Вирок № 104116601, 28.04.2022, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/2127/21

Номер провадження 1-кп/350/61/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2022 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.

секретаря судового засідання Маєвської С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №42016090000000091, відомості про яке внесені в ЄРДР 27.05.2016 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця тазареєстрованого у АДРЕСА_1 ,фактично проживаючогоу АДРЕСА_1 ,з середньоспеціальною освітою,одруженого,який маєна утриманнідвох малолітніхдітей,не працюючого,українця,громадянина України, раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Мельника В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Любчика С.Р.

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Обвинувачений ОСОБА_1 , 13.06.2012 приблизно о 20.30 год., керуючи автомобілем марки ГАЗ-31105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автомобільною дорогою Н-10 Стрий Чернівці, у с.Креховичі Івано-Франківської області зі сторони м.Долина у напрямку м.Калуш та наближався до нерегульованого перехрестя вказаної дороги з автодорогою, що примикає справа і веде до селища Рожнятів, зі швидкістю більше 123 км/год., що значно перевищувала максимально-допустиму для даної ділянки дороги. Згідно встановлених дорожніх знаків 1.22 "Перехрещення з другорядною дорогою" та 2.3. "Головна дорога", автодорога Стрий Чернівці по відношенню до дороги на селище Рожнятів є головною. В салоні автомобіля ГАЗ-31105 на задньому сидінні перебував потерпілий ОСОБА_2 . У цей час, зі сторони м.Калуша рухався автомобіль марки Geely MR-7151A, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , а на правому узбіччі знаходився автомобіль марки Mitsubishi L-300, реєстраційний номер НОМЕР_3 . При наближенні до вказаного перехрестя ОСОБА_3 не зупинився автомобілем перед краєм перехрещуваної проїзної частини, а розпочав виконання маневру повороту ліворуч та виїхав на смугу руху автомобіля ГАЗ-31105, чим створив небезпеку для руху водію ОСОБА_1 .

Маючи об`єктивну можливість завчасно виявити небезпеку для руху у вигляді автомобіля марки GeelyMR-7151A, водій ОСОБА_1 , рухаючись із значним перевищенням максимально-допустимої швидкості руху, неправильно оцінив дорожню ситуацію, яка склалася, з моменту виникнення небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, виконав технічно невиправданий маневр виїзду на зустрічну смугу проїзної частини. У подальшому виник рух автомобіля ГАЗ-31105 в некерованому стані та відбулося його зіткнення із автомобілем марки Mitsubishi L-300, який стояв на узбіччі. У свою чергу, за умови руху автомобілем ГАЗ-31105 із допустимою швидкістю на даній ділянці дороги 60 км/год., водій ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити дану ДТП.

При цьому ОСОБА_1 порушив наступні вимоги пунктів Правил дорожнього руху України :

1.10. в частині визначення поняття "небезпека для руху" зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися;

п.2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.10.1., який зобов`язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.12.1., у відповідності до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п.12.4., в якому зазначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год;

п.12.9., відповідно до якого водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 12.7.

У результаті порушення обвинуваченим ОСОБА_1 Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажир автомобіля марки ГАЗ-31105 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота та його органів з множинними розривами печінки, крововиливами в речовину печінки, розриву селезінки, відриву жовчного міхура, забою правої нирки, що ускладнилась розвитком тяжкого травматичного шоку, від яких 14.06.2012 о 02.30 годин наступила його смерть.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що 13.06.2012 року події розгортались таким чином, як зазначено у обвинувальному акті. Вину визнає у повному об`ємі, кається у вчиненому та заявив клопотання про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки на момент вчинення злочину у нього на утриманні була неповнолітня дитина дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Захисник обвинуваченого Любчик С.Р. у судовому засіданні просив застосувати відносно його підзахисного п.«в». ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році», у зв`язку з тим, що у його підзахисного ОСОБА_1 на час вчинення злочину перебувала на утримання неповнолітня дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні 04.02.2022 року суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 після вчинення ДТП допомагав її покійному брату ОСОБА_2 , у повному об`ємі відшкодував усі завдані як матеріальні так і моральні збитки. Просила суд суворо обвинуваченого не карати, а провадження по справі закінчити у її відсутності.

Прокурор Мельник В.В. у судовому засіданні проти застосування відносно обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2016 році» не заперечив.

Незважаючи на визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України повністю доведена зібраними по справі доказами, а саме :

-копією протоколу додаткового огляду місця події з фото таблицею від 14.06.2012 року(т.1, а.с.24-37);

-копією протоколу додаткового огляду місця події з DVD-диском від 07.08.2012 року(т.1, а.с.38-41);

-копією посвідчення водія обвинуваченого ОСОБА_1 ( т.1, а.с.42);

-копією Акту судово-медичного дослідження №52 від 14.06.2012 року(т.1, а.с.4345);

-копією Акту судово-токсикологічного дослідження №721 від 14.06.2012 року(т.1, а.с.46);

-копією Акту судово-медичного дослідження №393 від 18.06.2012 року(т.1, а.с.47);

-копією Акту судово-гістологічного дослідження кусочків органів трупа №774 від 18.06.2012 року(т.1, а.с.48-49);

-копіями протоколів відтворення обстановки і обставин події від 15.09.2012 року(т.1, а.с.50-56);

-копією висновку експерта №52Е від 25.06.2012 року(т.1, а.с.57-60);

-копією висновку експерта №758 від 17.07.2012 року(т.1, а.с.61-62);

-копією висновку експерта №785 від 19.07.2012 року(т.1, а.с.63-64);

-копією висновку експерта №09/17-244 від 30.07.2012 року(т.1, а.с.65-68);

-копією висновку експерта №09/17-243 від 02.08.2012 року(т.1, а.с.69-71);

-копією висновку експерта №09/17-245 від 55.07.2012 року(т.1, а.с.72-73);

-копією висновку експерта №3245 від 26.11.2012 року(т.1, а.с.74-82);

-повідомленням про початок досудового розслідування від 31.05.2016 року(т.1, а.с.83-84);

-копією постанови про порушення кримінальної справи від 21.06.2012 року(т.1, а.с.85);

-копіями карток первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону(т.1, а.с.86-88);

-копією протоколу огляду місця події від 13.06.2012 року з додатками(т.1, а.с.89-99);

-копією експертного дослідження№778/13-22 від 21.02.2013 року(т.1, а.с.100-106);

-копією висновку експертів автотехнічної та трасологічної експертизи №1095/14514/15-52 від 26.08.2015 року(т.1, а.с.109-118);

-висновком комісійної судової автотехнічної експертизи №7295/11179/16-52/7732/17-52/3117 від 06.07.2017 року(т.1, а.с.120-135);

-висновком експерта автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №3059/18-52/20376/18-52 від 28.09.2018 року(т.1, а.с.155-184);

-копіями свідоцтв про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (т.2, а.с.13-14);

-копією фіскального чеку від 29.11.2021 року про сплату застави в розмірі 136200 грн.(т.2, а.с.30).

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю, а його злочинні дії слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Пом`якшуючими покарання обставинами для обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій.

При таких обставинах суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе при ізоляції від суспільства, а покарання необхідно призначити у межах санкцій ст.286 ч.2 КК України.

Крім того,враховуючи,що обвинуваченийзаявив клопотанняпро застосуваннядо ньогоамністії,звільнивши йоговід відбуванняпокарання,оскільки унього намомент вчиненнязлочину буланеповнолітня дитина,а вінвчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, повністю визнає свою вину, з наслідками застосування амністії ознайомлений.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Як встановлено ст.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст.86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

07.09.2017 набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 №1810-VІІ. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 , на момент вчинення злочину був одружений з ОСОБА_7 та у них на утриманні перебувала неповнолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження останньої серії НОМЕР_4 від 04.11.2011 року(т.2, а.с.14). ОСОБА_1 вчинив необережний злочин,який неє особливотяжким відповідно до ст.12 КК України 13.06.2012 року, тобто до дня набрання чинності (07 вересня 2017р.) Законом України «Про амністію у 2016 році» його дочка ОСОБА_4 була неповнолітньою. Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому та просить задоволити його клопотання.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 ЗУ «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія ЗУ «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз`яснює обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме що в подальшому, протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді застави слід скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.85, 86 КК України, п.«в» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році», ст.ст.370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4/чотири/ роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2/два/ роки.

На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнити від відбування основного та додаткового покарання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , у вигляді застави в розмірі 136200 грн., сплачений 29.11.2021 року ОСОБА_8 , на депозитний рахунок Івано-Франківськогоміського суду(одержувач:ТУ ДСАУкраїни вІвано-Франківськійобласті,код:26289647,банк:ДКСУ України,м.Київ,МФО:820172,р/р:ЄА158201720355259002000002265) - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь держави 15154 грн. судових витрат по справі за проведення експертиз.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч.2 ст.394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення. Інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Суддя А.М.Бейко