Рішення № 104135775, 25.01.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2022 р.

м. Київ

Справа № 911/3389/21

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вулиця Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ енд ГХ Тревел рітейл ЛТД" (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, буд. 70, код ЄДРПОУ 36953886)

про стягнення суми штрафу та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача: Приходько Я. М;

відповідача: Гаврин Д. В.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 35-28/7-127 від 08.11.2021 Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ енд ГХ Тревел рітейл ЛТД" про стягнення суми штрафу та зобов`язання вчинити дії.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконує свій обов`язок за договором щодо надання довідок про чистий дохід підприємства у орендованому приміщенні та не сплачує суми штрафів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Черногузу А.Ф.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.11.2021 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 20.12.2021 на 14:45.

13.12.2021 до суду надійшов відзив № 641 від 10.12.2021 на позовну заяву. До суду було також подано відповідь на відзив (№ 35-22/1-643 від 17.12.2021, вх. № 29326/21 за 22.12.2021).

У судове засідання 20.12.2021 з`явилися як представник позивача так і представник відповідача. Суд встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до наступного судового засідання, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву у судовому засіданні до 10.01.2022 до 15:45.

10.01.2021 канцелярією Господарського суду Київської області було зареєстровано заперечення на відповідь на відзив, які прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.01.2022 суд у порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.01.2022 на 14:00.

25.01.2022 у присутності представників позивача та відповідача суд виніс рішення у справі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

11.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ енд ГХ Тревел рітейл ЛТД" (далі орендар, відповідач) було укладено договір оренди № 1575 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі Договір оренди, Основний договір).

Згідно до п. 1.1 Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно частини приміщень № 4.2.10 та 4.2.31 на четвертому поверсі терміналу D, загальною площею 55,00 кв. м., розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», на 4-му поверсі пасажирського терміналу D (термінальний комплекс D, загальною площею 107850,5 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 170023532208, реєстраційний номер в єдиному реєстрі об`єктів державної власності - 20572069.1435.НЛТ11ПД1884), що перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі балансоутримувач, позивач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.04.2014 і становить 2544342,00 гри, без ПДВ.

Орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2014 року 61579,00 грн. Орендна плата сплачується щомісяця, не пізніше 15 числа звітного місяця (пункти 3.1. та 3.1.1. Договору оренди).

У відповідності до п. 3.3. Договору оренди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на вебсайті Фонду державного майна України.

Згідно пункту 3.6 Договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

У відповідності з п. 7.1 Договору оренди орендодавець зобов`язується передати орендарю за участю балансоутримувача в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна.

Пунктом 10.1. цього Договору закріплено, що він укладений строком на 10 років, що діє з 11.06.2014 до 10.06.2024 включно.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна від 01.07.2014 згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно - частини приміщень № 4.2.10 та 4.2.31 на четвертому поверсі терміналу D (інв. № 47578), загальною площею 55,00 кв. м., розміщене за адресою: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Вказаний акт підписано з боку орендодавця Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, орендаря Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" та погоджено балансоутримувачем, державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Також між орендодавцем та орендарем було укладено додатковий договір від 16.01.2021 до Основного договору згідно пункту 1 якого нарахування орендної плати за користування майном здійснюється у розмірі 25 відсотків суми нарахованої орендної плати, на періоди з 12.03.2020 по 17.03.2020 включно та починаючи з 15.06.2020. У відповідності до пункту 2 Додаткового договору від 16.01.2021 враховуючи інформацію від Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України, в зв`язку із тимчасовим закриттям пунктів пропуску через державний кордон України для міжнародного пасажирського сполучення, зупиненням діяльності міжнародного пункту пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення Бориспіль", обмеженням доступу до термінального комплексу (пасажирський термінал) D, неможливістю потрапляння на територію пункту пропуску "Бориспіль та неможливістю користування орендованим майном через обставини, які знаходяться поза волею Орендаря на період часу, починаючи з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року включно, протягом якого Майно не могло використовуватись Орендарем за цільовим призначенням згідно Договору через обставини, за які Орендар та Орендодавець не відповідають зупинено виконання Сторонами умов Договору, передбачених пунктами 3.6., 5.3., 8.4. Договору. Сторони встановили, що в порядку передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями) умови п. 2 Додаткового договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року включно.

Цей Додатковий договір укладений в 4-х примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, по одному примірнику для Орендодавця, Орендаря, Балансоутримувача та приватного нотаріуса, який посвідчив Додатковий договір. Зазначено, що додатковий договір є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 5.18 Договору оренди встановлено, що орендар зобов`язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ енд ГХ Тревел рітейл ЛТД" укладено Договір № 80.1-14/1-26 від 09.09.2014 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі Договір про відшкодування витрат).

Умовами цього договору передбачено, що у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщення №4.2.10 та 4.2.31 на четвертому поверсі пасажирського термінала «В», загальною площею 55,00 кв. м для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги: підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування (п/п № 5 таблиці 1 пункту 1.1.1. Договору про відшкодування витрат від 09.09.2021).

Встановлено, що щомісячна сплата розраховується за наступною формулою: чистий дохід Орендаря х 18% - орендна плата (без ПДВ), де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщені відповідно до умов договору оренди №1575 від 11.06.2014. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць. Орендна плата (без ПДВ) є плата, що нарахована за відповідний звітний місяць за користування орендованим приміщенням згідно договору оренди № 1575 від 11.06.2014.

Пункт 2.2.2. Договору про відшкодування витрат передбачає, що орендар зобов`язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання Довідки про чистий дохід та достовірність даних в Довідці. За період з 01.07.2014 до моменту набрання чинності цим Договором Орендар зобов`язаний надати в бухгалтерію балансоутримувача Довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, на протязі 3-х робочих днів з дати набрання чинності цим Договором.

Відповідно до пункту 2.2.3 Договору про відшкодування витрат орендар зобов`язується щомісяця, з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання - здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання - здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання - здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та ненадана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Пунктом 4.3 Договору про відшкодування витрат встановлено, що в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

У відповідності до пункту 6.1. Договору про відшкодування витрат він набирає чинності з дати його підписання та діє до 10.06.2024.

Суд, звертаючи увагу на встановлені вище обставини зазначає, що позовні вимоги до відповідача ґрунтуються саме на неналежному виконанні Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг тимчасовому користувачу, а тому суд у даній справі встановлює обставини, які стосуються саме цього договору, тоді як позовні вимоги не ґрунтуються на неналежному виконанні Договору оренди, а отже, правовідносини за останнім судом не досліджуються.

Позивач посилається на те, що в порушення умов Договору про відшкодування витрат відповідач не надав позивачу довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності у орендованому приміщенні за період з липня 2020 по квітень 2021.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до положень частини 2 цієї статті кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно положень частини третьої цієї ж статті Господарського кодексу України застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у відповідності до положень статті 230 Господарського кодексу України є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У відповідності до статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач звернувся до суду задля захисту своїх прав з огляду на порушення відповідачем умов Договору про відшкодування витрат. Державне підприємство Міжнародний аеропорт «Бориспіль» відзначає, що в порушення умов Договору відповідач не надав позивачу довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні та внаслідок недобросовісних дій відповідача позивач не має можливості виставити йому рахунки за надання послуг передбачених пунктом 5 таблиці №1 Договору.

Позивач зазначає, що на адресу Державного підприємства Міжнародний аеропорт «Бориспіль» надходили листи відповідача підписані головним бухгалтером, датовані 10.09.2020, 09.10.2020, 06.11.2020, 08.12.2020, 11.01.2021, 08.02.2021, 09.03.2021, 07.04.2021, 07.05.2021. Водночас, працівниками відділу документообігу та контролю за виконанням Державного підприємства Міжнародний аеропорт «Бориспіль» було складено акти про відсутність вкладень у цілісних та непошкоджених конвертах, що надходили поштовим відправленням від Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ енд ГХ Тревел рітейл ЛТД" згідно яких у конвертах містилися лише листи (довідки), додатки ж були відсутні.

Позивачем у відповідності до пункту 4.3. Договору про відшкодування витрат виставлено відповідачу рахунки-фактури про сплату штрафу за ненадання довідок про чистий дохід від діяльності у орендованому приміщенні на загальну суму 79400 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на додатковий договір від 16.01.2021 між орендодавцем та орендарем, неможливість використання відповідачем майна за цільовим призначенням з 18.03.2020 по 14.06.2020. Відповідач повідомляє суд, що з поступовим відновленням своєї господарської діяльності, відповідач 10.09.2020 на виконання п. п. 2.2.2 п. 2.2 договору про відшкодування витрат разом з поштовими повідомленнями надсилав на адресу позивача довідки та примірники періодичних звітів з касових апаратів за період з 01.09.2020 по 30.09.2020. Відповідач вважає, що твердження позивача щодо ненадання довідок не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач зазначає, що твердження позивача щодо надходження листів відповідача без належних додатків спростовуються описами до листів з поштовими повідомленнями з трек номерами з відмітками уповноважених працівників поштових відділень. Також відповідач заявляв, що позовні вимоги у справі № 911/3389/21 в частині стягнення штрафу є тотожними позовним вимогам позивача у справі № 911/1396/21, яка також перебувала на розгляді Господарського суду Київської області.

У відповіді на відзив Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" зазначає, що позовні вимоги не охоплюють період з 18.03.2020 по 14.06.2020 протягом якого, яка зазначає відповідач у відзиві, він не здійснював господарську діяльність. Стосовно тотожності позовних вимог позивача до відповідача у справі № 911/1396/21 та 911/3389/21 позивач вказує на те, що такі твердження відповідача є безпідставними, позовні вимоги у даній справі охоплюють інший період в частині стягнення штрафу, аніж у справі № 911/1396/21.

Також позивач звертає увагу, що відповідачем до відзиву не додано копій довідок про чистий дохід, для підтвердження їх надання позивачу.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив зазначає, що вважає, що наведені обгрунтування й доводи не спростовують аргументи відзиву. Відповідач вказує, що довідки про чистий дохід підприємства сформовані товариством на основі періодичних касових звітів, які було направлено разом з довідками. Відповідач зазначає, що періодичні касові звіти за відповідні періоди продажів за своєю суттю являються звітними первинними документами, оскільки містять відомості про господарські операції.

Беручи до уваги доводи сторін стосовно обставин справи суд відзначає наступне.

За умовами Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю щомісячна плата за послуги наведені у договорі (забезпечення теплом, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води, вивезення відходів, підтримання у належному стані прилеглої до орендованого майна території) розраховується за формулою, що включає в себе показники чистого доходу. Як вбачається з цього Договору чистий дохід орендаря підтверджується Довідкою про доходи за звітний період (місяць). За умовами Договору відповідач зобов`язаний своєчасно здійснювати розрахунки за договором. Сторони погодили строк для надання довідок про чистий дохід за використання орендованого майна - щомісяця до 7-го числа місяця наступного за звітним.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що конкретної форми довідок про чистий дохід не встановлено сторонами.

Суд не має змоги констатувати те, що документи, що були направлені позивачу є Довідками про чистий дохід підприємства, що отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, як зазначає відповідач у відзиві, оскільки, опис вкладення містить недостатньо відомостей стосовно змісту довідок. Заявник не надає суду копій тих документів, які направлялися на адресу позивача, а їх найменування («довідка») не можуть свідчити про те, що вони є довідками, що стосуються доходу підприємства у орендованому приміщенні. А відтак, суд обмежений лише наданими відповідачем доказами направлення довідок на адресу позивача, з яких неможливо встановити ні причетність довідок до договору (якщо вони подані на виконання договору про відшкодування витрат), ні звітних періодів за які було подано ту чи іншу окрему довідку, ані, власне, характеру відомостей, що наявні в кожній довідці.

Суд не бере до уваги ту обставину, що разом з вищевказаними довідками орендар направляв на адресу балансоутримувача примірники періодичних звітів з касових апаратів за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020-го року, січень, лютий, березень, квітень, травень чи червень 2021 року з огляду на те, що договорами укладеними між орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем не передбачається надання періодичних касових звітів, навіть якщо вони є первинними звітними документами про дохід орендаря.

З поданих разом з позовною заявою позивачем копій довідок, які були надані відповідачем, зокрема № 649 від 08.12.2020, № 4 від 11.01.2021, № 54 від 08.02.2021, № 99 від 09.03.2021, № 164 від 07.04.2021, № 213 від 07.05.2021, № 328 від 06.07.2021, № 329 від 06.07.2021, № 387 від 06.08.2021, № 462 від 06.09.2021, неможливо встановити розмір чистого доходу у певний період за договором № 80.1-14/1-26 від 09.09.2014, оскільки, він (чистий дохід) там не вказаний, натомість, міститься перелік періодичних касових звітів в додатках без зазначення якого саме договору, який звіт стосується і на яку суму. Кожна з вище перелічених довідок стосується договорів №№ 80.1-14/1-23, 80.1-14/1-24, 80.1-14/1-25, 80.1-14/1-26, 80.1-14/1-27, 80.1-14/1-28, 80.1-14/1-29, 80.1-14/1-30 від 09.09.2014. Водночас, ані наявний список додатків (окремих касових звітів за визначені в довідках періоди), ані самі періодичні звіти, додані до деяких довідок, та, загалом, надані довідки не містять посилань до якого договору відноситься той чи інший касовий звіт.

Періодичні звіти можуть свідчити про певну діяльність підприємства орендаря чи про його дохід за звітний період, проте, договором чітко встановлено, що нарахування плати за послуги здійснюється за формулою, що включає чистий дохід орендаря, який підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць, а не будь яким іншим бухгалтерським документом. А тому, для нарахування плати за забезпечення теплом, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води, вивезення відходів, підтримання у належному стані прилеглої до орендованого майна території позивач не може посилатися на інші, за винятком довідок про чистий дохід, документів.

Відтак, з матеріалів справи не можливо встановити, що відповідач надсилав довідки про чистий дохід підприємства за заявлений період на адресу балансоутримувача. Так, у зв`язку з невиконанням орендарем умов договору суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу в частині виконання відповідачем підпункту п.п. 2.2.2. п. 2.2 Договору №80.1-14/1-26 від 09.09.2014, а саме: надати ДП МА «Бориспіль» довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за квітень 2021 року, травень 2021 року, червень 2021 року, липень 2021 року, серпень 2021 року.

З огляду на невиконання умов договору суд вважає за необхідне стягнути з відповідача штраф заявлений позивачем у позовній заяві у відповідності до пункту 4.3. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Твердження відповідача про тотожність позовних вимог у даній справі та справі № 911/1396/21 відхиляються судом, оскільки періоди, за які заявляється стягнення штрафу у справах не збігаються.

Судом здійснено перевірку розрахунку суми нарахованого штрафу та з`ясовано, що позивачем під час розрахунку не враховано положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Так, згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Здійснивши перерахунок з урахуванням положень частини 6 статті суд встановив, що сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 71200,00 грн. Відтак, суд частково задовольняє заявлену вимогу позивача щодо стягнення штрафу.

Суд доводить до відома учасників провадження, що з урахуванням вищенаведених положень було відмовлено у задоволенні вимог позивача в частині щодо нарахування штрафу за виставленим рахунком № 897/811 від 01.05.2021 (заявлений період нарахування з 01.04.2021 по 30.04.2021, щодо довідки за липень 2020 року), № 897/812 від 01.05.2021 (заявлений період нарахування з 01.04.2021 по 30.04.2021, щодо довідки за серпень 2020 року) та частково відмовлено у стягненні штрафу за рахунком № 897/813 від 01.05.2021 (заявлений період нарахування з 01.04.2021 по 30.04.2021, щодо довідки за вересень 2020 року), в результаті чого часткове стягнення штрафу за цим рахунком становить 800,00 грн.

Також суд зазначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судовий збір сплачений позивачем за майнову вимогу є мінімальний для даної категорії справ суд вважає за можливе стягнути з відповідача всю суму судового збору 2270,00 грн судового збору за майнову вимогу та 2270,00 грн за немайнову вимогу про зобов`язання виконати умови договору.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ енд ГХ Тревел рітейл ЛТД" (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, буд. 70, код ЄДРПОУ 36953886) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вулиця Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) 71200,00 грн штрафу та 4540,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ енд ГХ Тревел рітейл ЛТД" (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, буд. 70, код ЄДРПОУ 36953886) виконати зобов`язання встановлені у п.п. 2.2.2. п. 2.2 Договору №80.1-14/1-26 від 09.09.2014, а саме: надати ДП МА «Бориспіль» довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за квітень 2021 року, травень 2021 року, червень 2021 року, липень 2021 року, серпень 2021 року.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.05.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз