Рішення № 104127483, 29.04.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2022 року м. Київ справа №320/7360/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯДО до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

21 серпня 2020 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю МАЯДО (далі - позивач) з позовом до Київської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA100020/2020/000041/2 від 17 червня 2020 р.;

- зобов`язати відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією №UA100020/2020/029463 від 18 червня 2020 р. за митною вартістю, визначеною декларантом за ціною контракту (договору) у порядку, встановленому ст. 58 Митного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товарів, що ввозились на територію України, позивач самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявив відповідні показники в митній декларації, до якої додав документи, що її підтверджують, та в якій зазначено всі кількісні та якісні показники товарів, що ввозилися. Митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані позивачем документи та незаконно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу та картку відмови.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

16 вересня 2019 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача встановлено, що в поданих документах наявні розбіжності, а надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

18 вересня 2019 р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що відповідач може витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. Відповідачем у відзиві зазначено про наявну інформацію щодо рівня митної вартості подібних товарів за вищими рівнями митної вартості. Однак, відповідач не надав жодного доказу та документу на підтвердження цього. Аргументи, наведені відповідачем у відзиві, є необґрунтованими.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

20 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Маядо (Покупець) та ACCADO KІLIT SIS. AKS. YAPI MALZ. SAN. TIC. A. S. (Республіка Туреччина, Продавець) укладено Контракт купівлі-продажу товарів №7 (далі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 Контракту продавець зобов`язується продати і поставити товар покупцеві, а покупець цим підтверджує закупівлю та прийняття товару від покупця.

Згідно з п. 2.1. розділу 2 Контракту продавець зобов`язується поставити Товар Покупцеві партіями які вказуються в інвойсах (специфікаціях), на умовах поставки FOB Анталія, або Стамбул (Туреччина), або CIF Одеса за домовленістю сторін, у відповідності з Інкотермс 2010, протягом 14 календарних днів з дати підписання відповідної інвойсах (специфікаціях) на поставку окремої партії Товару, попередивши Покупця електронною поштою за 7 календарних днів про конкретну дату поставки Конкретне місце поставки партії Товару зазначається у відповідній інвойсах (специфікаціях). Часткова поставка окремої партії Товару не допускається.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання й діє до 31 грудня 2025 року. Якщо жодна зі Сторін не повідомила іншу в письмовій формі про припинення його дії не менше ніж за 30 календарних днів до дати припинення, дія Контракту продовжується на наступний календарний рік. (п. 13.1 розділу 13 Контракту).

На виконання умов Контракту продавцем був поставлений товар Покупцю, а саме Фурнітуру для вікон та дверей на загальну суму 59 902,32 ЄВРО згідно з інвойсом №Y292020010000036 від 3 червня 2020 року. Значений товар надійшов від продавця за Контрактом на умовах FOB Стамбул (Туречинна) згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010.

16 червня 2020 р. позивачем до відповідача подано електронну митну декларацію № UA100020/2020/029215, якою заявлено до митного оформлення в режимі імпорт наступні товари:

1) Арматура кріплення, фурнітура, та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для вікон з поворотною та поворотно-відкидною ступкою: Привід ручка середня, D15MM 270, діапазон 420-530мм (К15 KYO ISP 270, 420-530), арт.10001.0270.0.2D - 250бшт. Привід ручка середня, D15MM 440, діапазон 530-70UMM (К15 KYO ISP 440, 530-700), арт.10001.0440.0.2D - 2200шт. Привід ручка середня, D15MM 940. діапазон 700-1200мм (К15 КYО ISP 940, 70 0-1200, 1 РІМ) , арт. 10001.0940.0.2D - 40 00шт. Привід ручка середня, Е)15мм 1100, діапазон 950-1450мм (К15 KYO ISP 1190, 9 50-1450, 1 РІМ), арт.10001.1190.0.2D - 400шт. Привід ручка середня, D15MM 1440, діапазон 1200-1700мм (К15 KYO ISP 1440, 1200-1700, 2 РІМ), арт.10001.1440.0.2D - 200шт. Приdsд ручка середня, D15MM 1940. діапазон 1700-2200мм (К15 KYO ISP 1940, 1700-2200; 2 РІМ)7 арт.10001.1940.0.2D - 100шт. Привід ручка постійна, D15MM 340, діапазон 340-470ММ (К15 KYS ISP 340, 340, 470, G130), арт.10002.0340.0.2D 3000 шт. Привід ручка постійна, D15MM 420, діапазон 420-550мм (К15 KYS ISP 420, 420-55 0, G155), арт.10002.0420.0.2D - 2000шт. Відкидний фікстор, стандартний, металевий 420-950 мм (ALT KILITLEME - 1,420-950), арт.10003.0950.0.2А 14 000 шт. Кутова передача привода, металева ПЦ 2 (KOSE EL EMANI SE, CIFT PIMLI), арт. 10005.0000.0.2 1200 шт. Ножиці 350, діапазон 370-4 80 мм, металеві (MAKAS GRUBU 350, 370-480), арт.10008.0350.0.2С 2700 шт. Ножиці 520, діапазон 400-650 мм, металеві (MAKAS GRUBU 520, 435-650), арт. 10008.05.20.0.2D 5500 шт. Ножиці 570, діапазон 450-700мм , металеві (MAKAS GRUBU 570, 450-700), а рт.10008.0570.0.2С - 3600шт. Ножиці 820, діапазон 700-950 мм, металеві (MAKAS GRUB U 820, 700-950), арт.10008.0820.0.2С - 5 000шт. Ножиці 1020, діапазон 950-1150мм, металеві (MAKAS GRUBU 1020, 950-1150), а рт.10008.1020.0.2С - 300шт. Середній при жим привода 240мм, металевий (ARKA KILIT LEME 240, 1 РІМ), арт.10009.0240.0.2С - 5000шт. Середній прижим привода 550 мм, металевий (ARKA KILITLEME 550, 2 РІМ), ар т.10009.0550.0.2С - 8500шт. Середній при жим привода 750мм, металевий (ARKA KILIT LEME 750, 2 РІМ), арт.10009.07 50.0.2С - 1200шт. Середній прижим привода 1800мм. металевий (ARKA KILITLEME 1800, 4 РІМ), арт. 10009.1800.0.2С - 100шт. Фіксатор приводу, металевий (TUTUCU) , арт.10062.000 0.0.2А - 250шт. Піднімач створки, металевий (KANAT KALDIRMALI DEVRILME EMNIYETI), арт.10069.0000.0.2 - 1000шт. Привід по воротний, довжина 280мм, D15mm, металевий (К15 ZG ISP 280, 280-400), арт.10070.0 280.6.2 - 200шт. Привід поворотний, довжина 400мм, D15MM, металевий (К15 ZG ISP 400, 300-600), арт.10070.0400.0.2 - 400шт. Привід поворотний, довжина 600мм, D15 мм, металевий (К15 ZG ISP 600, 500-800), арт.10070.0600.0.2 - 200шт. Привід поворотний, довжина 1800мм, D15мм, металевий (К15 ZG ISP 1800. 1700-2000), арт.10070.1800.0.2 - 100шт. Привід поворотний, довжина 2000мм, D15MM, металевий (К15 ZG IS Р 2000, 1900-2200), арт.10070.2000.0.2 200 шт. Фрамужні ножиці 13см, металеві (V ASISTAS MAKASI 13 CM), арт.10249.0013.0. 2 - 400шт. Фрамужні ножиці, що складають ся (KATLANIR VASISTAS MAKAS), арт.10251. 0000.0.2 - 600шт. Кутова передача привод а з роликовою цапфою, металева (KOSE ELE MANI, DUZ PIMLI), арт.10274.0000.0.2 - 1 0000шт. Кутова передача привода вузька, з роликовою цапфою, металева (KOSE ELEMA NI, DAR, DUZ PIMLI), арт.10275.0000.0.2 -3620шт. Ножиці верхні ліві (UST MАKAS SOL), арт.10376.0000.L.2 - 10шт. Країна виробництва - TR Торговельна марка АСCADО. Виробник - ACCADO KiLiT SiS. AKS.YAPI MALZ. SAN.TiC. A. S.

2) Арматура кріплення та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, завіси: Віконні петлі на профіль рами нікельовані верхні (KASA UST MENTESE), арт.10013.0000.0.2 - 22000шт. Віконні петлі на профіль створки нікельовані верхні 13/20 (KASA UST MENTESE 13/20), арт.10014.0013.0.2 - 16000шт. Віконні петлі на профіль рами нікельована нижні (KASA ALT MENTESE), арт.10015.0000.0.2 - 16000шт. Віконні петлі на профіль створи нікельовані нижні (KANAT ALT MENTESE), арт.10016.0000.0.2А - 16000шт. Віконні петлі на профіль створки регульовані, нікельовані верхні (AYARLI UST MENTESE), ар т.10022.0000.0.2А - 1500шт. Середня петля на створку, що регулюється (AYARLI ORT A MENTESE 13 AKS) . арт.10044.0013.0.2А - 500игг. Регульована 3D середня петля (3D AYARLI ORTA MENTESE 13 AKS), арт.10396.0 013.0.2 - 1000шт. Країна виробництва - TR Торговельна марка АСCADО. Виробник - ACCADO KiLiT SiS. AKS.YAPI MALZ. SAN.TiC. A. S.

3) Вироби будівельні з пластмас: Комплект декоративних накладок, верхні, коричневі, стандартні (UST & ORTA MENTESE КАРАК ТАКІМІ - K.KAHVE). арт.10042.0000.0.6J - 200шт. Комплект декоративних накладок, білі (MENTESE КАРАК ТАКІМІ - BEYAZ), арт.10300.0000.0.1В - 17000шт. Комплект декоративних накладок, темно коричневі ( MENTESE КАРАК ТАКІЙІ - K.KAHVE), арт.103 00.0000.0.6J - 200шт. Заглушка штульпа W - 752, біла (НОК KAPAGI W752 - BEYAZ), арт.20322.0000.0.1В - 2100шт. Заглушка штульпа W752, коричнева (НОК KAPAGI W752 - К .KAHVE), арт.20322.0000.0.6 300 шг. Заглушка штульпа W532, біла (НОК KAPAGI W53 2 OVAL - BEYAZ), арт.20329.0000.0.1B - 6 00шт. Країна виробництва TR. Торговельна марка ACCADO. Виробник - ACCADO KiLiT SiS.AKS.YAPI MALZ. SAN.TiC. A.S.

4) Замки, що використовуються для дверей будівель, не містять радіокомпонентів: Замок рейка 1600 25/85 без ригеля (25/85 KYO К.КАРІ ISP (SURGUSUZ) (5G) 1600, 1600-1800) , арт.10415.1600. 0.2 100 шт. Країна виробництва TR. Торговельна марка ACCADO. Виробник - ACCADO KiLiT SiS.AKS.YAPI MALZ. SAN.TiC. A.S.

5) Арматура кріплення та аналогічні вироби з недорогоцінних металі, що використовуються в будівлях для вікон або дверей: Поворотно-відкидна зустрічна планк, довжина 13 мм, металева (PILOT KARSILIK 13 AKS), арт. 20122.0013.0.2 15 000 шт. Зустрічна планка припіднімача, довжина 13 мм, металева (KANAT KALDIRMA KARSILIGI 13 AKS), арт. 20213.0013.0.2 1000 шт. З`єднувач імпоста W632-430-PW60 (DЛМ II. W632-430-PW60), арт.20242.0632.0.2А - 15000шт. З`єднувач імпоста W532 (О КВТ DKM W532), арт.20243.0532.0.2 - 10000шт. З`єднувач імпоста W750-1(753) (ОКВТ DKM II. W750), арт.20252.0750.0.2А - 5000шт. Зустрічна планка 13 (ISP KARSILIGI 13 AKS), арт.20270.0013.0.2 - 18000шт. Зустрічна планка 13 (-5мм) (ISP KARSILIGI 13 AKS (-5 MM)), арт.20270.0125.0.2 - 2400шт. Країна виробництва TR. Торговельна марка ACCADO. Виробник - ACCADO KiLiT SiS.AKS.YAPI MALZ. SAN.TiC. A.S.

На підтвердження митної вартості згаданих товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією № UA100020/2020/029215 відповідно до вимог МК України подано наступний перелік наявних у нього документів:

- інвойс № Y292020010000036 від 3 червня 2020 року;

- коносамент № 2020/06/ЕХР/001591 від 5 червня 2020 року;

- міжнародна транспортна накладна (CMR) №17453 від 15 червня 2020 року;

- сертифікат походження товару №00062974 від 4 червня 2020 року;

- документи, що підтверджують витрати на транспортування зі Стамбула (Туреччина) до порту Одеса (Україна): рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0001810 від 12 червня 2020 р. наданий ТОВ «ОЛИМП A.C.»; платіжне доручення №14492 від 12 червня 2020 року; акт виконаних робіт №ОУ-0001810 від 12 червня 2020 року, наданий ТОВ «ОЛИМП A.C.»; заявка на транспортування №OL-3/2020 від 29 травня 2020 року; договір на транспортно-експедиційне обслуговування №0315-д від 10 березня 2015 року;

- документи що підтверджують витрати на страхування товару: страховий поліс (адендум) №1 від 5 червня 2020 року; договір страхування вантажів №10717871-08-10-00 від 5 червня 2020 року; платіжне доручення №14435 від 5 червня 2020 року;

- прайс-лист на фурнітуру за 2020рік;

- контракт купівлі-продажу товарів № 7 від 20 січня 2020 року;

- договір про надання брокерських послуг №67 від 11 лютого 2015 року;

- експортна митна декларація продавця №20343100ЕХ124935 від 4 червня 2020 року;

- видаткові та прибуткові накладні.

16 червня 2020 року відповідачем було надано Позивачеві електронний запит за ідентифікатором 770el6ff-50a0-4d8d-ad16-705258e8f159 щодо надання додаткових документів. Зокрема, відповідачем зазначено, що при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних чи подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. При здійсненні такого порівняння з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою віл мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яких міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. Жодних інших підстав для витребування додаткових документів відповідачем не зазначено.

Відповідачем зазначено про необхідність подачі додаткових документів (за наявності): 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) Каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) Висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 6) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 7) розрахунок ціни (калькуляцію, 8) інші документи.

17 червня 2020 р. відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості № UA100020/2020/000041/2, яким застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару. У п.33 цього Рішення відповідачем зазначено наступне: заявлену декларантом за основним методом за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються митну вартість не може бути визнано з наступних підстав.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частини 6 статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, у разі наявності у поданих документах розбіжностей або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також надані документи містять розбіжності: в копії митної декларації країни відправлення від 4 червня 2020 р. № 20343100ЕХ124935 зазначено коди товарів, які відрізняються від заявлених кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД в митній декларації № UА100020/2020/029215.

Згідно з частиною 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Відповідно до статті 33 МК України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах та є сукупністю електронної інформації, що включає електронні дані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах митних органів.

Верховний Суд України у постанові від 30 червня 2015 року (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Відповідно до розділу 2 Методичних рекомендацій (далі - Методичні рекомендації) щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11 вересня 2015 р. № 689 при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

За результатами такого порівняння з`ясовано, що вартість заявленого до митного оформлення товару є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі - ЄАІС). Рівень митної вартості подібного за якісними характеристиками товару, а саме «арматура кріплення для вікон з поворотною та поворотно-відкидною ступкою», що декларується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8302415010, країна походження Туреччина становить 5,95 EUR/кг (за основну одиницю згідно з УКТЗЕД) за митною декларацією від 24 березня 2020 р. № UA100090/2020/552320, «арматура кріплення для вікон» та «замки для дверей», що декларується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8302100090, 8301401900, 8302419000, країна походження Туреччина становить 4,16 ЕІЛІ/кг (за основну одиницю згідно з УКТЗЕД) за митними деклараціями від 23 березня 2020 р. №UA100340/2020/516724, від 23 квітня 2020 р. № UA 100040/2020/182591, від 27 січня 2020 р. № UA 100500/2020/860399.

Таким чином, заявлена митна вартість викликала сумніви у дійсності ціни оцінюваних товарів у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі та викликала сумніви у достовірності відомостей, поданих для підтвердження митної вартості товару. Згідно з частиною 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 53 МК України декларанту шляхом надіслання електронного повідомлення запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прайс-листи виробника товару (з зазначенням ціни артикулів товару, митне оформлення яких здійснюється); висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до п. 6 ст. 53 МК України декларанту або уповноваженої ним особи запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (цінова інформація мережі Інтернет або інша інформація щодо продажу товару на ринку України). Необхідність витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості пояснюється наступним. Банківські платіжні документи щодо здійснення передплати дають змогу перевірити суму оплати за товар, чи дотримано умови постачання товарів згідно з зовнішньоекономічним договором, укладеного сторонами. У відповідній бухгалтерській документації (видаткових, податкових накладних) вказано за якою ціною вказані товари відчужуються на території України. Це дає змогу від слідкувати ланцюг формування ціни продажу товару на території України. В каталогах, прейскурантах, прайс-листах фірми-виробника товару, вказано комерційну пропозицію переліку продукції продавця необмеженій кількості потенційних покупців. Висновок щодо вартісних та якісних характеристик товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією містить інформацію щодо вартісних характеристик товару, підготовлений уповноваженою законодавством незалежною стороною з використанням додаткових джерел інформації.

Калькуляція - це визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт в грошовому еквіваленті. Отже, калькуляція фірми-виробника товару містить інформацію щодо затрат на виробництво товару та вартість сировини, що дало б змогу співставити вартість сировини при виробництві товару з інформацією біржових організацій щодо вартості сировини.

Також, декларант може мати документи з ціновою та іншою інформацією, що впливає на ціну товару, яка є в наявності у нього та відсутня в митниці. З додаткових документів, що вимагались митницею, декларантом надано видаткові, податкові та прибуткові накладні. За результатами перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до Методичних рекомендацій, з`ясовано, що вартість заявленого до митного оформлення товару є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексу ЄАІС.

Саме тому, відповідно до частини 4 статті 53 МК України, у митного органу виникли підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Відповідно до частини 18 статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з зазначених у статті операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами, проте декларант не показав таких відомостей.

Декларантом, шляхом надсилання електронного повідомлення, направлено заяву від 17 червня 2020 р. б/н щодо неможливості надання додаткових документів та прохання прийняти рішення щодо митної вартості раніше встановленого законодавством терміну.

Відповідно до частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України. Частиною 6 статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 р. (справа 21-591а15) зазначено, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Зазначимо, що надання лише видаткових, податкових та прибуткових накладних недостатньо для підтвердження заявленої митної вартості.

Обґрунтування застосування методів визначення митної вартості. Митний орган відповідно до пунктів 2, 3 частини 6 статті 54 МК України по факту неподання документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України та невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України - відмовляє у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України. При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Кодексу. У митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 2б). Враховуючи положення ст. 61 МК України, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2а)та 2б) згідно статей 59 і 60 МК України.

У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 МК України, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 МК України на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст. 62 та ст. 63 МК України може бути зворотною.

Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів.

У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість товару, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 Кодексу, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів: №1 за ЕМД Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товар № 1, що декларується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8302415010, становить 5,95 EUR/кг, товари № 2, 4, 5, що декларуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 8302100090, 8301401900, 8302419000, становить 4,16 EUR/кг, за митними деклараціями від 24 березня 2020 р. № UA100090/2020/552320, від №UA100340/2020/516724, від 23 квітня 2020 р. № UА100040/2020/182591, від 27 січня 2020 р. № UA100500/2020/860399.

Разом із вказаним рішенням про коригування митної вартості товару відповідачем прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100020/2020/00323 від 17 червня 2020 р.

Позивачем відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України використано можливість випуску товару у вільний обіг шляхом надання гарантій та подачі ВМД від 18 червня 2020 р. № UA100020/2020/029463.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням митного органу щодо коригування митної вартості та з карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 р. (далі - МК України).

Відповідно до вимог положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до вимог положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно з вимогами частини 1-4 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Частини 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Відповідно до вимог ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з вимогами частини 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5-8 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Крім того, п. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

При цьому суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу під час митного оформлення на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України.

Суд зазначає, що з аналізу ст.ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

У п. 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією №UA100020/2020/000041/2 від 17 червня 2020 р., встановлено, що надані документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніву достовірності наданої інформації.

Суд бере до уваги, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (Ь) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу [с] статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (Ь) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Судом встановлено, що відповідачем не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України.

Окрім цього, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UА100020/2020/000041/2 від 17 червня 2020 року, митний орган не навів аргументовані та конкретні доводи щодо наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність конкретних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Відповідач вказав тільки загальні фрази, на підставі яких виноситься рішення про коригування митної вартості товарів.

Судом встановлено, що в п. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказано, що відповідачем застосовано другорядний метод відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях: товар № 1, що декларується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8302415010, становить 5,95 EUR/кг, товари № 2, 4, 5, що декларуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 8302100090, 8301401900, 8302419000, становить 4,16 EUR/кг, за митними деклараціями від 24 березня 2020 р. № UA100090/2020/552320, від №UA100340/2020/516724, від 23 квітня 2020 р. № UА100040/2020/182591, від 27 січня 2020 р. № UA100500/2020/860399.

Відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UА100020/2020/000041/2 від 17 червня 2020 року зазначено лише номер та дата митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 19 червня 2018 р. у справі № 826/6346/16 (провадження №К/9901/36092/18).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Зміст винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування того, що іменовані ним "розбіжності" будь-яким чином впливають на митну вартість товару. Крім того, не зазначив відповідач і про те, які саме обставини мали б підтвердити документи, які він запропонував позивачу надати додатково.

Окрім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами.

Із наведених вище підстав суд вважає, що винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Отже, на думку суду, відсутність витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що, в свою чергу, підтверджується наданими до митного оформлення документами. Крім того, неподання позивачем (декларантом) запитуваних відповідачем документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

На підставі наведеного, суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у своєму рішенні про коригування митної вартості товарів не перелічив наявні у нього докази того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу - протиправним.

Виходячи з того, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем резервного методу, які імпортуються, є необґрунтованим та безпідставним, суд визнає, що документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а тому підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Суд також бере до уваги, що обставини справи, які є предметом дослідження, виникли до уведення в Україні в лютому 2022 р. надзвичайного та воєнного стану, а прийняті рішення, дії чи бездіяльність відповідача не пов`язані із уведенням воєнного стану.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією №UA100020/2020/029463 від 18 червня 2020 р. за митною вартістю, визначеною декларантом за ціною контракту (договору) у порядку, встановленому ст. 58 Митного кодексу України, суд зазначає наступне.

Визначаючи заявлений спосіб захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією №UA100020/2020/029463 від 18 червня 2020 р., за митною вартістю, визначеною декларантом (за ціною контракту (договору) у порядку, встановленому ст.58 МК України, позивач вказує, що такий спосіб відновлює порушені права позивача, є ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що декларанту позивача повідомлено його право на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, передбачені розділом Х МК, а також про право оскаржити рішення про коригування митної вартості до органу вищого рівня або до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 4 МК вільний обіг це обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку митних органів України.

Частиною 3 статті 52 МК визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право з поміж-іншого на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються.

Встановлені у справі обставини свідчать про те, що з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №№UA100020/2020/029463 від 18 червня 2020 р. та митний орган прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію в розмірі 517 728 грн. 28 коп.

Указані обставини сторонами не заперечуються. Таким чином у спірних правовідносинах митне оформлення товару завершено.

Отже, на думку суду завершення митного оформлення на момент ухвалення судом рішення у справі є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією №UA100020/2020/029463 від 18 червня 2020 р., за митною вартістю, визначеною декларантом (за ціною контракту (договору) у порядку, встановленому ст.58 МК України.

Разом з тим суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача може бути його звернення до митниці із заявою про надання висновку про повернення надміру сплачених платежів, в даному випадку - фінансової гарантії в розмірі 517 728 грн. 28 коп.

Також суд виходить із того, що митне законодавство не передбачає можливості повторного здійснення митного оформлення, тобто повторно проставити відповідні митні забезпечення на митних деклараціях.

При цьому суд також наголошує на тому, що захисту в адміністративному судочинстві підлягає порушене право, в даному випадку належним та достатнім способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, тому не погоджується із доводами позивача щодо обрання такого способу захисту, як зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією №UA100020/2020/029463 від 18 червня 2020 р., за митною вартістю, визначеною декларантом (за ціною контракту (договору) у порядку, встановленому ст.58 МК України, оскільки такий спосіб не може відновити порушені права позивача через завершення митного оформлення спірного товару та випуск товару у вільний обіг під гарантію сплати митних платежів.

Суд вважає, що обраний спосіб захисту міг би бути ефективним у разі не завершення митного оформлення товару та знаходження товару на ліцензійному складі митниці, проте у спірних правовідносинах позивач скористався своїм правом на випуск товару у вільний обіг, що виключає можливість задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією №UA100020/2020/029463 від 18 червня 2020 р., за митною вартістю, визначеною декларантом (за ціною контракту (договору) у порядку, встановленому ст.58 МК України.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було застосовано до визначення митної вартості товару резервний метод, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що винесене рішення про коригування митної вартості є протиправним і підлягає скасуванню. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими в частині, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно платіжного доручення від 20 липня 2020 р. № 9413 позивачем сплачено судовий збір на суму 7766 грн. 00 коп.

Суд, керуючись ч. 3 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог присуджує позивачу 7 000 грн. 00 коп. понесених витрат по оплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської митниці Державної митної служби України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UА100020/2020/000041/2 від 17 червня 2020 року.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ - 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Маядо (код ЄДРПОУ - 35843786) судовий збір у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Маядо, адреса: вул. Промислова, 38, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область, 07442, код ЄДРПОУ - 35843786.

Відповідач Київська митниця Державної митної служби України, адреса: бул. Гавела Вацлава, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ - 43337359.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 29 квітня 2022 р.