Ухвала суду № 104137870, 02.05.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 травня 2022 року Київ № 320/596/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Самарцева Ярослава Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Київській області про визнання незаконною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

адвокат Самарцев Я.Ю. звернувся до суду в інтересах ФОП ОСОБА_1 з позовом до ГУ Держпродспоживслужби в Київській області про визнання незаконною та скасування постанови від 12.10.2021 №10-01.4-05-6/1969/П про накладення штрафу на позивачку у розмірі 30 000 гривень.

Ухвалою суду від 25.01.22 позовна заява була залишена без руху, позивачці визначено десятиденний строк з моменту одержання копії ухвали та порядок усунення недоліків позовної заяви, в тому числі, шляхом подання оновленої позовної заяви із зазначенням у ній РНКПО представника позивача; представлення суду договору про надання правової допомоги/ доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги від 20.05.2021 №2005; надання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску та подання квитанції про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 3 178,00 гривень.

На виконання вимог ухвали представником позивача були подані витребувані документи та заява про поновлення строку звернення до суду, в якій останній посилається як на підставу пропуску строку звернення до суду несвоєчасне одержання позивачкою копії оскаржуваної постанови та оскарження спірної постанови в адміністративному порядку в порядаку досудового врегулювання даного спору.

Дослідивши доводи заяви, суд не вважає причини пропуску звернення до суду поважними, з огляду на таке:

за приписами ч.ч.1-3 ст.122 КАСУ, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин є Закон України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", де у частині 17 статті 66 встановлено, що потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення.

Тобто, у даному випадку спеціальним законом визначено інший, ніж ст.122 КАСУ, строк звернення до суду.

Як вбачається з постанови ГУ Держпродспоживслужби в Київській області про накладення штрафу у розмірі 30 000 грн., вона винесена 12.10.2021. При цьому, заявник стверджує, що цю постанову ФОП ОСОБА_1 одержала 10.11.2021.

Водночас строк одержання копії постанови у даному випадку не пов`язується з моментом, коли починається відлік часу на її оскарження та може бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду.

За приписами ч.1-2 ст.123 КАСУ, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Відтак, заявникові необхідно подати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із доказовим підтвердженням поважності причин його пропуску.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеєр проти Бельгії. Європейський Суд з прав людини в ухвалі від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України") також вказав, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те,що ці правила будуть застосовані.

Ухвалюючи рішення про відмову у поновленні строку звернення до суду, суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа N 240/12017/19) згідно якої, зокрема, триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених в постановах Верховного Суду, щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (п. 43 постанови).

Верховний Суд у постанові від 19 січня 2021 року по справі N300/1411/19 зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року по справі №540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.

Зміст доводів представника позивача зводиться до твердження про непропущення заявницею строку звернення до суду, оскільки позивачки в порядаку досудового врегулювання спору звернулась до ГУ Держпрожспоживслужби в Київській області зі скаргою про скасування оспорюваної постанови.

Однак, відповідно до ч.1 ст.17 КАСУ, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

У матеріалах позовної заяви відсутні документи, які свідчать про наявність домовленості між сторонами спору про його досудове врегулювання.

Крім того, Законами України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", та іншими нормативно-правовими актами не передбачено досудового порядку врегулювання спору у разі накладення адміністративного стягнення на порушника прав сплживачів.

Таким чином, зміст доводів представника позивача не свідчить про те, що ОСОБА_1 не мала об`єктивної можливості звернутися до суду за захистом своїх прав у строк, встановлений КАС України та спеціальним законом. Вказані підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються судом неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

В даному випадку слід зазначити, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов`язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу, а відтак зобов`язання особи перед зверненням до суду скористатися даним способом захисту своїх прав є порушенням Конституції та інших нормативно-правових актів України.

Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму Рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002 дав роз`яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що: можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору; обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист; обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Суд також підкреслює, що умови звернення до суду чітко визначені процесуальним законом та є однаковими для всіх учасників справи, в тому числі і в частині строків звернення до суду. Ці умови виступають гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву,- ч. 2 ст. 123 КАС України. Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, позовна заява підлягає поверненню. Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Позовну заяву адвоката Самарцева Ярослава Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 (РНКПО НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Київській області (код 40323081, м. Вишневе Києво-Святошинського району Киїхвської області, вул. Балукова, 22) про визнання незаконною та скасування постанови, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.