Рішення № 1041116, 11.10.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.07

Справа № 5/556-07.

за позовом Закритого акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат «Красний», Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Линовиця

до відповідача Виробничого сільськогосподарського кооперативу ім. Браташа, Сумська область, Роменський район, с. Малі Бубни

про стягнення 67918 грн. 61 коп.

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників:

від позивача : Литвиненко О.М., довіреність №01 від 19.09.2007р.

від відповідача :не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 67918 грн. 61 коп. боргу по договору купівлі-продажу №0306/1 від 20.02.2004р., а саме: 52 110 грн. 25 коп. основного боргу, 8984 грн. 36 коп. пені за період з 27.04.2006р. по 26.04.2007р., 1563 грн. 30 коп. – 3% річних, 5260 грн. 70 коп. інфляційних збитків.

Позивач подав в дане судове засідання копію вимоги №11 від 10.09.2007р. та поштове повідомлення про одержання вимоги відповідачем від 15.09.2007р. №20403, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду його представник не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

20.02.2004р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №0306/1, за умовами п. 1.1. якого позивач зобов‘язався продати, а відповідач прийняти матеріально-технічні ресурси (товар) і сплатити кошти за нього на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата за товар здійснюється передплатою згідно наданого рахунку або по факту поставки, що обумовлено прейскурантом.

Протягом березня-квітня 2006р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 55250 грн. 00 коп.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме накладними №515 від 24.03.2006р., №40 від 25.04.2006р. та довіреностями, копії яких долучені до матеріалів справи. Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 3139 грн. 75 коп., що підтверджується податковою накладною №14 від 21.03.2006р.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача за поставлений товар (цукор, мішки, посівні одиниці) складає 52110 грн. 25 коп., при цьому судом встановлено, що поставка за накладними здійснювалася не за договором купівлі-продажу №0306/1 від 20.02.2004р., як зазначає в позовній заяві позивач, а по усній домовленості за накладними №515 від 24.03.2006р., №40 від 25.04.2006р. та довіреностями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу, а також не подано аргументованих заперечень щодо вимог позивача, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527, Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору купівлі-продажу №0306/1 від 20.02.2004р позивач просить стягнути з відповідача 1563 грн. 30 коп. – 3% річних та 5260 грн. 70 коп. інфляційних збитків за період з 27.04.2006р. по 26.04.2007р.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Однак, як судом вже зазначалося, між сторонами була укладена усна угода та ними не було визначено строки виконання відповідачем зобов’язання по оплаті отриманого товару. Тому, у даному випадку необхідно застосувати положення ст. 530 Цивільного Кодексу України, якою встановлено, що якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь – який час.

Позивачем реалізовано право вимоги, встановлене ст. 530 Цивільного Кодексу України, шляхом направлення відповідачу претензійного листа №11 від 10.09.2007р., в якому встановлено термін виконання зобов’язання – 7 днів. Претензійний лист відповідач отримав 15.09.2007р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке долучене до матеріалів справи.

Таким чином, відповідно до ст. 612 Цивільного Кодексу України прострочення відповідача по оплаті товару настало з 22.09.2007 р. та інфляційні збитки і проценти річних повинні стягуватися саме з 22.09.2007 р., а не за період з 27.04.2006р. по 26.04.2007р., який визначений позивачем у позовній заяві.

Тому, вимоги позивача в частині стягнення 1563 грн. 30 коп. – 3% річних та 5260 грн. 70 коп. інфляційних збитків задоволенню не підлягають.

Крім того, щодо заявлених позивачем вимог по стягненню з відповідача пені в сумі 8984 грн. 36 коп. за період з 27.04.2006р. по 26.04.2007р., то відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Оскільки, угода між сторонами по справі, як було встановлено судом в судовому засіданні, була укладена в усній формі, тому суд в задоволенні вимог по стягненню пені відмовляє.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу ім. Браташа (Сумська область, Роменський район, с. Малі Бубни, вул. Леніна, 21, код 30902312) на користь Закритого акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат «Красний» (Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Линовиця, вул. Заводська, 4, код 00372629) 52 110 грн. 25 коп. основного боргу, 521 грн. 09 коп. витрат по держмиту, 90 грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інший частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резниченко

Повний текст рішення підписано 11.10.07 р.