Рішення № 104114849, 26.04.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2022 Справа № 914/3754/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Волошин Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонікс», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДЛ», м. Львів,

про стягнення 5 950,14 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетонікс» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДДЛ» про стягнення 5 950,14 грн.

Ухвалою від 13.12.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 25.01.2022.

25.01.2022 через відділ документообігу представником Відповідача подано відзив на позовну заяву (Вх. № 2034/22).

У зв`язку з перебуванням судді О.Д. Запотічняк на лікарняному, судове засідання 25.01.2022 не відбулось.

08.02.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (Вх. № 3314/22).

Ухвалою від 15.02.2022 суд призначив розгляд справи на 01.03.2022.

Ухвалою від 01.03.2022 суд відклав розгляд справи на 26.04.2022.

В судове засідання 26.04.2022 представники сторін не з`явились, причин не явки не вказали.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 08.12.2020 року між сторонами у справі укладено договір № П0812-1 (надалі договір) про надання послуг.

На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги по роботі автобетононасосу на суму 5000,00 грн, однак відповідачем отримані послуги не було оплачено.

У зв`язку з неналежним виконанням договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 5950,14 грн, з яких 5000, 00 грн основного боргу, 148,00 грн - 3% річних, 328,76 грн пені та 473,38 грн інфляційних втрат.

Правова позиція відповідача.

28.12.2021 представником Відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, однак відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

25.01.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (Вх. № 3314/22).

Суд залишив поданий відзив без розгляду, у зв`язку із тим, що такий подано з пропуском строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження.

Разом з тим, відповідач не навів доводів та не підтвердив це належними та допустимими доказами, що у нього не було можливості надати такі вчасно, а також не скористався ст. 119 ГПК України.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини встановлені судом.

08.12.2020 між ТОВ «Бетонікс» (Виконавець) та ТОВ «ДДЛ» (Замовник) укладено договір поставки продукції №П0812-1 (надалі Договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов`язується надавати послуги по роботі автобетононасосу, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги Виконавця.

Відповідно до п. 1.2 Договору надання послуг оформляється актом про надання послуг.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного Договору позивачем було надано Відповідачу послуги автобетононасоса у грудні 2020 року, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт №9/12-026 від 09.12.2020 на загальну суму 5000,00 грн, підписаний електронно-цифровими підписами та скріплений печатками двосторонньо.

Згідно п. 3.2. Договору визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником протягом 3-х банківських днів після підписання акту про надання послуг, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Акт про надання послуг надається виконавцем замовнику протягом двох календарних днів після виконання замовлення або за поточний місяць. Замовник зобов`язаний у 1-денний термін з моменту надання акту розглянути та підписати його. Якщо протягом вказаного строку замовник не підписує акт та не надає обгрунтованої відмови від підписання, акт вважається прийнятим замовником та підлягає оплаті, згідно умов договору.

Відповідач не оплатив вчасно за надані послуги, відтак у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 5940,14 грн, з яких 5000, 00 грн основного боргу, 148,00 грн - 3% річних, 328,76 грн пені та 473,38 грн інфляційних втрат.

Оцінка суду.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до частини першої статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Як встановлено судом, 08.12.2020 між сторонами у справі укладено договір № П0812-1 про надання послуг. Відповідно до п.п. 1.1 договору, виконавець зобов`язується надавати послуги по роботі автобетононасосу, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги виконавця.

Сторонами в електронному форматі підписано та скріплено печатками замовника та виконавця акт здачі приймання робіт: № 9/12-026 від 09.12.2020 року на суму 5 000,00 грн.

08.02.2022 до відповіді на відзив представником позивача долучено протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Яким підтверджується факт підписання акту відповідачем.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Частиною 4 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Перевірити наявність електронно-цифрового підпису на електронному носії можна за допомогою Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України, а саме на порталі «Дія» за посиланням: hltps://czo.gov.ua/verify. Позивачем долучено до матеріалів справи протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, яким підтверджується факт підписання акту надання послуг №9/12-026 від 09.12.2020 ТОВ «ДДЛ».

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач зазначає, що відповідачем не оплачено надані йому послуги, на підставі зазначеного акта надання послуг на суму 5000, 00 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не сплачено послуги з роботи автобетононасоса, позивач нарахував відповідачу 148,00 грн - 3% річних, 328,76 грн пені та 473,38 грн інфляційних втрат.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.3 Договору у випадку невиконання п. 3.2 Договору замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої у цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно п. 4.4 сторони погодили, що строк нарахування пені, визначеної п. 4.3, є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, і становить 3 роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Термін позовної давності щодо вимог про стягнення пені становить 3 роки.

Крім того, період нарахування штрафних санкцій необхідно вираховувати з 15.12.2020 (оскільки Акт був підписаний 09.12.2020, на оплату послуг замовник має 3 банківських дня).

Судом проведено перевірку здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат та пені, зазначає, що такі нараховані вірно та підлягають до стягнення в повному обсязі.

Щодо нарахування 3 % річних, суд здійснивши перевірку розрахунку за допомогою системи «Ліга Закон», зазначає, що такий здійснено не вірно, оскільки необхідно розрахунок здійснювати з 15.12.2020, відтак до задоволення підлягає стягнення 3% річних у розмірі 147,52 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України, встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково у розмірі 5949,66 грн , з яких 5000,00 сума основного боргу, 147,52 грн 3% річних та 473,38 грн інфляційних втрат та 328,76 грн пені. В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір підлягає до стягнення з Відповідача в сумі 2269,82 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДЛ» (79011, м. Львів, вул. Паркова, буд. 9, код ЄДРПОУ 41005602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонікс» (79045, м. Львів, вул. Коломийська, 5/29, код ЄДРПОУ 37800875) 5949,66 грн заборгованості та 2269,82 грн судового збору.

3. В задоволенні решти відмовити.

Наказ видати після набранням рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2022 р.

Суддя Запотічняк О.Д.