Рішення № 104121840, 19.04.2022, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2022 р.Cправа № 902/1100/21

за позовом:Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021)

до:Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (провулок Костя Широцького, буд. 24, м. Вінниця, 21012)

про стягнення 5573529,37 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.

за участю представників сторін:

позивача: Пахомова О.А.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

05.11.2021 р. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про стягнення 5573529,37 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1100/21) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд вважає їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

08.11.2021р. відкрито провадження у справі.

08.02.2022р. ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.03.2022р.

02.03.2022р. в судове засідання сторони не з`явились.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 02.03.2022 р. розгляд справи по суті було відкладено на 05.04.2022 р.

За результатами судового засідання 12.04.2022 р. суд дійшов висновку про оголошення перерви в розгляді справи до 12.04.2022 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

За результатами судового засідання 12.04.2022 р. суд дійшов висновку про оголошення перерви в розгляді справи до 19.04.2022 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 12.04.2022 р.

Суд вважає за необхідне зазначити, що при неявці в судове засідання представника відповідача суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином був повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В якості заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне: між позивачем та відповідачем було укладено договір транспортування природного газу № 1512000699 від 17.12.2015. Підставою для подання позову на переконання AT «Укртрансгаз» є невиконання AT «Вінницягаз» умов договору транспортування природного газу № 1512000699 від 17.12.2015 року (далі - Договір № 1512000699) в частині не здійснення оплати за перевищення замовленої потужності у розрахунковому періоді з травня по грудень 2019 року. У своїй позовній заяві ТОВ «Оператор ГТС України» обґрунтовує наявністю заборгованості також наявністю актів приймання-передачі природного газу на ГРС та файлами відповідача форм №№ 2,3,4, завантажених ним до Інформаційної платформи. За доводами позивача згідно п. 8.4 договору за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача, останній виявив остаточні обсяги перевищення замовленої потужності відповідача у період травня-грудня 2019 року та оформив Акти, Звіти із розрахунком перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю та рахунок вартості плати за перевищення замовленої потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме на суму 4 419 741,09 грн, що і стало підставою позову.

Позиція відповідача стосовно поданого позову відображена у відзиві на позовну заяву в якій вказано, що 17.12.2015 р. між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (Оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (Замовник) укладено Договір транспортування природного газу №1512000699.

Згідно з пунктом 2.1 Договору Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких Послуг.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.3 Договору встановлено перелік послуг, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором, а саме:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

-послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

-послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Відповідно до пунктів 2.1., 2.4. Договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначаються відповідно до додатків 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування).

Згідно з п.2.8. Договору додатки 1,2,3 є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли Замовником Послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.

Втім, додатки 1 та 2 до Договору року не укладалися, такі додатки відсутні.

Відсутність підписаних додатків свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором, у тому числі щодо плати за перевищення замовленої потужності. Більше того, відсутність Додатку 1 «Розподіл потужності» взагалі виключає можливість у відповідності до Договору надавати позивачем послугу замовленої потужності. При цьому, без встановлення попередньої замовленої потужності, яка відповідно до умов договору визначається Додатком 1, не може мати місце будь-яке перевищення замовленої потужності.

Доводи позивача у відповіді на відзив відповідача звелись до того, що нарахування відповідачу плати за перевищення замовленої (договірної) потужності є обґрунтованим, правомірним, та таким, що узгоджується із вимогами Кодексу ГТС та умовами Договору.

Із доказів наявних в матеріалах справі судом встановлено наступне: між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» укладено Договір транспортування природного газу № 1512000699 від 17.12.2015.

Відповідно до умов Договору:

П. 2.1. за цим Договором Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких Послуг.

П. 2.2. послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

П. 2.3. послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором:

послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі -транспортування);

послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

П. 2.4. обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатку і (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору.

П. 2.6. замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.

П. 2.7. оератор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

2.8. Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли Замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

П. 3.2. оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

П. 4.1. замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг.

П. 8.1. величина договірної потужності Замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього Договору.

П. 8.4. у випадку перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця Замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою.

Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього Договору, визначається заданими Оператора.

П. 17.1. цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови Договору застосовуються до відносин Сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

29.11.2017 року між Позивачем та Відповідачем підписана Додаткова угода № 1 до договору транспортування природного газу.

Також, між позивачем та відповідачем підписано перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Так, за доводами позивача згідно п. 8.4 договору за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача, останній виявив остаточні обсяги перевищення замовленої потужності відповідача у період травня-грудня 2019 року та оформив Акти, Звіти із розрахунком перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю та рахунок вартості плати за перевищення замовленої потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

-Акт № 05-2019-1512000699/1000519 від 31.05.2019 за травень 2019 року в обсязі 2299,99995 тис.м.3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 433 844,39 грн, Акт № 06-2019-1512000699/1000619 від 30.06.2019 за червень 2019 року в обсязі 1599,99966 тис.м.3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 301 804,74 грн; Акт № 07-2019-1512000699/1000719 від 31.07.2019 за липень 2019 року в обсязі 1100,00004 тис.м.3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 207 490.81 грн; Акт № 08-2019-1512000699/1000819 від 31.08.2019 за серпень 2019 року в обсязі 1100,00000 тис.м.3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 207 490,80 грн; Акт № 09-2019-1512000699/1000919 від 30.09.2019 за вересень 2019 року в обсязі 1400,00000 тис.м.3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 264 079,20 грн; Акт № 10-2019-1512000699/10001019 від 31.10.2019 за жовтень 2019 року в обсязі 2033,91692 тис.м.3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 383 653,68 грн; Акт № 11-2019-1512000699/10001119 від 30.11.2019 за листопад 2019 року в обсязі 4772,28000 тис.м.3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 900 185,63 грн; Акт № 12-2019-1512000699/10001219 від 31.12.2019 за грудень 2019 року в обсязі 9124,79500 тис.м.3/добу перевищення замовленої потужності, вартістю 1496039,45 грн.

Загальний обсяг наданих Відповідачу послуг з перевищення замовленої (договірної) потужності у період з травня по грудень 2019 року складає 23 430,99157тис.м.куб/добу загальною вартістю 4 419 741,09 грн.

Згідно з п. 8.4 Договору, в редакції додаткової угоди № 1 до Договору, підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця наступного за газовим місяцем.

Позивач стверджує, що відповідачем не здійснено сплату рахунків за перевищення замовленої потужності за травень - грудень 2019 року у строки, встановлені п. 8.4 Договору.

Відповідачем до цього часу не здійснено оплату рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за період травень - грудень 2019 року на загальну 4 419 741,09 грн, чим порушено умови п. п. 2, 5 4.1, 8.4 Договору, а також права та інтереси Позивача, як кредитора у спірних правовідносинах.

У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5. Договору).

Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 505 397,68 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 201 277,99 грн 3% річних та 447 112,61 грн. інфляційних втрат за період з липень 2019 по квітень 2021.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності судом встановлено наступне.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення оплати за перевищення договірної потужності травень-грудень 2019р., підставою заявленого позову є неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності згідно з укладеним договором транспортування природного газу.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини 2 статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 ЦК України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно з частинами 4, 7 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частинами 1, 2 статті 193 ГК встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 901 глави 63 "Послуги. Загальні положення" ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Поряд з наведеними нормами, що є загальними, які регулюють правовідносини з надання послуг та порядок виконання відповідних зобов`язань, спірні правовідносини між сторонами як суб`єктами ринку природного газу України також регулюються спеціальними нормами, якими регламентовані правовідносини, що виникають стосовно послуг у сфері функціонування газотранспортної системи України.

Так, правовідносини за участі всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувних підприємств, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ, що виникають стосовно функціонування газотранспортної системи України, регламентовані Кодексом газотранспортної системи, який: розроблено відповідно до Законів України Про ринок природного газу, Про метрологію та метрологічну діяльність, Про трубопровідний транспорт, "Про нафту і газ", Про природні монополії та інших нормативно-правових актів; визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України; є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Пунктами 7, 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Отже, правовідносини між замовником та оператором газотранспортної системи щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування газу, у тому числі послуг балансування системи, що є складовими послуги транспортування природного газу, однією із особливостей яких є те, що вони здійснюються виключно на підставі договору транспортування, регламентуються, окрім як загальними положеннями про зобов`язання/договір та їх виконання, також спеціальними нормами, що регулюють правовідносини, які виникають стосовно функціонування газотранспортної системи України, зокрема положеннями Кодексу газотранспортної системи та Типового договору, який, з урахуванням приписів частини 4 статті 179 ГК України, визначає зміст та умови договору, укладеного між сторонами у цій справі.

Пунктом 5 гл. 1 Загальні засади, терміни та скорочення розділу І Загальні положення Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 N 2493 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за N 1378/27823 (надалі Кодекс ГТС) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що:

- договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);

-потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування;

-розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу;

-розподілена (договірна) потужність - частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Відповідно до п. 1 глави 3 Основні засади доступу до газотранспортної системи розділу І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Замовник послуг транспортування користується потужністю газотранспортної системи на засадах, визначених Законом України "Про ринок природного газу", цим Кодексом, а також договором транспортування природного газу (п.9 глави 3 Основні засади доступу до газотранспортної системи розділу І Кодексу ГТС ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 30.09.2015 №2497, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за N1383/27828, затверджено типовий договір транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до положень пунктів 1, 9, 10 глави 1 розділу VIII цього Кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір транспортування природного газу, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2497.

Відповідно п.2.1 якого встановлено, що оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Між сторонами було погоджено, що обсяг послуг, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Відповідно до п. 1 гл.1 розділу VІІІ Порядок укладення договору транспортування природного газу та фінансове забезпечення Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Згідно з п.п.1,2,10 глави 1 розділу ІХ Розподіл потужності Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує.

У п.п.16,17 глави 1 розділу ІХ Розподіл потужності Кодексу ГТС визначено, що замовник послуг транспортування одночасно може використовувати як гарантовану, так і переривчасту потужність у точках входу та виходу газотранспортної системи.

Величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.

Алокація - це віднесення Оператором ГТС природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

Пунктом 2 глави 2 розділу ІХ Кодексу ГТС встановлено, що доступ до потужності надається лише замовникам послуг транспортування, які уклали з оператором газотранспортної системи договір транспортування. У договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються: точки входу та/або виходу; обсяг розподіленої (договірної) потужності; період (річний, квартальний, місячний); тип потужності (гарантована чи переривчаста, потужність з обмеженнями); строк, на який потужність була розподілена.

Розподіл потужності здійснюється за таких умов: у випадку річних періодів - для будь-яких п`ятнадцяти (15) газових років, наступних за газовим роком, у якому відбулося розподілення потужності; у випадку квартальних періодів - для будь-якого кварталу газового року, наступного за газовим роком, у якому відбулося розподілення потужності, або для будь-якого кварталу газового року, наступного за газовим кварталом, у якому відбулося розподілення потужності; у випадку місячних періодів - для газового місяця наступного за газовим місяцем, у якому відбулося розподілення потужності (п.5 глави 2 розділу ІХ Кодексу ГТС).

Судом встановлено, що між сторонами у справі не укладались додаткові угоди до основного договору, при цьому умови договору транспортування природного газу не містить таких його обов`язкових положень (умов), як: точки входу та/або виходу; обсяг розподіленої (договірної) потужності; період (річний, квартальний, місячний); тип потужності (гарантована чи переривчаста, потужність з обмеженнями), що в свою чергу позбавляє можливість встановити на який саме період наданий доступ до потужності та в яких точках входу/або виходу, з якими технічними характеристиками цих точок тощо.

За приписами п.п. 1-5 п.1 глави 4 розділу IV Умови взаємодії оператора газотранспортної системи. Порядок присвоєння EIC-кодів та вимоги до інформаційної платформи Кодексу ГТС інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема: 1) перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; 2) інформацію про всіх суб`єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди; 3) інформацію про постачальника "останньої надії"; 4) інформацію про постачальників із спеціальними обов`язками; 5) інформацію про Реєстри споживачів постачальників.

З огляду на зазначене судом встановлено, що матеріали справи не містять інформації яким чином відповідачеві присвоєні ЕІС-коди та на підставі яких даних визначені точки входу/виходу до/із газотранспортної системи відповідача, зважаючи на відсутність підписаних між сторонами спору додатків 1,2 до договору транспортування природного газу.

Згідно з п.п. 1,2 глави 7 розділу ІХ Розподіл потужності Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації (для точок міждержавного з`єднання - номінації/реномінації), підтвердженої оператором газотранспортної системи, відповідно до глави 1 цього розділу та вимог розділу XI цього Кодексу. У випадку якщо обсяг природного газу, визначений у номінації (для точок міждержавного з`єднання - номінації/реномінації), поданій замовником послуг транспортування, перевищує величину суми вже розподіленої йому потужності на річний, квартальний та місячний періоди, то вважається, що замовник послуг транспортування на величину перевищення подав заявку на розподіл потужності на добу наперед. Підтверджена оператором газотранспортної системи номінація на газову добу (для точок міждержавного з`єднання - номінація/реномінація) є підтвердженням розподілу потужності на добу наперед (на величину перевищення обсягом природного газу, визначеним у номінації, величини суми вже розподіленої замовнику послуг транспортування потужності на річний, квартальний та місячний періоди).

Відповідно до п. 2.8 Договору транспортування природного газу від 04.02.2020 р. додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

- додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу на перед;

- додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед;

- додаток 3 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.

Додатком 3 згідно типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497, є Перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу, в якому визначається: Назва ПППГ (ГРС, ПВВГ); місце встановлення та тип ВОГ (до/після вузла редукування); Pmax абсолютне (МПа); максимальна витрата (об`єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов тощо.

Згідно з п.6.1 Договору транспортування природного газу визначено, що оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно додатком 1 до цього договору (розподіл потужності).

Відповідно до п. 8.1. величина договірної потужності Замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього Договору.

8.4. У випадку перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця Замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою.

Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього Договору, визначається заданими Оператора.

Матеріали справи свідчать, що, на підтвердження позовних вимог, позивачем до позовної заяви надані звіти про використання замовленої потужності АТ Оператор газорозподільної системи Вінницягаз, які не містять розрахунку вартості перевищення розміру договірних потужностей з визначенням кількості замовлених точок входу та точок виходу, які мали бути узгоджені сторонами спору у відповідності до умов договору та Кодексу ГТС, як і відсутні алокації відборів та подач замовника, на підставі яких відповідно до умов договору транспортування природного газу та Кодексу ГТС має здійснюватись розрахунок вартості плати за перевищення договірної потужності.

Суд зазначає, що ані рахунки на оплату, ані звіти про використання замовленої потужності не містять формул та порядку здійснення відповідного розрахунку, що, позбавляє суд можливості здійснити перевірку розрахунків, визначених позивачем у звітах про використану потужність, а отже і встановити правомірність чи неправомірність заявленої позивачем суми позовних вимог.

Отже, на переконання суду, позивачем не надано первинних документів, які б свідчили про перевищення договірної потужності АТ Вінницягаз за травень-грудень 2019р. відповідно до положень Кодексу ГТС, з огляду на що складені позивачем односторонні звіти про використання замовленої потужності та рахунки не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу перевищення замовленої (договірної) потужності та, відповідно, вартості цих послуг.

Щодо наданих позивачем актів надання послуг, то суд оцінює їх критично та не приймає до уваги як докази на підтвердження обсягів перевищення замовленої договірної потужності, оскільки умовами договору та приписами Кодексу ГТС складання таких актів саме щодо перевищення замовленої (договірної) потужності не передбачено.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

Предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов`язання; предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17.

Пунктами 2.3, 2.7 договору транспортування природного газу визначено, що обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчатої потужності , крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.

Згідно з п.6.1 договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженням), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

АТ "Укртрансгаз" у спірних правовідносинах окрім статусу замовника послуг транспортування природного газу, має також статус оператора газорозподільної системи (далі -оператор ГРМ), тобто є суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Як зазначено вище, між сторонами договору транспортування природного газу не укладались додатки 1, 2, 3 до договору, якими визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, які повинні містити схеми потоків газу через вузли обліку природного газу, їх місцерозташування на схемі, межі балансової належності або схематичні позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки, а позивач не передавав об`єми (обсяги) природного газу в точках комерційного обліку.

У постанові від 27.10.2020 р. справі №916/2093/19 Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відсутність додатку до договору транспортування природного газу вказує на неузгодженість сторонами такої істотної умови договору, як предмет, а тому договір є неукладеним в частині узгодження обсягу замовленої потужності (величина договірної потужності).

Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка кореспондується з частиною 4 статті 236 ГПК України, встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, з метою дотримання принципу правової визначеності, та формування сталої судової практики суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права до спірних правовідносин.

При цьому судом враховано, що згідно положень ГПК України обов`язок доведення факту надання послуг покладається на позивача, який звертається до суду з позовом про стягнення оплати за надані послуги.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, саме на особу, яка хоче довести факт надання послуг, покладається обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме - надання послуг замовнику на виконання умов договору.

Відповідач (замовник) не зобов`язаний доводити факт ненадання йому послуг.

Велика Палата Верховного Суду у п.81 постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона, якщо інша сторона не надала доказів протилежного. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто "концепція негативного доказу", закріплена у ч. 10 ст. 81 ГПК, не може тлумачитися так, що певна обставина вважається доведеною, допоки інша сторона її не спростувала, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Про це зазначено також у п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18. За загальним правилом, тягар доведення обставин, які є підставою позову, покладається на позивача.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судових рішеннях, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на встановлені судом обставини, а також зазначені норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, як таких, що не доведені належними і допустимими доказами у відповідності до приписів ст. ст. 73,76,77 ГПК України.

З огляду на встановлені судом обставини, а також зазначені норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, як таких, що не доведені належними і допустимими доказами у відповідності до приписів ст. ст. 73, 76, 77 ГПК України.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Застосування строку позовної давності можливе лише за наявності порушення відповідачем прав позивача. Якщо ж судом встановлено, що відповідачем не порушено право відповідача, то застосування строку позовної давності не можливе, а необхідно відмовляти у задоволенні позовних вимог саме з підстав необґрунтованості позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що результатами розгляду даної справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності, а відтак питання застосування до спірних правовідносин сторін позовної давності та наслідків її пропуску судом не розглядається.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74,76-79, 91, 129-130, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Понесені судові витрати залишити за позивачем.

3. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 29 квітня 2022 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021)

3 - відповідачу (провулок Костя Широцького, буд. 24, м. Вінниця, 21012)