Ухвала суду № 104130560, 29.04.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

29 квітня 2022 року Київ № 320/11235/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Базика Олексія Павловича в інтересах ОСОБА_1 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

в с т а н о в и в:

адвокат Базик О.П. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 30.07.2021, прийнятого на 12 сесії VIII скликання про розгляд заяви ОСОБА_1 , яким останньому відмовлено у затвердженні проекту землеустрою відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1260 га, кадастровий номер 3223187705:02:025:0144 за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 20.01.2022 подана позовна заява була залишена без руху, заявникові запропоновано усунути виявлені недоліки шляхом подання оновленого позову із зазначенням у ньому: обставин, якими обгрунтовано позовні вимоги, з посиланням на докази, якими ці обставини підтверджені, зокрема, але не виключно ким та коли було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223187705:02:025:0144 у власність позивача; надання суду доказів нереалізації позивачем права на одержання безоплатно у власність земельної ділянки в порядку ст.116 ЗК України за даним видом її призначення; підстава звернення із заявою, а не клопотанням до відповідача та перелік документів, який було приєднано до заяви; надання суду погодження землекористувача спірної земельної ділянки; подання суду належним чином посвідчених копій всіх сторінок паспорту ОСОБА_1 та довідки про присвоєння йому ідентифікаційного коду; обгрунтування порушення прав, свобод та інтересів позивача прийнятим рішенням з розкриттям змісту порушених прав та представлення квитанції про сплату судового збору за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 908 грн.

На виконання вимог ухвали представником позивача, 23.02.2022, була подана заява про усунення недоліків зі змісту якої вбачається повне невиконання вимог судового рішення від 20.01.22 та встановлено пропущення представником позивача строку на усунення недолів.

Так, згідно відомостей зворотного повідомлення №01133 0178890 7 ухвала про залишення позовної заяви без руху була одержана адвокатом Базиком О.П. 09.02.2022, отже граничний строк для усунення недоліків позову становив 19.02.2022. Натомість заява про усунення недоліків подана особисто Базиком О.П. до відділу документального забезпечення та контролю КОАС 23.02.2022 та зареєстрована за №6545/22, що підтверджується відбитком штампу про прийняття заяви. Таким чином, уповноважений представник позивача не усунув недоліки позовної заяви у спосіб та строк, встановлені судом, що є підставою для повернення позову.

Пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків. Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення з позовом до суду, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі щодо своєчасного подання документів в порядку усунення недоліків позову, для чого зацікавлена особа, має вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі № 640/14147/19 та від 07 грудня 2020 року у справі № 640/7166/20.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.6 КАСУ при вирішенні справи суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а на підставі ч.5 ст.7 КАСУ інших правил міжнародних договорів ніж ті, які визначені національним законодавством.

Статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією.

Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (ст. 35 Конвенції).

Таким чином, Європейський Суд, запровадженням практики нерозгляду скарг продемонстрував необхідність: по-перше, дисциплінувати скаржників; по-друге, надав приклад застосування положень Конвенції щодо недобросовісних суб`єктів звернення.

Також ЕСПЛ у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення в новій редакції КАСУ. Так, ч.1 ст.45 КАСУ встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, законодавець, ухвалюючи конституційні зміни в частині правосуддя та, реформуючи судову систему послідовно імплементує в національне законодавство України нові підходи розгляду судових справ, започатковані та реалізовані Європейським судом з прав людини. Вказане відповідає реаліям сьогодення з урахуванням орієнтованості України на європейські цінності та демократичні засади побудови держави.

Згідно ч.3 ст.45 КАСУ якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, дії, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАСУ, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви перелічені у ст.ст.160,161, 171 КАСУ. Дії судді після одержання позовної заяви унормовані ч.1 ст.171 КАСУ. Так, перевірці при її поданні підлягає: адміністративна процесуальна дієздатність заявника; наявність у представника належних повноважень на ведення справи; відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належність позову до юрисдикції адміністративного суду та дотримання правил підсудності; встановлення дотримання строку звернення до суду; виявлення відсутності інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, визначених статтями 160, 161 цього Кодексу, суддя, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, -ст.169 КАСУ.

Наслідком неусунення виявлених судом недоліків позову у строк, встановлений судом, є його повернення, ч.4 ст.169 КАСУ.

Отже, законом встановлені чіткі та зрозуміли вимоги, які пред`являються до позовної заяви і обов`язком суб`єкта звернення є дотримання цих вимог при її подачі. Виключно суддя, який здійснює прийняття позовної заяви має право оцінки її достатності та відповідності положенням КАСУ, а також належності та допустимості представлених доказів.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне до поданої позовної заяви застосувати наслідки, передбачені п.1 ч.4 ст.169 КАСУ.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

' у х в а л и в:

1. Позовну заяву адвоката Базика Олексія Павловича в інтересах ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (код 04362697, смт. Козин Обухівського району Київської області, вул. Партизанська, 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.