Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/6445/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,
В С Т А Н О В И В:
Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області (надалі позивач або Управління) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення штрафу у розмірі 8160,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на несплату відповідачем у визначені законом строки штрафних санкцій за порушення вимог законодавства про рекламу.
Ухвалою суду від 22 червня 2021 року позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
13 липня 2021 року позивач надав суду документ про сплату судового збору, чим усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 2 серпня 2021 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач про розгляд справи повідомлений у визначеному Кодексом адміністративного судочинства України порядку, що підтверджено залученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відзив на позов до суду не надав.
За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
А відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 у період виникнення спірних правовідносин здійснювала господарську діяльність, що підтверджується відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №25650060003001956 від 27 лютого 2017 року та відповідно до запису №2005650060002003593 від 31 серпня 2020 року - підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинена.
Згідно з рішенням Харківської міської ради Харківської області від 18 вересня 2018 року №700 про демонтаж спеціальних конструкцій, які розміщені на території м. Харкова з порушенням законодавства про рекламу встановлено ознаки порушення абзацу другого частини третьої статті 16 Закону України Про рекламу ФОП ОСОБА_1 , що полягає в розташуванні в заборонених місцях засобів зовнішньої реклами - на пішохідних доріжках та алеях, а саме: щит виносний з інформаційним полем: М`ясо тут..., щит виносний з інформаційним полем: Денвер, щит виносний з інформаційним полем: М`ясо тут... за адресою АДРЕСА_1 ,
Вимогою Управління №5.2-057/2/13746-19 від 20 листопада 2019 року, яку направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 , Управління вимагає відповідно до вимог частини другої статті 26 Закону України Про рекламу надати до Управління у триденний термін з дня отримання листа завірені належним чином копії: свідоцтва про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПОУ; дозвіл на розміщення рекламних конструкцій; договір оренди приміщення; договір з розміщувачем (рекламодавцем) реклами, актів виконаних робіт до нього; документів щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдженої реклами; документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу, акти виконаних робіт; інші документи, що мають відношення до справи та пояснення.
Вимогу №5.2/-057/2/13746-19 від 20 листопада 2019 року отримано відповідачем.
Управлінням складено протоколи про порушення законодавства про рекламу №432, №433, №434 з яких вбачається, що розміщення зовнішньої реклами з інформаційним полем М`ясо тут..., з інформаційним полем Денвер за адресою: АДРЕСА_1 з ознаками порушення вимог частини першої, абзацу другого частини третьої статті 16 Закону України Про рекламу, а саме: без наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами; забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами на пішохідних доріжках та алеях.
Відповідно до рішень №8, №9, №10 вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене частиною першою, абзацом другим частини третьої статті 16 Закону України Про рекламу.
Зазначених у вимозі №5.2-057/2/763-20 від 22 січня 2019 року документів відповідач не надав, уповноваженого представника для участі у розгляді справ про порушення законодавства про рекламу не направив.
Управлінням складено протоколи про порушення законодавства про рекламу №32, №33, №34 з яких вбачається, що розміщення зовнішньої реклами з інформаційним полем М`ясо тут..., Денвер за адресою: АДРЕСА_1 з ознаками порушення абзацу першого частини другої статті 26 Закону України Про рекламу, а саме: на вимоги органу державної влади, на якого згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, не було надано документів, усних та/або письмових пояснень, а також інформації, необхідної для здійснення ними повноважень щодо контролю розміщення реклами.
Відповідно до рішень №28, №29, №30 від 7 лютого 2020 року розпочато справу про порушення законодавства про рекламу відносно: фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 .
Відповідач не прибув у визначену дату та час для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та не надав витребуваних відомостей і документів, про що зазначено у протоколах засідання №27, №28, №29 від 7 лютого 2020 року стосовно справи про порушення законодавства про рекламу.
7 лютого 2020 року посадовою особою Управління складено протоколи засідань стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №27, №28, №29 якими встановлено, що у зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 не було надано запитувану інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами.
7 лютого 2020 року Управлінням прийнято рішення №27, №28, №29 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3060,00 грн.
Приписами №№17, 18, 19 від 7 лютого 2020 року, у відповідності до частини другої статті 26 Закону України Про рекламу Управлінням встановлено вимогу усунути порушення щодо розміщеної зовнішньої реклами: щит виносний з інформаційним полем М`ясо тут..., щит виносний з інформаційним полем Денвер, щит виносний з інформаційним полем М`ясо тут... за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: привести у відповідність до вимог частини першої, абзацу другого частини третьої статті 16 Закону України Про рекламу.
Посадовою особою Управління складено протоколи засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №№30, 31, 32 якими встановлено, що у зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 не були надані документи, усні та/або письмові пояснення, необхідні для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а також інформацію щодо вартості реклами, Головне управління пропонує прийняти рішення про накладення штрафу у відповідності до частини шостої статті 27 Закону України Про рекламу у порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року.
На підставі статті 27 Закону України Про рекламу прийняті рішення №30, №31, №32 від 7 лютого 2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5100,00 грн.
Примірники рішень від 7 лютого 2020 року №№27, 28, 29, 30, 31 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу та примірники протоколів засідання від 7 лютого 2020 року №№27, 28, 29, 30, 31, 32, приписи про усунення порушень від 7 лютого 2020 року №№17, 18, 19 направлено на адресу відповідача листом від 7 лютого 2020 року №5.2-057/2/15551-20, які відповідач отримав особисто.
На час звернення позивача з даним позовом до суду сума штрафу у загальному розмірі складає 8160,00 грн відповідачем не сплачено, вимоги приписів від 7 лютого 2020 року №17, №18, №19 не виконано.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про рекламу розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України Про рекламу особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 27 Закону України Про рекламу відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.
Відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України Про рекламу у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини восьмої статті 27 Закону України Про рекламу рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
За змістом частини першої статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу урегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (надалі - Порядок №693).
Пунктом 8 Порядку №693 передбачено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції.
У силу окремих положень пунктів 9, 11, 12 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою (...) Держспоживінспекції та її територіальних органів.
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.
Згідно з пунктами 18-20 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.
Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Щодо наявного запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців про припинення підприємницької діяльність ФОП ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 609 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.
Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 Цивільного кодексу України, застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною дев`ятої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Зокрема, відповідно до статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статті 44 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 4 грудня 2013 року у справі 6-125цс 13, постанові Верховного Суду України від 9 серпня 2017 року у справі № 3-788гс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2018 року у справі № 12-11Згс18.
З огляду на те, що відповідачем набуто зобов`язання під час здійснення ним господарської діяльності, то після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення підприємницької діяльності усі зобов`язання не припиняються, а залишаються за відповідачем як за фізичною особою - ОСОБА_1 .
Факт вчинення відповідачем порушення вимог законодавства про рекламу встановлено за результатами розгляду Держпродспоживслужбою справи щодо ФОП ОСОБА_1 , підтверджено наданими разом з позовною заявою письмовими доказами та не спростовано відповідачем.
Позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 8160,00 грн мотивовані невиконанням відповідачем рішення Держпродспоживслужби України рішень від 7 лютого 2020 року №№30, 31, 32 та невиконанням вимог приписів від 7 лютого 2020 року № № 17, 18, 19.
Вказані рішення та припис вручені відповідачу, однак докази їх оскарження у визначеному законом порядку у матеріалах справи відсутні.
Так само, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафних санкцій.
Суд враховує, що відповідно до частин першої, другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Крім того, як визначено частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, вимоги позивача є правомірними і обґрунтованими.
А відтак, позов належить задовольнити у повному обсязі.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідні витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (пр-т Науки, 40, 6 поверх, м. Харків, ідентифікаційний код 40324829) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення штрафних санкцій задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106, в установі банку Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, отримувач ГУК у Полт. обл., тгм. Карлівка, код отримувача 37959255, номер рахунку UA368999980313060106000016678 штраф у розмірі 8160,00 грн (вісім тисяч сто шістдесят гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Клочко
Судове рішення № 104138260, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 22.04.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/6445/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: