Ухвала суду № 104136771, 02.05.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 травня 2022 року Справа 160/6054/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали повної заяви Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2022 року (до відділення поштового зв`язку таку подано 23 квітня 2022 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 401/4.1-1087-ФС/02 від 24 січня 2022 року у сумі 19 500 грн.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що на підставі звернень фізичної особи про порушення, що спричинили шкоду її правам, вхідний № 1-1781 від 12.11.2021 року та № 1-1799-ДС від 15.11.2021 року заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю у Дніпровському регіоні управління з питань праці головного управління Держпраці в Дніпропетровській області Біланинець І.Д. у період з 20.12.2021 року по 24.12.2021 року здійснено спробу проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки щодо додержання законодавства про працю у Державному вищому навчальному закладі «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» з питань дотримання законодавства при звільненні працівника, відповідно до наказу про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 20.12.2021 року № 2683-п, направлення на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 20.12.2021 року № 1325-Н. Під час спроби проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у вказаному вище навчальному закладі 20.12.2021 року було здійснено запис в журналі перевірок та зареєстровано копію направлення на проведення заходу контролю в канцелярії за № 38-01-457 від 20.12.2021 року. Також 20.12.2021 року в канцелярії вищого навчального закладу зареєстровано вимогу про надання документів № 346/2683-П/4.1-1 від 20.12.2021 року з терміном виконання до 22.12.2021 року. 22.12.2021 року для отримання документів за вимогою був здійсненим вихід за місцем знаходження об`єкту контролю, де уповноваженим представником Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» надано лист вихідний № 38-01-446 від 22.12.2021 року, в якому викладені мотиви відмови у наданні витребуваних згідно вимоги документів. Відмову у наданні витребуваних документів кваліфіковано службовими особами головного управління Держпраці в Дніпропетровській області як недопущення до проведення перевірки та здійснення перешкод у її проведенні, внаслідок чого складено акт про неможливість проведення заходу державного нагляду (контролю) № 401/4.1-1087 від 24.12.2021 року. В подальшому, на підставі вказаного акту та з посиланням на приписи ст. 259, 265 КЗПП України і було винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю від 24 січня 2022 року. Отже позивач вважає, що для винесення вказаної постанови про накладення штрафу були відсутніми фактичні та правові підстави, а службовими особами Державного вищого навчального закладу «Придніпровська держана академія будівництва та архітектури» не вчинялись дії, що можуть бути кваліфіковані як недопущення до проведення перевірки та перешкоджання у її проведенні.

Позивач також стверджує, що не допущення до проведення перевірки чи вчинення перешкод у її проведенні у випадку, коли для проведення перевірки відсутні підстави або допущені порушення щодо процедури її проведення, виключає можливість притягнення осіб до відповідальності згідно абзацу 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Разом із тим, як було з`ясовано під час проведення перевірки, підставою для її призначення є звернення ОСОБА_1 вхідний № 1-1781 від 12.11.2021 року, № 1-1799-ДС від 15.11.2021 року. Зі слів особи, що здійснювала перевірку, дані звернення стосувалися факту незаконного, на думку заявника, звільнення з посади доцента кафедри, яку він обіймав за сумісництвом. Для перевірки вказаних обставин, власне і була направлена вимога про надання документів від 20.12.2021 року № 346/2683-П/4.1-1. Разом із тим, станом на дату проведення перевірки, у Жовтневому районному суді міста Дніпропетровська здійснювався розгляд цивільної справи № 201/11345/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Отже, питання правомірності звільнення заявника станом та дату призначення перевірки було предметом судового розгляду у цивільній справі № 201/11345/21. Тобто, перевірка додержання законодавства про працю при звільненні ОСОБА_1 стосувалася питань, віднесених до предмета доказування в межах цивільної справи № 201/11345/21, де заявник є позивачем. При цьому, згідно приписів підпункту 4 пункту 12 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого ПКМУ від 21 серпня 2019 року № 823, інспекторам праці забороняється розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду. Отже, призначення та подальше проведення перевірки дотримання законодавства про працю прямо суперечить підпункту 4 пункту 12 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого ПКМУ від 21 серпня 2019 року № 823, так як питання, що є предметом перевірки та документи, витребувані згідно із вимогою від 20.12.2021 року, стосуються правовірності звільнення ОСОБА_1 , в той час, як дані питання є предметом доказування та судової перевірки в межах цивільної справи № 201/11345/21, розгляд якої здійснювався Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 27.04.2022 року передана судді Пруднику С.В.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

У відповідності до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, з урахуванням змін та доповнень, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.4 вищевказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Також, пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року у розмірі 2481 гривня.

Таким чином, за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше ніж 2481,00 грн. і не більше 24810,00 грн.

Як слідує з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем заявлено вимогу майнового характеру про визнання протиправною та скасування постановипро накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 401/4.1-1087-ФС/02 від 24 січня 2022 року у сумі 19 500 грн.

Відтак, при зверненні до адміністративного суду з даним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ доплати судового збору у розмірі 2481,00 грн., сплаченого на реквізити:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Водночас, позивачем серед заявлених позовних вимог заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення в даній справі або закінчення воєнного стану, в залежності від того, яка подія настане раніше.

Розглянувши подане клопотання, суд виходить з такого.

Особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою та іншою заявою, передбаченою процесуальним законодавством повинна сплатити судовий збір.

Питання судових витрат врегульовано главою 7 КАС України та Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Крім того, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz V. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСП/1 від 26 липня 2005 року у справі "Kniat V. Poland"; пункти 63-64 рішення ЄСП/1 від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану.

Таким чином, особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання. Виходячи зі змісту норм КАС України, зокрема, статей 72, 74, 75, 76, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення не лише безпосередньо щодо заявлених позовних вимог, а також стосовно інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. В цьому аспекті позивач має навести докази, які свідчать про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).

Однак, до клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження викладених у ній підстав для ухвалення відповідного судового рішення, в тому числі щодо скрутного матеріального становища позивача, накопичення боргів, витрачання наявних фінансових ресурсів для ведення господарської діяльності тощо, в зв`язку з чим підстав для задоволення цього клопотання суд не вбачає.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному вищому навчальному закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу- залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2481,00 грн. сплаченого на наступні реквізити:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник