Рішення № 104092427, 31.12.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 грудня 2021 року м. Рівне№460/13884/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 02.04.2021 № за № 1700-0304-8/14186, про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2) зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи в колгоспі імені Кірова Дубенського району Рівненської області з 05.06.1986 по 23.10.1986, з 03.05.1987 по 06.11.1987, з 03.05.1988 по 01.11.1988, з 04.05.1989 по 23.10.1989 та з 04.05.1990 по 17.11.1990, з 04.03.1991 по 18.01.1992 та з 18.01.1992 по 31.12.1998, а також призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04 січня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в березні 2021 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах як трактористу-машиністу зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції. В квітні 2021 року позивачем отриманий лист відповідача, яким повідомлено про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах через відсутність документів, які підтверджують наявність в останнього стажу роботи трактористом-машиністом 20 років, а також необхідного страхового стажу 28 років на дату досягнення пенсійного віку. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки ним був наданий пакет документів, який в повній мірі підтверджує набуття ним права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначених пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За наведених обставин, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 03.01.2021 позивачу виповнилося 55 років.

19.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 02.04.2021 № 1700-0304-8/14186 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для призначення останньому пенсії як трактористу-машиністу зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції. Таке рішення відповідач мотивував тим, що до заяви про призначення не було надано документів, що підтверджують наявність в позивача стажу роботи трактористом-машиністом 20 років, а також необхідного страхового стажу 28 років на дату досягнення пенсійного віку. Зокрема, відповідач вказав, що згідно з представленими документами та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 24 роки 10 місяців 24 дні. Також у листі зазначено про те, що до страхового стажу не враховано періоди роботи в колгоспі, зазначені в трудовій книжці колгоспника № 1300, заповненої 28.02.1984, та трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненій 26.01.1988, оскільки не було надано довідку про періоди роботи на підставі записів про трудову участь з урахуванням виробленого мінімуму, а саме: з 05.06.1986 по 23.10.1986, з 03.05.1987 по 06.11.1987, з 05.07.1987 по 01.11.1988, з 04.05.1989 по 23.10.1989, з 04.05.1990 по 17.11.1990, з 04.03.1991 по 31.12.1998. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що в архівній довідці неповністю зазначені ім`я та по батькові позивачу через що неможливо встановити факт приналежності такої довідки саме позивачу. Додатково відповідач повідомив про направлення запиту щодо проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки від 10.02.2021 № 22, про результати якої буде повідомлено листом.

Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.

У відповідності до статті 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу вимог пунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада: характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема: для трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

При цьому, порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства був роз`яснений Міністерством соціального забезпечення у листі від 20.01.1992 № 7.

Так, відповідно до роз`яснення, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії тракторист-машиніст , запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 в справі № 683/977/17, від 08.05.2018 в справі № 672/455/17.

Як слідує із записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , остання містить наступні записи, які стосуються його трудової діяльності на посаді тракториста, а саме:

з 18.01.1992 переведений трактористом в тракторну бригаду колгоспу імені Кірова;

з 20.02.1992 колгосп імені Кірова перейменований в колгосп імені Лесі Українки;

з 17.04.1997 по 29.07.1997 відбував покарання у вигляді виправних робіт;

з 21.12.1999 КСП імені Лесі Українки реорганізовано в СВК імені Лесі Українки;

з 21.12.1999 переведений на посаду тракториста в СВК імені Лесі Українки.

Також судом встановлено, що до заяви про призначення пенсії позивачем були долучені довідки, що підтверджують його роботу на посаді тракториста в СВК імені Лесі Українки.

Зокрема, довідку СВК імені Лесі Українки від 10.02.2021 № 22 (далі довідка № 22), згідно з якою ОСОБА_1 , дійсно працював у СВК імені Лесі Українки (колишній колгосп імені Кірова) з 18.01.1992 (протокол № 25 від 27.01.1992), з 17.04.1997 по 29.07.1997 відбував покарання у вигляді виправних робіт (довідка форми № 13, видана Дубенським ІВР), по 10.02.2021 (день видачі довідки) трактористом і був безпосередньо зайнятий на виробництві сільськогосподарської продукції на протягом повного польового періоду в рослинництві. Довідка видана на основі книг обліку трудового стажу і заробітку колгоспника за 1992-2020 роки.

Також була надана довідка СВК імені Лесі Українки від 28.12.2020 № 171 (далі довідка № 171) про трудову участь ОСОБА_1 у виробництві СВК імені Лесі Українки, згідно з якою у 2007 році був встановлений мінімум трудоднів на рівні 240, у 2008 році 240, у 2009 році 240, у 2010 році 240, у 2011 році 240, у 2012 році 251, у 2013 році 246, у 2014 році 246, у 2015 році 246, у 2016 році 246, у 2017 році 246, у 2018 році 246, у 2019 році 246, у 2020 році мінімум не встановлений. Також згідно з вказаною довідкою ОСОБА_1 було відпрацьовано у 2007 році 275 трудоднів, у 2008 році 308,5, у 2009 році 326, у 2010 році 316, у 2011 313, у 2012 327, у 2013 році 330, у 2014 році 291, у 2015 році 297, у 2016 році 316, у 2017 204, у 2018 році 305, у 2019 році 299, у 2020 році 310.

Крім того, позивачем були надані архівні довідки Комунальної установи «Об`єднаний трудовий архів Дубенського району Рівненської області» Дубенської районної ради Рівненської області від 22.12.2020 № 870 (далі архівна довідка № 870) про те, що в архівному фонді СВК імені Лесі Українки є відомості про роботу ОСОБА_1 у колгоспі імені Кірова з 1991 року по 2006 рік, а також № 871 (далі архівна довідка № 871), про кількість відпрацьованих ОСОБА_1 людиноднів за 1991 2006 роки в СВК імені Лесі Українки, оформлена у вигляді таблиці в розмірі років та місяців.

У матеріалах справи міститься копія Акта № 57 від 02.04.2021 (далі Акт № 57), складеного за наслідками проведення позапланової перевірки обґрунтованості видачі довідок про періоди роботи для призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 з 01.01.2007 по 02.04.2021 (день формування акта). Згідно з висновками, зазначеними у такому акті, на підставі наданих на перевірку документів встановлено, що трудовий стаж за 2007-2021 роки ОСОБА_1 на посаді тракториста, тракторист-машиніст с/г виробництва підтверджується згідно наказів, книг обліку розрахунків по оплаті праці (особових рахунків) за 2007-2021 роки, табелів обліку використання робочого часу за 2019-2021 роки та особової картки форми П-2. Довідка № 171 від 28.12.2020 не відповідає даним первинних документів, встановлено розбіжність за 2017 рік, а саме: в наданій для перевірки довідці зазначено 204 відпрацьованих днів, а згідно первинних документів всього відпрацьовано 289 днів. В табелях обліку робочого часу повністю не зазначено реквізити особи ОСОБА_1 (так в документі), але при детальному аналізі та зазначеному ідентифікаційному коду 2410910919 встановлено, що дані належать одній особі ОСОБА_1 . Внески на обов`язкове пенсійне страхування утримувалися.

Більше того, у матеріалах справи також міститься копія Акта № 65 від 06.04.2021 (далі Акт № 65), складеного за наслідками проведення позапланової перевірки архівних документів за період роботи в колгоспі імені Кірова (СВК імені Лесі Українки) для призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 з 1991 року по 2006 рік на посаді тракториста. Згідно з висновками, зазначеними у такому акті, на підставі наданих на перевірку документів встановлено, що дані довідок №№ 870, 871 від 22.12.2020 відповідають даним первинних документів (особових рахунків) ОСОБА_2 -др, ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ., ОСОБА_3 (так в документах). При детальному аналізі особових рахунків, враховуючи перехідні залишки по заробітній платі, а також зазначеному в особовому рахунку за 1998-2006 роки ідентифікаційному коду НОМЕР_2 , поданих індивідуальних відомостей по застрахованій особі встановлено, що дані довідки належать одній особі ОСОБА_1 , іншої особи не виявлено. ОСОБА_3 дійсно працював в колгоспі імені Кірова (СВК імені Лесі Українки) за 1991-2006 роки, підрозділ «Тракторна бригада», заробітна плата нарахована згідно відпрацьованих людино-днів. В «Книгах трудового стажу і заробітку колгоспника» ОСОБА_3 не значиться. При перевірці довідки № 871 від 22.12.2020 виявлено розбіжність, а саме: і квітні 2006 року в наданій довідці зазначено 202 відпрацьованих людино-днів, а згідно первинних документів фактично відпрацьовано 20 днів. Згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по застрахованій особі ОСОБА_3 (2410910919) є відомості страхувальника про відпрацьовані дні та нараховану заробітну працю, з яких сплачені страхові внески за 1999-2006 роки, а також зазначено код підстави для обліку спеціального стажу ЗПЗ013Б1. Книги наказів, протоколи прийому та звільнення відсутні, конкретну дату вступу в члени колгоспу ОСОБА_3 підтвердити не можливо. Внески на обов`язкове державне пенсійне страхування утримувались.

Таким чином суд констатує, що за наслідками перевірки наданих позивачем довідок №№ 22, 171 та архівних довідок №№ 870, 871 відповідачем не було встановлено фактів зазначення у них недостовірних відомостей, що могло слугувати підставою для неврахування таких довідок при вирішенні питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо наявності розбіжностей між даними первинних документів та відомостями, що зазначені у довідці № 171 та архівній довідці № 871, то суд зауважує, що такі розбіжності не впливають на жодним чином не спростовують право позивача на зарахування відповідних періодів роботи до пільгового стажу на посаді тракториста. Так, у довідці № 171 за 2017 рік була зазначена менша кількість відпрацьованих позивачем людино-днів, ніж фактично відпрацював останній. В свою чергу, в архівній довідці № 871 вказано про відпрацювання у квітні 2006 року 202 людино-днів, що, на переконання суду, є опискою, позаяк, у квітні місяці лише 30 календарних днів.

Також архівна довідка № 871 підтверджує виконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі в діяльності колгоспу імені Кірова.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії (19.03.2021) записами у його трудовій книжці та наданими довідками №№ 22, 171, архівними довідками №№ 870, 871 підтверджувалася наявність у позивача стажу на посаді тракториста (тракториста-машиніста), безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, на рівні 29 років 02 місяців 01 день, набутого у період з 18.01.1992 по 19.03.2021.

Щодо загального страхового стажу позивача, то як слідує із змісту листа відповідача від 02.04.2021 № 1700-0304-8/14186, згідно з представленими документами та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, він 24 роки 10 місяців 24 дні.

Зокрема, до страхового стажу не зараховано, періоди роботи з 05.06.1986 по 23.10.1986, з 03.05.1987 по 06.11.1987, з 05.07.1987 по 01.11.1988, з 04.05.1989 по 23.10.1989, з 04.05.1990 по 17.11.1990, з 04.03.1991 по 31.12.1998 через ненадання позивачем довідки про періоди роботи на підставі записів про трудову участь з урахуванням виробленого мінімуму.

З такими доводами відповідача суд не погоджується, з огляду на наступне.

По-перше, вище по тексту рішення судом вже досліджувалося питання щодо зарахування позивачу до пільгового стажу, а відтак і загального страхового стажу, періоду роботи з 18.01.1992 по 19.03.2021. Суд дійшов висновку, що такий період має бути врахований, а тому суд відхиляє як безпідставне твердження відповідача про неможливість зарахування періоду роботи позивача з 18.01.1992 по 31.12.1998, що становить 06 років 11 місяців 13 днів, через неподання за вказаний період довідки про трудову участь з урахуванням виробленого мінімуму.

По-друге, в трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_3 , заповненій 28.02.1984, та трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненій 26.01.1988, містяться наступні записи про трудову діяльність позивача:

з 05.06.1986 по 23.10.1986 сезонним робітником по будівництву в колгоспі імені Кірова згідно з договором;

з 03.05.1987 по 06.11.1987 сезонним робітником по будівництву в колгоспі імені Кірова згідно з договором;

з 05.07.1987 по 03.05.1988 водієм третього класу вантажних автомобілів у Дубровицькому ремонтно-транспортному підприємстві;

з 03.05.1988 по 01.11.1988 сезонним робітником по будівництву в колгоспі імені Кірова згідно з договором;

з 04.05.1989 по 23.10.1989 сезонним робітником по будівництву в колгоспі імені Кірова згідно з договором;

з 04.05.1990 по 17.11.1990 сезонним робітником по будівництву в колгоспі імені Кірова згідно з договором;

з 04.03.1991 по 17.01.1992 різноробочим в колгоспі імені Кірова.

Щодо роботи водієм третього класу вантажних автомобілів у Дубровицькому ремонтно-транспортному підприємстві з 05.07.1987 по 03.05.1988, то в межах цієї адміністративної справи позивачем не заявлено позовну вимогу про зобов`язання відповідача зарахувати такий період роботи до страхового стажу, а тому судом не досліджується таке питання.

Щодо решти вказаних періодів, то суд зауважує, що згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон № 1058-IV набрав чинності 01.01.2004, у зв`язку з чим умови трудовий стаж набутий до цієї дати зараховується до страхового стажу на умовах, встановлених Законом № 1788-ХІІ.

Так, статтею 56 Закону № 1788-ХІІ встановлено, зокрема, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Тобто, у статті 56 Закону № 1788-ХІІ закріплена необхідність виконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві для зарахування до страхового стажу періоду роботи в колгоспі після 1965 року лише відносно членів такого колгоспу.

Однак, у періоди з 05.06.1986 по 23.10.1986, з 03.05.1987 по 06.11.1987, з 03.05.1988 по 01.11.1988, з 04.05.1989 по 23.10.1989, з 04.05.1990 по 17.11.1990 позивач працював у колгоспі імені Кірова сезонним працівником по будівництву на підставі договору, про що чітко зазначено у записах про відповідні періоди роботи у трудовій книжці НОМЕР_1 та трудовій книжці колгоспника № 1300.

При цьому, в ході судового розгляду відповідачем не надано, а судом не здобуто, жодних доказів на підтвердження того, що позивач був членом колгоспу імені Кірова періоди з 05.06.1986 по 23.10.1986, з 03.05.1987 по 06.11.1987, з 03.05.1988 по 01.11.1988, з 04.05.1989 по 23.10.1989, з 04.05.1990 по 17.11.1990.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що зарахування таких періодів роботи до страхового стажу позивача мало здійснюватися виключно на підставі записів у його трудовій книжці, трудовій книжці колгоспника та, відповідно, не потребувало надання довідки про виконання встановленого мінімуму трудової участі.

Відтак, позовні вимоги в частині, що стосується зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 05.06.1986 по 23.10.1986, з 03.05.1987 по 06.11.1987, з 03.05.1988 по 01.11.1988, з 04.05.1989 по 23.10.1989, з 04.05.1990 по 17.11.1990, що в календарному обчислені становить 02 роки 04 місяці 27 днів, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо періоду роботи в колгоспі імені Кірова на посаді різноробочого з 04.03.1991 по 17.01.1992, то запис про таку роботу в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 не містить вказівки на те, що позивач виконував її на підставі договору, а враховуючи, що в подальшому з названої посади позивач був переведений в тракторну бригаду на посаду тракториста з 18.01.1992 і матеріали судової справи містять докази виконання ним з вказаної дати встановленого мінімуму трудової участі, тому суд приходить до висновку, що відповідач правомірно не зарахував до страхового стажу такий період роботи у зв`язку з відсутністю довідки про трудову участь з урахуванням виробленого мінімуму.

З огляду на вказане, позовні вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 04.03.1991 по 17.01.1992 задоволенню не належать.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується учасниками справи в заявах по суті, що долученими до заяви про призначення пенсії документами підтверджувалася наявність у позивача страхового стажу позивача за виключенням періодів з 05.06.1986 по 23.10.1986, з 03.05.1987 по 06.11.1987, з 05.07.1987 по 01.11.1988, з 04.05.1989 по 23.10.1989, з 04.05.1990 по 17.11.1990 та з 04.03.1991 по 31.12.1998 на рівні 24 роки 10 місяців 24 дні.

В свою чергу, в ході розгляду справи суд встановив, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача періоди роботи з 05.06.1986 по 23.10.1986, з 03.05.1987 по 06.11.1987, з 03.05.1988 по 01.11.1988, з 04.05.1989 по 23.10.1989, з 04.05.1990 по 17.11.1990 та з 18.01.1992 по 31.12.1998, що в календарному обчислені становить 09 років 04 місяці 11 днів.

Таким чином, суд констатує, що для призначення пенсії позивачем були надані відповідачу документи, які підтверджували наявність у нього страхового стажу обсягом 34 роки 03 місяці 05 днів, з яких 29 років 02 місяців 01 день на посаді тракториста (тракториста-машиніста), безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відтак, враховуючи, що на момент звернення за призначенням пенсії позивач досягнув віку 55 років та підтвердив наявність у нього не менше 30 років, в тому числі на посаді тракториста (тракториста-машиніста) не менше 20 років, рішення відповідача, оформлене листом від 02.04.2021 № за № 1700-0304-8/14186, про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсійного віку позивач досягнув 03.01.2021, а із заявою про призначення пенсії звернувся до відповідача 19.03.2021, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, у зв`язку з чим пенсія останньому має бути призначена з 04.01.2021.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів повну правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли часткове підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на вказане, половина суми судового збору в розмірі 454грн, сплаченого відповідно до квитанції від 04.10.2021 № 21, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, оформлене листом від 02.04.2021 № за № 1700-0304-8/14186, про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 05.06.1986 по 23.10.1986, з 03.05.1987 по 06.11.1987, з 03.05.1988 по 01.11.1988, з 04.05.1989 по 23.10.1989, з 04.05.1990 по 17.11.1990 та з 18.01.1992 по 31.12.1998, а також призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04.01.2021.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в сумі 454грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

1) позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

2) відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, буд. 7; код ЄДРПОУ 21084076).

Повний текст рішення складений 26 квітня 2022 року

Суддя Д.Є. Махаринець