Рішення № 104114425, 28.04.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.04.2022Справа № 910/21392/21Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Санбум" про стягнення 505 701,91 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2021 року публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Санбум" (далі - Підприємство) про стягнення 505 701,91 грн неустойки, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання зобов`язання з поставки товару за договором від 30 квітня 2021 року № 20/2021/1935.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 грудня 2021 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/21392/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

28 січня 2022 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Підприємства від 26 січня 2021 року, в якому відповідач не заперечував того, що спірні поставки були проведені з порушенням обумовленого строку. Проте, на думку Підприємства, вина останнього в недотриманні строків поставки товару відсутня, оскільки зазначена обставина відбулась внаслідок недотримання контрагентами відповідача взятих на себе зобов`язань. Також у вказаному відзиві відповідач просив зменшити розмір нарахованого штрафу на 90 % від суми позову.

7 лютого 2022 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив Товариства від 2 лютого 2022 року, в якій позивач заперечував проти зменшення розміру штрафу та просив позов задовольнити повністю. Також разом із відповіддю на відзив позивачем надано письмове підтвердження, що вказана ціна позову не змінилася, заборгованість відповідачем не погашена.

Інших заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.

Враховуючи наявність достатньої кількості документів для вирішення спору по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2021 року між Товариством та Підприємством було укладено договір поставки № 20/2021/1935, за умовами якого останнє зобов`язалося передати, а відповідач, у свою чергу, - прийняти і оплатити матеріали (ресурси) на умовах цієї угоди.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

Відповідно до пункту 2.1. цієї угоди кількість, номенклатура товару вказується у специфікації до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктами 3.1.-3.3. договору поставка товару здійснюється видами транспорту, вказаними у специфікації. Відповідач зобов`язався поставити товар на умовах поставки, вказаних у специфікації відповідно до міжнародних правил комерційних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року. Строки поставки товару вказуються у специфікаціях. У випадку поставки товару відповідно до графіку, такий графік оформлюється як додаток до даного договору та є його невід`ємною частиною. Підприємство має право поставити товар в інші строки виключно на підставі попереднього письмового погодження Товариства.

Датою поставки товару Підприємством вважається дата видачі залізницею товарів Товариству (дата в графі 25 залізничної накладної «Календарний штемпель видачі вантажу»), при поставці автотранспортом - дата в товаротранспортній накладній.

Як встановлено пунктами 4.1. та 4.3. спірного правочину, поставка товарів здійснюється по цінам, які визначені згідно з умовами поставки у специфікаціях і включають в себе податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати відповідача, пов`язані з поставкою. Загальна вартість договору визначається як сума вартості товарів, поставка яких відбувається відповідно до специфікацій.

Оплата позивачем товарів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача, вказаний в даному договорі (пункт 5.1. правочину).

Згідно умов пунктів 10.4., 10.5. та 10.8. даної угоди остання вступає в силу з моменту її підписання, але не раніше виконання умов засновницьких документів сторін про необхідність надання згоди за укладання органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (якщо така згода необхідна) та діє до 29 квітня 2022 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань за цим правочином. Усі зміни і доповнення до вказаної угоди є її невід`ємною частиною і діють тільки тоді, якщо вони укладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками і скріплені печатками сторін.

Відповідно до умов специфікації від 2 липня 2021 року відповідач зобов`язався поставити товар: ліс круг. о/н м/лист c2d20-56 cм L4м у кількості 120 м куб. на суму 478 800,00 грн з ПДВ, з яких: 60 м куб у липні 2021 року та 60 м куб. у серпні 2021 року; ліс круг. о/н хв.сорт 2d20-56 cм L4м у кількості 180 м куб. на суму 1 044 576,00 грн з ПДВ, з яких: 90 м куб у липні 2021 року та 90 м куб. у серпні 2021 року; ліс круг. о/н хв.сорт 2d20-56 cм L6м у кількості 195 м куб. на суму 1 404 000,00 грн з ПДВ, з яких: 130 м куб у липні 2021 року та 65 м куб. у серпні 2021 року.

Строк поставки: рівномірними партіями згідно графіку з 1 по 25 число місяця. Кінцева дата поставки по вказаній специфікації - 17 серпня 2021 року.

Дана специфікація підписана та скріплена печатками сторін.

На виконання умов договору та специфікації відповідачем було поставлено: 28 липня 2021 року - ліс круг. о/н хв.сорт 2d20-56 cм L6м у кількості 60,561 м куб. на загальну суму 436 039,20 грн (разом з ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою накладною № 100 та залізничною накладною № 34287573 від вказаної дати; 5 серпня 2021 року, 6 серпня 2021 року та 12 серпня 2021 року - ліс круг. о/н хв.сорт 2d20-56 cм L6м у загальній кількості 80,736 м куб. на загальну суму 468 527,15 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою накладною № 106 та товарно-транспортною накладною № Р106, видатковою накладною № 108 та товарно-транспортною накладною № Р108, видатковою накладною № 117 та товарно-транспортною накладною № Р117.

Таким чином, ліс круг. о/н м/лист c2d20-56 cм L4м у кількості 120 м куб. взагалі не був поставлений; ліс круг. о/н хв.сорт 2d20-56 cм L6м був поставлений у кількості 60,561 м куб. (134,439 м куб. - обсяг вказаного непоставленого товару); ліс круг. о/н хв.сорт 2d20-56 cм L4м був поставлений у кількості 80,736 м куб. (99,264 м куб - обсяг вказаного непоставленого товару).

У зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором Товариство звернулося до Підприємства з претензією від 28 серпня 2021 року, в якій зазначило про неналежне невиконання умов договору та вимагало сплати неустойку в загальному розмірі 487 268,13 грн.

У своїй відповіді на претензію від 30 серпня 2021 року № 1439 відповідач гарантував виконання своїх зобов`язань за специфікаціями та просив не застосовувати штрафні санкції.

Водночас вказаний обов`язок щодо своєчасної поставки обумовленої продукції відповідач не виконав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що Підприємство взятий на себе за спірним договором обов`язок щодо поставки товару, передбаченого цією угодою та специфікацією, в установлений строк (до 17 серпня 2021 року) виконало несвоєчасно та неповному обсязі. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: видаткової накладної від 28 липня 2021 року № 100 та залізничної накладної № 34287573 від вказаної дати, видаткової накладної від 5 серпня 2021 року № 106 та товарно-транспортної накладної № Р106 від вказаної дати, видаткової накладною від 6 серпня 2021 року № 108 та товарно-транспортною накладною № Р108 від вказаної дати, видаткової накладної від 12 серпня 2021 року № 117 та товарно-транспортної накладної № Р117 від вказаної дати.

Факт поставки спірного товару поза межами строку, встановленого пунктом 4 специфікації підтверджується вищевказаними документами та не заперечувався самим Підприємством у його відзиві від 26 січня 2021 року.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Підприємством свого обов`язку щодо поставки покупцеві передбаченого укладеним між сторонами договором та специфікацією товару, позивач просив суд стягнути з відповідача неустойку (штраф) у загальному розмірі 505 701,91 грн згідно наданого розрахунку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів, робіт, чи послуг (частина 4 статті 231 ГК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом пункту 7.3. договору в редакції протоколу розбіжностей від 8 липня 2021 року у випадку порушення строків або об`ємів поставок товарів, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 25 % від вартості непоставлених у строк товарів.

Суд відхиляє заперечення відповідача проти позову щодо відсутності його вини в недотриманні строків поставки лісоматеріалів, оскільки відповідно до приписів статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном, а згідно положень частини 2 статті 218 ГК України порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не є надзвичайними і невідворотними обставинами, внаслідок яких учасник господарських відносин не відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Оскільки заявлений Підприємством до стягнення розмір штрафу є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, не перевищує встановленого законом граничного розміру цієї штрафної санкції, а наданий відповідачем контррозрахунок спростовується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми є обґрунтованою.

Що стосується поданого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 % від заявленої суми, суд зазначає наступне.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом наведених норм зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.

Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

При цьому, вирішуючи таке питання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов`язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Разом із цим, наявність у кредитора можливості стягувати з покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013.

Враховуючи правове значення неустойки, ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку лісоматеріалів в Україні та їх доставку, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявленої до стягнення штрафу на 20 %, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 404 561,53 грн. Таке зменшення суд першої інстанції вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин вимоги Товариства підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги пункт 8 статті 129 ГПК України, яким передбачено право учасника справи подати докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, суд вважає вирішення питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу передчасним.

Керуючись статтями 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Санбум" (01014, місто Київ, вулиця Петра Болбочана, будинок 4-А, приміщення 11; ідентифікаційний код 36617030) на користь публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 72; ідентифікаційний код 00191230) 404 561 (чотириста чотири тисячі п`ятсот шістдесят одну) грн 53 коп. неустойки та 7 585 (сім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн 53 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання: 28 квітня 2022 року.

СуддяЄ.В. Павленко