Рішення № 104109625, 28.04.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2022 року справа № 340/5876/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі військова частина) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо індексації грошового забезпечення та зобов`язання нарахувати та виплатити кошти за період з 01 січня 2016 року по 26 грудня 2019 року із застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базових місяців, якими є січень 2008 року та березень 2018 року.

Зазначив, що військова частина за наявності правових підстав, які почали існувати до згаданого періоду, не індексувала грошове забезпечення у повному обсязі.

Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.28-29).

Зазначив, що грошове забезпечення не індексувалось у повному обсязі у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування витрат та порядку нарахування коштів.

20 вересня 2021 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.22-23).

05 січня 2022 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи у тому ж провадженні, однак з викликом сторін (а.с.37-38).

21 квітня 2022 року сторони до суду не з`явились (а.с.70).

Представники подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.51-52, 68).

Суд, керуючись приписами частини 3 статті 194 КАС України, зробив висновок про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення.

Так, наказом командувача Національної гвардії України від 15 листопада 2019 року №210 о/с позивача звільнено з військової служби (а.с.14).

Наказом відповідача від 26 грудня 2019 року №303 ОСОБА_1 з 28 грудня 2019 року виключено зі списків особового складу (а.с.15-16).

Військова частина повідомила, що грошове забезпечення індексувалося не у повному обсязі (а.с.12-13).

Індексація нарахована і виплачена за періоди з червня по грудень 2016 року і з грудня 2018 року по листопад 2019 року.

Обчислюючи індексацію грошового забезпечення, не враховувався індекс споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базових місяців, якими є січень 2008 року та березень 2018 року.

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, військова частина визнає існування правових підстав індексації грошового забезпечення та боргу, суму якого не повідомила.

Адміністративний спір у даному випадку спір між людиною і державою, яку представляє відповідач.

Якщо держава не виконала перед людиною обов`язку, то винним є орган, який її представляв у спірних правовідносинах.

Спірні правовідносини врегульовані приписами Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон).

Приписами частини 1 статті 2 Закону встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Ними є і оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, грошове забезпечення військовослужбовця належить індексувати.

Грошове забезпечення індексувалось упродовж до грудня 2015 року (загальновідомий факт).

Приписами частини 1 статті 4 Закону встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідач не заперечує, що така обставина існувала.

Аналіз цієї норми права вказує, що доходи за наявності підстави індексуються в обов`язковому порядку.

Такий висновок суду узгоджується і змістом преамбули Закону.

У ній зазначено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Приписами частини 2 статті 5 Закону встановлено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Отже, джерелом фінансування витрат на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовця є кошти Державного бюджету України.

Приписами частини 6 статті 5 Закону передбачено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відсутність коштів на виплату індексації, обов`язок сплати якої слідує з аналізу Конституції України, що законодавець визнав у преамбулі Закону, не може слугувати підставою відмови держави від виконання взятих на себе зобов`язань.

У такому разі у держави існує борг перед людиною, який вона зобов`язана сплатити якнайшвидше.

Такий висновок, суд вбачає з аналізу такого конституційного принципу як верховенство права.

Ним пронизана уся Конституція України.

Його ж зміст розкрито у приписах частини 1 статті 6 КАС України.

Цієї нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Базовими місяцями обчислення індексації є січень 2008 року та березень 2018 року.

Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 26 січня 2022 року в справі №400/1118/21 (а.с.69-74).

Суд погоджується з правовим висновком касаційного суду, який є обов`язковим для військової частини відповідно до приписів частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не нараховуючи і не виплачуючи індексацію грошового забезпечення відповідно до правового висновку Верховного Суду.

Індексація грошового забезпечення відноситься до виплат, які входять до структури заробітної плати (грошове забезпечення).

Такий висновок зробив і Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013.

Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, до спірних правовідносин не поширюється строк звернення до суду.

Отже, позов належить задовільнити.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 908 грн. (а.с.5).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України стосовно індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01 січня 2016 року по 28 грудня 2019 року із застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базових місяців, якими є січень 2008 року та березень 2018 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 28 грудня 2019 року із застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базових місяців, якими є січень 2008 року та березень 2018 року, та виплатити додаткові кошти з урахуванням сплачених.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей