Рішення № 104138346, 02.05.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/545/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про ваизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просить:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області:

- від 23 січня 2018 року № 916040194710 про переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, у вигляді протоколу призначення пенсії та розрахунку, в частині застосування розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2007 рік,

- від 01 березня 2021 року № 916040194710 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у вигляді протоколу призначення пенсії та розрахунку, в частині застосування розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2007 рік,

- від 08 вересня 2021 року № 916040194710 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у вигляді протоколу призначення пенсії та розрахунку, в частині застосування розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки,

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 23 січня 2018 року, у відповідності із частиною другою статті 40 Закону України "1058-IV із застосуванням при такому перерахунку середньої заробітної плати в Україні за 2016-2017 роки та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині застосування розміру середньої заробітної плати при призначенні пенсії за віком. Наполягав на тому, що з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог та квитанцію про сплату судового збору.

У заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області:

- від 01 березня 2021 року № 916040194710 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у вигляді протоколу призначення пенсії та розрахунку, в частині застосування розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2007 рік,

- від 08 вересня 2021 року № 916040194710 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у вигляді протоколу призначення пенсії та розрахунку, в частині застосування розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки,

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2021 року, у відповідності із частиною другою статті 40 Закону України "1058-IV із застосуванням при такому перерахунку середньої заробітної плати в Україні за 2016-2017 роки та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи у письмовому провадженні.

04 квітня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на їх безпідставність. Стверджував, що позивачу не призначено пенсію за віком, а здійснено переведення із пенсії за вислугу років.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02 грудня 2003 року, як працівнику освіти, призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

23 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою в якій просив перевести з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 23 січня 2018 року, останнього переведено на пенсію за віком згідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 за віком застосовувався усереднений показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

У подальшому ОСОБА_1 на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 916040194710 від 01 березня 2021 року проведено перерахунок пенсії за віком із врахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2007 рік.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 916040194710 від 08 вересня 2021 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за віком із врахуванням середньої заробітної плати за три попередні роки: 2017 рік (за 2014-2016 роки).

Не погоджуючись із визначенням середньої заробітної плати при призначенні та перерахунку пенсії за віком позивачем подано скаргу від 23 листопада 2021 року до Пенсійного фонду України.

Листом № 37335-39008/К-03/8-2800/21 Пенсійний фонд України повідомив ОСОБА_1 , що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Розмір пенсії за віком з 23 січня 2018 року обчислено з урахуванням набутого страхового стажу та заробітної плати, визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки (2014-2016 роки). Підстави для обчислення пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2016-2017 рік відсутні.

Не погоджуючись із такою відповіддю та відмовою у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2016-2017 рік, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача на підставі поданих сторонами письмових доказів, наявних в матеріалах справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу; робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи; механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення); працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах; робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання; деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55; працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55; спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

У свою чергу починаючи з 01 січня 2004 року набрали чинності норми України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Суд зауважує, що статтею 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.

Відповідно до статті 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За приписами частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Переведення з одного виду пенсії на інший виконується в порядку, передбаченому частиною третьої статті 45 вищезгаданого Закону. Як зазначено в цієї статті, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд зазначає, що позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся до відповідача із заявою вперше 23 січня 2018 року, за результатами розгляду якої позивачу призначено пенсію за віком відповідно приписів вказаного Закону.

При цьому, мало місце не переведення з одного виду пенсії на інший в рамках Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а призначення пенсії за віком вперше.

Аналогічну позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17, Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі №367/1830/17.

Так, ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" він звернувся вперше.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при обчисленні пенсії позивача за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повинно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, в порядку частини другої статті 40 Закону №1058-ІV.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Констатуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01 березня 2021 року № 916040194710 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у вигляді протоколу призначення пенсії та розрахунку, в частині застосування розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2007 рік та від 08 вересня 2021 року № 916040194710 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у вигляді протоколу призначення пенсії та розрахунку, в частині застосування розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, суд вважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2021 року, у відповідності із частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням при такому перерахунку середньої заробітної плати в Україні за 2016-2017 роки, з урахуванням проведених виплат.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року при розгляді справи 200/14113/18-а.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6120 грн.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: копію договору № 02/22 про надання професійної допомоги від 05 січня 2022 року, розрахунок вартості правової допомоги від 05 січня 2022 року, рахунок-фактуру № 02/22/1 від 05 січня 2022 року, платіжне доручення № 84910165 від 06 січня 2022 року, ордер.

Відповідно до розрахунку вартості правової допомоги від 05 січня 2022 року розмір гонорару за правову допомогу клієнту становить 6120 грн, та включає в себе: усна консультація (одна година) - 680 грн, підготовка та подання в паперовому вигляді позовної заяви (одна година) - 4250 грн, подання до суду процесуальних документів (одна година) - 1190 грн.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу враховує, що згідно умов договору № 02/22 від 05 січня 2022 року та платіжного доручення № 84910165 від 06 січня 2022 року неможливо встановити, що правнича допомога надавалася в межах даного позову, з огляду й на те, що позовна заява підписана та подана самим позивачем - ОСОБА_1 . Додатки до позовної заяви завірені ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6120 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01 березня 2021 року № 916040194710 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у вигляді протоколу призначення пенсії та розрахунку, в частині застосування розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2007 рік.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08 вересня 2021 року № 916040194710 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у вигляді протоколу призначення пенсії та розрахунку, в частині застосування розрахунку середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2021 року, у відповідності із частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням при такому перерахунку середньої заробітної плати в Україні за 2016-2017 роки, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2977,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко