахування і невиплати грошової допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної до щорічної основної оплачуваної відпустки згідно наказу від 18 жовтня 2021 р. № 387-вд та поданої заяви на її виплату від 18 жовтня 2021 року та зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно із заявою на її виплату від 18 жовтня 2021 р. при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи із 12.04.2021 - 11.04.2022 роки за наказом від 18 жовтня 2021 р № 387-вд, з урахуванням того, що позивачу відомо про скасування наказу №387-вд від 18.10.2021, ненадання позивачу відпустки наказом №387-вд від 18.10.2021, надання позивачу відпустки наказом №401-вд від 01.11.2021, подання позивачем заяви про виплату грошової допомоги згідно наказу №401-вд від 01.11.2021, не уточнення позивачем позовних вимог в цій частині, - не є належним способом захисту прав позивача та не підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку вимозі ОСОБА_1 в частині зобов`язання Головного управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки згідно заяви на їх виплату від 21 вересня 2021 р. у розмірі середньомісячної заробітної плати, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 54 Закону №889-VIII передбачено, що державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Порядок надання та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 № 500 (надалі також Порядок №500), державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви.

Рішення про надання матеріальної допомоги державним службовцям приймається керівником державної служби у державному органі в межах затвердженого фонду оплати праці.

Наведене дає підстави суду для висновку, що таке рішення приймається у формі відповідного наказу.

Крім того, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов`язковою виплатою для роботодавця, а рішення про її виплату відбувається в межах затвердженого фонду оплати праці та на підставі особистої заявою державного службовця.

Отже, лише за наявності сукупно наступних умов: 1) особистої заяви працівника, 2) затвердженого фонду оплати праці, яким передбачено відповідні суми коштів на виплату допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та наявність 3) відповідного рішення керівника державної служби - така допомога може бути виплачена працівнику.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на подану нею заяву від 21.09.2021 року.

В той же час, суд звертає увагу, 22 вересня 2021 року на електронну пошту відповідача направлено не скріпленого електронним цифровим підписом листа, відповідно до змісту якого викладено заяву, якою ОСОБА_1 просила згідно норм п.5.1.2. Колективного договору, п.6.1,6.2 Положення про оплату праці і матеріальне стимулювання працівників ГУС, надати їй матеріальну допомогу на вирішення соціально - побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки, що була передбачена кошторисом ГУС і фактично виплачувалась працівникам ГУС з у 2017, 2018, 2019, 2020 роках, як працівнику, що поновлена на посаді із відновленням всіх прав, встановлених Конституцією і чинним законодавством /а.с. 19, т.1/. Вказане звернення направлено від адресата «Александр Сергеев» та містить вкладення у вигляді сканованого зображення підпису особи, що судом оцінюється критично, оскільки не може бути визнано як належне підтвердження особистої заяви ОСОБА_1 , як того вимагає Порядок №500.

В той же час, відповідач не заперечує про отримання ним вказаної заяви від позивача, що підтверджується наданням їй листа відповіді за №18-68/210-21 від 19.10.2021 року, згідно якої відповідачем, крім іншого, зазначено, що згідно Порядку №500, матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви. У вересні 2021 року згідно заяви Вам була виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 14668,35 грн /а.с. 58, т.1/.

Так, судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач згідно особистої заяви від 07.09.2021 року зверталася до відповідача з проханням надати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань /а.с. 92 т.1/. За наслідками розгляду вказаної заяви відповідачем прийнято рішення у формі Наказу №26-3 від 10.09.2021 року, яким окрім іншого наказано: надати матеріальну допомогу із фонду оплати праці для вирішення соціально-побутових питань, зокрема ОСОБА_1 начальнику управління по організації роботи з респондентами у розмірі середньомісячної заробітної плати, про що під підпис ознайомлено позивача 14.09.2021 року /а.с. 93-96, т.1/. Розрахунковим листом за вересень 2021 року підтверджено нарахування та виплату позивачу відповідної матеріальної допомоги у розмірі 14668,35 грн /а.с. 97 т.1/.

Відповідач у цій частині позовних вимог посилається на відсутність бюджетних асигнувань на виплату таких коштів.

На підтвердження своєї позиції відповідачем надано копію розрахунку витрат за напрямками коштів державного бюджету на 2021 рік по за КЕКВ 2111 "Заробітна плата" за КПКВК 0414010 «Керівництво та управління у сфері статистики» (загальний фонд), відповідно до якого, зокрема, фонд матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань становить 1819731 грн, у тому числі 1605803 грн державні службовці /а.с. 151, т.1/.

Водночас, суд звертає увагу, що в супереч зазначеним вимогам законодавства, відповідачем не наведено доказів на підтвердження того факту, що ним прийнято рішенні у формі наказу (про надання або про відмову в наданні матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань) за наслідками розгляду відповідного звернення позивача від 21.09.2021, поданого засобами електронної пошти.

Враховуючи той факт, що відповідачем не прийнято відповідного рішення у формі наказу, судом не надається оцінка відповідним твердженням відповідача щодо безпідставності заяви позивача та щодо відсутності бюджетних асигнувань на виплату таких коштів про що зазначав під час розгляду справи.

Відтак, суд наголошує, що у спірному випадку відповідач не прийняв жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду звернення позивача від 21.09.2021, чим відповідач у спірних відносинах допустив протиправну бездіяльність.

В той же час, суд звертає увагу позивача що вимога зобов`язального характеру про нарахування та виплату позивачу матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 згідно її звернення від 21.09.2021 року у розмірі середньомісячної заробітної плати, може мати місце при відсутності спору щодо наявності права на таку виплату та наявності рішення про її нарахування та виплату, однак фактичне не здійснення відповідних дій відповідачем після прийнятого ним рішення.

В той час, у справі, що розглядається відповідачем не розглянуто по суті звернення позивача від 21.09.2021 року та не прийнято відповідне рішення у встановленому законом порядку, що свідчить про передчасність вимог позивача в частині зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 згідно її звернення від 21.09.2021 року у розмірі середньомісячної заробітної плати, однак в той же час свідчить про бездіяльність відповідача щодо не розгляду відповідного звернення позивача від 21.09.2021 року та не прийняття відповідного рішення, передбаченого законодавством.

Суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах суд визнає протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Полтавській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 21.09.2021 року про надання їй матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки та зобов`язання відповідача розглянути у визначеному законом порядку звернення ОСОБА_1 від 21.09.2021 року про надання їй матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення у цій частині позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Надаючи оцінку вимогам позивача визнати протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Полтавській області щодо позбавлення права ОСОБА_1 отримати заробітну плату за час щорічної оплачуваної основної відпустки відповідно до наказу від 18 жовтня 2021 р. № 387-вд згідно норм частини третьої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 21 Закону України Про відпустки за три календарні дні до початку зазначеної щорічної оплачуваної основної відпустки шляхом виплати відпускних 29.10.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.4 ст.115 КЗпП України заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно зі ст.21 Закону №504/96-ВР заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

В межах даного спору судом встановлено, що позивач 01.11.2021 направила на електронну пошту відповідача вимогу перенести щорічну оплачувану відпустку за наказом № 387-вд за рахунок несвоєчасної виплати відпускних, порушивши норми частини третьої статті 115 Кодексу законів про Працю України та частини першої статті 21 Закону України «Про відпустки». Додатково зазначила, що на підставі не виконання Головним управлінням статистики в Полтавській області норм частини третьої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 21 Закону України Про відпустки шляхом не виплати заробітної плати за час щорічної відпустки за період роботи із 12.04.2021р. по 11.04.2022 р. за три календарні дні до її настання та виконуючи обов`язкові норми статті 80 Кодексу законів про працю України та статті 11 закону України Про відпустки, вимагає перенести щорічну оплачувану відпустку за наказом №387-вд із 01.11.2021 р. по 11.11.2021 р. на із 08.11.2021 р. по 12.11.2021р. та із 06.12.2021 р. по 10.12.2021 р по 02.11.2021 р. /а.с. 80, т.1/.

Листом від 01.11.2021 №19-17/72-21 ГУ статистики у Полтавській області повідомлено, що така вимога задоволена, а також зазначено, що оскільки кількість днів відпусток за вимогою (10 днів) не відповідає кількості оплачених днів відпусток (11 днів), зазначено прохання відкоригувати її вимогу /а.с. 81, т.1/.

Так, наказом ГУ статистики у Полтавській області від 01.01.2021 № 401-вд «Про перенесення відпустки» відповідно до частини 2 статті 80 КЗпП України та статті 11 Закону України Про відпустки наказано:

1. Скасувати наказ №387-вд від 18 жовтня 2021 року Про надання відпустки ОСОБА_1 .

2. Надати частину щорічної відпустки на 1 календарний день 2 листопада 2021 року начальнику управління по організації роботи з респондентами СЕРГЕЄВІЙ Ірині Іванівні за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року.

3. Надати частину щорічної відпустки на 5 календарних днів з 8 по 12 листопада 2021 року начальнику управління по організації роботи з респондентами СЕРГЕЄВІЙ Ірині Іванівні за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року.

4. Надати частину щорічної відпустки на 5 календарних днів з 6 по 10 грудня 2021 року начальнику управління по організації роботи з респондентами ОСОБА_3 за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року /а.с. 82, т.1/.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд зауважує, що невід`ємною частиною конституційного права на судовий захист є можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог щодо поновлення яких встановлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, що забезпечено конкретними гарантіями, які б дозволяли реалізувати його в повному об`ємі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.

Право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачеві, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду є обов`язком суду, який має приймати рішення в межах позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право (за наявності підстав для цього).

Суд також враховує, що правила адміністративного судочинства допускають випадки, коли суд може вийти за межі вимог позову, зокрема, у випадку, якщо спосіб захисту, який пропонує позивач, є недостатнім або неправильно ним обраним для повного та ефективного захисту його прав, свобод та інтересів.

Суд враховує, що згідно наказу від 18 жовтня 2021 р. № 387-вд відпустку позивачу фактично надано не було, наказом від 01.01.2021 № 401-вд було скасовано наказ №387-вд та надано позивачу відпустку, починаючи з 02.11.2021, а виплату коштів за відпустку було отримано позивачем 29.10.2021.

Однак в межах вказаних позовних вимог та обставин, що послугували підставою їх заявлення позивачем, суд зауважує, що визнання протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Полтавській області щодо позбавлення права ОСОБА_1 отримати заробітну плату за час щорічної оплачуваної основної відпустки відповідно до наказу від 18 жовтня 2021 р. № 387-вд згідно норм частини третьої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 21 Закону України Про відпустки за три календарні дні до початку зазначеної щорічної оплачуваної основної відпустки шляхом виплати відпускних 29.10.2021, - не матиме наслідком захист порушеного права позивача.

Крім того, відповідне право позивача було відновлене відповідачем обраним ОСОБА_1 шляхом, що викладений у її вимозі. Саме у зв`язку з задоволенням такої вимоги позивача ГУ статистики у Полтавській області винесено наказ від 01.01.2021 № 401-вд «Про перенесення відпустки» відповідно до частини 2 статті 80 КЗпП України та статті 11 Закону України Про відпустки, яким, у тому числі скасовано наказ від 18 жовтня 2021 року № 387-вд.

Відтак, суд не знаходить підстав для задоволення такої позовної вимоги.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління статистики у Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 103, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 02361892) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління статистики у Полтавській області щодо ненадання за заявою ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку при наданні щорічної основної відпустки за період роботи з 12.04.2018 по 11.04.2019 згідно наказу №175-вд від 15.06.2021 року.

Зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області виплати ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати до наданої щорічної основної відпустки за період роботи з 12.04.2018 по 11.04.2019 згідно наказу №175-вд від 15.06.2021 року.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Полтавській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 21.09.2021 року про надання їй матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки.

Зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області розглянути у визначеному законом порядку звернення ОСОБА_1 від 21.09.2021 року про надання їй матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, 2020 роки та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяІ.Г.Ясиновський