Вирок № 10410547, 19.07.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-852/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2010 року Солом»янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Криворот О.О.,

при секретарі - Сєлєнковій Н.О.,

за участю прокурора Гошовської Ю.М.,

та захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, студента 1-го курсу Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, студента 1-го курсу Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, та

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, студента 1-го курсу Університету «Україна», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

11 квітня 2010 року приблизно о 20 год. 30 хв. ОСОБА_5 маючи намір вчинити відкрите викрадення чужого майна, що належало ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1, біля станції метро „Святошин" зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким запропонував вчинити вказаний злочин та після отримання їх згоди, розробив план його виконання та надав вказаним особам необхідні вказівки, для безпечного виконання задуманого.

12 квітня 2010 року ОСОБА_5 підготовлюючись до вчинення відкритого викрадення чужого майна, що належало ОСОБА_6 придбав в аптеці дві марлеві медичні маски, дві пари гумових рукавичок та рулон стрічки „скотч" і приблизно о 13 годині зустрівшись біля будинку АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, показав останнім місцезнаходження квартири № 94 і за допомогою відеозапису на своєму мобільному телефоні показав їм місце знаходження в квартирі матеріальних цінностей. Розподіливши злочинні ролі, ОСОБА_5 залишився на вулиці біля будинку АДРЕСА_1, в той час як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надівши на обличчя медичні марлеві пов'язки, а на руки гумові медичні рукавички, залишились біля квартири АДРЕСА_1 очікуючи дзвінка ОСОБА_5 по мобільному телефону коли до квартири буде підходити малолітня ОСОБА_7, щоб застосовуючи до неї насильство, проникнути у вказану квартиру.

Приблизно о 14 год. 30 хв. 12.04.2010 року коли в квартиру АДРЕСА_1 почали заходити малолітні ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_4 і ОСОБА_9 діючи узгоджено, маючи на обличчях медичні марлеві пов'язки, а на руках гумові медичні рукавички, застосовуючи до малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 насильство, що не є небезпечним для їх життя та здоров'я, вштовхнули останніх в квартиру АДРЕСА_1, після чого самі також проникли у вказану квартиру.

Знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_4 і ОСОБА_3 діючи узгоджено, застосували до малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я останніх, зв'язали їх руки стрічкою «скотч», після чого відкрито викрали з вказаної квартири чуже майно, що належало ОСОБА_6, а саме: дві косметички, які не виявляють для потерпілої матеріальної цінності, в яких знаходились гроші в сумі 2200 доларів США, вартістю згідно курсу НБУ 17600 гривень та 14500 гривень, а всього на загальну суму 32100 гривень та зникли з місця вчинення злочину.

Вийшовши з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 біля вказаного будинку зустрілись з ОСОБА_5, який організував вчинення даного злочину і після розподілу викраденого майна між собою, зникли разом з ОСОБА_5

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому діянні визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно, 11.04.2010 року приблизно о 20:00 годині, він зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що їм необхідно зустрітись. Близько 21:00 години він зустрівся з ОСОБА_3 біля станції метро «Святошино», та товаришем останнього - ОСОБА_4 При цьому, він повідомив їм, що його батьки виганяють з дому, і запропонував останнім, коли його малолітня сестричка буде повертатись зі школи, зайти до нього додому і забрати його особисті речі та гроші. Наступного дня, 12.04.2010 року приблизно о 10:00 годині, він зателефонував ОСОБА_3 та домовився з ним зустрітись на зупинці Берестейській. Зустрівшись в обумовленому місці, приблизно о 12:00 годині з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, він перед цим купив скоч, медичні рукавички і марлеві пов»язки, для того, щоб обличь ОСОБА_3 та ОСОБА_4, коли вони будуть заходити в його квартиру, не було видно. Після чого, вони сівши до трамваю № 14, поїхали до мосту Івана Лепсе, звідки пішли до вул. Білецького, де потім на лавочці вони очікували, коли його сестра повернеться зі школи. Приблизно о 13:00 годині він зателефонував сестрі та запитав її коли вона буде вдома, на що вона відповіла, що буде вдома о 14:00 годині. Близько 14:00 години, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зайшли по під»їзду та очікували його дзвінка, між 4-5 поверхами. Через 10-15 хвилин, він побачив, що зі школи повертається його сестра разом із своєю подругою, після чого він зателефонував ОСОБА_3 та повідомив йому, що вони підіймаються, а він в свою чергу залишився їх очікувати неподалік їхнього будинку. Приблизно через 10 хвилин, він побачив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вийшли з будинку із сумкою, яку він їх просив забрати. До цього, він зробив відео на мобільний телефон та запис показав хлопцям, щоб вони без проблем орієнтувались у його квартирі та знали, де знаходиться сумка. ОСОБА_3 віддав йому сумку, рукавички та марлеві повязки, після чого, він дістав з сумки 400 доларів США і дав їх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тобто кожному по 200 доларів, після чого вони пішли, і він їх більше не бачив. У нього залишилось 1800 доларів США і 14500 гривень, які він витратив на купівлю автомобіля ВАЗ 2107, який в подальшому разом з частиною грошей, які у нього залишились, були вилучені співробітниками міліції.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому діянні визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно, 11.04.2010 року приблизно о 20:00 годині йому зателефонував ОСОБА_5 і запропонував йому зустрітись, при цьому, додав, що у нього вдома виникли проблеми і йому потрібна допомога. Цього ж дня, приблизно о 20:00 годині, після дзвінка ОСОБА_5 він зателефонував ОСОБА_4 та запропонував йому разом з ним зустрітись із ОСОБА_5 Після чого, він зустрівшись з ОСОБА_4 на станції метро «Чернівській», поїхали на станцію метро «Святошино», де приблизно о 21:00 годині, вони зустрілись з ОСОБА_5 Останній їм повідомив, що його батьки вигнали його з дому, і що йому необхідно забрати його речі. ОСОБА_5 також їм повідомив, що наступного дня, його малолітня сестра приблизно о 13:00 годині буде повертатись зі школи, і їм потрібно буде зайти в квартиру відразу за нею, звязати їй руки та забрати з квартири його речі. Щоб їм було зрозуміло, де знаходяться його речі, ОСОБА_5 показав їм відео на своєму мобільному телефоні, в якому було відображено, що і де знаходиться в його квартирі. Наступного дня, приблизно о 08:00 годині на станції метро «Чернігівській», він зустрівся з ОСОБА_4, після чого вони поїхали на навчання, де знаходились до 10:00 години. Потім йому зателефонував ОСОБА_5 та сказав, щоб вони під»їхали на станцію метро «Берестейську». Зустрівшись з останнім в зазначеному місці, вони разом сіли на трамвай № 14 та поїхали до мосту Івана Лепсе, звідки пішли до будинку ОСОБА_5 Потім ОСОБА_5 зателефонував своїй сестрі та запитав у неї, коли вона буде вдома. Після чого, він сказав їм, щоб вони після 13:00 години зайшли до під»їзду його будинку, піднялись на проліт 4-5 поверхів та очікували там його дзвінка. Приблизно о 14:30 годині йому зателефонував ОСОБА_5 і сказав, що його сестра разом з подругою, повертаються зі школи. Після чого, вони одягли рукавички та марлеві повязки, які їм дав ОСОБА_5, і почали очікувати, коли дівчата піднімуться на потрібний поверх. Коли дівчата піднялись та відчинили вхідні двері, вони зайшли за ними, поки вони ще не встигли зачинити двері. Забігши до квартири, вони сказали дівчатам, щоб ті не кричали, після чого він замотав їм руки скочем, і вони разом з ОСОБА_4, посадили їх на диван. Останній залишився стоїти біля них, а він в цей час забрав чорну сумку. Потім вони розкидавши речі для імітування безладдя, про що їх просив ОСОБА_5, вийшли з квартири та пішли до останнього, якому він віддав сумку, а той дав їм з ОСОБА_4 400 доларів., які дістав з сумки. В подальшому, він з ОСОБА_4 поїхали на Дарницю, де розміняли вказані гроші.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому діянні визнав повністю, щиро розкаявся та дав пояснення щодо вчиненого ним злочину, аналогічні з поясненнями ОСОБА_3, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Враховуючи те, що підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудних.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає повністю доведеним предявлене підсудним обвинувачення.

Умисні дії ОСОБА_5, які виразились в організації вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілих, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в житло, кваліфікує за ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 186 КК України; умисні дії ОСОБА_3, які виразились у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілих, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в житло, кваліфікує за ч.3 ст. 186 КК України та умисні дії ОСОБА_4, які виразились у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілих, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в житло, кваліфікує за ч. 3 ст. 186 КК України.

Обираючи підсудному ОСОБА_5 вид і міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про його особу, те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та навчання у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна», характеризується позитивно.

Обираючи підсудному ОСОБА_3 вид і міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу, те, що він раніше не судимий, за місцем проживання та навчання у Національній академії керівних кадрів культури та мистецтв, характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обираючи підсудному ОСОБА_4 вид і міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу, те, що він раніше не судимий, за місцем проживання та навчання у Київському університеті права, характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудних, слід визнати їх щире каяття у вчиненому та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудних слід визнати вчинення злочину відносно малолітніх.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає необхідним призначити підсудним покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи особу кожного з підсудних, а саме їх молодий вік, виключно позитивні характеристики як за місцем їх проживання так і за місцем їх навчання, фактичні обставини справи, критичне відношення ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до вчиненого, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудних без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, якщо вони протягом визначеного судом іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обовязки відповідно до ст. 76 КК України.

Судові витрати, які складаються із сум, що витрачені експертами на проведення експертизи, слід покласти на підсудних.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі, слід вирішити у відповідності до ст. ст. 81, 330 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки кожного, якщо протягом вказаного строку вони не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обовязки відповідно до ст. 76 КК України.

На підставі п. п. 2,3,4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такі обовязки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, навчання та періодично зявлятися на реєстрацію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу змінити, з тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13 Державного Департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд, звільнивши їх, з-під варти із зали суду.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вартість проведеної дактилоскопічної експертизи на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699, призначення платежу: послуги експерта, в сумі 405 гривень 65 коп.

Речові докази по справі вилучені у ОСОБА_5 12.04.2010 року гроші в сумі 3500 гривень та дві косметички, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 залишити у її володінні; вилучені у ОСОБА_11 14.04.2010 року гроші в сумі 1574 гривень, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 залишити у її володінні; вилучені у ОСОБА_3. 14.04.2010 року гроші в сумі 1574 гривень, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 залишити у її володінні; вилучені у ОСОБА_5 12.04.2010 року автомобіль ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 та свідоцтво про його реєстрацію НОМЕР_2, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 залишити у її володінні; довіреність ОСОБА_5 від ОСОБА_13 на право розпорядження автомобілем ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1, яка прилучена до матеріалів кримінальної справи зберігати в матеріалах справи; два шматка стрічки «скотч», три пари гумових рукавичок, одна пара вовняних рукавичок та дві медичні маски, які передані на зберігання в камеру схову Солом»янського РУ ГУ МВС України в м. Києві знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом 15 (пятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя: О.О.Криворот