Ухвала суду № 104110088, 28.04.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 квітня 2022 року м. Рівне№ 460/13546/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної митни служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної митни служби України (далі - відповідач) , в якому просить суд: 1) рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості від 22.10.21 №UА204000/2021/000096/1- визнати протиправним та скасувати; 2) рішення Рівненської митниці ДФС у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2021/00215 - визнати протиправним та скасувати; 3) стягнути з Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пуктами 4,5 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Всупереч положенням вищезазначених норм, позивачем зазначено відповідачем Державну митну службу України, однак, не конкретизовано що саме він просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Також суд зауважує, що інші позовні вимоги звернені не до відповідача - Державної митної служби України, а до Рівненської митниці ДФС, яка не є учасником справи.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Письмовими доказами відповідно до статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом подано письмові докази, викладені іноземною мовою без перекладу українською мовою, а саме: завірені копія рахунку фактури-інвойс від 10.10.2021 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 20.06.2019 року.

Суд зазначає, що відповідно до частин 1-2 статті 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

За наведених обставин, є необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується Закон України №3674-VI).

За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову:

майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX, установлено з 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2481,00 грн. на одну особу.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови.

Оскаржуваний акт індивідуальної дії (рішення про коригування митної вартості товарів) породжує підстави для зміни майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, а відтак, вимога про його скасування є позовною вимогою майнового характеру.

Таким чином, позивачем заявлено позовну вимогу майнового та немайнового характеру.

Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 6 Закону України №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем, як зазначалося вище по тексту ухвали заявлено дві вимоги немайнову (оскарження картки відмови) та майнову (оскарження рішення про коригування митної вартості) на суму 20585,45грн.

Враховуючи, що 1 відсоток ціни позову становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судовий збір за позовну вимогу майнового характеру становить 992,40 грн.

Суд зауважує, що до матеріалів позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору від 13.04.2022 на суму 992,40грн.

Таким чином позивачу слід доплатити судовий збір у сумі 992,40грн.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: 1) позовну заяву, яка відповідатиме вимогам ст.ст. 160,161 КАС України, конкретизувавши позовні вимоги в частині стягнення та з зазначенням належного відповідача - відповідно до кількості учасників справи; 2) офіційно перекладених належним чином засвідчених копій рахунку фактури-інвойс від 10.10.2021 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 20.06.2019 року - відповідно до кількості учасників справи; 3) документу про сплату судового збору у сумі 992,40грн.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної митни служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.О. Комшелюк